Osvita.ua Вища освіта МОН розробить стратегію реформи професійної освіти
МОН розробить стратегію реформи професійної освіти

Концепція реформи професійної освіти знайде відображення у законі «Про професійну освіту»

МОН розробить стратегію реформи професійної освіти

Міністерство освіти працює над концепцією реформування професійної освіти, яка знайде своє відображення, зокрема, в новому законі «Про професійну освіту». Про це сказала міністр Лілія Гриневич під час участі у семінарі «Майбутнє ПОН в Україні: на шляху до концепції ПОН».

«Я дуже вдячна нашим партнерам з ETF (European Training Foundation) та ЄС за підготовку звіту, в якому ґрунтовно описано проблеми професійної освіти України, а також надані рекомендації щодо її реформування. Я думаю, що ці напрями можуть лягти в основу створення стратегії реформування профосвіти. Більш того, у сфері новацій в професійній освіті ми вже сьогодні рухаємося саме за цими рекомендаціями», – повідомила Гриневич.

Також міністр розповіла, що уряд наразі перебуває в процесі передачі майна професійних закладів на місцевий рівень.

«Процес рухається доволі складно. Однак уже зараз ми передали повноваження з управління закладами на місця. Також передано повноваження з формування регіонального замовлення. Щодо удосконалення мережі ПТНЗ. Лише протягом 2017 року 48 закладів професійної освіти приєднано до потужніших. Але ми маємо підійти до цього процесу системніше», – зазначила міністр.

Окремо йшлося про модернізацію системи фінансування професійної освіти. Міністр наголосила, що в майбутній закон «Про професійну освіту» важливо закласти механізми для здійснення галузевого замовлення.

Щодо модернізації професійної освіти міністр відзначила, що в бюджеті 2018 року закладено вдвічі більше коштів на модернізацію профосвіти, ніж торік, а саме – 100 млн грн.

«Однак у цьому ж звіті зазначається, що зношення обладнання наших закладів коливається від 60 до 100 відсотків. Протягом 3 років ми вклали в модернізацію професійної освіти 200 млн грн, однак цього катастрофічно недостатньо. І ми сподіваємося на підтримку Європейського Союзу в цьому питанні», – зауважила Лілія Гриневич.

Освіта.ua
22.02.2018

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Василь Шминдрук
Такі анонсовані наміри міністерства нагадують передвиборчі гасла. Можна на папері написати будь-яку програму, розробити стратегію чи спроектувати концепцію. Але для впровадження їх у життя, у тотально корумпованій державі, необхідно мати фахових провайдерів. А наша заскорузла бюрократична система таких, в свій ареал, на кілометр не допустить.
Pasufik
Для В.Шминдрук. Наше МОНУ як собака на сіні- сам не гам і другому не дам. На будівництві зараз непогані заробітки, але підприємець не буде платити за халтуру, яку успішно гонять випускники ПТУ в силу викладених Вами причин. Передача ПТУ на місцевий рівень нічого не вирішила, бо місцева влада зацікавлена в економії коштів, а не в їх витрачанні на професійну підготовку для приватного сектора. В світі це вже давно вирішено, фірми та корпорації самі готують для себе кадри, за своїми стандартами і на своїй виробничій базі. Учень відразу потрапляє у середовище праці, а не в імітацію навчання. Він несе відповідальність за своє ставлення до навчання і його соціальна поведінка мусить бути адекватною. Профосвіта дуже хвора, але МОНУ і ще комусь вигідно, щоб її хвороби прогресували і знаходились у хронічній формі( можна постійно витрачати кошти на ліки) Найтрагічніше, що все подається під виглядом "турботи" про нашу молодь.
Валентина
Для Pasufik: Це найбільш вірне реформування яке ви описуєте. Не укрупнювати потрібно ПТНЗ і викидати кошти, а підприємці - організовувати навчання. ПТНЗ стали місцем перебування учнів після закінчення школи бо треба кудись іти. А потім учні змінюють свою професію навчаючись на виробництві. Хіба в магазині працюють дипломовані працівники (мається на увазі з дипломом кваліфікованого робітника). А ремонти, будівництво роблять самоучки. Професійна загальноосвітня школа має готувати учнів до трудової діяльності, надавати загальнопрофесійні знання, які педедбачені стандартом ПТО, навчати масовим та поширеним в регіоні професіям, а ПТНЗ надавати такі професії як електрика, слюсара з ремонту, тощо. Досі в стандартах ПТО є інформаційні технології, які мають надати основи роботи з ПК? Та ці загальнопрофесійні вміння вони здобувають в школі. А якщо не здобули та ПТНЗ не допоможе.
Коментувати
Василь  Шминдрук
Щоб мати уяву, як реформувати чи модернізувати професійну освіту, її необхідно знати на клітинному рівні. А що можуть знати небомешканці, що населяють високі кабінети Міністерства освіти і науки, Академії педнаук, Інституту модернізації тощо, які відірвані від реальності і живуть в паралельному світі? Якщо взяти будь-який навчальний заклад ПТНЗ, то він виконує наступні функції: 1. Притон або «транзитний вокзал» для переважного загалу молоді, які ще в школі зірок з неба не хапали і не бажають, а ні вчитись, а ні працювати. Відстійник для підлітків з аморальною поведінкою, які з дитинства вживають спиртне, палять (і не тільки вичайні цигарки) і, навіть, приїхавши із сіл до міста, відриваються по повній, перевертаючи гуртожитки верх дригом. 2. Совбез для дітей соціально незахищених, з проблемних і асоціальних сімей, круглих сиріт, чи сиріт при живих батьках. 3. Школа, бо половина контингенту училищ, по закінченню, отримують атестат про повну середню освіту.
Василь  Шминдрук
І навіть на першому курсі вини вивчають !!!!!!!! 28 предметів + виробниче навчання. Якість такої середньої освіти сумнівна і це ще мʼягко сказано. 4. Робітнича професія, за значенням, знаходиться на останньому місці. Хоча і більшість учнів не приховують, що в подальшому за здобутим фахом працювати не будуть. Тому, щоб підготувати кваліфікованого робітника, необхідно ПТНЗ звільнити від зайвих функцій. Але здобути професію і стати кваліфікованим робітником, ще не значить добре заробляти. Майбутній КВАЛІФІКОВАНИЙ робітник вмотивований пристойними заробітками не у нас, а в Польщі та інших цивілізованих країнах. І не потрібно бути провидцем, щоб винести вердикт: розроблена МОНом стратегія реформи користі не дасть. Це буде піар і викинуті на вітер кошти. Усі мої 28 років педагогічної праці пронизані реформами у цій сфері, але крім деградації, ніякого позитиву не спостерігаю. Як модно зараз на сленгу говорити – одні понти.
Коментувати
Pasufik
Якась дивина. МОНУ передало на місцевий рівень управління закладами ПТУ, а тепер збирається розробляти стратегію їх реформування. З цєю стратегією буде те саме, що і з стандартами для професій. Рік збирали пропозиції від ПНТЗ, а потім написали те, що самі захотіли, ще й гірше, ніж було до того. Яку можна розробити стратегію, коли ПНТЗ не мають своєї виробничої бази, а повністю залежні від милості підприємців- хочуть беруть на виробничу практику, а хочуть - не беруть. Ми постійно робимо один крок вперед, щоб потім зробити два кроки назад.
Кузьміч
Як вже набридло це слухати! Скільки вже можна брехати.
правда
Для Кузьміч: Це вони так зарплату відробляють.І хочуть ,щоб щось змінилося на краще!
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!