Osvita.ua Вища освіта Статті та аналітика Українським студентам не вистачає практичного досвіду
Українським студентам не вистачає практичного досвіду

Студентам бракує практики під час навчання, а також викладачів, які хоч раз працювали за фахом, що викладають. Але ж без практичного досвіду знайти гарну роботу важко

Українським студентам не вистачає практичного досвіду

Якщо запитати у молодих спеціалістів з України, які щойно закінчили вуз, що найбільше вони запам’ятали зі свого навчання, то більшості з них на думку спадуть безкінечні лекції та суцільна теорія.

Приходячи на робоче місце молодим людям часто важко застосувати на практиці здобуті під час навчання знання. Адже до проходження практики в Україні ставлення часто надто формальне.

П’ятикурсниця Київського національного лінгвістичного університету Яна Ємельяненко розповідає, що її практика , на яку дівчина покладала багато надій, аби працевлаштуватися, закінчилася навіть не почавшись, хоча за документами все було "чисто": "Ми повинні були проходити перекладацьку практику: ми прийшли туди, куди нас направили, а там нам сказали – знайдіть собі якийсь переклад, все зробіть, а ми вам поставимо печатки, що відходили. Нас навіть не спробували влаштувати на роботу, хоча мали б", - каже Яна.

Наступного року під час практики вона вирішила діяти рішуче і вже не мовчати, а пропонувати свої послуги перекладача наполегливо, аби реально попрактикуватися у перекладі, а не просто відбувати цей час.

Чому вчити?

Та й самі викладачі погоджуються, що більшість того, що вони розказують студентам на парах навряд чи знадобиться студентам у житті. Втім, освітня система нині в Україні направлена більше на розширення кругозору в різних сферах, аніж на глибоке вивчення вузькопрофільного предмету. Викладач кафедри маркетингу Європейського університету Анна Масна впевнена, що у навчальному процесі бракує реальної практики.

"Чи можуть студенти уявити, чим саме займатимуться після закінчення вузу!? Дуже велика частина програми наших вузів – це суцільна теорія, яка часто дається з перекладної іноземної літератури, наприклад, американської. Але реалії у нас не зовсім ті і ментальність людей не та. І як застосовувати випускникам вивчене на практиці? Тоді у випускників виникає логічне запитання: ми ж наче і гарно вчилися і маємо "червоний диплом", то чому ж нас не хочуть брати на роботу? Бо працедавці ж самі навчалися за такою системою і не потребують таких фахівців з теорії", - наголошує викладачка Європейського університету.

Бізнес орієнтується на свої потреби

Аби підготувати собі молодих фахівців, компанії організовують всілякі тренінги, кваліфікаційні академії, проводять курси для співробітників, яких набрали на роботу. Це зайві затрати для бізнесу, але результат гарантований – до роботи стають люди, "заточені" під особливості роботи саме в цій компанії.

Підприємці та й самі студенти нарікають, що в українських вузах працюють викладачі, які самі жодного дня не працювали за фахом, якому вчать студентів. Тож, аби виправити ситуацію міністерство праці та соціальної політики України за ініціативи науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення розробили альтернативну схему перепідготовки викладачів українських вищих шкіл.

Нова система передбачає, що роботодавці відраховуватимуть частину коштів на практичну фахову підготовку викладачів університетів, аби вони попрацювавши у «польових умовах» і могли вчити своїх студентів ближче до практики.

"Перед роботодавцями ставиться завдання, щоб вони зацікавили їх вчити чомусь практичному і щоб викладачі підвищували свій професіоналізм", - розповідає Неля Анішина з інституту праці.

Втім поки що, за словами Анішоної, роботодавці аж ніяк не палають бажанням платити за підготовку викладачів. Вони мотивують це тим, що саме держава має готувати якісних спеціалістів, які передусім повинні мати практичний досвід роботи, аби стати за кафедру і вчити студентів.

Дешево, але без подальшого працевлаштування

Все пізнається у порівнянні, впевнений четвертокурсник Національного медичного університету Богомольця, який приїхав вчитися до України з Ганни, Алекс Адда. Він майбутній гінеколог і вирішив опановувати цю професію саме в Україні, бо тут у порівнянні з африканською освітньою системою більше уваги приділяється практичним навичкам і менше зважають на теорію. Натомість в українській медицині це так, каже Алекс. І його тут все влаштовує.

"Окрім цього освіта в Україні набагато дешевша, а ніж в інших європейських країнах і її якість тут не вступає європейським вузам, хоч українську освітню систему всі критикують", - говорить Алекс Адда. Щоправда після закінчення українського університету хлопець збирається працювати вдома. Там, за словами Алекса, дуже легко працевлаштуватися кваліфікованому спеціалісту. В Україні ж навпаки - ні наявність диплома, ні практичний досвід роботи не гарантує того, що людина знайде роботу за фахом та отримуватиме достойний заробіток. Все це, на думку студента, через те, що Україна не може спрогнозувати розвиток свого ринку праці.

Автор: Лілія Гришко

Deutsche welle
08.11.2010

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!