	PR
	Викладачі Університету Міннесоти Крукстон розповіли студентам про основні принципи доброчесності

У ВМУУ навчають студентів навчатись чесно

Плагіат – привласнення авторства на чужий твір або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора [Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.; Ірпінь; ВТФ «Перун», 2005. С. 977].

Плагіат є «протиправним присвоєнням» і «крадіжкою і публікацією» одним автором «мови, думок, ідей або виразів» іншого автора та представлення їх у своїй роботі як своїх власних і оригінальних (видавання їх за свою власну творчість). Плагіат вважається академічною нечесністю, аморальним явищем і порушенням норм журналістської етики. Плагіат підлягає таким санкціям, як стягнення, штрафи, призупинення та навіть виключення.

Плагіат самий по собі не є злочином, але може бути порушенням авторських прав. В науці та промисловості це є серйозним етичним злочином. Плагіат і порушення авторських прав частково співпадають і в значній мірі перекривають один одного, але вони не є еквівалентними поняттями, і багато видів плагіату не є таким порушенням авторських прав, що визначається законом про авторське право і за яким у судах може бути винесено судове рішення.

Плагіат не визначений законодавчо і тому не є таким, що суперечить закону, але засуджується у суспільстві громадською думкою та переслідується закладами і установами, пов’язаними з інтелектуальною, творчою та іншими видами діяльності (серед них – професійні асоціації, освітні заклади, наукові установи та комерційні організації, такі, наприклад, як видавничі компанії).

У нашому пострадянському суспільстві протягом десятиліть піддавався критиці і засуджувався громадськістю в основному науковий, літературний і музичний плагіат. Мало хто уважно вивчав проблеми шкільного або студентського плагіату, а також явищ плагіату в середовищі молодих вчених – того, що у цивілізованому світі відноситься до поняття «академічної нечесності» («академічної непорядності»). Хіба можна було серйозно засуджувати бажання учнів «дати списати», щоб допомогти товаришеві. До того ж обов'язкове переписування першоджерел основних діячів марксизму-ленінізму не тільки не засуджувалося, а, навпаки, всіляко заохочувалося і навіть було необхідним для допуску до іспитів і, взагалі, для отримання шкільного атестата або диплома в ВНЗ.

Таке поблажливе відношення в українському суспільстві до плагіату учнів шкіл, студентської молоді та молодих вчених поступово призвело до не засудження більш серйозного плагіату серед чиновників і можновладців, до появи в країні цілої армії псевдовчених і поступового занепаду вітчизняної освіти і науки. Як результат – уповільнення науково-технічного розвитку, занепад виробництва, перетворення колись потужної промислової радянської республіки у сировинний конкуренто-неспроможний придаток, обеззброєну та розколоту політичними сварами та корупційними скандалами країну, чисельність якої постійно зменшується і становить вже близько 45 млн. осіб у порівнянні з 51,7 млн. осіб на кінець 1991 року.

Для наведення в Україні ладу необхідним є цілеспрямоване морально-етичне виховання усього населення, а починати треба з самих маленьких її громадян. Поняття «академічної чесності» («академічної порядності») – не просто слова, це спосіб життя на засадах честі й моралі усіх учнів, студентів, освітян і науковців, інтелігенції взагалі. Не дарма в економічно розвинених демократичних країнах проблемі «академічної чесності» або «академічної сумлінності» («академічної цілісності», «академічної порядності») приділяється значна увага і ці поняття є основою кодексу поведінки учнів, студентів, викладачів і вчених в усіх закладах освіти і наукових установах.

Таким найважливішим для шкільної та студентської молоді України проблемам академічної чесності, порядності, сумлінності були присвячені майстер-класи і презентації групи американських викладачів із Університету Міннесоти Крукстон, які разом з викладачами Вісконсинського міжнародного університету (США) в Україні навчали учнів і студентів України.

Наші викладачі та співробітники також з задоволенням поспілкувались з Мішель Кристоферсон - директором з прийому студентів, Христиною Грей - викладачем англійської мови, академічного письма, англійського твору, доктором Оксаною Віланд - викладачем предметів в галузі економіки та фінансів. Адже подальша співпраця двох університетів неможлива без довіри один до одного.

Георг Вильгельм Фридрих Гегель зазначав: «З усіх обов'язків по відношенню до інших найпершим є правдивість в словах і ділах». Віктор-Марі Гюго вважав, що «Найближче до великого стоїть чесність». А Клод Адріан Гельвецій зробив такий висновок: «Щоб бути чесним, треба приєднати до шляхетності душі освічений розум. Той, в кого з'єднані ці різні дари природи, завжди керується компасом громадської користі».

ВМУУ спільно з своїми зарубіжними партнерами приділяє значну увагу вихованню та укоріненню в студентах менталітету академічної порядності і чесності, бореться з проявами плагіату та академічної непорядності. Щиро запрошуємо усіх готових чесно навчатися і працювати до нас на навчання, семінари, майстер-класи та інші заходи.

Олександр Романовський, професор, ректор ВМУУ.

Адреса і контакти: Україна, вул. Тургенєвська, 8/14.

Teл./факс: (+380)-44-486-06-66; тел.: (044) 236 19 16, (044) 236 19 497, моб.: (050) 331 42 95.

e-mail: [email protected].кiev.ua, www.wiuu.edu.ua.

БІЛЬШЕ ПРО УНІВЕРСИТЕТ