Науковцям рекомендують публікуватись там, де результат стане надбанням для світової спільноти

Високоцитованих публікацій науковців з України мало

За версією кампанії Thomson Reuters, українські науковці публікують близько 6 тисяч публікацій на рік, але високоцитованих публікацій серед них – мало. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Максим Стріха під час семінару «Наукометричні бази даних як інструментарій реалізації наукового та науково-технічного потенціалу в контексті інтеграції до Європейського наукового простору», що відбувся у Києві.

За словами заступника міністра освіти і науки, наукометричні бази даних надають великі можливості щодо визначення індивідуальної стратегії науковців, стратегії конкретної наукової установи, великих наукових інституцій, а також наукової стратегії держави.

Він також повідомив, що наукометричні бази даних та відповідний інструментарій допомагають показати, які наукові українські організації зараз працюють найбільш продуктивно і ефективно, оцінити, на скільки ці показники повинні вирости, щоб провідні університети могли розраховувати на місця в міжнародних університетських рейтингах.

Також наукометричні бази надають інформацію про те, які українські вчені часто цитуються в Web of Science, які українські журнали зараз індексуються, і яке місце вони займають у своїх галузях.

«За версією кампанії Thomson Reuters, ми маємо близько 6 000 українських публікацій на рік, але високо цитованих публікацій серед них – мало», - підкреслив Максим Стріха.

За його словами, на сьогодні в Україні існує 16 видань за списком Web of Science, з них - 5 безпосередньо видаються в Україні, інші – це переклади українських журналів, які виходять за кордоном.

«Більшість українських наукових видань не виконують функцію інформування наукової світової спільноти про новітні важливі наукові результати. Сподіваюсь, що ця ситуація зміниться», - зауважив заступник міністра.

Він також висловив переконання, що навіть маючи обмежені ресурси, але вибудовуючи правильну редакційну політику, можна домогтися того, щоб українські журнали увійшли до світових індексів цитування.

На думку заступника міністра, наукометричні бази – це можливість залучати грантове фінансування, інформувати вчених про те, які напрямки досліджень розвиваються, а які вичерпані. Отже, бази мають дати керівникам установ, ученим і органам державної влади прозорі і достовірні дані для прийняття рішень про подальший розвиток науки.

«Результат своєї наукової праці потрібно розміщувати в тому журналі, де цей результат стане надбанням для світової спільноти, де на нього посилатимуться, тоді учений зможе потрапити на міжнародні консорціуми та отримати гранти», - підсумував Максим Стріха.