Osvita.ua Вища освіта Вища освіта в умовах реформи: зміни громадської думки
Вища освіта в умовах реформи: зміни громадської думки

Результати соціологічного опитування з проблем стану освіти, корупції в освіті та ставлення громадян до ЗНО

Вища освіта в умовах реформи: зміни громадської думки

З 2 по 12 грудня 2016 року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва разом із фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» провів загальнонаціональне соціологічне опитування «Освіта в Україні» з проблем стану освіти, корупції в освіті та ставлення громадян до ЗНО. Пропонуємо ознайомитися з результатами досліджень з приводу важливих соціальних питань.

Всього було опитано 1808 респондентів за квотною загальнонаціональною вибіркою населення, яка за статтю, віком, типом поселення та областями репрезентує населення України (18 років і старше). Опитування проводилось у всіх областях України та місті Києві, окрім окупованих територій Донбасу та анексованого Криму й м. Севастополя.

Максимальна випадкова похибка опитування (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,5% з вірогідністю 0,954.

Для порівняння наводяться результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у співпраці з фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» у жовтні 2013 р., грудні 2014 р. та 2015 р.

Ставлення населення до системи вищої освіти в України

  • Проблеми вдосконалення освіти – і вищої, і середньої – у суспільстві розцінюються як важливі (як такі ці проблеми розглядають трохи менше 3/4 населення), причому більше чверті населення відносить їх до першочергових. Натомість, ще близько чверті опитаних вважають ці питання другорядними. Водночас якість і середньої, і вищої освіти оцінюється більшістю населення на середньому рівні (приблизно на рівні 3-х балів за 5-бальною шкалою, де 1 – дуже низький рівень, а 5 – дуже високий).
  • Основні позитиви вищої освіти населення вбачає у тому, що вона дає добрі професійні та світоглядні знання (з цим згодні 45% та 51% опитаних відповідно, а не згодні – 32% та 27% респондентів). Втім, переважають негативи: лише 26% населення згодні з твердженням, що вища освіта в Україні дає можливості знайти хорошу роботу (не згодні – 56%), так само 26% вважають, що вища освіта дає усім рівні можливості навчатися безплатно (не згодні з цим 58%). Неоднозначний розподіл у громадській думці щодо того, чи дає змогу вища освіта реалізуватися найбільш здібним і талановитим людям (із цим твердженням згодні 43%, а не згодні 37%).
  • Навчання за кордоном. Трохи більше чверті (27%) населення хотіли би повчитися за кордоном (у 2015 р. таких було 39%) та лише третина опитаних хотіли би відправити на навчання закордон своїх дітей (у 2015 р. таких було 45%). Примітно, що кількість тих, хто не хотів би відправляти дітей на закордонне навчання (33%), переважає кількість тих, хто хотів би, але не має такої можливості (28%).
  • Вартість навчання в українських вишах переважна більшість населення стабільно вважає зависокою (65% у 2016 р. та 64% у 2015 та 2014 рр.).
  • Щодо кількості ВНЗ, то більше третини (36%) населення України вважає, що вищих навчальних закладів в Україні надто багато, тоді як у 2015 та 2014 роках таку думку поділяла приблизно половина всього населення – 47% та 51% відповідно. Поряд із цим зменшилась частка тих, хто вважає, що кількість вищих навчальних закладів має регулюватись потребами ринку праці (42%, у 2015 р. так думав 51%).
  • Рівно половина населення підтримує на сьогодні пропозицію щодо повернення технікумів та коледжів до системи середньої спеціальної освіти – 50%, тоді як рік тому ця підтримка була дещо меншою – 46%, а позаминулого, навпаки, істотно вищою – 61%.
  • Переконлива більшість населення (71%) вважає, що заочну форму навчання у ВНЗ потрібно зберегти, тоді як у 2015 р. цю думку поділяли 67% опитаних, а у 2014 р. – 73%.
  • Близько третини (35%) всього працездатного населення відчуває потребу (різною мірою) у курсах підвищення кваліфікації. При цьому 2015 року таких було 43%, а 2014 р. – 51%.
  • Серед найбільш серйозних проблем української вищої освіти приблизно третина респондентів цього року відзначили: корумпованість викладацького складу ВНЗ (37%, тоді як у 2015 р.– 50%), невизнання дипломів українських ВНЗ в інших країнах світу (34% проти 47% у 2015 р.), невідповідність викладання вимогам ринку праці (32% так само як і минулого року) та слабку матеріально-технічну база вишів (32%, у 2015 р. – 27%).
  • Першочерговими кроками для покращення якості вищої освіти, на думку населення, мають бути: боротьба з усіма проявами корупції і нечесності у ВНЗ (хабарі, списування курсових та дипломів тощо) – 44% (у 2015 р. – 59%), стимулювання наукової діяльності у вишах (39% проти 32% у 2015 р.), підвищення оплати праці викладачів – 37% (у 2015 р. – 38%), налагодження співпраці з кращими світовими університетами – 35% та більше пов’язування викладання з потребами майбутньої професії – 33% (у 2015 р. – 37%).

Ставлення населення до вступу до ВНЗ за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО)

  • Населення стабільно підтримує систему вступу до ВНЗ через зовнішнє незалежне оцінювання. Про це свідчать відповіді щонайменше 57% опитаних цього року (у 2015 р. підтримка становила 52%), тоді як не підтримують таку систему 22% (у 2015 р. – 25%).
  • Більшість населення переважно позитивно оцінює вплив ЗНО на деякі аспекти освітнього процесу та соціального життя загалом. Так, наприклад, абсолютна більшість опитаних висловлює згоду з тим, що: ЗНО ставить усіх у рівні умови (згодні з цим – 63%, не згодні – 22%), ЗНО стимулює учнів не сподіватися на чиюсь допомогу, а вчитись (згодні з цим 63%, не згодні – 20%), ЗНО дало змогу обдарованим дітям вступити до будь-якого ВНЗ, навіть найпрестижнішого (згодні з цим 59%, не згодні – 21%), ЗНО дає змогу ВНЗ обирати кращих студентів (згодні – 55%, не згодні – 25%), впровадження ЗНО стало кроком до справедливості у держави (51%, не згодні – 26%). Разом з тим відносна більшість опитаних вважають також, що ЗНО зменшило рівень корупції при вступі до ВНЗ (згодні – 48%, не згодні – 29%).
  • Найвищий рівень корупції, на думку населення, існує при оцінці знань на вступних іспитах до ВНЗ (51%), далі йдуть: вступні іспити у магістратуру чи на рівень спеціаліста у ВНЗ (44%) та випускні іспити державної підсумкової атестації у школі (37%). Найменш корумпованим респонденти вважають саме вступ до ВНЗ за результатами ЗНО (25%), тоді як минулого року цей відсоток був значно вищим (34%).
  • Щодо наявних проблем із реалізацією ЗНО, то найчастіше опитані висловлювали сумніви у чесності дотримання закладених процедур тестування (36%, у 2015 р. – 40%). Якщо розглядати можливі варіанти вдосконалення системи вступу до вишів за результатами ЗНО, то опитані найчастіше відзначали необхідність краще готувати учнів у школах до складання тестів (43%, тоді як у 2015 р. – 40%).
  • Залучення репетиторів для підготовки до складання ЗНО стає дедалі більш поширеним явищем: у 2016 році лише 15% особисто не користувались послугами репетиторів для підготовки до ЗНО та не мали дітей та дітей родичів, знайомих, які б звертались по відповідні послуги до репетиторів (у 2015 р. таких було 26%).
  • Ті, хто був безпосередньо причетний 2016 року до вступу у ВНЗ, переважно залишились задоволені проведенням тестування: 69% проти 15% незадоволених (натомість, у 2015 р. задоволених було тільки 52% проти 23% незадоволених). При цьому цього року більшість опитаних висловили задоволеність усіма етапами та складовими вступного процесу. Поінформованістю про правила вступу цього року задоволені 63%, не задоволені – 21% (у 2015 р. були задоволені 49%, не задоволені – 27%); етапом подачі заяв та документів задоволені 64%, не задоволені – 20% (у 2015 р. були задоволені 55%, не задоволені – 27%); етапом оприлюднення списків, рекомендованих до зарахування задоволені 63%, не задоволені – 19% (у 2015 р. були задоволені 36%, не задоволені 30%); етапом зарахування за контрактом задоволені 61%, не задоволені – 14% (у 2015 р. були задоволені 44%, не задоволені – 24%); етапом зарахування на державну форму навчання задоволені 50%, не задоволені – 29% (у 2015 р., натомість, задоволених було 33% супроти 39% незадоволених); поінформованістю про кількість бюджетних місць задоволені 50%, не задоволені – 32% (у 2015 р. були задоволені та незадоволені однаковою мірою 39%).
  • Відносна більшість опитаних задоволені тими нововведеннями, які були впроваджені у систему ЗНО 2016 року. Введення порогу «склав/не склав» (задоволені 40%, не задоволені – 23%), проведення державної підсумкової атестації в школі у формі тестування (задоволені 49%, не задоволені – 19%), реєстрація для проходження ЗНО тільки в електронній формі (задоволені 45%, не задоволені – 22%), запровадження принципу пріоритетності заяв на вступ до визначених ВНЗ на визначені напрями/спеціальності (задоволені 44%, не задоволені – 20%).
  • Так само, як і минулого року, лише 10% населення згодні із тим, щоб документи для вступу до ВНЗ подавались винятково через Інтернет. Разом із тим більшість (49%) вважає, що слід поєднати дистанційну і особисту подачу документів, а рівно третина (33%) переконана в тому, що найзручніше подавати вступні документи особисто.
  • У суспільстві лише незначною мірою переважає схвальне ставлення (40%) до скасування з 2016 р. вступу за цільовими направленнями: 23% опитаних певні, що процедура отримання таких направлень містила корупційну складову, і ще 17% вважають, що пільг під час вступу має бути якомога менше. Водночас 37% населення сприймають скасування цільового вступу негативно, оскільки, на їхню думку, треба збільшувати можливості цільового вступу для деяких груп населення (13%) і потрібні фахівці з вищою освітою в сільській місцевості (24%).
  • Протягом останнього року загалом зменшилась підтримка населенням надання пільг при вступі до ВНЗ окремим категоріям випускників. Так, на думку опитаних у 2016 році, на пільги можуть претендувати передовсім випускники з категорії сиріт – 57% (у 2015 р. – 64%), дітей загиблих під час військових дій на Донбасі – 33% (у 2015 р. – 37%), дітей з обмеженими фізичними можливостями – 29% (у 2015 р. – 38%) та дітей з найбідніших сімей – 26% (у 2015 р. – 36%).

Ставлення населення до звинувачення Генеральною прокуратурою окремих колишніх працівників Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО)

Більшість населення (69%) нічого не знає про звинувачення Генеральною прокуратурою окремих колишніх працівників Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), і ще близько чверті респондентів (28%) щось про це чули. При цьому так само абсолютна більшість опитаних (72%) не змогли визначитись, в чому конкретно полягають звинувачення прокуратури щодо колишніх співробітників УЦОЯО. 15% опитаних вважають, що ці звинувачення можуть свідчити про неспроможність всієї системи ЗНО та її корумпованість, ще 13% розглядають це лише як декілька прикрих випадків, які не дискредитують систему в цілому, а 6% певні, що це – помста влади і намагання повернутись до колишньої корупційної практики вступу до вишів за результатами іспитів. Натомість, дві третини населення (66%) не мають однозначної думки щодо того, чи підривають звинувачення прокуратури довіру до системи зовнішнього незалежного оцінювання.

Підготовлено за матеріалами Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

Освіта.ua
15.03.2017

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Олекса
Вища освіта в умовах реформування від пані Гриневич: плагіат, хабарі, протекціонізм.
YJCB
Для Олекса: Дуже гарно поінформовані. Мабуть з цієї ж когорти
Коментувати
Tet-a-tet
П.Гриневич! От Вам і дороговказ від людей, залишається прислухатися і виконати. Чудовий матеріал для програми дій МОНУ.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!