Шість проблем української вищої освіти, які виявив карантин

Змішане навчання, – поєднання дистанційної і очної форм, – цілком може стати нашим майбутнім

Шість проблем української вищої освіти, які виявив карантин

Напередодні закінчення навчального року я мала нагоду поспілкуватися з викладачами і студентами про вплив коронавірусу на вищу освіту в Україні. Ця тема не втрачає актуальності зараз і не втратить її в найближчі місяці. Восени очікується наступна хвиля захворювань, і є ризик повернення вишів до повністю дистанційного навчання. Тому вже зараз важливо чітко фіксувати і оцінювати те, що приніс нам карантин, і як це вплине на майбутнє вищої освіти.

Цифрові навички. Завдяки стрясці, яку влаштував коронавірус, усі учасники освітнього процесу були вимушені почати застосовувати сучасні технології незалежно від того, хотілося їм цього чи ні. І цей безпосередній практичний досвід дозволив їм доволі вправно оволодіти цими навичками. Насправді ж технології вже давно стали невід’ємною частиною нашого життя, тож освітяни мають вміти застосовувати цей зручний інструмент, незалежно від того, у якому режимі відбувається навчання.

Методики викладання. На жаль, у багатьох університетах викладачі досі змушують студентів писати реферати від руки або ж переписувати матеріал з підручника, а потім оцінюють це. Таку «писанину» практикують як під час занять в очному режимі, так і під час карантину. Та чи є такі викладацькі підходи ефективними? Звичайно, ні. Підтвердженням цього є результати безлічі досліджень. До прикладу, експеримент Бьорка Бретціга та Реймонда Кулхаві, що з чотирьох видів робіт із текстом механічне дублювання інформації є найменш ефективним методом для запам’ятовування інформації на довгострокову перспективу. Йдеться про такі види роботи: 1) прочитання тексту + підведення підсумку і занотовування його після прочитання; 2) прочитання тексту + підведення підсумку і занотовування його під час прочитання; 3) прочитання тексту + механічне дослівне переписування головних ідей; 4) прочитання тексту без будь-якого занотовування.

Механічне дублювання тексту ніяк не допомагає студентам критично осмислювати прочитане. Викладання онлайн не буде ефективнішим за офлайнове, доки викладачі не почнуть застосовувати ефективні методики викладання – ті, що мають наукове підґрунтя. Це критично важливо для забезпечення високої якості освіти. Викладачі мають підвищувати рівень своєї викладацької майстерності, університети – підтримувати їх у цьому, а студенти – створювати на це попит.

Навантаження і викладачі. У добросовісних викладачів, які під час карантину дійсно намагалися зберегти якість навчального процесу, підготовка до занять онлайн займала набагато більше часу, ніж до того. При цьому були і такі, які перевели спілкування зі студентами у письмовий формат – давши їм безліч письмових завдань і фактично відмовившись від проведення занять. А були й такі, які взагалі заледве виходили на зв’язок зі студентами. При цьому ступінь залученості викладачів у дистанційне навчання ніяк не відбивається на їхніх зарплатах. Ця ситуація вкотре актуалізувала питання про справедливий рівень зарплат у закладах вищої освіти. Сьогодні університети прив’язані до тарифної сітки і не можуть встановлювати зарплати залежно від результатів роботи викладачів. Карантин лиш вкотре нагадав, що університети повинні мати більшу автономію у визначенні рівня зарплат.

Академічна доброчесність. Академічна доброчесність – ще одна проблема, яку актуалізував коронавірус. Згідно з дослідженням 2015 р. про академічну культуру українського студентства, понад 90% студентів використовують у навчанні плагіат. Списують на іспитах, роздруковують готові письмові роботи з інтернету, купують їх, фальсифікують або вигадують дані тощо. Незважаючи на те, що в 2017 р. в українському законодавстві нарешті з’явилося поняття академічної доброчесності, а університети зобов’язали створити систему її забезпечення, досі цьому питанню не приділяється достатньо уваги. Зараз у розпалі екзаменаційна сесія, яку студенти мають здавати онлайн. Можна тільки уявити масштаби фальсифікацій та копіювання, які продукуватимуть не привчені писати роботи самостійно й чесно.

Ще одна проблема – багато викладачів не знають методів оцінювання, які б унеможливили студентські недоброчесні практики. Тому університети мають системно працювати, аби створити дієву систему, яка б допомогла забезпечити академічну доброчесність і сформувати відповідну культуру у студентів. Якби ці процеси відбулися раніше, зараз ця проблема не постала б так гостро.

Автономія ЗВО. Університети замість взяти ситуацію під контроль та підлаштувати навчальний процес під умови карантину, продовжували очікувати вказівок від Міністерства освіти і науки (нині – обезголовленого). Міносвіти, у свою чергу, підготувало якісь незрозумілі рекомендації для університетів, але при цьому наголошувало на тому, що уся відповідальність – на університетах. Безперечно, цей період був непростим для всіх, але такі кризи, як пандемія, мають і свої переваги. Вони все більше і більше будуть розширювати розуміння закладами освіти своєї автономії та допоможуть їм отримувати необхідний практичний досвід Цей досвід у майбутньому лише сприятиме їх самостійності.

Гендерна рівність. Більшість науково-педагогічних і педагогічних працівників ЗВО України – жінки. І коли на карантин закрилися двері шкіл і садочків, багатьох викладачок спіткала така ж доля, як і решту українок – робота з дому, виховання дітей і організація хатнього побуту. В Україні більшість такої роботи продовжують виконувати переважно жінки. І хоча впродовж останніх п’яти років кількість тих, хто вважає, що домашнім господарством і вихованням дітей мають займатися жінки, зменшується, 83% людей досі вважають, що найважливішим завданням жінки є дбати про дім та сім’ю, а чоловіка – заробляти гроші (75%). Питання гендерної рівності досі гостро стоїть у нашому суспільстві, й університети не є винятком. Скляна стеля університетів досі обмежує кар’єрні можливості жінок (подивіться, яка кількість у нас жінок-ректорок, як наочний приклад цього). І карантин тільки вкотре довів важливість уважного ставлення до цього питання.

Коронавірус дійсно підняв багато важливих проблем у вищій освіті. Та для того, щоб перетворити проблеми на можливості, університети вже зараз мають пильно моніторити, наскільки ефективно вони реалізують дистанційне навчання (у тому числі отримувати якісний зворотній зв’язок і від викладачів, і від студентів). Вони мають фіксувати й аналізувати як недоліки, так і хороші практики, обмінюватися досвідом з іншими університетами, використати літні місяці для налагодження процесів дистанційного навчання. Бо зараз дистанційне навчання відбувається через те, що до цього змушують обставини, хоча насправді воно збільшує доступність освіти, а змішане навчання, – поєднання дистанційної і очної форм, – цілком може стати нашим майбутнім. Однак для цього вже сьогодні ми маємо активно попрацювати над засвоєними уроками і забезпечити якість такої освіти.

Інна Совсун, депутатка фракції «Голосу», заступниця голови партії.

Освіта.ua
25.06.2020

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Психоаналіт
Совсун має клінічну діагностику - істерія владного безсилля. Заміть зібрати розумні пропозиціі та писати Закони- вона весь час слине когось. Біснується від розумового безсилля...
Мусій
Повна ахінея- авто куплене університетом і залишилося на балансі закладу. Ніколи Держказначейство не дозволить купити незаконно авто!! А звідки це знає ця шпигунка Новосад і її мама- Гриневич?? Нахрена воно цім варваркам?
К
Для Іван Калита:зі слів Новосад ,Шкарлет на гроші виділені на університет,купив авто на майже 60 тисяч доларів-це він зміг зробити.Якщо Новосад бреше чому Шкарлет нічого не пояснює,мовчання знак згоди..А тут в чім проблема нехай показує працює,що він може хоч щось зробити для освіти? І бабам не може дати ради!Чи він прийшов в міністерство по квартиру?А про тих Гриневичів давно потрібно забути і подальше від освіти(при ній були гроші виділені на дистаційне навчання-ви це навчання бачили?).І таке питання якщо таємна нарада-то ви особисто звідки про це знаєте?"Було нас двоє,хто-то нас предал!
Местный
Для К: "зі слів Новосад" - после этого дальше можно не читать)))
К
Для Местний:повірте мені всеодно з яким прізвищем керує,а як?Новосад підсирає репутацію Шкарлета,а він мовчить-то може в тих словах є доля правди?
Коментувати
Іван Калита
Недавно відбулася таємна нарада за участю Гриневич, Новосад , Совсун , стадного і к‘ , керівників фонду Відродження , на якій розроблялися заходи щодо дискридитаціі нового міністра освіти .... Планується залучення студентів, пікети , провокації , брудометання в ЗМІ . Як вам , педагоги, такі дії « моральних» борців... за гранти???
Наталія Черна
Для Іван Калита: Це кримінал- перешкоджання виконання державних обов’язків групою осіб!
СУМ
Нарада відбувалась 7 термідора у Марсовому провулку 5, на Місяці :)
Коментувати
Ollesia
Дорога Інна Романівна. Ви абсолютно праві. Російські путінські найманці створили коронавірус. По указу Путіна Зеля завів коронавірус. Тільки Петро Олексійович такого б не робив- бо це чесна, культурна, добропорядна та найкраща людина. В умовах коронавірусу Петро Олексійович відправив людям гроші, пайки та купив 300 тисяч тестів проти коронавірусу для людей, бо хоче, щоби був мир в країні. І після того Зеленський захотів посадити до тюрьми чесну людину. Не дамо цього зробити. Ганьба! Ганьба! Ганьба! Ганьба! Ганьба!!! А що зробиів Зеленський? Вкрав 100 мільярдів доларів. завіз коронавірус, та ще й радиться з Путіном. як знищити Україну? Ганьба!!! Хто не скаче той москаль! Україні потрібно сильний Президент- Петро Олексійович. Тільки ця людина змінить наше життя на краще. Інна Романівна, поверніть Лілію Михайлівну назад в міністри, а самі ставайте замісником. Разом переможемо! Вимагаймо виборів Президента! Порошенко- Президент!
Правда
Для Ollesia: 100 млрд. $ вывел из Украины Байден с помощью Порошенка, себе забрал 70%, а нашим барыгам - 30%, читай западную прессу, интервью Джулиани - адвоката Трампа.
Правда
Для Ollesia:Спочатку своїми реформами довели медицину до ручки,а потім поплажки!,до зими з їхніми"рехормами"були б голі стіни в лікарнях без лікарів і хворих -не було до кого звертатися і чим лікувати!З ваших слів"по указу Путіна Зеля завів коронавірус",в мене питання в Китай Італію США -також Зеля?Ваші слова"тільки Петро Олексійович-такого б не робив-бо це чесна,культурна,добропорядна та найкраща людина"-вам самій не смішно з тих слів?Ви ще не маєте в дома статуетки Порошенка,на неї не молитесь?А Лілію Михайлівну,Гриневич маєте на увазі?,давайте ще Яценюка,може ще одну сціну для оленів за міліони поставить,а сам в Америку.Ви що мозги ...,чи Ви з одної компанії?Знаєте коли люди добре живуть,коли відкривають холодильник,а там є їжа,про все інше мовчу(мило порошки),а в деяких людей холодильника немає.Якщо Порошенко хотів мир в Україні,чому війна не була закінчена?
Правда
Для Правда:що коментар пише на російській мові,попрошу вас підписуйте коментар хоча б букву змініть або моя правда,а то люди будуть читати,подумають,що це мої слова,я відповідаю за свої.Але з вашими словами згідна,бо це правда,але додам нашим людям лапшу вішають,а вони вірять!ЛЮДИ ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ!ДИВІТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ КАНАЛИ ПОРОШЕНКА,А ЩЕ ЯКІСЬ,В ІНТЕРНЕТІ ЧИТАЙТЕ.МОЗГИ ВКЛЮЧАЙТЕ.
Коментувати
Олекса
Глава наглядової ради державного "ПриватБанку" отримує по 2 тис. Дол. В день Слава злиденній Україні: слава висококваліфікованим жебракам вченим, вчителям, лікарям, а багатство "любим друзям" влади. Чому, ми платники податків, громадяни України повинні утримувати зарубіжних бариг, партнерів влади Порошенко-Зеленського . Набіса нам така влада? https://ua.112.ua/ekonomika/holova-nahliadovoi-rady-derzhavnoho-pryvatbanku-otrymuie-po-2-tys-dol-v-den-541798.html
Симоненко Оксана
Головна проблема освіти - це совсун, гріневіч, квіт, шаров, стадний, новосат і прочая нечисть.... Вони все трощать.
Евгений Гаев
Для Симоненко Оксана: "Для мышки нет зверя страшнее, чем кошка". А вы всех -- под одну гребенку. Вы хоть понимаете, что названные вами люди -- совершенно разные? Ах да, видимо только Табачник не будет для вас нечистью!
Максим
У них спільне- це нечисть !
Коментувати
Дмитро
3. Викладачів також є багато нечесних. 4. Щодо посад ректорів, то нерівність серед жінок, а якщо серед викладачів, то серед чоловік.
Дмитро
1. Не добавити, що багато СДН в університетах мають старі версії. Їх треба оновити, шоб краще працювали, бо з новою версієб можна підключатись і через додаток з плеймаркету, щавдяки чому відбудеться розвантаження системи. 2. Були ще така категорія, яка весь час давала письмові завдання, а в кінці семестру перед екзаменом проврдила опитування по всьому.
Андрей
Нечего сейчас умничать.Эта дистанционка была не в правовом поле.Зарплату всё должны были получить по форс мажору.Пусть пани совсун сама пойдет поработает дистанционно на эту зарплату.
Олег
Чого ж Вам так нейметься, пані Совсун. Залиште вже освіту в спокої. Мабуть знову захотіла а МОН, так вже немає чого руйнувати.
Випускник
А чому пані Совсун не проаналізувала, який відсоток студентів сільської місцевості взагалі може вийти в інтернет? Чому пані Совсун не цікавить, скільки комп’ютерів треба мати родині викладачів, у якій дистанційно навчаються 2 дітей, і всім 4-м треба мати по комп’ютеру?
Чипінога
Для Випускник: що це Чмо розуміє?
Коментувати
Оксана
Чому ніхто не звертає увагу на те , що під час "карантинно-дистанційного " навчання - плату за навчання ВУЗи вимагають , як за денну форму навчання ??? Адже плата дистанційного навчання коштує значно дешевше !!!
Nina Vasilisovna
Карантин по продемонстрував недолугість частини шкільної освіти і непристосованість ьільше половини учнів . Нездатність батьків відійти від особистого контролю, недовіра учневі, дитині. Бажання зробити напоказ... , А тут нікому на ці цирки дивитися. Ці діточки прийшовши в передвищу освіту з відома чи за вказівкою батьків атявили нп 50-80% свою непридатність до знову таки самоосвіти і самостійності. Тут спрацьовує кількість, бажання набрати студентів для статусу коледжу, для зарплати. Питання якості підготовки залишили в цім списку останнім... А далі ЗНО,яке перекреслило усю без винятку самостійну роботу з інших крім ЗНО предметів . Далі завершення навчання тими хто лишилися, до окремих таки довелось попросити з коледжу і вступ до вишів 3-4рівна. Суцільні домовленості. За це директор має мзду, захистить дисертацію, яку й напишуть. ЗВО за гроші. І вийде у нас педагог, фахівець з дипломом з крит.мінімумом компетенцій. Отак освіта продукує брак. А кілька здібних через товщу неуків з грошима і звчзками так і не зможуть пробитися. Скрізь кумівство, грошики, відкати,. Ось такі реалії освіти. І стаття об’єктивна. А Кому не до вподоби Совсун, то я не бачила ще поки толковіших в мвносвіти.
Владислава
Такі проблеми були й раніше. І їх не карантин виявив... Академічна доброчесність. Та її практично немає, на жаль. Щодо дистанційного навчання, то роз’ясніть будь ласка як лікаря, медсестру, інженера і т.д. можна навчати дистанційно??? Це не добре.
Никодим
Совсун недалека нахаба, без мила лізе в ж.... Ні дня у внз не робила , а поради дає , з ума зійти!! Головний урок- бідна вища освіта виіздить за рахунок ще бідніших викладачів.
:(
Є ще одна проблема, Совсун ніяк не залишить українську освіту в спокої ... пані Совсун, залиште освіту у спокої, бо Ви і Вам подібні її вже до смерті за...реформували! Уявіть собі, чи призначив би Вас з Вашим рехюме хтось у заст.мін.освіти Австрії, Німеччини чи Бельгії? НІ!!! тож, якою б не була солодкою влада, припиняйте тероризувати освітянське середовище ... по сутності Ви не на багато "корисніші" та "ефективніші" ніж табачники і їм подібні ...
за державу
Багато проблем надумані. Методики викладання - лекції, практичні, лабораторні іноді сукупний туторіал, все інше - реферати чи доповіді - це частина з перерахованого. Так звана самостійна робота в більшості не працює і не ефективна. З доброчесністю погоджуюсь. Що до гендерної рівності, то вона більше стосується чоловіків, які в меншості, а не навпаки. Автономія ЗВО поки розглядається як автономія ректорів та їхнього оточення і при відсутності внутрішньої демократії та академічного середовища навіть шкідлива. І взагалі хто вам сказав що Ви володієте цими питаннями?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!