Роз'яснення МОН щодо здійснення звітності про роботу науково-педагогічних працівників

Щодо звітування про роботу науково-педагогічних працівників

У Міністерстві освіти і науки надані роз'яснення щодо звітування про роботу науково-педагогічних працівників у період карантину. Відповідний лист підписаний заступником міністра Єгором Стадним.

Надаємо читачам можливість ознайомитись зі змістом роз’яснень.

Щодо звітування про роботу науково-педагогічних працівників

Інформуємо, що Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» внесені зміни до статті 60 Кодексу законів про працю України, якими врегульовано запровадження гнучкого режиму робочого часу і дистанційної (надомної) роботи на підприємствах, в установах, організаціях.

Пунктом другим наказу МОН від 16.03.2020 № 406 «Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19» закладам освіти було рекомендовано запроваджувати гнучкий (дистанційний) режим роботи працівників відповідно до Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2006 року № 359. Керівник закладу освіти повинен забезпечити облік відпрацьованого робочого часу та контроль за трудовою дисципліною працюючих в цьому режимі.

Планування і звітування про виконання роботи науково-педагогічними працівниками може здійснюватися шляхом складання різних форм документів, передбачених положенням про організацію освітнього процесу чи іншими внутрішніми документами закладів вищої освіти. При цьому індивідуальний робочий план викладача використовується як основний звітний документ про виконання ним навчальної, наукової, методичної, організаційної та іншої запланованої роботи згідно з посадовою інструкцією, розподілом педагогічного навантаження, величиною ставки. При цьому застерігаємо керівників закладів освіти від надмірної бюрократизації цього процесу.

У разі потреби рекомендуємо внести зміни до індивідуальних робочих планів викладачів стосовно термінів виконання, переліку та обсягу завдань з метою чіткого відображення в них діяльності у період карантину, зокрема:

зміни в розкладі занять на період карантину;
виконання наукових досліджень і підготовки публікацій;
заходи професійного розвитку, зокрема, опанування технологій дистанційного навчання;
додаткове розроблення методичного забезпечення дисциплін для дистанційного навчання;
проведення індивідуальних консультацій і додаткових контрольних заходів тощо.

Звертаємо увагу на необхідність фіксації викладачем в різній доступній формі виконання ним педагогічного навантаження - фактів проведення занять, видачі завдань, їх перевірки, консультування, проведення поточного і підсумкового контролів.

У разі неможливості виконання в повному обсязі годин аудиторних занять, рекомендуємо зараховувати замість них години роботи викладача зі студентами у формі індивідуальних занять або консультацій у синхронному режимі, забезпечивши при цьому:

доведення до студентів інформації про розклад таких занять або консультацій, що має бути складений із дотриманням в цілому обсягу аудиторних годин, із зазначенням каналів зв'язку;
належну фіксацію відпрацьованого таким чином робочого часу.

Доступність викладача для студента, його присутність на віртуальному робочому місці у встановлені години має бути забезпечена. Аналогічний підхід рекомендуємо використовувати для звітування про виконання педагогічного навантаження науково-педагогічними працівниками, які працюють за сумісництвом і робота яких оплачується за фактично відпрацьовані години.

Розглядаючи проблему звітування щодо проведення різних видів занять в умовах дистанційного навчання, відзначимо, що навіть формат лекції не обмежує викладача лише презентацією певного обсягу теоретичного матеріалу і не виключає:

проведення опитування для активування раніше здобутих знань чи отримання зворотного зв'язку про попереднє опрацювання рекомендованого матеріалу, рівень розуміння поточного викладу;
застосування методів активного навчання, постановки завдань студентам, виконання яких є найкращим підтвердженням проведення заняття та його результативності.

При цьому в кожному конкретному випадку пропонуємо знайти збалансований підхід до бюджету часу здобувача освіти та застерігаємо від надмірної кількості завдань для студентів у формі письмових робіт.

Заповнення журналів груп та іншої документації в паперовій формі може здійснюватися після з завершення обмежувальних заходів. Водночас рекомендуємо запроваджувати електронні журнали, доступні для поточного моніторингу керівникам структурних підрозділів закладів вищої освіти.

Створенню належної мотивації до навчання сприяє чітке визначення на початку курсу та доведення до студентів критеріїв оцінювання залежно від виконаної студентом навчальної роботи.

Нагадуємо, що одним з елементів системи внутрішнього забезпечення якості, передбаченим Стандартами і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ЕSG, 2015), є вивчення очікувань, потреб і рівня задоволеності студентів стосовно програми дисципліни, наявних навчальних ресурсів та отриманої від викладача підтримки.

За матеріалами листа Міністерства освіти і науки № 1/9-224 від 27 квітня 2020 року.

коронавірус