 |
Реалізація європейського вибору вимагає зусиль на макроекономічному, суспільному й особистому рівнях |
Асоціація України з ЄС очима бізнес-шкіл
Підготовка до підписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом тривала більше семи років. Для нашої країни це нові торгові можливості та спрощений доступ до найбільшого ринку у світі. У процесі виконання угоди Україні доведеться пройти довгий шлях реструктуризації економіки, неефективного й енергозатратного виробництва.
Результатом таких змін стане відповідність продукції, що випускається, стандартам, прийнятим в Євросоюзі, і виробництво товарів високої якості, а споживачі отримають доступ до більш широкого асортименту товарів, що пропонуються на внутрішньому ринку.
У той же час підписання Україною договору про асоціацію з ЄС викликає за собою «посилення конкуренції між українськими та європейськими компаніями, а торгівля із країнами, що не входять в ЄС, може стати менше вигідною через різницю в розмірі митних зборів за деякі види товарів. У зв'язку з цим українським підприємцям необхідно перебудовувати свої бізнес-моделі та шукати нові ринки», ‑ уважає віце-президент МІБ Юрій Зеленін.
На тлі того, що східні сусіди виконують узяті на себе зобов'язання по закриттю кордонів для українського імпорту, на українських підприємствах уже спостерігається заміщення втраченого російського експорту.
Слухач програми MBA Единбурзької бізнес-школи Східної Європи, директор SCA Ukraine LLC Оксана Мартинова констатує, що металургійні підприємства у Дніпропетровській області вже переорієнтують виробництво з російського напрямку на інші ринки.
Наприклад, на заводі ім. Антонова припинені контракти з Росією заміщаються активністю на Сході, у Латинській Америці. Є інтерес до наших літаків у боку Туреччини та інших європейських країн. Питання переорієнтації на нові ринки – це лише питання часу.
Українська молочна продукція, від якої відмовилась РФ, незабаром з'явиться в магазинах Китаю та низці інших європейських країн. Авіагігант «Мотор Січ» веде переговори з «PZL-Свіднік» (PZL Swidnik) про збірку вертольотів Мі-2 й «Сокіл». Процес диверсифікації ринків збуту в економіці України вже почався.
«Усі ці приклади тільки підтверджують давню приказку: «Немає худа без добра». Якби не зміна зовнішньополітичного вектора України зі сходу на захід, Україна б і далі тільки нарощувала відставання від країн Євросоюзу в багатьох аспектах, ‑ уважає Оксана Мартинова. ‑ Вибір на користь європейських цінностей нашою країною вже зроблено. І хай цей непростий шлях вимагатиме перезавантаження неефективної економіки, соціальної сфери та нових прозорих, чесних правил гри. У такому контексті мінімізація співпраці з російськими державними монополіями, корпораціями, зав'язаними на вертикаль влади, піде тільки на користь вибраному курсу».
Але якщо виробництву необхідний певний період на переорієнтацію з російського ринку на європейський, то бізнес-освіта орієнтується на європейські стандарти вже давно.
Декан і засновник Львівської бізнес-школи Софія Опацька каже, що європейські цінності були присутні у школі з моменту її створіння: «Для нас Європа не є новим вектором, можливо, ще й тому, що ми фізично розташовуємось у Львові, і для львів'ян питання вектора ніколи не стояло. Тут люди завжди набагато активніше вели та ведуть бізнес із Заходом, з Європою. Тому для нас підписання асоціації з ЄС – це просто чітка формалізація та фіксація вибору всієї країни».
Академічний директор Единбурзької бізнес-школи Східної Європи Наталія Кривда каже, що відповіддю школи на підписання асоціації з ЄС можуть стати всього лише посилення та підвищення якості роботи бізнес-школи, оскільки Единбурзька бізнес-школа ‑ це класична бізнес-школа британського/європейського зразка. Її програма спочатку була британською/європейською як у методах викладання, так і в освітній моделі та запропонованих інструментах.
За словами Наталії Кривди, існують дуже добрі українські бізнес-школи, які сповідують європейські цінності та інтегрувались в європейські моделі освіти. Але в той же час система освіти України в цілому відображає ті достоїнства й недоліки, що сьогодні демонструє суспільство.
«Який могутній запит існує в суспільстві на прозорість, антикорупційні моделі, чесність, суспільну справедливість, солідарність! Усі ці суспільні запити освіта не може не помітити. Система освіти повинна побачити цей запит суспільства та відреагувати на нього адекватно. Вона повинна стати прозорою, відповідати запитам солідарності, запитам суспільства, а не варитись усередині самої себе», ‑ переконана Наталія.
У «Хартії Євросоюзу про права людини» висловлені основні цінності, на підставі яких будується поняття Європейського Союзу, європейських цінностей. Вони досить прості: «Повага до людської гідності, принцип забезпечення прав і свобод людини та громадянина, рівність, солідарність, демократія, правова держава».
Перехід суспільства та бізнесу до цих цінностей – процес не одного дня, і він багаторівневий. Освіті, як це не пафосно звучить, належить учити бути чесними. «І тому практично в кожному курсі наших програм, чи то маркетинг чи управління людськими ресурсами, економіка чи бухгалтерський облік, скрізь повторюється те, що чесний бізнес у довгостроковій перспективі завжди виграє. Чесне ставлення до людей – прозоре в довгостроковій перспективі завжди перемагає щохвилинні вигоди у порівнянні зі, скажімо, маніпулятивним управлінням людьми, як і в переговорах, завжди перемагає той, хто сповідає чесність по відношенню до свого візаві», ‑ розповідає директор Единбурзької бізнес-школи Східної Європи.
Орієнтація на Європу присутня і в інших бізнес-школах. Тим управлінцям і власникам, хто хоче швидко переорієнтувати свої компанії на роботу з європейськими ринками або вивести свій бізнес за межі України, віце-президент Міжнародного інституту бізнесу Юрій Зеленін пропонує звернути увагу на програму International MBA. Ця програма дає практичні знання та навички функціонування бізнесу на міжнародних ринках, розуміння європейського бізнес-середовища, особливостей і культури ведення бізнесу в Європі та світі й до того ж видає українські та європейські дипломи.
«Але все-таки найбільший виклик для українців у плані реалізації європейського вибору – в їхніх головах. Як сказав Шопенгауер: «Своє пекло і свій рай ми носимо в собі». Свої цінності, забобони, слабкості, сильні сторони – усе це ми носимо в собі та транслюємо їх на ті системи, в яких працюємо», ‑ переконана Наталія Кривда.
Щоби відповідати європейським стандартам на рівні макроекономіки, держава докладає активні зусилля у сфері формування нової структури української економіки, енергозалежності, енергозбереження, теплозбереження. Макроекономічна відповідь євроінтеграції формується на рівні держави, й українські інтелектуали повинні брати в цьому найактивнішу участь, використовуючи досвід, накопичений в Європі.
На рівні суспільства – організації суспільні рухи, які народилися під час «Революції гідності» повинні давати відповідь кризі та сприяти євроінтеграції. І деякі з них активно працюють над тим, щоби зробити державні закупівлі прозорими, займаються екологічними процесами, новою медициною, новою освітою та іншими питаннями.
«На мікрорівні ‑ на рівні особи ‑ кожний сам приймає для себе серйозне рішення. Перестати бути байдужим, брати відповідальність за все, що відбувається у країні на себе. Перестати лаятися матом, красти, платити за себе у громадському транспорті, перестати порушувати правила дорожнього руху, економити воду і світло, ‑ це ті «смішні», але дієві мікрокроки, які кожний із нас може зробити на побутовому рівні, щоб якось змінити наше життя. Це й участь у громадських організаціях, і формування нових відносин усередині своїх організацій, і формування нової мети – усе це ті відповіді, які кожний із нас може дати для допомоги країні та євроінтеграції, ‑ переконана Наталія Кривда. ‑ Якщо особиста відповідальність і соціальна солідарність не стануть нормою нашого життя, жодних змін не буде. Необхідно перемогти розруху в головах, як радив безсмертний герой Булгакова».
Павло Петриченко, Освіта.ua
Освіта.ua
31.12.2014
