Osvita.ua Вища освіта Проведення атестації наукової діяльності у вишах
Проведення атестації наукової діяльності у вишах

Уряд затвердив постанову про проведення атестації вишів в частині провадження ними наукової діяльності

Проведення атестації наукової діяльності у вишах

Уряд визначив, як оцінюватимуть наукову діяльність вишів – це дозволить у майбутньому надати найкращим з них базове фінансування на науку. Відповідну постанову – «Деякі питання проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності» – затвердив Кабінет Міністрів 22 серпня 2018 року.

«Надання базового фінансування університетській науці – це один з ключових етапів реформування наукової сфери України. Звісно, що кошти мають отримати найкращі – хто показує високий рівень досліджень, у кого є перспективи розвитку, хто зміг інтегрувати свою наукову діяльність у світовий простір тощо. Визначити цих найкращих якраз і повинна державна атестація – основні її правила прописані в прийнятій Урядом постанові», – пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Однією з найважливіших речей, закладених у документ, є те, що оцінюватимуть наукову діяльність не вишу в цілому, а його окремих наукових напрямів.

«Розділити атестацію за напрямами було конче необхідно, адже якби ми цього не зробили, то в підсумку в великих університетах, де є різноманітні напрями досліджень, отримали б «середню температуру по палаті». Бо в одному класичному виші можуть бути сильніші дослідження з природничих наук, а в іншому – гуманітарних чи технічних. Тому разом з університетською науковою спільнотою ми чітко визначили 7 напрямів, за якими буде атестація», – розповіла міністр.

Зокрема, такими напрямами будуть:

  • Аграрні науки та ветеринарія (враховує галузі знань: аграрні науки та продовольство, ветеринарна медицина);
  • Воєнні науки та національна безпека (воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону, цивільна безпека);
  • Гуманітарні науки та мистецтво (богослов’я, гуманітарні науки, культура і мистецтво);
  • Суспільні науки (журналістика, міжнародні відносини, освіта/педагогіка, право, соціальна робота, соціальні та поведінкові науки, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування);
  • Біологія та охорона здоров’я (біологія, охорона здоров’я);
  • Математичні науки та природничі науки(математика та статистика, природничі науки);
  • Технічні науки (інформаційні технології, електроніка та телекомунікації,  архітектура та будівництво, електрична інженерія, механічна інженерія, автоматизація та приладобудування, транспорт, хімічна та біоінженерія, виробництво та технології).

Атестаційна оцінка визначатиметься за 100-бальною шкалою. У ній будуть враховуватися такі показники:

  • кадровий склад;
  • фінансування (за загальним і спеціальним фондом);
  • обсяг коштів, спрямованих/залучених вишем на придбання обладнання;
  • кількість статей у наукових виданнях, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science», де додатковим показником буде коефіцієнт впливовості журналів;
  • кількість наукових видань, засновником (співзасновником) яких є університет, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science»;
  • кількість працівників закладу (за основним місцем роботи), які є членами редакційних колегій наукових видань, які індексуються у базах «Scopus» та/або «Web of Science».

Водночас конкретна методика оцінювання буде розроблюватися МОН спільно з Нацрадою з розвитку науки і технологій.

За результатами оцінювання кожен науковий напрям вишу відноситимуть до однієї з трьох груп – А, Б, В – або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію. У групі А будуть напрями університетів, дослідження яких мають важливе державне або світове значення, виконуються на світовому рівні; у групі Б – що мають важливе значення для окремих галузей економіки, нацбезпеки, інших сфер, виконуються на високому професійному рівні; у групі В – що мають значення для освітнього процесу в університеті, виконуються на задовільному професійному рівні.

Атестація проводитиметься не менш як раз на 5 років, однак не раніше ніж через рік для реорганізованого вишу або не раніше ніж через 3 роки для новоутвореного закладу вищої освіти. Вона буде обов’язковою для державних та комунальних закладів вищої освіти – окрім коледжів. Для державних та комунальних коледжів атестація проводитиметься на вимогу власника (засновника), а для всіх приватних закладів вищої освіти – за ініціативою закладу.

Проведення атестації організовуватиме МОН. Для цього при міністерстві створять спеціальну атестаційну комісію та 7 експертних груп за науковими напрямами. До їх складу входитимуть представники вишів, МОН та інших відомств, до сфери управління яких належать університети, НАН, національних галузевих академій наук, Наукового комітету Нацради з розвитку науки і технологій, представників громадських наукових організацій із всеукраїнським статусом. Водночас кількість представників закладів, підпорядкованих МОН, і працівників центрального апарату МОН не повинна перевищувати 50% загального складу атестаційної комісії.

Комісія та експертні групи аналізуватимуть, робитимуть експертну оцінку та готуватимуть висновок щодо результатів атестації. Загалом атестація матиме 6 етапів:

  • подання вишами до МОН заявки та інформаційних матеріалів;
  • проведення експертного оцінювання (у термін до 25 днів);
  • подання експертними групами висновків і пропозицій до атестаційної комісії;
  • підготовка атестаційною комісією висновку щодо результатів атестації та подання його до МОН (до 10 днів);
  • затвердження МОН результатів атестації та їх оприлюднення на офіційному сайті Міністерства (до 20 днів);
  • інформування МОН заявника про результати атестації.

Отримані результати атестації можуть бути використані для планування видатків держбюджету на наукову діяльності вишу, визначення наукових напрямів закладу, яким надається підтримка з держбюджету, зокрема, через механізм базового фінансування тощо.

Освіта.ua
22.08.2018

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олександр
2019 рік - рік можливостей викинути на смітник історії псевдореформаторів МОН. Отримані результати атестації можуть бути використані для планування видатків держбюджету на наукову діяльності вишу, визначення наукових напрямів закладу, яким надається підтримка з держбюджету, зокрема, через механізм базового фінансування тощо.
Ніка
ЦЕ ЗАМІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ ЗАРПЛАТНІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИМ і НАУКОВИМ ПРАЦІВНИКАМ? Чому ж тоді вчителів шкіл перед підвищенням не атестували? Таке враження, що міністерку освіти колись в наукові кола не прийняли, ось вона й помстилася усім викладачам України.
Гаклбері
Я так зрозумів , що нашій вищій освіті прийшла Pisa!! Повна! Шарови кінчать останні рештки творчості, доб’ють кафедри системою вступу,розподілом держзамовлення по півтора студента на спеціальність!! Невже в Моні нікого при пам`яті немає??
N
Для Гаклбері: Стаття не про це - пояснюю. Збираються атестувати наукові напрямки у вишах, щоб не витрачати кошти на ті напрямки наукової діяльності, які не пройшли атестацію - на все коштів не вистачає.
Коментувати
Мазараті
З ума зійти-що ця братва з Мон робить з універами!! Грошей на утримання і розвиток катма, так вони придумали як послати подальші вчених внз через дебільний порядок,,,
вчитель
Здається, що виші для того, щоб когось чомусь навчити.... Чи тепер це не є обов’язковим?
Випускник
Для вчитель: Про що Ви говорите? Вчити ніхто нікого не збирається! Викладач цінується по кількості статей та наявності наукового ступеня і звання! Професура строчить книжки, і бореться за рейтинг, їм нема часу! Головне - то висока атестаційна оцінка!
N
Для Випускник: Щоб навчати, потрібно щось досягати самому. Власні наукові досягнення дають підстави навчати інших. А якщо їх немає - немає чому навчати. Це ж не школа, де потрібно повторювати чужі думки. Без науки виш потрібно закривати. Книжки не враховуються в атестації - тільки наукові статті. Університет повинен бути центром науки, а технічний університет - центром технологій. Якщо цього немає - це бурса.
Випускник
Для N: Для того, щоб учити майбутніх учителів у педунівері треба спочатку самому попрацювати учителем, а не писати з пальця висмоктані статті, які ніхто не читає, крім самих "науковців". Якщо ви такий великий науковець, то проведіть опитування учителів зі школи, хто з них читає великорозумні скопусовські статті і як використовує "грандіозні відкриття" у шкільній практиці!
Коментувати
Український науковець
Тю, яка там в дупу атестація? Вся вітчизняна, типу "наука" - це або збіговисько старих маразматиків, типу сторічного діда Патона, або сорокарічних бабів, які сучасне наукове обладнання бачили хіба що в Інтернеті. Реактиви необхідні для проведення дослідів вони бачили там же. У касира в кінотеатрі зарплата більша ніж у старшого наукового співробітника. Атестація, бляха-муха. Просто подивіться відео "Бидло - це найкращий електорат". Його легко знайти на ютюбі. І все вам стане ясно.
ответ
Для Український науковець: в Мукачевском госуниверсиете к примеру, боже упаси не МГУ, так там вообще наукой как таковой руководит классический проходимец, комсомольскопартийный приспособленец аферист, никогда не преподававший в вышах, но проработавший на руководящих должностях от предприятий до администраций, протиравший портки и изгнанный в свое время из должности(регионала) в Закарпатской ОДА студентами УжНУ. Но аферист успел пристроится в мукачевский универ со ступенями и званиями в 65 лет умудрился купить себе и докторскую дисертацию и степень "проФФеССора" полная деградация высшей школы
Коментувати
дореформувалися
Цікаво, а чому прив’язка лише до баз «Scopus» або «Web of Science»? А де наші українські видання та інші бази? Чому всі вузи і викладачі повинні працювати на карман компанії Ельзевір, яка пролобіювала свої інтереси у МОН? Це вже дійшло до абсурду, щоб рейтинг українських вузів залежав від інтересів американських керманичів та монівських злодюг.
Вчитель математики
Для дореформувалися: як казали класики: "Где, где? В Караганде!"
NeVat
Для дореформувалися: Бо до наших видань довіри немає - давно все прогнило на договорняках
крах науки
Для NeVat: з українськими виданнями зрозуміло, а чому пропонується лише дві бази, а де інші, їх безліч, науковий світ великий і не обмежується скопусівськими статтями.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!