Міністерством освіти і науки розпочато конкурс з відбору кандидатів для формування Ідентифікаційного комітету з питань науки. Про це йдеться у відповідному листі МОН.
У відомстві повідомляють, що 16 січня набрав чинності новий закон "Про наукову і науково-технічну діяльність", одним з найважливіших нововведень якого є утворення при Кабінеті Міністрів консультативно-дорадчого органу – Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.
Основною метою діяльності Національної ради стане забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
Національна рада України з питань розвитку науки і технологій складатиметься з Наукового та Адміністративного комітетів, до складу яких увійдуть 24 провідних науковця, які представлятимуть усю світову наукову спільноту, та 24 представника центральних органів виконавчої влади, НАН України, національних галузевих академій наук тощо.
Згідно з положеннями нового закону "Про наукову і науково-технічну діяльність" члени Наукового комітету мають бути обираними Ідентифікаційним комітетом з питань науки, персональний склад якого формується на конкурсній основі з вітчизняних та іноземних вчених, які мають вагомі наукові здобутки, бездоганну наукову репутацію та довіру в науковому середовищі.
"Враховуючи це, Міністерством освіти і науки України розпочато конкурс з відбору кандидатів для формування Ідентифікаційного комітету з питань науки", - зазначають у Міносвіти.
Пропозиції щодо кандидатів у члени Ідентифікаційного комітету з питань науки можуть надаватися українськими та іноземними науковими установами, науковими організаціями, громадськими науковими організаціями, науковими фондами, а також міжнародними та національними радами з питань науки.
Участь у конкурсі можуть прийняти виключно особи, які є докторами наук (для іноземних вчених – докторами філософії) та мають досвід керівництва міжнародними проектами у сфері науки.
Одной из самых важных причин порочности системы НАНУ являются дополнительные привилегии для членов академии:
дополнительная оплата, кроме зарплаты (платить нужно за работу, а не за звание - в цивилизованном мире такого нет!);
обслуживание в специальных медицинских учреждениях;
гарантированное неувольнение до гробовой доски (он хоть под себя ходит, а его держат и дописывают его фамилию во все публикации "руководимого" им подразделения;
отсутствие ограничений на количество людей в его отделе (все от него разбежались, а отдел существует).
В результате к этой кормушке ломятся в основном негодяи. Они создают ОПГ, владеющие контрольным пакетом присуждения академических званий. Членами академии становятся их земляки, кумовья, лично преданные им люди. Настоящему ученому пробиться через этот заслон практически невозможно. Пройти конечно можно, но только если договориться.
