 |
Одним з наслідків глобалізації є неминуча інтеграція університетів до світового освітнього середовища |
Одним з наслідків процесу сучасної глобалізації стає неминуча інтеграція національних університетів до світового освітнього середовища: поглиблення міжнародного співробітництва у сфері освіти – це головна тенденція сьогодення. Тому серед низки першочергових завдань української вищої школи особливою актуальністю вирізняється розширення процесу інтернаціоналізації вітчизняних вишів.
Тобто ініціація заходів спрямованих на побудову міжнародних партнерств, проведення студентських обмінів, відкриття відділень за кордоном тощо. І все це не просто гарний тренд: цей процес безпосередньо впливає на якість освіти та стає одним з ключових чинників конкурентоспроможності та ефективності навчального закладу.
І це добре розуміють лідери національного освітнього простору, докладаючи у цьому напрямі чимало зусиль. Тож дослідимо на прикладі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», як справді виглядає цей процес на практиці.
Сучасний виш – це дослідницький університет лідерського типу. Саме така модель провідних навчальних закладів світу стала взірцевою для Київського Політеху, що визначив одним з своїх стратегічних завдань комплексну інтернаціоналізацію.
Тож посилення міжнародної компоненти відбувається в усіх складових його діяльності, та спрямоване на набуття репутації високорейтингово університету за міжнародно визнаними критеріями. Серед них не в останню чергу розглядається кількість іноземних студентів вишу. І сьогодні колектив КПІ з задоволенням констатує, що упродовж останніх років в стінах університету спостерігається їх суттєве збільшення і зростає їх якість.
Університет співпрацює з провідними зарубіжними навчальними закладами, з якими проводить обмін викладацькими кадрами, а також реалізує міжнародні освітні проекти та здійснює їх міжнародну акредитацію. Вагому роль в процесі інтернаціоналізації вишу відіграє і академічна мобільність студентів. Студентська мобільність - це можливість, через механізм студентського обміну, провести певний період часу в закордонному виші, не перериваючи свого навчання і у рідній альма-матер.
Така мобільність є одним з передових напрямів міжнародної діяльності КПІ, що надає своїм студентам не лише виняткові можливості для отримання індивідуальних грантів з метою проходження стажувань за кордоном або проведення там наукових досліджень, але й відкриває двері для здійснення великої мрії багатьох молодих українців - отримання елітарної закордонної освіти. Адже цілеспрямовані студенти університету можуть взяти участь у навчанні на програмах подвійних дипломів, які активно розвиває Політех.
У напрямі створення таких спільних освітніх проектів університет розбудовує партнерські відносини з провідними вишами світу вже протягом багатьох років. І сьогодні КПІ ім. Ігоря Сікорського має на своєму рахунку вже 17 програм подвійних дипломів, реалізованих з університетами 10-ти країн.
Так у березні 2019 року відбудеться перший випуск магістрів за Програмою подвійного диплому Механіко-машинобудівного інституту КПІ з Познанською політехнікою. І така практика постійно розширюється. Суть же програми полягає в тому, що виші-партнери надсилають один до одного студентів, що бажають навчатися за узгодженими навчальними планами та отримати досвід перебування в умовах принципово іншої системи вищої освіти.
Розвиваючи мобільність студентів виш надає їм можливість провести половину терміну навчання в університеті-партнері. Студенти активно виїжджають до закордонних навчальних закладів, з якими у КПІ є відповідні угоди про співпрацю. А після закінчення навчання випускник стає щасливим володарем двох повноцінних дипломів. Найбільш популярними є програми подвійного диплому з Університетами Еколь Політекнік та ле Ман (Франція) та Університетом Отто фон Геріке (Німеччина), серед програм обміну - з Університетським коледжем міста Йовик (Королівство Норвегія).
Слід підкреслити, що з'єднання навчальних планів двох навчальних закладів не може бути «автоматичним» - така програма потребує осмисленої ґрунтовної розробки. Впровадження синхронізованого процесу підготовки висококваліфікованих фахівців – це свідчення глибокої інтеграції вишу у світовий освітній простір, та визнання якості його освітніх послуг ззовні, з боку вишу-партнера. Це показник професіоналізму та академічної репутації, і, в кінцевому рахунку, впізнаваємість самого освітнього бренду на міжнародній арені.
І КПІ ім. Ігоря Сікорського справді має всі підстави пишатися цими надбаннями. Виш, що бере участь в міжнародних навчальних проектах за програмами Erasmus Mundus, DAAD та ін., має схвальні відгуки від партнерів і студентства за кордоном. А успішна реалізація спільних програм з зарубіжними університетами дозволяє йому постійно збільшувати кількість студентів, які приїжджають по обміну з вишів-партнерів, підвищувати якість своїх випускників та розвивати процес підготовки конкурентоспроможних професіоналів.
Співпраця КПІ ім. Ігоря Сікорського з іноземними університетами за програмами «Подвійних дипломів» створює нові сценарії інвестиційно привабливих міжнародних пропозицій. Зокрема проект від китайських партнерів «Розподілені навчально-наукові лабораторії в сфері освіти, науки та інноватики». Проект ґрунтується на двох лабораторіях-близнюках («двійниках»), одна з яких створюється в КПІ, друга – в університеті-партнері Китаю, і має стати не тільки основою для реалізації програми подвійного диплому, але й платформою для розвитку потужного наукового потенціалу вишу. Спільна науково-дослідницька робота активізує наукове спілкування із зарубіжними колегами. Тож формування таких центрів – це тренд, який наразі притаманний провідним університетам світу.
«Реалізуючи принцип «Співпраця має бути взаємовигідною!», ми переходимо від виконання поточних порівняно невеликих замовлень до більш масштабних інвестиційно привабливих для КПІ проектів, в яких може розвиватися навчальна база та інфраструктура університету, а також проявити себе потенціал наших вчених, - розповідає проректор з міжнародних зв’язків КПІ ім. Ігоря Сікорського, член-кореспондент НАН України Сергій Іванович Сидоренко. - Саме такий інноваційний бізнес створює і спільний центр інженерних інновацій – у формі двох пов’язаних частин – в Китаї на базі компанії Golden Egg Science and Technology та в Київській Політехніці. Університет приєднався також і до Глобальної енергетичної програми Китаю (GeIDCO)».
Та тісна співпраця з китайськими партнерами дозволяє не лише розвивати навчальну базу та інфраструктуру КПІ, але й виходити на величезний ринок освітніх послуг країни, що динамічно їх розвиває. Тож відкриття пам’ятника китайському мислителю, педагогу та політичному діячу Конфуцію у парку КПІ – став справжнім символом перезавантаження та поглиблення співпраці з цією потужною країною.
Головне завдання інтернаціоналізації вишу - адаптувати передовий досвід університетів світу та впровадити його у свою практику за всіма напрямами. Зокрема, ініціюється участь в міжнародних конференціях, міжнародних наукових проектах, проведення спільних досліджень, підготовка спільних публікацій. Не менш важливим є і участь у міжнародних програмах виховання нової ментальності та дотику до інших культур. Тож вагомим інструментом реформування навчального процесу й інтернаціональної наукової кооперації стала мережа спільних міжнародних центрів, яка існує на базі Київського Політеху.
Зокрема високу оцінку отримала робота Українсько-японського центру КПІ ім. Ігоря Сікорського, який впродовж усіх років свого існування організовує у тісній співпраці з Посольством Японії в Україні безліч різноманітних заходів, що дають можливість знайомитися, вивчати і долучатися до науково-інтелектуальних і мистецьких надбань цієї успішної далекосхідної країни. Центр є важливим елементом двосторонньої співпраці у сферах науки і техніки, заохочення інвестицій, вивчення японської мови та взаємозбагачення двох культур. У 2018 році за його участі було успішно проведено День Японії в КПІ, що відкрив нові перспективи в науково-освітній співпраці з країною.
Високо оцінена і миротворча ініціатива КПІ в рамках руху за світ без ядерної зброї: Київський політех – перший ЗВО України, в якому імплементовано курс «Hiroshima – Nagasaki Peace Study Course» («Хіросіма – Нагасакі: уроки миру»). Викладання цього курсу в КПІ, як і в 39-ти університетах Японії і США, офіційно визнано Хіросимським культурним фондом. Завдяки такій ініціативі, Україна – поряд з Японією і США – стала третьою країною світу, де викладається цей світоглядний курс.
Формування нової ментальності передбачає глибоке розуміння того, що людський капітал - найбільш значимий актив будь-якої країни, а вища освіта - є запорукою її економічного розвитку. Тому інтернаціоналізація вишу, що значно підвищує якість його освітньої діяльності, не лише покращує позицію навчального закладу в системі національної освіти України, але й, інтегруючи його у світове освітнє і наукове співтовариство, має стратегічну мету збільшення експорту вітчизняних освітніх послуг. І це - одне з ключових завдань сьогодення, адже від міжнародної привабливості і доступності таких університетів як КПІ ім. Ігоря Сікорського залежить імідж та економічне зростання всієї країни.
Освіта.ua
06.03.2019
Facebook |
Twitter |
