Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Міжнародне співробітництво Німеччини в галузі освіти

Міжнародне співробітництво Німеччини в галузі освіти

У сучасних умовах система ступеневої вищої освіти є важливим напрямом оптимізації підготовки нової генерації фахівців, максимального задоволення освітніх потреб особистості та суспільства, диференціації професійної підготовки, входження нашої країни у світовий освітянський простір

Для ефективного впровадження ступеневої освіти необхідне вирішення цілого комплексу завдань. Насамперед варто розробити чітко кодифікований та оновлений відповідно до вимог державного розвитку України у третьому тисячолітті перелік кваліфікацій фахівців з вищою освітою та перелік спеціальностей, що дозволили би чітко диференціювати мету та зміст підготовки фахівців у вищих навчальних закладах України.

Важливим також є прискорення розробки комплектів державних стандартів вищої освіти, саме тих, які встановлюють методично стратифіковані параметри вимог до змісту, обсягу й рівня освіти на трьох рівнях: держави, суспільства та конкретного вищого навчального закладу.

Ефективність нових складових змісту освіти безпосередньо пов'язана із запровадженням нових педагогічних технологій, спрямованих на принципову зміну навчально-виховних пріоритетів у напрямі становлення особистості учня чи студента як суб'єкта особистого навчання та розвитку, суб'єкта соціального самовизначення. Основні структури означеної педагогічної стратегії відповідають загальносвітовим потребам гуманізації освіти, що передбачає перехід від екстенсивно-інформативного типу навчання до відкритого, незалежного, консенсусного навчання. Це перехід від емпірично-культурної парадигми виховання до соціалізованої.

Такий підхід спонукає поставити в центр навчання більш широке впровадження й ефективне використання самостійних форм навчання, розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців. Для розвитку системи ступеневої освіти в Україні доцільно повернути свій погляд на ті зміни та кроки, які роблять Німеччина та інші країни світу в рамках співробітництва з метою вдосконалення всієї системи освіти у своїх країнах. Однією з причин горизонтального розширення навчальних закладів та освіти взагалі є поява й розширення можливості одержання освіти в інших країнах. Протягом останніх десятиліть усі європейські країни стали певним чином взаємозалежними.

Можливість одержати освіту в іншій країні є складовою частиною інтернаціоналізації взаємин між країнами та людьми. Одержання освіти в інших регіонах і країнах стало своєрідною відповіддю молодих людей на розуміння ними глобальних питань, проявом їхньої зацікавленості в підготовці себе до життя та роботи у взаємозалежному світі.

Уряд і роботодавці визнають, що для забезпечення добробуту на національному, регіональному й індивідуальному рівнях робоча сила в майбутньому повинна складатися з добре підготовлених фахівців, які мають світогляд міжнародного масштабу. Здебільшого юнацька мобільність визначається історичними та культурними зв'язками, що існують між країнами, а також географічними факторами. За даними ЮНЕСКО, половина всіх іноземних студентів світу приходиться на Велику Британію, США та Німеччину. Тенденція росту кількості учнів, які одержали освіту в інших країнах, підтверджується загальним збільшенням молоді, котра навчається в усьому світі. Кількість іноземних студентів у Європі також швидко збільшується: у Великій Британії, Португалії та Німеччині щорічно приріст складає 13,9; 13,0 і 8,4 % відповідно.

Таке збільшення частково відбулося завдяки ініціативам Європейського співтовариства із заохочення мобільності студентів у Європі. Результати аналізу Європейської комісії із заохочення мобільності молоді показують, що 60 % потоків студентів у Європі направляються до трьох країн: Велику Британію, Німеччину та Францію.

Важливим документом на шляху консолідації зусиль у цьому напрямі стала постійна резолюція Європейської Ради міністрів освіти від 24 травня 1988 року про початок здійснення транснаціонального проекту за назвою «Європейський простір в освіті» (European Dimension in Education). Зазначена резолюція покликана залучити країни ЄС до створення національної програми, метою якої є:

  • розвивати в молоді почуття європейської єдності, поваги до загальної культурної спадщини та принципів на основі того, що народи Європи захищають права людини, принципів демократії та соціальної справедливості (Копенгагенська декларація 1978 року), готувати молодь до активної участі в економічному й соціальному розвитку співдружності;
  • указувати молодим на переваги економічної та соціальної політики ЄС;
  • поглиблювати знання молоді з історичного, культурного, економічного та соціального аспектів розвитку співдружності.

З огляду на нові напрями європейського співтовариства, Європейська Рада міністрів освіти поклала обов'язки на міністерства освіти країн ЄС запровадити спецкурс «Європейський простір» до існуючої системи вищої освіти. Визначено п'ять основних принципів побудови спецкурсу та дисципліни «Європейський простір»:

Багатокультурна Європа - створення європейського простору в системі професійної підготовки й в університетах, вивчення іноземних мов, підготовка вчителя.

Мобільна Європа - взаємовизнання цінності дипломів і професійних кваліфікацій, забезпечення навчання та стажування учнів, студентів, учителів і викладацького персоналу за кордоном, розробка форм, у яких учителі могли б тимчасово працювати в інших державах - країнах ЄС.

Європа професійної освіти для всіх - рівність прав і можливостей молоді здобувати освіту високого рівня в будь-якій країні Співдружності.

Європа вмінь і знань - підвищення рівня базової освіти, приведення системи підготовки вчителів у відповідність з економічними, технологічними та соціально-культурними вимогами розвитку суспільства, удосконалення всіх секторів освіти (зокрема загальної, технічної, професійної, вищої тощо), поліпшення базової та післядипломної підготовки кадрів.

Європа, відкрита для світу - зміцнення зв'язків з іншими міжнародними організаціями з питань освіти та навчання, розвиток нових форм взаємовідповідних контактів із країнами, що розвиваються.

Діяльність Європейського Союзу відіграє важливу роль у розвитку інтеграційних процесів у світі. Освітня інтеграція є важливою сферою діяльності ЄС. З 1976 року існує постійний Комітет із питань освіти країн-членів, що здійснює розробку стратегії співробітництва з метою гармонізації системи освіти західноєвропейських країн. Європейський Союз ініціює ряд проектів у освітній сфері. Одна з важливих та істотних тенденцій, що просліджується у сфері освіти, - її інтеграція в єдину світову систему як складений елемент економіки. І це підтверджується тим внеском професійної освіти, який вона робить у:

  • створення внутрішнього ринку, знищення кордонів, вільне пересування людей, заохочуючи ініціативу та нововведення на всіх рівнях людської діяльності;
  • зміцнення зв'язків між освітою й економікою на всіх рівнях і точне визначення змін, необхідних у результаті розвитку внутрішнього ринку;
  • скорочення регіональних розбіжностей і збільшення соціальної єдності співтовариства.

Основною метою професійної освіти є забезпечення можливості успішного вступу до царини праці. Міжнародні контакти стають всеохоплюючими, виникнення у сфері промислового виробництва величезних міжнаціональних і міждержавних концернів-конгломератів вимагає більшої уніфікації у професійній освіті, єдиного стандарту підготовки фахівців.

Поряд із цим зростає потреба у визначенні тих найважливіших професій, що необхідні для успішного розвитку людства, кожної країни зокрема. Пошук єдиних підходів до формування сучасного змісту професійної освіти взагалі вимагає урахування багатьох як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів, що впливають на цей процес. До найбільш об'єктивних факторів, що позначаються на формуванні та реформуванні сучасної системи професійних знань, належать, зокрема, накопичений у суспільстві сукупний обсяг знань, наявні матеріально-технічні ресурси, культурно-історичні особливості розвитку співтовариства.

Великий внесок у справу вдосконалення системи професійної освіти здійснюють європейські соціальні фонди. Їх засоби спрямовані на вдосконалення системи професійної підготовки та перепідготовки, сприяння інтеграції на ринку праці та підвищення рівня можливостей тих, хто причетний до цієї сфери. Ці фонди повинні сприяти стратегії зайнятості в цілому, підтримувати політику забезпечення найбільш повної зайнятості в національних аспектах.

У Ніцці 2000 року було продовжено обговорення питань мобільності у професійній освіті з метою створення кваліфікаційної хартії мобільності й визнання зарубіжних сертифікатів освіти та створення інформаційного банку даних мобільності. Європейська Рада підтвердила своє схвалення та підтримку підсумків даної дискусії. Спільний бюджет Європейської ради на ініціативи, пов'язані з проведенням заходів 1999 року, склав 8 млн у 2001 році. Заходи проводились під гаслом «Мови відчиняють двері», «Європі - багатомовність і різноманіття». Усі заходи здійснювались як на національних рівнях, так і на міжнародному рівні.

Із проблеми «Професійна освіта й мовне питання» було подано 71 проект. Незалежне журі відмітило ті проекти, які мали синтез професійної освіти та мовних вимог для молодих і дорослих, які особливо чітко виявились на ринку праці.

Розвиток компетенції у вивченні культурних програм стартував у січні 2004 року. Кожного року на такі проекти виділялось 35 млн до 2007 року.

Здійснювались інновації та трансформації при створенні системи навчання людей з метою надання їй не тільки освітнього, а й економічного, регіонального, політичного значення.

Зміст освіти має носити комплексний характер; глибоко змінити форми основної освіти: поруч із традиційними курсами підвищення кваліфікації повинні бути розроблені теоретичні та практичні курси, які безпосередньо відносяться до тієї чи іншої сфери; удосконалити структуру курсів при підприємствах, які особливо необхідні для ліквідації безробіття; будівництво системи основної освіти повинно стати мотором для просування інновацій у конкурентній боротьбі, посилення індивідуальних професійних навичок (здатність трудитись, гнучкість, підприємливість); розвитку стратегії на знання культурних і стратегічних шляхів у навчанні в таких країнах, як Франція, Швеція, Канада та США, де особливо розвивається основне ставлення до неофіційної, недержавної та експериментальної освіти.

Зі створення комісії професійної освіти Європейської Ради - ETF (European Training Foundation) і розділення повноважень Ради в Турині з 1995 року ця комісія проводить роботу з країнами-учасницями Середньої та Східної Європи, із Монголією з 1998 року, а також із країнами Середземномор'я.

З моменту кризи в Косові особлива увага звертається на держави Південної Європи з питань економічного та соціального відродження. Основна мета підрозділу у професійній освіті - сприяти, реконструювати та модернізувати її у країнах даних регіонів. Протягом багатьох років ця фундація створювала у своїх провідних країнах передові технології, методологічно проводила модернізацію існуючих навчальних закладів і створювала нові, тим самим завойовуючи позицію лідера у сфері професійної освіти в міжнародному масштабі.

Цій організації вдалося: 1) створити нові системи професійної освіти; 2) установити постійний зв'язок із професійною освітою та ринком праці; 3) здійснити розвиток і введення нових стандартів у професійну освіту; 4) налагодити співробітництво партнерів у соціальних спектрах професійної освіти; 5) удосконалити підготовку та перепідготовку навчаючого персоналу; 6) розповсюдити на професійну освіту альтернативні форми фінансування; 7) сприяти самостійній діяльності з прийому на навчання; 8) зробити вагомий вклад у вирішення гострих питань, пов'язаних із професійною освітою на зазначених територіях.

Міжнародна інформаційна мережа фундації здійснює аналітичний відбір інформації, що сприяє фундаментальній підтримці реформ у професійній освіті в нових країнах і країнах, що розвиваються. Ця організація зробила великий внесок у справу стабільності в Європі.

У сфері розвитку людських ресурсів вони повинні поставити в центр своїх інтересів положення «Сприяння та поліпшення загальної та професійної освіти» та розширити свої можливості у сфері освіти. Особлива увага приділяється підвищенню педагогічної майстерності педагога з використанням нових технічних засобів навчання. Необхідно також розглянути професійну підготовку в контексті розвитку Європейської Ради.

Виконання поставлених завдань призведе до гнучкої та цілісної системи професійної освіти з урахуванням новітніх соціально-економічних і політичних умов у Європі й усьому світі. Європейський Союз виникнув найперше як політична організація, у своєму подальшому розвитку багато зробив для інноваційних та інтеграційних процесів у освіті, для підвищення професійних умінь і навичок працездатного населення європейських країн.

У результаті довгих і глибоких дебатів виникла впевненість у необхідності глибоких структурних і змістовних змін у загальній спільній діяльності у цій сфері в Європі. На порядку денному стоять процеси гармонізації політики у професійній освіті європейських країн, конструювання системи міжнародної відкритості європейської системи освіти та створення багатомовних європейських специфічних банків і загальноєвропейського інформаційного банку даних.

На засіданні Європейської Ради в березні 2000 р. у Ліссабоні голови урядів визначили мету на майбутнє 10-річчя - перетворити Європейський Союз у конкурентний, динамічний економічний простір, що базується на науковій основі. Освіта та професійна підготовка стануть на порядку денному як необхідність створення наукового суспільства та забезпечення більшої зайнятості молодого покоління. Створення системи професійної освіти та проект кваліфікацій єдиного європейського зразка, необхідних для функціонування у професійному полі різних сфер, стоїть у списку першочергових завдань. Одним із напрямів діяльності Європейської Ради є концентрація зусиль на забезпеченні повної зайнятості населення. Кожною країною-учасницею був розроблений план дій, спрямований на організацію даних заходів: 1) поліпшення ділових здібностей; 2) розвиток духу підприємництва; 3) сприяння відповідності підприємства кваліфікації працюючих на ньому; 4) сприяння можливості вибору для жінок і чоловіків.

Меморандум із приводу навчання протягом усього життя був представлений на засіданні комісії з освіти Європейської Ради. Він описує вимоги до навчання, що змінилось, найважливіші елементи концепції навчання протягом усього життя та пропонує п'ять заключних сфер дії: 1) нові можливості для всіх; 2) підвищення інвестицій у людські ресурси; 3) інновації в навчанні й освіті; 4) оцінка навчання; 5) нове в навчанні, професійній підготовці та в освіті з урахуванням побажань громадян. У меморандумі представлений проект освіти дорослих на європейському рівні. Меморандум висунув на обговорення проект «2001 рік - рік європейських мов» під девізом «Мови відкривають двері». Цей проект припускав усвідомлення різноманіття європейських мов, сприяння вивченню іноземних мов і мотивації багатомовності, створення єдиних кваліфікаційних вимог, зрозумілих будь-якому роботодавцю в Європі. У центрі уваги всіх європейських держав - Європейські мовні ініціативи. У результаті широкої дискусії 2001 рік був оголошений роком мов у Європі. На це було виділено 8 млн.

Для створення загальної європейської форми для резюме (автобіографії) був створений проект кваліфікаційних вимог, умінь і навичок для тих, хто звертається з приводу пошуку роботи та для потенційних роботодавців у Європі. Ці кваліфікаційні вимоги повинні легко складатись і сприйматись усіма універсально. Важливу увагу приділяє комісія з освіти Європейської Ради освітнім програмам:

1. «Сократ ІІ». Ця програма розрахована на 2000-2008 роки, на її здійснення виділено близько 2 млрд. Це програма сприяння спільній роботі в Європі у сфері загальної освіти та передбачає протягом своєї дії здійснення ряду заходів під назвою «Ерасмус», «Коменус» і «Лінгва» та доповниться акціями, пов'язаними з рішенням питань освіти дорослих «Грундтвіґ», «Мінерва». Програма «Сократ ІІ» разом із програмою «Леонардо да Вінчі II» повинна розробити концепцію освіти протягом усього життя та сприяти спільній роботі у сфері освіти в Європі. Передбачається, що до кінця здійснення даної програми до 2008 року кількість навчальних закладів різного рівня та профілю, що брали участь у ній, значно зросте. Із боку Німеччини в мовному обміні повинні взяти участь понад 40000 учнів і 10000 учителів.

«Леон ІІ» - програма у сфері професійної освіти, уважає своєю метою сприяти підвищенню якості професійної освіти в європейських країнах - учасницях даного проекту і, таким чином, сприяти системі професійної освіти в цих державах. Це може бути досягнуто через транснаціональні інноваційні акції спільно з усіма країнами-учасниками у сфері професійної освіти. Бюджет програми склав 140 млн у 2000 році. Тільки з боку Німеччини на ряд заходів щодо захисту програми було виділено 11,4 млн на проекти з навчання молодих безробітних, випускників і студентів навчальних закладів, на підвищення кваліфікації викладачів, які впливають і відповідальні за професійну освіту. Як відомо, складовими революційних зрушень, що обумовлюють виникнення сучасного стану суспільств європейського типу, стали революції: по-перше, промислова, по-друге, демократична, по-третє, освітянська. У цьому напрямі дуже активно діє Німеччина.

Німецький теоретик із проблем професійної підготовки кадрів К. Шобер стверджує, що політика професійної освіти повинна розвиватись у рамках гнучких умов і структур для професійної першої освіти та підвищення кваліфікації в усіх сферах професійного життя. Для вирішення даного завдання необхідно досить стрімко змінити кваліфікаційні вимоги. Важливо впровадити нові технічні засоби навчання та технічне оснащення навчальних закладів у цілому. Доцільно підсилити теоретичну частину навчання та підвищити його пізнавальну цінність не тільки в навчальному закладі, а й на робочому місці. Це вимагає подолання нестачі висококваліфікованих педагогів, учених і практиків для професійної підготовки фахівців, дефіцит яких є наслідком демографічних змін. Ці висновки свідчать про необхідність широких ініціатив надалі для якісного вдосконалення професійної освіти з боку всіх її учасників і відповідальних осіб. Найважливіші основи майбутнього процвітання економіки та суспільства складає міцна й різноманітна професійна підготовка молоді.

Ідеологом інновацій у системі професійної освіти Німеччини є професор У. Мюллер, яка вивчає проблеми професійного навчання молоді. Уряд Німеччини поклав рішення цієї задачі на державні та громадські організації. Мета дій федерального уряду полягає у створенні всіх умов для здійснення основного закону «Професійна освіта для всіх», починаючи з професійної орієнтації та професійної підготовки, через професійну освіту до підвищення кваліфікації та створення відповідних освітніх і виробничих структур.

Дуальна система професійної освіти в Німеччині в результаті сильних суспільних змін набуває високого громадського значення. У дебатах про необхідність реформування дуальної системи професійної освіти присутня теза: професійна освіта повинна будуватись на основах випередження професійної концепції.

Вузька спеціалізація та лише основи освіти не можуть створити вартісну професійну освіту й ускладнюють перехід на професійній шлях. У центрі стратегій модернізації професійної освіти лежать гнучкість і прозорість. У постійних і стрімких змінах у вимогах, що пред'являються до практики, ці два поняття створюють необхідні передумови для послідовної адаптації кваліфікацій до шансів здобуття професійної освіти індивідуумами.

На думку німецьких дослідників проблем професійної освіти в Німеччині (А. Буш, У. Мюллер, А. Плегер, Л. Цибель), при модернізації та розвитку нових професій розвиваються також нові структурні моделі. У нових землях близько 60 % молодих людей будуть задіяні у програмі «Учитись у змінному світі та для нього  - учитися протягом усього життя».

Структурні зміни в суспільстві та в економіці можна здійснювати тільки за допомогою завершального соціально-обумовленого розвитку всіх складових навчання протягом усього життя. При вдосконаленні системи професійної освіти повинні бути створені основи для того, щоб усі люди:

  • розвивали в собі готовність учитися протягом усього життя;
  • володіли здібностями, необхідними для цього;
  • могли використовувати нові освітні можливості в повсякденному житті та на роботі.

Як стверджує Ф. Раунер, з точки зору уряду Німеччини, у процесі вдосконалення професійної системи освіти в напрямі «суспільство, яке вчиться» існує дві мети:

  • посилення інтеграції загальних політичних, культурних і професійних якостей в загальній системі професійної освіти;
  • краща сполучуваність всіх освітніх компонентів змісту та методів.

Така єдність цілей є важливим кроком на етапі створення нових кваліфікаційних вимог (перепідготовки, підвищення рівня навчальних компетентностей).

Особливо істотний той факт, що при цьому економіка запропонувала відповідні можливості для підвищення якості освіти на етапі перепідготовки кадрів. Спільно з відповідними зацікавленими особами повинні реалізуватись відчутні поліпшення інфраструктури насущних потреб навчання, що супроводжує нас протягом усього життя.

Програма дій «Навчання впродовж усього життя для всіх», проголошена міністерством освіти і науки Німеччини, пов'язує воєдино різноманітність наукових, дослідницьких та експериментальних розробок по всій країні. Інновації та концепція реалізації нового навчального співтовариства повинні впроваджуватись ширше й наполегливіше, ніж раніше.

На думку У. Мюллер, із погляду подальшого розвитку нових інформаційних засобів навчання, значення неформальної освіти, інтегрованої в робочий процес, зростатиме. Багато в чому державна й недержавна освіта будуть сусідами. А також розвиватимуться змішані форми в усіх сферах професійної підготовки. При цьому все зростаючу роль гратиме самоосвіта. У сфері професійної освіти розвиватимуться співпраця різних партнерів і широкий спектр різних навчальних можливостей із тією метою, щоб дати всім охочим можливість удосконалити свої знання, як в особистій, так і у професійній сфері. Це відноситься як до тих, хто взагалі не вчився, так і до керівників і фахівців. При цьому відкриваються нові можливості також для підприємців - розробка нових вимог для того, щоб вистояти в конкурентній боротьбі. Уряд Німеччини поставив перед собою мету забезпечити всі верстви населення гідною освітою для того, щоби підсилити потенційні можливості участі молодих людей в інтересах економіки країни. Для цього буде потрібна найвищою мірою якісна організація всього процесу навчання та підготовки фахівців у різних сферах економіки в тісній взаємодії таких складових, як робота, освіта, здібності та конкуренція в масштабах усієї країни.

Щорічно обсяг капіталовкладень у сферу професійного навчання в Німеччині складає 50 млн. На своєму черговому засіданні 2001 року уряд Німеччини прийняв ряд фундаментальних рішень із забезпечення освіти для всіх молодих людей: а) вибір навчальних закладів, б) бути повною мірою якісною і в) достатньою в кількісному відношенні.

  • Забезпечити фінансову підтримку держави.
  • Підсилити сприяння підприємств у сфері професійної освіти молоді.
  • З урахуванням демографічного росту підсилити всі аспекти у сфері професійної освіти.
  • Сприяти «Програмі дії» в нових землях.
  • Сприяти соціальній справедливості та стабільності шляхом задоволення попиту на навчання й освіту.
  • Сприяти створенню гнучкої та життєздатної системи професійної освіти та її подальшому вдосконаленню.
  • Поряд із постійною внутрішньою модернізацією цієї системи сприяти стикуванню загальної, професійної освіти та підвищення кваліфікації.
  • Система професійної освіти в Німеччині повинна мати майбутнє й у міжнародному контексті.

Уряд Німеччини буде сприяти міжнародному спілкуванню, дискусіям, запрошувати міжнародних експертів на різноманітні громадські заходи (семінари, конференції тощо) з проблеми «Реформи освіти». Інструментом утілення основного положення «Професійна освіта для всіх» будуть розвиток і посилення надалі програми «Професійна кваліфікація для цільових груп з особливими потребами».

Уряд буде сприяти проведенню в життя програми «Навчання для всіх протягом усього життя». Одним з найважливіших положень життєздатності в майбутньому всього суспільства залишається професійна освіта для молоді. Уряд Німеччини вимагає від усіх зацікавлених держав і громадських організацій посприяти й матеріальною підтримкою у сфері підвищення якості професійної освіти у країні.

Завдання професійної освіти:

  • Розвивати професійну освіту серед жінок і старших груп населення, а також тих, у кого недостатня кваліфікація.
  • Підсилити цільове використання нових комунікаційних технологій та інновацій у системі професійної освіти та всебічно при цьому підтримувати.
  • Розвивати пропозиції, інструментарій і досвід у забезпеченні належної кваліфікації.
  • Домагатись доступності загальної та професійної освіти для всіх верств населення.
  • Особливу увагу приділяти підготовці й удосконаленню регіональної концепції загальної та професійної освіти.
  • Удосконалювати шляхи прийому на роботу та сертифікації професійної компетентності.
  • Розробити заходи з ротації кадрів з метою зниження безробіття.
  • Підсилити передачу досягнень у професійній освіті та зразкових моделей у систему загальної практичної перепідготовки.
  • Підсилити навчальні компетентності у сфері іноземних мов. Усе більше професій вимагають знання іноземних мов.

У 2003 році бюджет Німеччини на освіту та науку склав 9,3 млрд, що набагато більше, ніж раніше. Чотири мільярди євро дає на підтримку освіти федеральний уряд, наприклад, для того, щоби більш ефективно поєднувати наукові та соціальні знання. Ось чому з'являється можливість організувати та сформувати багатогранні та глибокі пропозиції в культурному й освітньому аспектах, що буде цікавим для багатьох країн. У цьому плані особливо цікава професійна підготовка в контексті розвитку Європейського Союзу. Поряд із метою Європейського Союзу - розширення освіти на всю Європу через посилення національних досягнень та їх інтеграцію в європейський простір - виникають нові спільні процеси у плані освітньої політики.

У цьому напрямі необхідно розвивати нові стратегії в міжнародному й національно-обумовлених контекстах. У пропозиціях ЄС сформульовані цілі зайнятості, гнучкості, підприємництва. У всіх сферах освіти розвиватимуться нові ефективні форми подолання плинності кадрів за допомогою нового широкого розуміння професійної перепідготовки.

М. Веннеманн підтверджує той факт, що поява нових інформаційних технологій за останніх десять років значно вплинула на процес навчання в усіх сферах життєдіяльності, особливо у сфері послуг. Тому виникла необхідність створення загальної концепції інтеграції сучасних глобальних комунікативних технологій у процес освіти. Міністерство освіти і науки Німеччини виділило кошти на здійснення програми сприяння «Нові засоби інформації в освіті», починаючи зі шкіл і закінчуючи університетами.

Мета програми - інтегрувати засоби інформації як навчальні засоби у процес навчання й тим самим підняти навчання на якісно новий рівень. Особлива увага приділяється підвищенню педагогічної майстерності педагога з використанням нових технічних засобів навчання. У цьому плані особливо цікава професійна підготовка в контексті розвитку ЄС.

Багато дослідників проблем професійної освіти на міжнародному рівні підкреслюють той факт, що така тактика сприятиме появі додаткових 4 млн робочих місць на європейському ринку праці. Для досягнення повної зайнятості на наступні десять років необхідне створення єдиної європейської інформаційної платформи для здійснення мобільності в усій Європі поряд зі створенням багатомовної європейської спеціалізації.

Дискусію з подібних проблем запропонувала Португалія - про подальші спільні зусилля європейських країн у плані поглиблення та розширення співробітництва у сфері освіти, яку підхопив Люксембург, із питань розвитку культурного обміну у плані професійної освіти.

Уряд Німеччини висловив готовність брати участь у всіх інтеграційних процесах у Європі, у тому числі й у сфері професійної освіти. Європейська Рада припускає у сфері професійної освіти й у політиці її організації орієнтуватись на підтримку різних заходів при підвищенні відповідальності держав-членів Європейського Союзу за зміст та організацію системи професійної освіти. Освіта не повинна обмежуватись тільки забезпеченням зайнятості.

За допомогою різних процесів (Люксембург, Кардіфф, Ліссабон) була створена могутня система звітів. Потрібно розробити нові, додаткові структури із широкими постановочними завданнями. Перенос процесів на сферу освітньої політики та створення системи освіти своєчасний і доцільний.

Із погляду внутрішнього змісту даних заходів із боку уряду Німеччини росте розуміння, що інвестиції в людські ресурси, освіту й науку будуть рости. Інвестиції зростуть на 12,5 % у порівнянні з 2000 роком.

Уряд зробить усе можливе для створення можливостей для молодого покоління ознайомиться з європейським досвідом у сфері професійної освіти.

Уряд Німеччини буде брати активну участь у рамках проектів Європейської Ради у 2000-2010 роках у фінансуванні міжнародного обміну у професійній освіті. Він підтримує пріоритети, сформовані у Стокгольмі, щодо політики Європейської Ради «Наступ на освіту та мобільність» і «Досягнення світових висот у дослідженнях і технологіях».

Німеччина здійснює двостороннє та багатостороннє співробітництво у сфері професійної освіти з низкою країн.

Німецько-французьке співробітництво. 1999 року в Парижі було створено чотири спільних заяви з метою успішного співробітництва в даній сфері. На основі цих проектів були сформовані двосторонні групи з обох сторін, які вже 2000 року в Заарбрюку поклали на стіл експертної комісії свої перші аналітичні дані. Задля співробітництва у сфері професійної освіти була поставлена мета - ліквідація безробіття серед молоді та забезпечення професійної інтеграції молодих людей. Із цією метою були проведені контроль та оцінка національних програм. Експертні групи зробили низку пропозицій з доповненнями та змінами у своїх національних програмах. Обидві сторони визнали кваліфікації професійної освіти у своїх країнах достатніми для того, щоб молоді люди могли працювати як в одній, так і у другій країні зі своїми дипломами.

Обмін між Німеччиною та Францією відповідає таким принципам:

  • розширення програми перепідготовки та підвищення кваліфікації;
  • розширення обміну спеціалістами відповідного профілю;
  • розробка спільних німецько-французьких розробок, навчальних курсів освіти може слугувати створенню школи майстерності у просторі Заарланд - Лотарингія - Люксембург;
  • покращення мовної компетентності (створення курсів);
  • інтенсифікація обміну працівниками системи освіти та викладачами.

Обидві робочі групи зробили висновки:

  • Визнати необхідність в обміні програм із розвитку й удосконалення професійної освіти.
  • Оцінити та прибрати перешкоди на шляху мобільності робочих сил.
  • Посилити спільні економічні зусилля у сфері обміну, як на теоретичному, так і на практичному рівнях.
  • Створити німецько-французький статус практиканта.
  • Увести в законодавство обох країн положення та розглянути можливості юридичного статусу отримання освіти за кордоном.
  • Сприяти мовній підготовці в рамках професійної освіти.

Німецько-австрійська співпраця. Цілі співпраці - забезпечити можливість випускникам працювати в обох країнах. Із цією метою обидві країни створили двосторонні експертні комісії, які збираються раз на рік для вирішення найбільш актуальних питань у даній сфері й інформування про проведення та здійснення національних програм, а також для затвердження адекватних дипломів, що здійснюється при співпраці з громадськими й урядовими організаціями. Робота за даним проектом проводиться поступово. У 2000 році було ідентифіковано 20 австрійських і 30 німецьких дипломів. У 2001 - 50 і 60.

Німецько-бразильська співпраця. 2000 року в Берліні міністерство освіти і науки Німеччини спільно з асоціацією імені Карла Дуйсбурга провело першу спільну німецько-бразильську майстерню під гаслом «Боннські горизонти» про можливість співробітництва у сфері професійної освіти. Про проведення даного заходу була досягнута угода першої робочої групи в 1998 році у Бразилії.

Міжнародне співробітництво у сфері професійної освіти має велике політичне, економічне й політичне значення та потенціал. У зв'язку з цим була проведена визначена спільна робота й у сфері вищої освіти. У роботі цієї майстерні прийняли участь експерти в політиці, екології та практиці з обох країн для того, щоби підготувати організаційні основи майбутнього співробітництва. Також була досягнута домовленість про спільні проекти у сфері професійної освіти та кваліфікацій. Також було вирішено в якості пілотного проекту запровадити у Бразилії ті методи та технології, які вже добре зарекомендували себе в Німеччині. У сфері кваліфікації було досягнуто угоди про співробітництво. Обидві сторони зосередили свою увагу на тих питаннях, які допоможуть установити розуміння для створення основ нових систем у професійній освіті. Обидві сторони підтвердили свою готовність за два роки повідомити про свої результати на конференції у Бразилії. Ця співпраця вже добре зарекомендувала себе в Німеччині. У сфері кваліфікацій дійшли довгострокової угоди про співпрацю.

Німецько-американська співпраця. Міністерство освіти і науки Німеччини спільно зі своїми колегами в січні 2000 року заклало основи для німецько-американського співробітництва у сфері професійної освіти. Поруч із постійним обміном експертами було вирішено здійснювати спільні проекти у сфері професійної освіти та посилити обмін його учасниками на різних рівнях, особливо молодими, під час одержання професійної освіти або одразу після неї. Глобалізація, структурні зміни та розвиток сучасних інформаційних технологій ведуть до нових вимог кваліфікацій. При цьому професійне підвищення кваліфікації є ключем до економічного чи професійного успіху. Попит і пропозиція стають міжнародними. В останні роки зростає попит на висококваліфіковану робочу силу. Професійна освіта Німеччини все більше стає потрібною за кордоном. У зв'язку з цими тенденціями все більшого розмаху набуває міжнародний обмін спеціалістами сфери професійної освіти. Постійно проводяться дискусії та різноманітні заходи з урахуванням професійної освіти. Обидві країни зіткнулися зі значними проблемами: а) глобалізацією економіки; б) посиленням конкуренції; у) розвитком сучасних ЗМІ; г) новими формами робочих місць. Перед обличчям загальних викликів спільна робота обох країн сприятиме активному обміну досвідом та інноваціями й відкриє можливості в обох країнах у сфері професійної освіти. Німецько-американський програмний обмін фахівцями росте з кожним роком з урахуванням взаємних інтересів у спільній діяльності у сфері професійної освіти. Разом із професійним діалогом і науково-технічним обміном у сфері професійної освіти обмін фахівцями є третьою складовою частиною спільної діяльності в даній сфері. Дані програми звертаються до міністерств, відомств, фірм.

Співпраця зі США у сфері наукових досліджень у галузі професійної освіти концентрується на розвитку та впровадженні двосторонніх наукових досягнень у цій сфері для розробки нового змісту навчальних планів. Особливий інтерес лежить у сфері професійної освіти та перепідготовки, кваліфікацій, а також екзаменаційних методів, змісту іспитів і сертифікації.

Німецько-нідерландська співпраця. У середині 90-х років у Нідерландах була проведена реформа освіти, в основу якої була покладена гнучкість структур усієї системи професійної освіти, і мета якої полягала в посиленні автономії дійових осіб. У 2000-2001 роках зросла кількість спільних проектів між Німеччиною та Нідерландами з обміну між працівниками професійної освіти та викладачами. У 2000 році таких проектів було десять. Наочним прикладом плідної співпраці цих двох країн може слугувати діяльність товариства імені К. Дуйсбурга та Нідерландської організації CINOP. У рамках даного проекту були створені певні структури, що задовольняють попит на професійну підготовку та професійну перепідготовку, а також гнучкі навчальні плани та програми, ціла мережа самостійних центрів по країні. Тема «Забезпечення якості у професійній освіті» стала домінуючою на Німецько-Нідерландському семінарі у вересні 2000 року в Утрехті. Під час даної зустрічі був акцентований той факт, що в Нідерландах регіональні центри професійної освіти мають велику самостійність, і їх внутрішні та зовнішні гарантії якості підкріплюються законом.

Німецько-латиноамериканська співпраця. Програма практики для фахівців у Латинській Америці з упором на Бразилію започаткована в 1999 році з 36 учасниками та продовжила свій розвиток у 2000-2005 роках. Щорічно близько сорока молодих фахівців і випускників ВНЗ отримують можливість 6-9 місяців практики на латиноамериканських підприємствах для подальшої активної діяльності у спільних підприємствах. У перспективі співпраця з Аргентиною, Чилі та Мексикою.

Німецько-японська співпраця. У рамках обміну фахівцями у сфері професійної освіти спільна діяльність Німеччини та Японії здійснюється вже більше тридцяти років. Проте останніми роками переміщення акцентів конкуренції з Європи на Тихоокеанський ринок співпраця з Японією набуває особливого значення. Уряд Німеччини спільно з міністерством освіти і науки та товариством імені К. Дуйсбурга розробив пілотний проект з обміну фахівцями на німецьких та японських підприємствах.

Німецько-ізраїльська співпраця. У сфері професійної освіти відбувся семінар у вересні 2001 року з теми «Медіодидактика у сфері професійної освіти» у Дрездені. Зараз готується спеціальний німецько-ізраїльський проект. У процесі дискусії стало ясно, що розвиток нових інформаційних систем призводить до взаємопроникнення культур. Особливо важливо це для професійної перепідготовки.

Прикладом можуть служити скандинавські країни, де матеріальну й моральну підтримку дають уряд і громадські організації в першу чергу молодим людям, створюються пункти надання індивідуальної допомоги. Третім стратегічним напрямом конференції було створення в цих країнах ефективної інформаційної системи та системи консультативних установ із питань професійної освіти в Міжнародній організації праці.

У травні-червні 2000 року на своєму 88-му засіданні Міжнародна робоча конференція в Женеві розглядала питання «Підготовка й перепідготовка трудових ресурсів». Основною темою даної дискусії була «Професійна освіта для ринку праці: соціальна інтеграція, продуктивність і зайнятість молоді».

Саме тут уперше прозвучало таке поняття, як «здатність бути зайнятим», і були намічені напрями професійної освіти в рамках інтегральної політики зайнятості молоді, розглядались питання підтримки молодих людей, які можуть і хочуть продуктивно працювати на благо своїх країн, а також дано дорогу всім ініціативам, пов'язаним з перебудовою всіх аспектів освіти.

ЮНЕСКО, членами якої є понад 120 держав:

  • співробітничає у справі розвитку взаємного пізнання та розуміння між народами, використовуючи для цього всі засоби спілкування;
  • сприяє справі народної освіти, розповсюдженню знань, установленню співпраці між діячами культури;
  • організовує міжнародні конференції вчених;
  • засновує міжнародні організації науковців;
  • допомагає в розповсюдженні та популяризації наук.

Важливим кроком до поглиблення процесу стандартизації стало ухвалення ЮНЕСКО Міжнародної стандартної класифікації освіти як інструменту, що сприяює збору, компіляції та викладу статистичних даних про освіту в окремих країнах і в міжнародному масштабі. Цікавий досвід стандартизації освіти на регіональному, субрегіональному та міжрегіональному рівнях здійснюється різними міжнародними організаціями, такими як «Ініціатива центру педагогічних досліджень», «Європейський центр розвитку професійної підготовки».

Ці організації спираються у своїй діяльності на Римський договір 1957 р. (ст. 128) і Рішення Ради Європейського Союзу про відповідність кваліфікаційних посвідчень між країнами-членами ЄС. На конференції Європейської Асоціації міжнародної освіти обговорювались проблеми стандартизації, акредитації та сертифікації європейської освіти на сучасному етапі (Тампере, Фінляндія, грудень 2001 р.).

До практики освітньої стандартизації різні країни вдаються різними способами, ураховуючи величезні відмінності соціокультурних умов, традицій, в які «занурені» їх системи освіти.

П. Ботт, А. Халл, А. Шаде у своїй роботі «Кваліфікаційні вимоги у сфері інститутської освіти» підкреслюють той факт, що нова система професійних національних кваліфікацій Німеччини була введена з метою підвищення стандартів компетентності працівників. Вона базується на вимогах, запропонованих промисловими та комерційними підприємствами, працедавцями, профспілками й офіційними установами, які надають ці професійні кваліфікації.

К. Бергер у своєму дослідженні з проблем стандартизації професійної освіти «Загальні кваліфікаційні вимоги у професійній освіті - актуальні результати емпіричних досліджень» уважає, що до особливостей національних стандартів професійної освіти Німеччини слід віднести:

  • наявність стандартних комплексів навчально-програмної документації з окремих груп професій (інструкція про структуру професій, каталог старих і нових професій, опис професій, навчальні плани, механізм проведення іспитів);
  • контрольні функції з процесом здійснення професійної освіти залишаються за торговельно-промисловими палатами.

Головною метою інноваційної освіти є збереження та розвиток творчого потенціалу людини. Проте сьогодні недостатньо творчості та проектування. Освіта повинна бути пронизана загальнолюдськими цінностями. Для цього перш за все необхідно зробити так, щоб вона розвивала гармонійне мислення, яке базується на поєднанні внутрішньої свободи особистості та її соціальної відповідальності, а також толерантності. Саме ці характеристики особистості сьогодні включені до переліку основних цінностей світової цивілізації, задекларованих у документах ООН.

Автор: Л. Кнодель

Освіта.ua
14.03.2007


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!