Osvita.ua Вища освіта МОН: модернізація професійної освіти - один із пріоритетів
МОН: модернізація професійної освіти - один із пріоритетів

За словами заступника міністра, престижність робітничих професій є одним з викликів для Міністерства освіти

МОН: модернізація професійної освіти - один із пріоритетів

Сьогодні лише 20% випускників українських шкіл обирають навчання у профтехучилищах, притому що в Європі в середньому цей показник становить 40%, а в деяких країнах ЄС сягає 70%. Про це сказав заступник міністра освіти Павло Хобзей під час міжнародної конференції «Навички для світу, що змінюється», що відбувся у Турині.

За його словами, відновлення престижності робітничих професій є одним з головних викликів МОН у процесі модернізації професійної освіти.

«Модернізація професійної освіти – один із чотирьох основних пріоритетів МОН, і ми готові до змін, що допоможуть створити нову якість професійної освіти. Звіти, що розроблялися у межах Туринського процесу, свідчать: професійна освіта в Україні перебуває на етапі кардинальних перетворень. Новації, які ми запроваджуємо, насамперед пов’язані з нашою інтеграцією в європейський простір та децентралізацією влади в Україні», – зазначив Хобзей.

Серед інших викликів МОН він відзначив необхідність створення ефективної системи багаторівневого управління профтехосвіти, оптимізацію мережі ПТНЗ та надання їм автономії, а також розвиток системи державно-приватного партнерства.

«У межах децентралізації ми передали фінансування навчальних закладів на обласний рівень, а формуванням регіонального замовлення на підготовку кадрів займаються новостворені регіональні ради. Водночас з держбюджету цього року виділено 119 млн грн для підтримки професій загальнодержавного значення. Ще 50 млн грн – на обладнання навчально-практичних центрів за трьома найбільш дефіцитними професіями. На 2016-17 роки заплановано відкриття 50 таких центрів в усіх регіонах України», – повідомив Павло Хобзей.

Він також зазначив, що держава також повністю фінансує здобуття загальної середньої освіти, яку продовжують отримувати учні, які приходять на навчання після 9-го класу.

Освіта.ua
13.06.2017

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
В
Куди поділись коментарі? Мабуть комусь не сподобались.
Роман
ПТНЗ - це дійсно абстракція. Шлях до вищої освіти лежить через ПТНЗ - ще більша абстракція.
Pasufik
Для Роман: Ви глибоко помиляєтеся, це не абстракція. Лише 5% людей мають талант до управлінської роботи, менше 1% придатні до наукової праці, 90% мають талант до ремесла( будь -якого). В розвинених європейських країнах 70% випускників шкіл йдуть спочатку працювати на виробництво, отримавши професію у ПТНЗ, але це не заважає багатьом опісля вчитися у ВНЗ і здобувати вищу освіту в царині тієї професії, яку вони обрали. Такий підхід убезпечує людей від марних витрат на ВО, коли раптом виявляється, що ти розчарувався у своєму виборі. Інша справа, чи потрібні ПТНЗ в Україні у такому недофінансованому вигляді. Скупий платить двічі, на жаль до нас це доходить довго!
Коментувати
Юрій
Потрібно учнів абсолютно всіх загальноосвітніх навчальних закладів на певному етапі навчання вводити у професію як перший етап професійної освіти. Профільне навчання у загальноосвітніх школах - це абстракція, а навчання професії у ПТНЗ - це дійсно профільна освіта. Шлях до вищої освіти лежить через ПТНЗ!
Кузьміч
Надоїло вас (брехунів) слухати. 20 років їздите по Туринах за державний кошт і думаєте як облапошити вчителя.
Богдан
Ось коли зарплятню зроблять нормальною так як в країнах ЄС, тоді зможемо і порозмовляти про профтехосвіту, а зараз немає ніякого сенсу йти тех працівником.
Віктор
Насамперед, необхідно відокремити профтехосвіту від загальної середньої, а то виходить , що диплом кваліфікованого працівника отримують за 6-8 місяців, а два роки - звичайні школи , але у класах не по 30 учнів , а по 5-10. От і рахуйте.
Алла
Для Віктор: І яка це професія 6-8 місяців, не бачила ні одного такого навчального плану. Не пишіть того, чого не знаєте.
Pasufik
Для Алла. Шановна, приводжу Вам список професій, які отримують за 6 місяців: кухар 3р,кондитер 4р, продавець,офіціант 3р, пекар 3р, слюсар 3р і т.д. і т.д. Подивіться в інтернеті Стандарти для цих кваліфікаційних розрядів.
Коментувати
Василь  Шминдрук
На словах модернізація, а в реальному житті - дебілізація. Наївно думати, що радянський чиновницький секонд-хенд здатен щось реформувати. Красти так, але не більше того.
Іван
Пора на пенсію! Лише нові амбітні чиновники щось робитимуть!
Володимир
... держава також повністю фінансує здобуття загальної середньої освіти, яку продовжують отримувати учні, які приходять на навчання після 9-го класу. Гроші на вітер. ПТНЗ мають готувати висококваліфіковані робітничі кадри для потреб регіону, а не займатися загальною середньою недоосвітою. Але це мабуть комусь таки вигідно.
Василь  Шминдрук
Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову. Будемо модернізовувати модернізацію. Майже три десятки років я спостерігаю цю модернізацію, а освітянська нива як була не орана, так такою і залишається. Вся наша освіта, і не тільки професійна, - це велика мильна бульбашка, яка вкінці-кінців лусне. Ні у міністерських, а ні в обласних чиновницьких кабінетах немає людей, які були б зацікавлені в ДІЙСНИХ реформах. Там продукують одні лише понти, показуху і мімікрію.
Pasufik
Переведення ПНТЗ на фінансування місцевого рівня не вирішило ні однієї проблеми щодо підвищення якості професійного навчання. Кількість малокомплектних ПНЗ залишається дуже високою(до 80%), їх фінансування не проводиться у повному об*ємі, оскільки такі кошти відсутні у місцевих громад. Вихід - продаж тих ПНЗ, які обслуговують торгівлю, заклади ресторанного сервісу, перукарський та готельний бізнес, туризм тощо приватним фірмам, які мають виробничу базу та ресурси для якісної підготовки кадрів за тими стандартами, які потрібні їм та населенню. Держава повинна залишити на фінансуванні тільки ті НЗ, які готують кадри для підприємств державної власності і є життєво важливими для них( енергетика, вугільна промисловість, с/господарство тощо. Державно-приватне партнерство лише декларується на словах, адже чиновникам вигідно, щоб заклади були державними, тоді вони будуть залежними, а не автономними як декларує п. Хобзей." Новації" поки що тільки на папері.
Pasufik
І з цих 20%, що обрали ПНТЗ для отримання професії 70% не приживається на першому робочому місці протягом року після його закінчення. Уявім собі, які кошти бюджету(не важливо місцевого чи іншого рівня) викидаються на марно. А все тому, що НЗ не мають виробничої бази(базових підприємств для практичного навчання) і змушені просити приватних підприємців укласти з ними угоду. Міністр Ніколаєнко протягнув через ВР Закон, згідно якого підприємець має сплачувати НПЗ кошти за те, що учень у нього вчиться, бо це уважається ніби він працює. Насправді новачки стоять на допоміжних операціях, які мусять підправляти працівники, поки ті навчаться як слід. Підприємець не може зрозуміти за що він має сплачувати кошти закладу коли сам вчить, надає засоби, а ми виглядає "стрижемо купони". Класні підприємства угод з нами не укладають, бо не хочуть відповідати за неповнолітніх учнів, доводиться задовольнятися чим небудь, аби формально учень проходив практичне навчання.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!