Osvita.ua Вища освіта Профорієнтація Муки вибору: на кого піти вчитися?
Муки вибору: на кого піти вчитися?

Що важливіше при виборі професії: поклик серця, думка батьків чи майбутня зарплата?

Муки вибору: на кого піти вчитися?

Не так уже й багато щасливчиків, які з дитинства знають, ким хочуть стати. Решті ж доводиться помучитися з рішенням. Вибираючи майбутню спеціальність, молоді люди орієнтуються на власні інтереси, побажання сім'ї, ситуацію на ринку праці. Німецькі консультанти з питань кар'єри пояснюють, на що дійсно варто звертати увагу.

Іди за мрією

Перше, з чого зазвичай починають вибір спеціальності, - це визначення власних інтересів і здібностей. У консультаційному центрі одного з німецьких університетів абітурієнтам радять відповісти для себе на прості запитання: чим вам подобається займатись у вільний час? Які предмети у школі давались вам найлегше? Розібратись у своїх перевагах можуть допомогти і спеціальні профорієнтаційні тести.

Утім, у закликів слідувати за покликом свого серця вистачає критиків. «Якщо ви захоплюєтеся психологією, то зовсім не обов'язково вивчати її в університеті. Інтерес до предмета - необхідна, але не єдина умова. Вибір факультету залежить від професії, яку ви хочете отримати. А якщо вас цікавить психологія в цілому, то краще читайте відповідні книги у ванні», - цитує видання «Spiegel Online» експерта з питань кар'єри Уту Глаубіц (Uta Glaubitz).

Дійсно, трудові будні можуть мати мало спільного з уявленням випускника школи про професії. Та ж сама робота психолога пов'язана із заповненням безлічі паперів. Так що варто якомога більше дізнатися про майбутню діяльності заздалегідь. Поспілкуйтесь із представниками вибраної спеціальності, улаштуйтесь на підробіток або практику, адже навіть будучи, скажімо, кур'єром в аптеці, ви зможете краще зрозуміти, чи підходить вам робота фармацевта.

Сімейні пристрасті

«Мої батьки хотіли, щоб я вибрала творчу професію, бо вся родина пов'язана із творчістю, і вони не уявляють, що мене може цікавити щось інше. Але я вирішила стати програмістом, хоча тато й досі не може з цим змиритись», - поділилася з Deutsche Welle 17-річна абітурієнтка Євгенія.

Саме думка батьків зазвичай стає основним мотивом вибору професії, переконана консультант з питань працевлаштування Свенья Хоферт (Svenja Hofert). Причому тут є два шляхи: «Або ми робимо те, що від нас очікують батьки, або рівно навпаки. Але вплив батьківської думки в обох випадках однаково сильний», - пише вона у своєму блозі.

Звісно, близькі поганого не побажають. Тим не менше, їх рекомендації - не завжди найкращий орієнтир: представники старших поколінь часто не мають поняття про нові спеціальності, упевнена пані Хоферт.

Ще однією причиною необ'єктивності «сімейних порад» може стати досвід когось із членів сім'ї. Мама мріяла стати лікарем? Так чому б цим не зайнятись доньці? Старший брат - успішний бізнесмен? Молодший повинен повторити його успіхи! У тата будівельна фірма? Син продовжить сімейну справу! Ось і виходить, що той, хто мріяв піти в актори, обирає бухгалтерію, щоб не розчарувати рідних.

Усі професії потрібні?

Нерідко розгублені випускники шкіл вирішують, що краще отримати надійну спеціальність, з якою без роботи не залишишся. Сам по собі цей підхід непоганий, тільки от занадто багато хто вибирає одне й те саме: за даними Федерального статистичного відомства, у Німеччині вже не перший рік лідирують економічні та юридичні спеціальності. У підсумку «безвідмовний варіант» перетворюється на проблему: після закінчення вищого навчального закладу за вакансію доведеться битися з безліччю конкурентів.

Буває, що абітурієнт хоче отримати «серйозну» освіту для підстраховки, розраховуючи зайнятись у майбутньому чимось іншим. «Сьогодні робота з комп'ютерами та Інтернетом має безліч форм, і, можливо, пізніше я оберу щось більш творче, ніж просто писати коди. Але для початку хочу отримати математичну базу, яка необхідна для всіх подібних спеціальностей», - пояснює свій вибір Євгенія.

Але в такого підходу є й інша сторона. Скажімо, якщо ви хочете знімати кіно, то немає сенсу ставати юристом. Якщо через багато років ви все-таки вирішите працювати за фахом, отримані знання вже застаріють, так що вчитись, можливо, доведеться заново. У той же час, наприклад, для журналіста це може стати додатковим козирем: журналістського досвіду можна набратися, проходячи практику під час канікул, а юридична освіта дасть вузьку спеціалізацію для роботи у ЗМІ.

Усіх грошей не заробити?

А що із грошима? «Молоді люди орієнтуються в першу чергу на свої інтереси та ситуацію на ринку праці. А майбутня зарплата відіграє меншу роль», - розповів в інтерв'ю Deutsche Welle прес-секретар Федерального агентства із праці Німеччини Пауль Ебсен (Paul Ebsen). Тим не менше, поцікавившись грошовим питанням заздалегідь, можна накидати і план подальших дій.

«Зарплата завжди залежить від кваліфікації, скажімо, від того, чи є у вас ступінь магістра або кандидата наук. Або від спеціалізації: в адвоката, прокурора, судді чи чиновника зарплати різні, хоча вони всі вивчали юриспруденцію», - коментує Пауль Ебсен.

Простих рецептів для вибору спеціальності немає. Зважуючи всі «за» і «проти», кожний повинен вирішити сам, що саме для нього важливіше - самореалізація, стабільна робота чи високий дохід.

Автор Катерина Крижанівська

Немецкая волна
19.07.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Вячеслав Ткачев
Пусто. Смысла в статьи нет. Одно и тоже.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!