Osvita.ua Вища освіта Як управляють університетами у Великій Британії?
Як управляють університетами у Великій Британії?

Освітянська громадськість обговорює питання формування та повноважень органів управління ВНЗ

Як управляють університетами у Великій Британії?

Останнім часом освітянська громадськість активно обговорює питання формування та повноважень органів управління вищих навчальних закладів. Зокрема, у Верховній Раді України зареєстровано законопроекти:

№ 1151 від 02.12.2014 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо статусу керівника вищого навчального закладу)»;

№ 2025а від 04.06.2015 про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо збалансування порядку управління у вищих навчальних закладах;

№ 2135а від 19.06.2015 «Про внесення змін до статті 42 Закону України «Про вищу освіту» (щодо удосконалення вимог до кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу);

№ 2603 від 08.04.2015 про внесення зміни до Закону України «Про вищу освіту» (щодо обрання керівника вищого навчального закладу).

Підготовлено проекти РПР та CEDOS з цього приводу. Головна мета всіх цих та інших пропозицій полягає в демократизації управління всередині вищих навчальних закладів, яка насамперед, розуміється як обмеження повноважень керівника і встановлення більш жорстких вимог до кандидатів на цю посаду. В громадських обговореннях сьогодні нерідко можна почути про феодальні відношення у ВНЗ, що загострилися після прийняття нового Закону про вищу освіту, який значно підвищив рівень автономії вищих навчальних закладів. Все це свідчить про існування реальних проблем, які потребують комплексного вирішення.

Зокрема, законопроект № 2025а пропонує виключити з повноважень керівника вищого навчального закладу (ст. 34) питання фінансово-господарської діяльності і передати їх незалежному від керівника фінансовому секретарю ВНЗ. Також для забезпечення незалежності вченої ради цей законопроект (ст. 36) передбачає, що очолювати її не можуть керівник вищого навчального закладу, його заступники, фінансовий секретар та керівники факультетів (навчально-наукових інститутів) цього закладу. Пропонується визначити безпосередньо у Законі порядок формування та повноваження вчених рад факультетів (навчально-наукових інститутів).

Разом з тим, суттєві зміни взаємовідносин між органами управління можуть призвести до втрати управління взагалі, що в умовах фінансової кризи становить загрозу існуванню вищих навчальних закладів. Тому пропоновані зміни треба всебічно обговорювати. У тому числі і через порівняння з досвідом управління успішними світовими університетами

Кембриджський університет, заснований у 1209 р., є одним з найстаріших у світі і стабільно посідає провідні місця у світових університетських рейтингах. Він є конфедерацією шкіл, факультетів, департаментів та коледжів. Кожний з 31 коледжу має власні нерухомість, інше майно і доходи та самостійно розпоряджається ними. Кожний з них також має власні гуртожиток, церкву, бібліотеку. Коледжі регулюються власними статутами і правилами та відповідають за надання житла, соціальне забезпечення й інспектування навчання студентів, приймають рішення про їх зарахування згідно із загально університетськими правилами. Всі студенти і більшість викладачів є членами певного коледжу. Студенти більшості коледжів можуть навчатися за всіма чи майже всіма освітніми програмами університету.

Школи, факультети, кафедри і науково-дослідні підрозділи підпорядковуються університету у цілому. До їх компетенції належать організація освітнього процесу, затвердження освітніх програм та проведення досліджень. Факультети відповідають за навчання та дослідження з окремих напрямів або груп напрямів. Їх робота зазвичай організується через кафедри (департаменти). Управління навчальними підрозділами здійснюють відповідні комітети, що об’єднують представників різних дисциплін. Факультети адміністративно об’єднані у шість шкіл (мистецтва та гуманітарних наук, біологічних наук, медицини, гуманітарних і соціальних наук, фізичних наук, технологій), які керуються відповідними радами і представлені у Генеральній раді факультетів.

Існують також спільні для всього університету підрозділи, такі як Кембриджська університетська бібліотека, Кавендіська лабораторія, Кембриджська обсерваторія та ін. 

Британські університети мають доволі складні системи управління, що зберігають багато зовнішніх ознак середньовічного устрою. Номінальним керівником університетів країн Британської співдружності зазвичай є Канцлер, який виконує переважно церемоніальні функції. Канцлерами університетів найчастіше призначають членів королівської родини, провідних політиків, науковців, громадських діячів. Він має повноваження збирати конгрегації Палати управління і допускати кандидатів на здобуття ступенів і звань. Він також має повноваження перевіряти роботу всіх співробітників і виконувати інші повноваження визначені Статутом або Ордонансами.

Фактично адміністрацію очолює Віце-канцлер. У Кембриджському університеті Віце-канцлера обирає Палата управління на сім років. До 1992 р. посада суміщалася з виконанням інших обов’язків. Зазвичай Віце-канцлер у той час був також керівником одного з коледжів і обирався на 1 – 2 роки. Після 1992 р. це самостійна посада. З 2010 р. Віце-Канцлером є професор Лешек Борисевич – відомий британський імунолог і менеджер освіти. З 2003 р. передбачено додатково 5 посад Про-Віце-канцлерів. 

Верховний стюард (The High Steward) спочатку виконував функцію заступника канцлера, а зараз це є самостійною посадою. Його обирає Сенат особистим голосуванням згідно з правилами, передбаченими для обрання Канцлера. Відповідно до Статуту, Верховний Стюард виконує обов’язки, які «досі були звичайними», а також інші, що можуть бути передбачені Статутом чи Ордонансами. Він вповноважений приймати рішення з деяких спірних питань та скарг. Посада у значній мірі є почесною і не передбачає обмеження терміну повноважень. Зараз її посідає Лорд Алан Уотсон, Барон Ричмонд.

До початку XX ст. Сенат був вищим законодавчим органом університету. Сьогодні його повноваженнями є обрання Канцлера та Верховного стюарда, а також визначення власних процедур. Сенат університету складається з усіх осіб, що включені до списків Палати управління (це майже всі, хто працює на керівних чи науково-педагогічних посадах в університеті та коледжах), а також осіб, які мають присуджений університетом ступінь магістра або вищий.

Палата управління (The Regent House) – це керівний орган прямої демократії університету (до 1926 р. цю функцію виконував сенат). Її членами є більшість викладачів і наукових співробітників коледжів та департаментів, а також Канцлер, Верховний стюард, заступник Верховного стюарда і Комісар. Також до Палати управління входять два Прокуратори, що обираються на один рік. Їх кандидатури висувають коледжі. Сьогодні у складі Палати управління понад 3000 осіб. Її засідання відбуваються під головуванням Канцлера, Віце-Канцлера або Магістра одного з коледжів. Останнім часом більшість питань, крім урочистого присудження ступенів, вирішуються шляхом заочного опитування.

Рада університету (The Council) відповідає за керування університетом, планування його роботи і управління ресурсами. Вона здійснює нагляд за відносинами між університетом та коледжами, а також між університетом і зовнішніми органами з багатьох питань, крім тих, що безпосередньо стосуються освітніх та дослідницьких програм. Для виконання уставних завдань у складі Ради передбачено два комітети – з аудиту та фінансів. Рада підзвітна Палаті управління. До її складу за посадами входять Канцлер та Віце-канцлер, який головує на засіданнях за відсутності Канцлера. Чотирьох членів обирають від керівників коледжів, чотирьох – від професорів та лекторів, вісьмох – від інших членів Палати управління, трьох – від студентів. Крім того до складу ради призначають чотирьох зовнішніх членів, один з яких очолює Комітет з аудиту. Університет має подвійний статус юридичної особи та благодійної установи. Тому члени Ради поєднують функції директорів і благодійних піклувальників університету.

Генеральна рада факультетів відповідає за академічну і освітню політику університету, дотримання високого рівня освіти та досліджень і підзвітна Раді університету. Їй підзвітні ради факультетів. Інші ради підрозділів та синдикати підзвітні або Генеральній раді (з академічних питань) або Раді університету.

Управління університетом перевіряється Наглядовою радою (the Board of Scrutiny), яка посідає центральне місце в управлінні. Вона є головним внутрішнім механізмом із забезпечення прозорості та підзвітності. Від імені Палати управління Наглядова рада щорічно уважно вивчає рахунки університету, щорічні доповіді Ради університету та її Генеральної ради, а також будь-які інші доповіді Ради і питання, які з них випливають. Вона має право вимагати від всіх посадових осіб надання їй будь-яких документів, необхідних, щоб готувати для Палати управління доповіді з питань реалізації політики університету. Наглядова рада складається з восьми обраних членів Палати управління (кожні два роки обираються по чотири представники на термін в чотири роки), а також двох Прокторів (Proctor) і двох Про-Прокторів. Щорічно зі своїх членів Наглядова рада обирає голову і секретаря. 

Лондонський університет, заснований в 1836 р., сьогодні є другим за розміром у Великій Британії. Загальна кількість осіб, що навчаються у ньому, перевищує 120 тис., близько 40% з яких – це аспіранти. Близько 54 тис. студентів навчаються за дистанційною формою. 

Університет є федерацією 17 коледжів та 10 дослідницьких інститутів. Коледжі самоврядні та мають правовий статус «Recognised Bodies», що надає їм право самостійно приймати студентів, присуджувати ступені, вести з Урядом переговори щодо фінансування, вирішувати інші питання. Деякі з коледжів мають також право присвоювати власні ступені, а не ступені університету. Більшість поточних питань, що стосується діяльності коледжів та інститутів, вони вирішують самостійно.

Відповідно до Статуту в університеті передбачено три основні керівні посади. Наглядач (the Visitor) – це Королева Великобританії, яка виконує свої функції через Лорда-Президента Таємної ради. У минулому Наглядач вирішував спірні питання між членами університету у випадках, коли вони до нього зверталися. Після прийняття Закону про вищу освіту 2004 р. функції Наглядача обмежені трактуванням і застосуванням Хартії, Статуту та Ордонансів у випадках, що не стосуються скарг студентів та трудових спорів.

Як і в багатьох інших британських університетах, посада Канцлера є переважно церемоніальною, але передбачає виконання широкого спектру обов’язків в університеті та коледжах. З 1981 р. її посідає Принцеса Великої Британії Анна.

Головною посадовою особою є Віце-Канцлер, який відповідає перед Піклувальною радою за його діяльність. Віце-Канцлер є членом Піклувальної ради, головує на засіданнях Ради коледжів (Collegiate Council) та очолює роботу адміністративних підрозділів. З 2012 р. цю посаду посідає проф. Адріан Сміт, відомий британський статистик, у минулому – Президент Королівського статистичного товариства.

За загальну академічну політику відповідають Рада коледжів, що складається з їх керівників, та Піклувальна Рада. Головним органом управління університету є Піклувальна рада, що складається з 14 осіб. До неї входять Віце-Канцлер, чотири голови коледжів та 9 незалежних від університету представників, один з яких очолює Раду. Сьогодні Головою Піклувальної ради є Сер Ричард Діарлав, колишній керівник Таємної служби розвідки Великої Британії. До основних повноважень Піклувальної ради належать затвердження за поданням Ради коледжів стратегії університету та плану її реалізації; піклування над активами та ресурсами університету і забезпечення їх ефективного використання; призначення Канцлера та Віце-Канцлера, гарантування належної підготовки фінансових звітів та зберігання фінансових рахунків; забезпечення належного управління центральними органами; розгляд і затвердження щорічного бюджету; публікація разом з Радою коледжів щорічної доповіді про університет; призначення університетських аудиторів; розгляд та ухвалення рішень щодо прийому нових коледжів та їх статусів, а також про створення чи ліквідацію центральних академічних закладів (сьогодні це Міжнародна академія Лондонського університету, Школа перспективних досліджень та Паризький інститут); забезпечення виконання університетом обов’язків, передбачених законодавством.

Рада коледжів консультує Піклувальну раду з питань стратегії і відповідає за забезпечення належного виконання академічних зобов’язань. Раду очолює Віце-Канцлер, а до її складу входять Голови 17 коледжів та декан Школи перспективних досліджень. Для виконання спеціальних управлінських функцій Піклувальна рада та Рада коледжів створюють комітети та інші структури.  

У старих університетах Шотландії, прикладом яких є заснований у 1413 р. університет Сент-Ендрюс, управління здійснюється згідно з університетським актом 1858 р., за яким існують три основні колективні органи – Генеральна рада, Університетський суд та Академічний сенат.

Генеральна рада є постійно діючим дорадчим органом, до якого входять Канцлер, всі члени та колишні члени університетського суду, всі випускники, всі професори і колишні професори, всі викладачі, що працювали більше одного року, всі колишні викладачі, які були членами ради під час роботи в університеті і працювали в ньому до виходу на пенсію. Рада збирається двічі на рік. Вона розглядає широке коло питань, які стосуються добробуту та розвитку університету, взаємодіючи з університетським судом і спільнотою випускників. Її основними функціями є обрання Канцлера, який є також Президентом ради, призначення двох експертів-консультантів до університетського суду та затвердження вибірних членів свого робочого комітету, що працює між зборами Ради. Проекти всіх рішень доводяться до членів Ради через її робочий комітет. Університетський суд зобов’язаний реагувати на будь-які коментарі Генеральної ради і брати їх до уваги при прийнятті рішень.

Університетський суд – це керівний орган університету, який несе загальну відповідальність за всі аспекти стратегічного планування та  управління, включно із питаннями управління фінансами та іншими ресурсами. Суд має всі повноваження із розпорядження доходами та майном університету, а також може переглядати рішення Сенату. Його функції у значній мірі подібні до функцій рад директорів або наглядових рад. Він складається з 23 членів, серед яких є вищі посадовці, а також представники керівного складу, Генеральної ради, Сенату, викладачів, студентів, випускників, місцевої влади (для Сент-Ендрюс – Ради шотландської області Файф). За посадами до Суду входять Президент та Директор з представництва Студентської ради. Також до складу суду має входити певна кількість сторонніх осіб. Суд збирається щоквартально і містить у своєму складі декілька постійних комітетів – з аудиту та ризиків, управління та номінацій, планування та ресурсів та ін.

Академічний сенат є вищим академічним органом університету. До його складу входять представники вищого менеджменту, декани, керівники шкіл, всі професори, частина інших викладачів, а також два представники студентів і представник аспірантів. Сенат відповідає за всі академічні питання університету, зокрема за регулювання освітнього процесу і контроль дисципліни студентів. Але його відповідальність обмежена ресурсами, надання яких має затвердити Університетський суд. Сенат також присуджує ступені випускникам. Через велику кількість членів Сенат передає значну частину повноважень Академічній раді, кількість членів якої не може перевищувати 45 осіб. Академічна рада приймає рішення з усіх освітніх питань, у тому числі семестрової системи, шкал оцінювання і організації освітнього процесу. Переважну більшість членів Академічної ради сьогодні складають представники керівництва, а також декани факультетів і голови шкіл.

Посаду Канцлера університету з 2006 р. посідає відомий британський спортсмен і політик Барон Уолтер Мензіс Кемпбелл Піттенуїмський, член Палати Лордів і у минулому – лідер Ліберальних демократів. Він є офіційним головою університету, здійснює консультації з усіх питань, що стосуються добробуту університету, охороняє його привілеї, а також присуджує ступені, забезпечує імідж університету і просуває його інтереси у Шотландії та поза її межами. Канцлер має свого представника (Асесора) у складі університетського суду.

Принципал (The Principal), який одночасно є Віце-Канцлером, відповідає за загальний хід справ в університеті, він є Президентом Сенату і присвоює ступені за відсутності Канцлера. До кінця 2015 р. цю посаду посідала професор Луїза Ричардсон, яка з 2016 р. стала Віце-Канцлером Оксфордського університету.

Ректор здійснює керівництво університетом, підзвітний Університетському суду і головує на його засіданнях. Неформально він є наставником студентів і допомагає вирішувати складні питання у випадках, коли не працюють звичайні механізми. Ректор може робити вагомий внесок у формування досвіду студентів і репутації університету у цілому. Він призначає Асесора, який працює на громадських засадах, відповідає за взаємодію зі студентами, і є повноправним членом Університетського суду. Ректора обирають всі зараховані студенти університету терміном на 3 роки. З 2014 р. цю посаду посідає відомий політик Лейбористської партії Кетрін Стіхлер, член Європарламенту з 1999 р.

Старший губернатор виконує обов’язки, «очікувані від керівника», під час відсутності ректора. Зокрема, це передбачає головування на засіданнях суду, аналіз продуктивності Принципала, а також скликання різноманітних комітетів. Старшого губернатора призначає Університетський суд з числа своїх зовнішніх членів, зазначаючи очікуваний термін повноважень. Але ці повноваження можуть бути припинені достроково у випадку незадовільної оцінки річної діяльності або при втраті статусу зовнішнього члена Суду. З 2007 р. цю посаду посідає відомий шотландський фінансист Сер Еван Браун.

Університет складається з чотирьох факультетів (науки, мистецтв, медицини та теології), поділених на школи. Кожний факультет очолює декан, якого призначає Університетський суд за рекомендацією Принципала. Декани відповідають за всі школи і дослідницькі групи відповідного факультету і представляють всіх науково-педагогічних працівників факультетів поза їх межами. Вони підзвітні Проктору, який є одним із заступників Принципала, відповідальним за всі стратегії і практики, що стосуються освітнього процесу. Цікаво, що професор Пауль Хібберт, який на відміну від двох інших деканів є професійним управлінцем, одночасно очолює два факультети – мистецтв та теології. 

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що британським університетам властиві складні системи управління з великою кількістю зворотних зв’язків, стримувань та противаг. Але більш-менш спільними рисами є високий рівень автономії структурних підрозділів, а також значна роль колективних органів управління. Характерною рисою є залучення випускників до прийняття рішень стосовно розвитку університетів. Ще одна особливість – це наявність керівників та органів управління, функції яких чітко не визначені і у більшості випадків є формальними. Але у спірних питаннях ці керівники та органи можуть втручатися і допомагати приймати зважені рішення. 

Володимир Бахрушин, портал «Освітня політика»

Освіта.ua
14.01.2016


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!