Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Світовий рейтинг найкращих вишів – чому знову без України?
Світовий рейтинг найкращих вишів – чому знову без України?

Жоден український вищий навчальний заклад не потрапив до рейтингу найкращих вишів світу. Такий рейтинг щороку складає впливова британська газета "Times"

Світовий рейтинг найкращих вишів – чому знову без України?

Рейтинг знову очолив Гарвардський університет. До першої сотні загалом входять 45 американських вишів. А жоден український вищий навчальний заклад за останні 7 років не увійшов навіть до другої сотні кращих у світі.

Наскільки заслужена така репутація українських ВНЗ і як її можна поліпшити?

Рейтинг найкращих світових вищих навчальних закладів "Times" публікує з 2004 року. Крім Гарварду, місця у трійці кращих посіли Технологічний інститут Массачусетсу і Кембридж.

У топ-десятці ВНЗ планети також Університет Каліфорнії у Берклі, Стенфорд, Оксфорд, Прінстон, Токійський університет, Єль, Технологічний інститут у Каліфорнії.

"Times" укладав рейтинг вишів не сам, а завдяки опитуванню понад 13 тисяч вчених. Основні критерії – цитування у наукових часописах, запровадження розробок у промисловості, обсяг наукових досліджень, рівень обміну студентами і рівень освіти. Крім американських, є європейські ВНЗ, японські, китайські. А українських – жодного.

Без матеріальної бази і лабораторій з Гарвардом конкурувати складно

Зокрема, не потрапив у ТОП-100 репутації світових вишів Львівський національний університет ім. Франка - один із найстаріших у Східній Європі. Йому – 350 років.

У Львові майже півсотні університетів, академій, інститутів. Те, що жоден з них не потрапив у першу сотню кращих вишів свідчить про те, що вони не відповідають світовим критеріям.

Про це у розмові наголосив освітянин Павло Хобзей. Передусім в Україні немає Нобелівських лауреатів, а це уже позбавляє можливості потрапити у список кращих, слабка матеріальна база, бракує лабораторій, наука не є пріоритетом у розвитку вишів, невелика кількість наукових публікацій у світі.

"Не оцінюється університет, скажімо, яких студентів на виході ми маємо. Завжди, коли ми говоримо про якість освіти, ми на основі кількісних показників робимо висновки, про сутнісні показники, які мали б бути. Але, безумовно, тієї можливості бути на передньому фронті науки дуже важко студентам природничих наук. Тому сумно", – каже Павло Хобзей.

Після завершення навчання чимало львівських студентів, зокрема, за фахом програмісти, отримують запрошення на роботу за кордоном. Молоді люди наголосили, що у державі освіта має стати пріоритетною.

Всі гроші на вищу освіту в Україні – чверть бюджету Єля

На те, що українські вищі навчальні заклади не потрапляють до рейтингу найкращих вишів світу, заступник міністра освіти, науки, молоді та спорту України Борис Жебровський знаходить об’єктивні обставини. Адже самі критерії відбору для таких рейтингів є для українських вишів складнішими, ніж для іноземних. Це і англійська мова наукових праць, і наслідки рівня фінансування тощо.

"Для того, щоб туди потрапити одного року недостатньо. Там є критерії, які роками напрацьовуються. Наприклад, фінансування на одного працівника і студента, а для нас це – вбивчий критерій. Кількість наукових праць англійською мовою, які друкуються у виданнях іноземних і багато чого іншого. Я думаю, що років через 3-5 з’являться в рейтингах найбільш відомих і українські вузи", – зауважив Борис Жебровський.

За його словами, ніхто і не ставив кілька років тому завдання потрапити до такого рейтингу. А тепер ситуація змінилася.

"Міністерство говорило про те, що ми за значно більшу автономію, яка дає можливість завдяки своїм новаціям, своїм науковим розробкам заробляти гроші й цим самим впливати на той основний показник – кількість грошей на одного студента, на одного науковця. Ніхто ж не ставив завдання і ніхто не рахував, скільки там праць наших вчених, в яких журналах світу вони надруковані. Виявляється, це теж дуже важливий показник. От коли все це є, а потім сама заявка (там потрібен рік-два, поки ти оформляєш документи) – цим просто ніхто не займався", – додав Борис Жебровський.

Українські виші значно відстають від іноземних вищих навчальних закладів передусім через низьку конкурентноздатність українських університетів. Водночас самі виші не горять бажанням поліпшити репутацію, вважає народний депутат, член парламентського комітенту з питань науки і освіти Леся Оробець.

"Якщо середня школа вже почала працювати на результат, хоча б через зовнішнє незалежне оцінювання, то вищі навчальні заклади не вмотивовані на цей результат працювати: ні системою держзамовлень, ні чинним законодавством. В українському бюджеті закладено на всю вищу освіту сума, яка дорівнює одній четвертій бюджету Єльського університету", – наголосила Леся Оробець.

Європейські критерії оцінювання вишів

Рейтинг "Times" не єдиний, яким оцінюють рівень вишів у світі. Згідно із однією із найпоширеніших класифікацій, що користується чималою підтримкою світової критики, було взято до уваги 4 критерії оцінки університетів.

Перший показник ґрунтується на кількості володарів Нобелівської премії та медалей Філдс, що стосуються тільки досягнень у математиці. Звичайно, ці особи мають бути з числа колишніх студентів чи педагогічних колективів того чи іншого вузу.

Другий стосується якості роботи самого навчального закладу. Тут, зокрема, береться до уваги кількість дослідників та вчених, яких найчастіше цитують або згадують у контексті окремих дисциплін науки.

Третій критерій – це обсяг наукових публікацій у таких поважних англомовних журналах, як Nature або Science, здійснених протягом визначеного періоду.

І останній показник, або індикатор цієї класифікації університетів, стосується успішності навчання студентів співвідносно із їхньою кількістю та розміром самого вузу.

Проте, існує й інший впливовий рейтинг вищих навчальних закладів, де виділяють аж 13, так би мовити, складових репутації цих вишів. Їх умовно об’єднують у п’ять категорій. А саме: навчальне середовище, обсяг та впливовість наукових досліджень, частота цитування представників вузу в наукових працях, відсоток інноваційних винаходів та інтернаціональність університету, з огляду на склад персоналу та розмаїття студентів з різних країн світу.

У Великій Британії, населення якої приблизно на 15 мільйонів осіб більше, ніж в Україні, діють 170 вишів, в яких навчаються на 300 тисяч менше студентів, ніж в Україні. При цьому за кількістю ВНЗ у рейтингу найкращих вишів світу Велика Британія поступається лише Сполученим Штатам Америки.

Загалом в Україні на початок цього року є 854 вищі навчальні заклади. За минулий рік їхня кількість скоротилася, за офіційними даними, на один відсоток. Навчаються в українських вишах майже 2,5 мільйони студентів.

Автори: Наталка Коваленко, Олександр Лащенко

Радіо Свобода
16.03.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!