Osvita.ua Вища освіта Академічна доброчесність Академічна доброчесність: як боротися з плагіатом в Україні
Академічна доброчесність: як боротися з плагіатом в Україні

В Україні у 2018 році середній показник текстових збігів у перевірених роботах сягнув 33,16%

Академічна доброчесність: як боротися з плагіатом в Україні

Чи знаєте ви, скільки українських студентів і науковців не дотримуються академічної доброчесності? Що таке чітинг в текстових роботах і як найефективніше з ним боротися? Давайте розглянемо не лише методи боротьби із плагіатом, але й кому та навіщо це потрібно.

Засади академічної доброчесності

Основа академічної доброчесності полягає у написанні оригінальних авторських наукових робіт. «Крадіжка» чужих текстів і думок, а відсутність у роботі адекватного посилання на першоджерела є прямим порушенням не лише етичних норм, але й закону.

В українському законодавстві дотримання авторського права та захист інтелектуальної власності мають гарантувати Конституція, Кодекс про адміністративні порушення, Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, а також закон «Про авторське право та суміжні права». У 2017 році у ст. 42 закону «Про освіту» на офіційному рівні ввели термін «академічна доброчесність» та визначили основні засади її дотримання.

Незважаючи на формальну наявність юридичного підґрунтя, на практиці це — лише крапля в морі, адже часом ознаки плагіату в наукових роботах із тих чи інших причин просто не помічають. Так, наприкінці березня 2017 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) презентувала звіт «Огляди ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017». У 8 главі звіту під назвою «Academic dishonesty – cheating and plagiarism in Ukrainian higher education» («Академічна непорядність — шахрайство та плагіат в українській вищій школі») констатувався високий рівень цих ганебних явищ в Україні.

У світовій практиці також немало скандальних і прикрих ситуацій із виявленням академічної недоброчесності у вищих ешелонах влади. Що вже казати про студентів.

Вчені також плагіатять. Інколи свідомо, інколи — ні. Перечитавши сотні наукових робіт та книг, деякі з вивчених раніше тез можуть бути несвідомо запозичені під час написання нової авторської роботи. Тому навіть фахівцеві іноді важко уникнути запозичень. В інших випадках науковець робить це навмисно.

Боротьба із плагіатом у наукових роботах потребує багато часу та сил. Навіть якісно знайти copypaste «вручну» — практично нереально. Якщо змістовно оцінити роботу - це завдання для профільного експерта, то осягнути безмежні кількості текстів, які наразі доступні всім у відкритому доступі - це може виявитися напрочуд складним завданням навіть для групи науковців, вже не кажучи про часові затрати на це.

Нині, хоча і є прописані норми законів, однак часто бракує ефективних і налагоджених процедур оцінювання текстів на наявність різновидів академічного шахрайства. Крім цього, не слід забувати й про «людський фактор» — аналізувати текстові роботи й порівнювати їх з іншими науковими доробками задля виявлення порушень академічної доброчесності  є нелегким завданням для однієї людини як технічно, так й інтелектуально.

Методи боротьби із плагіатом

Світові тенденції боротьби із плагіатом спираються на прогресивні «розумні» технології. Вони базуються на використанні AI (від англ. Artificial Intelligence) — штучного інтелекту, роботі з ML (від англ. Machine Learning) — машинним навчанням, залученні NLP (від англ. Natural Language Processing) та інших провідних наукових розробках.

В Україні одним із найбільш доступних та якісних сервісів для перевірки текстів на ознаки плагіату став Unicheck. Безкоштовний доступ до сервісу було надано вже понад 120 українським вишам. Позитивні відгуки після впровадження сервісу спираються на підвищення якості наукових робіт і полегшення робочого процесу для викладацького складу.

Створений українськими розробниками в 2014 році, Unicheck вже в 2018 підписав меморандум про співпрацю з Міністерством освіти та науки України терміном на 7 років. Платформа функціонує у системах щонайменше 450 іноземних університетів у різних країнах, а кількість її користувачів становить близько 1,5 млн у всьому світі. Серед них – студенти, викладачі, блогери, редактори, журналісти та інші фахівці, робота яких пов'язана з написанням текстів.

На перевірку однієї сторінки тексту Unicheck витрачає до 20 секунд, а працювати в ньому можуть одночасно всі користувачі навчального закладу. Одна з переваг — можливість перевірки будь-якого тексту на наявність можливого плагіату в один клік. Для цього достатньо мати під рукою комп'ютер, браузер і доступ до інтернету.

Сервіс надає реальні звіти з релевантними посиланнями, може працювати з текстами на 22 мовах у різними  форматами файлів, а також відповідає одній з вимог сучасності та має можливість повної інтеграції з системами управлінням навчання вишів  такими як Moodle, Canvas, Blackboard та ін.

Водночас слід пам’ятати, що жоден сервіс не може функціонувати без взаємодії з людиною. У декого може скластися хибне враження, що програма є «пігулкою від усіх хвороб». Однак це, не так. Будь-яка платформа є технічним помічником, зручним інструментом для пошуку плагіату та інших різновидів чітингу з текстом.

Сервіси допоможуть проаналізувати текст, порівняти його з іншими базами, бібліотеками, файлами, але вони не дадуть відповіді чи містить робота нові наукові знання, дослідження, результати. Вони не можуть вказати на коректність або доцільність використаних автором матеріалів, а також визначити необхідність наявності певного обсягу цитування.

Ключовим результатом має стати синергетичний ефект в роботі людини і програмного продукту. Саме людина, орієнтуючись на фаховому рівні у тематиці роботи, може зрозуміти, чи є у тій чи іншій роботі наукова цінність, актуальність, чи відповідає вона всім вимогам і нормам та визначити релевантність текстових збігів.

Невтішна статистика

Упродовж останніх кількох років українська влада все більше переймається дотриманням в наукових колах академічної доброчесності. Не зважаючи на це, ситуація все ще залишається незадовільною. Згідно зі статистикою Unicheck, в Україні у 2018 році середній показник текстових збігів у перевірених системою роботах сягнув 33,16%.

Щоб зрозуміти, чому так відбувається і що спонукає людей до відвертого нехтування етичними нормами, в 2016 році провідні українські виші взяли участь у дослідженні рівня академічної доброчесності студентів і факторів, що на нього впливають. До вибірки увійшли 18 фокус-груп студентів із п’яти українських університетів.

Щонайменше 10% молодих людей погодилися з можливістю купити готову курсову або дипломну роботи, тоді як 44%-85% вважають це категорично неправильним. Наприклад, серед опитаних студентів від 31% до 53% вважають, що завантажувати готові реферати з інтернету і видавати за свої — часом можна, в той час як від 41% до 63% респондентів висловили думку, що такі дії в навчальному процесі — неприпустимі.

Однією з основних проблем, з якими стикається молоде покоління, згідно з дослідженням, є відсутність взаєморозуміння з викладацьким складом навчальних закладів. Студенти часто надають перевагу навчанню у викладачів-практиків, оскільки вони дають «реальні» завдання та просять писати оригінальні й «прогресивні» наукові роботи.

Загалом компанія GfK Україна, спільно з Аналітичним центром CEDOS, дійшли висновку, що найчастіше плагіат зустрічається серед тих студентів, у яких недостатня мотивація для отримання освіти. Тому місія Unicheck - підвищити якість освіти в Україні за рахунок впровадження принципів академічної доброчесності в університетську культуру та покращення академічної мотивації студентів та викладачів.

«Клуб Винахідливих Науковців», або різновиди чітингу

Окрім відвертого плагіату, рерайту, недоцільних цитат і запозичень або відсутності належних посилань на першоджерела, існує низка інших «махінацій» із текстом. Їхня мета — надурити автоматичні сервіси з пошуку плагіату, перевіряючих експертів та, як результат,  видати чужу працю за свою.

Упродовж років роботи з Unicheck, ми виявили такі основні різновиди чітингу: додавання білого тексту (форматування тексту в білий колір), підміна символів (наприклад, заміна кириличної «і» на латинську), підміна тексту графічними зображеннями (картинками), підміна закінчення слів, а також махінації з форматом шрифту, розміром та пробілами, їх комбінації та модифікації.

Так, наприклад, наявність у роботі білого тексту може збільшувати обсяг «оригінального авторського» тексту, а також прикривати зайві беззмістовні набори слів, або навіть літер і символів. У сучасних текстових редакторах такий текст можна, завдяки форматуванню, «сховати» за реальний. Не зважаючи на це, деякі сервіси, серед яких і Unicheck, уже навчилися розпізнавати подібні фейки, «очищуючи» текст від будь-якого форматування.

Упродовж останніх кількох місяців Unicheck «зустрічався» навіть із втручанням у текст спеціальних програмних засобів, які допомагають псевдонауковцям підміняти символи та робити інші махінації з науковими роботами. Якщо раніше текст найчастіше просто підміняли картинками, що на перший погляд нічим не відрізнялися від усього масиву документу, то тепер спецпрограми систематично та «оригінально» підміняють ті чи інші символи на інакші, аби збити з пантелику сервіси із перевірки текстів на плагіат.

Це — лише верхівка айсберга. Покращити ж ситуацію може: вдосконалення та поширення використання плагіат-чекерів; навчання академічному письму; дотримання принципів академічної доброчесності та проведення інформаційних кампаній щодо важливості написання оригінальних робіт і поваги до робіт інших людей. А також відповідальне ставлення науковців до розвитку української науки, а отже й суспільства в цілому.

Тож, якщо ви хочете, аби ваші роботи цінували й цитували, - шануйте інших.

Андрій Сідляренко, голова Unicheck Україна – онлайн-сервісу для перевірки текстів на плагіат

Освіта.ua
26.03.2019

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!