Osvita.ua Вища освіта Вища освіта для безробітного: кого вчить Україна
Вища освіта для безробітного: кого вчить Україна

Що стоїть за скасуванням держзамовлення на випускників і як це позначиться на ринку праці

Вища освіта для безробітного: кого вчить Україна

За повідомленням міністра освіти України Сергія Квіта, фінансування університетів через держзамовлення фахівців буде скасовано. У світі подібної практики немає. Система фінансування буде працювати через прямі дотації вишам залежно від рейтингів і уподобань студентів. Очевидно, для такої позиції є серйозні причини. Що стоїть за скасуванням держзамовлення на випускників і як це позначиться на ринку праці проаналізував "Форбс Україна".

Зайві економісти

Сьогодні український ринок праці переживає непрості часи. Насамперед на нього впливає економічна криза, але є й інші чинники – не завжди помітні, але не менш важливі. Одним із таких є освітня політика держави.

Ще в далекому 2005 році Рахункова палата України перевірила використання коштів держбюджету для підготовки кадрів за економічними спеціальностями. Йшлося про вищі навчальні заклади. Висновки були невтішними: «Відсутність із боку Міносвіти ефективних рішень у сфері підготовки фахівців призвело до їх «перевиробництва» з економічного напряму, збільшення серед них безробітних, унаслідок чого створюються соціальні проблеми в державі».

За рік до цього приблизно 1,5 млрд гривень (за курсу 5,3 грн/$) було витрачено «фактично на утримання навчальних закладів». Виші у 2004-му просто штучно завищили державне замовлення за напрямом «Економіка й підприємництво» на 1751 осіб для вступу (за плану в 13 354 осіб), і на 1 973 – для випуску (за плану у 12 810 осіб). У результаті збитки держави перевищили 10 млн гривень.

Чи змінилася згодом державна політика щодо надлишкового випуску економістів, а також юристів? На жаль, ні.

Студентів більше, ніж школярів

Освітні диспропорції з’явилися ще на самому початку становлення України як незалежної держави. Ще в 1990/1991 навчальному році у країні налічувалося 742 професійно-технічні училища і 149 вишів, а у 2013/2014 році їх співвідношення вже було 478 до 325. Відповідно, кількість вищих навчальних закладів зросла понад удвічі.

Поки закривалися фабрики й заводи, стрімкими темпами відкривалися приватні виші. Україна прощалася з індустріальною економікою, скерувавшись в епоху економіки послуг. Банкіри та юристи стали головним маркером соціального успіху.

Кількість населення, яке кинулося «гризти» граніт вищої науки, збільшилася з 881 000 в 1990/1991 до 2,4 млн у 2007/2008 роках. Саме з навчального сезону 2007/2008 країна занурилася в ситуацію абсурду – кількість прийнятих до вищих навчальних закладів абітурієнтів перевищує кількість випускників шкіл. На цей стан речей нашарувалися глибокі структурні диспропорції державного замовлення.

Щедре держзамовлення

Найбільше фінансування державного замовлення за останні 10 років було заплановано у 2007 році для сезону 2008 року. Наступний сплеск «державної щедрості» був у передреволюційному 2013 році. Водночас розрив між обсягами фінансових вкладень у вищу і професійно-технічну освіту стрімко зріс – з 4 до 13 разів.

І тільки цьогоріч, очевидно, під впливом хронічного браку робочих рук на підприємствах ВПК, держзамовлення на робочі спеціальності збільшилося у 2,3 рази. Одночасно відбулося різке скорочення фінансування держзамовлення на носіїв вищої освіти.

Фінансування щорічного державного замовлення, тис. $

Рік

Вища освіта

Професійно-технічна освіта

2007

1458

390

2008

2195

546

2009

1578

380

2010

1915

479

2011

1967

124

2012

2156

141

2013

2262

168

2014

1531

118

2015

842

276

*за середнім курсом на відповідний рік

Цифри держзамовлення на робочу силу 2015 року, зазначені в постанові Кабміну, не корелюють з абсолютними показниками навчальних місць, які стійко зменшуються, незважаючи на дворазове збільшення фінансування.

Державне замовлення на деякі робочі спеціальності, тис. осіб

Рік

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015


К-сть навчальних
місць

223

224

202

226

199

207

193

176

169


Традиційно 2015 року серед професійно-технічних училищ найбільша частка держзамовлення припала на працівників громадського харчування (27 000 осіб), електриків (22 000), будівельників (21 000), автомеханіків (13 200), працівників сільського господарства (13 300) і швейного виробництва (7 300).

Передова високотехнологічна підготовка робітничих кадрів в Україні практично не ведеться. Країна фіксує сировинну модель сільського господарства – за профілем переробки сільськогосподарської продукції щорічно випускають не більше 55–100 осіб.

У лінії виробництва електронної техніки освіту отримують 360 осіб на рік – заледве набереться на складальний цех. Для виробництва авіатехніки – 50 осіб. Навіть «хліб» української економіки – металургія – отримує щорічно менше тисячі робітників.

Але повернемося до державної політики у сфері вищої освіти.

Піарник як вершина професійної мрії

Сьогодні в Україні налічується 520 вишів державної (включно з комунальною) форм власності та 144 приватні. З них 277 III–IV рівня акредитації.

Горде звання університету носять 175 закладів, а академій – 66. Технікумів залишилося 59 і училищ – 87. Водночас лише 27,7% всіх випускників вишів 2014 року отримали направлення на роботу.

Причину незатребуваності молодих фахівців зрозуміти неважко. Достатньо подивитися на статистику державного замовлення за останні сім років.

Щорічне державне замовлення на бакалаврів за деякими спеціальностями, осіб

Рік

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Економіка та менеджмент

17 593

18 177

11 888

15 027

13 692

13 122

10 125

Право

10 179

10 461

8500

9499

9430

9070

6845

Комп’ютерні науки

6180

6189

5144

7016

7217

7660

7100

Педагогіка

6657

6397

5730

6545

6394

6150

4410

Будівництво та архітектура 

5876

5855

4611

5065

5415

5065

4020

Медицина

4249

4443

4788

4788

4823

5460

5475

Сільське господарство

4571

4711

4214

4633

4628

4270

3550

Електротехніка

3599

3652

3087

3623

3566

3383

2944

Біологія

1821

1868

1501

1780

1700

1680

1300

Фізика

1429

1425

820

1345

1300

1200

900

Електроніка

991

1026

897

1185

1160

1080

920

Хімія

970

960

714

902

905

845

780

Металургія

862

871

461

860

795

730

520

Авіація та космонавтика

533

660

464

675

639

632

645

Військові науки

642

737

756

975

626

735

1762

Легка промисловість

405

449

368

450

415

400

350


У результаті ми отримуємо тотальне й довготривале домінування економічних і правових спеціальностей. Фінансистів і юристів в Україні випускали не тільки приватні виші, які множаться, мов гриби після дощу, а й державні інституції.

Причини подібної освітньої політики лежали у глибині соціальних перетурбацій суспільства і зміни цінностей. Праця робітника та інженера стала непрестижною і збитковою. Всі хотіли сидіти в банках і заробляти величезні гроші. І тенденція ця, як бачимо, є актуальною до сьогодні: тепер у тренді настільки модний PR.

Якщо проаналізувати найбільший і найменший конкурс на бюджетні місця у найбільших вишах країни цьогоріч, то картина виходить такою:

Отже, 2015 року, у розпал кризи ринку праці, абітурієнти й далі віддають перевагу економічним і гуманітарним дисциплінам на шкоду інженерним і технічним. У Національному університеті будівництва й архітектури – найменший конкурс на архітектуру, а у столичному КПІ – найменший конкурс на машинобудування. Зате охочих навчатися реклами та піару – хоч відбавляй.

Звичайно, за абсолютними показниками в галузевих вишах бюджетних місць більше саме на профільні спеціальності, але сам факт уподобань абітурієнтів насторожує. Наслідки подібних уподобань добре видно у статистиці сайту з пошуку роботи hh.ua.

ТОП-5 професійних сфер із найвищою конкуренцією, здобувачів на одну вакансію

Вищий менеджмент

17,4

Початок кар’єри, студенти

14,7

Юристи

9,9

Бухгалтерія, управлінський облік, фінанси підприємства

7,9

Транспорт, логістика

6,3


ТОП-5 професійних сфер із найнижчою конкуренцією
, здобувачів на одну вакансію

Медицина, фармацевтика

2,3

Інформаційні технології, інтернет, телеком

2,2

Продажі

2,0

Консультування

1,6

Страхування

1,1


Як результат такої політики – вчать студентів одного, а працюють вони, якщо пощастить, зовсім в інших сферах.

Результати опитування* «Чи відповідає характер вашої нинішньої роботи вашому професійно-освітньому рівню?», %

Сфера

Так

Ні

Важко сказати

Зараз не працюю

Медицина, фармацевтика

26,8

16,4

7,9

48,7

Інформаційні технології, інтернет, телеком

28,2

26,7

9,0

35,4

Продажі

28,2

22,8

6,8

42

*Інститут соціології НАНУ, вибірка 1800 осіб.

Мінекономіки та Міносвіти не бачать одне одного

Українська економіка за фактом скочується в сировинну парадигму й не вимагає висококваліфікованих фахівців – вони просто зі студентської лави покидають країну або стають безробітними. Якою є сьогодні структура вітчизняної економіки? Це сільське господарство, металургія, видобуток ресурсів, транзит (транспорт) і машинобудування, яке стрімко зникає.

Дивно бачити обмежене державне замовлення на металургів або, наприклад, фахівців легкої промисловості, з огляду на безліч швейних цехів, що працюють на західні бренди. Водночас, судячи із сайтів із вакансіями, такої кількості юристів та економістів країні не потрібно.

З іншого боку, у разі скорочення виробництва, закриття фабрик і заводів падає попит і на інженерні спеціальності. Але важливим є розуміти, що якщо Україна припинить навчати інженерів, фізиків, біологів, ми втратимо наукові школи і спадкоємність поколінь у професійному середовищі.

Порівнюючи держзамовлення на вищу освіту й робітничі спеціальності, ми бачимо, що вони не корелюють в економічних і професійних сферах.

Водночас, Мінекономіки прогнозує, що найближчим часом найбільшою буде потреба в найпростіших професіях у сільському господарстві, торгівлі та сфері послуг. Об’єктивним є зростання попиту на продавців і демонстраторів. Спостерігається попит на робітничі професії – будівельників, фахівців транспортної сфери, видобутку корисних копалин.

Також, міністерство сподівається на подальший розвиток економіки і збільшення попиту на інженерні кадри, професіоналів у сфері фізики, математичних і технічних наук, фахівців IT-сфери. Водночас адаптація до стандартів ЄС викличе додаткову потребу у працівниках металургійної та машинобудівної галузей.

На жаль, прогноз чиновників не вказує, яку саме продукцію машинобудування буде купувати в нас Європа.

Смерть держзамовлення

Масовий попит на вищу освіту збігся з потребою керівництва державних вишів зберегти бюджетне фінансування. Навчальні заклади державної форми власності не мали можливості задовольнити попит на навчання всіх охочих, що призвело до неконтрольованого зростання кількості приватних вишів із прогнозованим погіршенням якості освіти.

Переважна пропозиція нових навчальних місць, як у приватних, так і державних вишах створювалася в «гуманітарній» площині – економіка та право. Ці дисципліни не вимагали дорогої матеріальної бази, на відміну від технічних спеціальностей, і користувалися постійним попитом.

Починаючи з 1991 року в Україні різко скоротилася народжуваність (із 657 000 дітей 1990 року до 377 000 2001-го. А 2008 року закінчили школу ті, хто народилися 1991-го. І починаючи з цього року у вишах намітився дефіцит абітурієнтів. Щороку кількість вступників падає.

У довгостроковій перспективі наявність високого відсотка людей із вищою освітою (нехай і безробітних сьогодні) є благом для країни. Їх можна перевчити, вони більш свідомі, законослухняні, а головне – стають конкурентною перевагою держави в міжнародному поділі праці.

Державне замовлення на підготовку конкретних фахівців буде скасовано. Найімовірніше, 2015 рік стане останнім для нього. За словами директора Аналітичного центру CEDOS Єгора Стадного, скасування фінансування університетів через держзамовлення означає, що буде змінено механізм розподілу цих державних коштів.

Вищі навчальні заклади будуть отримувати не бюджетні місця, а по-різному сконфігуровані блокові гранти. Відповідно, виші будуть самостійно вирішувати, куди їх спрямовувати.

Нобелівський лауреат Мільтон Фрідман у своєму есе «Капіталізм і свобода» наполягав на рівному доступі до державного фінансування приватних і державних ВНЗ. Гроші мають іти через субсидування конкретного студента, і вже він визначатиме на власний розсуд потрібний для нього навчальний заклад.

Про доцільність такого підходу можна сперечатися, але те, що він призвів би до справжньої конкуренції, підвищення рівня освіти і, як наслідок, до відповідності ринку праці – сумнівів не викликає.

Форбс
20.08.2015

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Михаил
Для пана Квіта. В Японіі 80 % людей мають вищу освіту, бо вища освіта- це рівень інтелекту суспільства. Держава повинна допомагати здобути вищу освіту обдарованим дітям, але боротись з нездарями, здітьми від багатих гаманців.
Nataliia Tkachuk
Для Михаил: я поняла так: 1. если человек из состоятельной семьи - он априори бездарь. 2. Интеллекту(уму) можно научиться в ВУЗе. Это настораживает.
Коментувати
Валентина
Відмінили відпрацювання після закінчення ВНЗ-чудово! Вже сьогодні сільські і навіть районні навчальні заклади залишаться без спеціалістів. Хто буде навчати дітей? Один вчитель у малокомплектних школах викладає по 3-5 предметів, далеко не за профілем. Як випускники таких шкіл можуть здати ЗНО?
Викладач
Багато чого в статті написано правильно. Але ВИСНОВКИ зроблені на рівні чи то учня 5-го класу, чи то совкового бюрократа за сталінським принципом "немає людини - немає проблеми". Тобто, якщо з держзамовленням проблема, то давайте його взагалі ліквідуємо? Ідіоти! Ви ж САМІ СКАСУВАЛИ державний розподіл випускників - Совсун аж слиною зходила так вихвалялася, - а тепер жалкуєтесь, що випускники не хочуть відробляти? То, можливо, треба ВАС звільнити, а тим, хто прийде на ваше місце, замислитись на тим, як держзамовлення РЕОРГАНІЗУВАТИ? Є перебільшення випускників економічних спеціальностей? Зменшити держзамовлення на цю спеціальність! Випускник, що навчався за державний кошт, не хоче йти відпрацьовувати на державному підприємстві за спеціальністю? Хай поверне в держбюждет кошти, що були витрачені на його підготовку! Випускника перехопила іноземна приватна компанія? Хай вона відшкодовує державі вартість підготовки фахівця в подвійному розмірі! І так далі.
Викладач
.... Все це робиться елементарно в рамках одного-двох законів чи наказів кабміну. А ліквідація держамовлення в цілому зараз призведе, як мені здається, до наступних наслідків. Протягом найближчих років роботу втратять кваліфіковані працівники "непрестижних" спеціальностей (фізики, машинобудівники тощо). Ще через кілька років на ринку праці буде взагалі невистачати працівників цих галузей, бо старі відійдуть на пенсію, чи виїдуть за кордон в пошуках кращої долі, а нових готувати вже не будуть, що призведе до ліквідації наукоємних галузей економіки в цілому. Зрештою, державні ВНЗ будуть практично ліквідовані, а вища освіта стане привілеєм багатих, що здатні будуть оплатити навчання в комерційних ВНЗ. Всі інші будуть працювати на "хазяїв", в аграрному чи обслуговуючому секторах, бо країна перетвориться на чергову "бананову республіку".
Голосzнарода
Якщо дитина має потяг до фізики чи інших точних наук, вона обов’язково піде їх вивчати в університеті. Якщо звісно вчителі в школі цей потяг раніше не вб’ють.
Коментувати
Лилия
а чого це порівняльна таблиця у 2"долорах" - "Фінансування щорічного державного замовлення, тис. $"?
ГІРКА ПРАВДА
Навіщо нам ЗНО, якщо КВІТ ВІДМІНИТЬ ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ ? Державне замовлення ПОТРІБНЕ РОЗУМНИМ ДІТЯМ ЯК ПРАВИЛО З БІДНИХ І СЕРЕДНЬОГО ДОСТАТКУ СІМЕЙ. А а наявності цільових направлень, які видаються дітям з балами (140), які в подальшому займають перші місця рейтингу для вступу в виш на державні місця, а розумні діти з балами 180-190 залишаються далеко позаду в рейтингу і можуть не вступити навіть на контракт. Чому держава до цього часу не розробила порядок оплати навчання дітям- учасників бойових дій, а натомість за рахунок платників податків оплачує навчання не зовсім розумних дітей(балиЗНО140), батьки яких за хабар купили своєму чаду цільове направлення в виш. Хай платить за такого "спеціаліста" те підприємство, яке дало йому цільове направлення, а не держава за наш з вами рахунок. Виходить так: купив собі за хабар цільове направлення, на які -небудь низькі бали здав ЗНО і вчися собі за державний кошт і лиш посміююся з дітей, що гарно здали ЗНО і залишились за бортом. Не потрібно знищувати цей...
Голосzнарода
І водночас так важко знайти хорошого юриста чи економіста.
Роман
А як бути із студентською стипендією? Це єдине, що дає можливість молодій людині ВИЖИТИ !!!!! А освіта - це річ надзвичайно важлива. Навчальний заклад має давати знання та навички, які дозволять студенту в майбутньому мати РЕМЕСЛО, яке не дасть йому пропасти у непростому житті. Людина, яка немає ремесла, знань та умінь, нічого не вміє - вона нікому непотрібна. І у житті - вона важко дає собі раду. Тому навчальні заклади (і школи - також !!!!) повинні нести соціальну і моральну відповідальність за тих - кого вчать, і за те - як вчать. Це велика проблема, яку вирішити не так просто !!! Але від освітнього рівня молодої людини - залежить і напрям поступу нашої ДЕРЖАВИ !!!
Миронович
Все правильно. Беруть направлення в педагогічний, а потім до школи не йдуть, а країна платить за навчання. В морських коледжах готують фахівців за кошти держави, які потім їдуть працювати за кордон, бо в Україні флоту немає. Це рішення я підтримую
1
Для Миронович: Ви так хвилюєтесь, що бюджетні кошти підуть на оплату навчання, а могли б так зручненько вмоститися у чиюсь кишеню. Навіщо "країні" оплачувати навчання своїх громадян, адже скільки чиновників ще не придбали собі острови, не купили чудових маленьких будиночків на березі океану, не вкрали свій перший мільярд і т.п.
Коментувати
для Дніпро05.ПОВТОРЮСЬ.
УКРАЇНА є лоно для розвитку талантів для інших країн. Рульові це прийняли і працють в цьому напрямку. Не варто сувати ніжками,варто рухатись за течією
Дніпро05
Вища освіта відірвана від практики... і від здорогов глузду. У нас, наприклад, випускають купу програмістів, але на відповідних факультетах давно "прописались" представництва іноз. компаній, які під час навчання пропонують стажування і т.д. І в результаті Україна витрачає купу грошей на навчання, а у всіх на очах цих фахівців забирають інші країни. У нас немає своїх відомих антивірусів, наприклад. зате ми готові платити іноземцям (на жаль, частіше росіянам) за ті програми, які роблять наші випускники там. Країна наша - це країна парадоксів
Otto
Для Дніпро05: перепрошую, а де це в нас почали вчити на програмістів ? Прошу назвати учбовий заклад і додати розклад занять, дуже вже хочеться побачити перелік предметів, які вони там вивчають
Вова Безносько
Чернігівський національний технологічний університет http://stu.cn.ua/media/files/schedule/feit_1.pdf група ПІ-141. Можете ще подивитися на старші курси, бо це перший курс. А взагалі навчають вже достатньо давно.
Коментувати
Ольга
Сучасна вища освіта в Україні - це "літній табір" для дітей, куди батьки їх здають щоб не вештались на вулицях. Платять стипендію, дають гуртожиток, забезпечують нормальне середовище для спілкування, воєнні кафедри є (що зараз актуально)... що ще треба батькам. Нічого спільного це "проведення часу" з вищою освітою не має. Одна знайома в цьому році закінчила вуз, і от влаштувалась консультантом у взуттєвий магазин і була щаслива. 5 років держава вчила на консультанта магазину. Тому ми і такі бідні, бо дурні.
Натэл
Для Ольга: в магазине "Класс" встречаю своего бывшего ученика, работает консультантом: зарплата 2000 гривен плюс доплаты плюс бесплатный обед, рядом с домом. У меня ставка 2076. Он доволен, а я так не очень. Что можно говорить о выпускниках пединститутов? У нас по школам уже учителей не хватает( молодые ушли, так как отрабатывать не нужно, а работать будут те, кому до выслуги как до луны и те, у кого предпенсионный возраст и пенсионеры( счастливчики в нынешнее время: есть пенсия и зарплата, дети уже выросли,как-то можно прожить). Вот результат похабного отношения к профессии.
Лена
Вы так возмущаетесь, что люди идут работать не по своей профессии после окончания высшего учебного заведения. А что еще делать человеку, когда он получил образование, будь оно высшее или среднее, если зарплаты по его профессии на жизнь просто не хватает. У меня знакомая в прошлом году закончила ВУЗ в Днепропетровске, экономический факультет, и пошла устраиваться на работу. На частные фирмы, где более-менее платят, ее не берут - зеленая еще, а в государственных организациях зарплата минималка, 1300 грн. Ей что бы снимать квартиру и платить комун. услуги нужно 3000 грн. В итоге человек пошел работать в торговый центр продавцом.
Голосzнарода
Для Натэл: Так молодих фахівців в першу чергу скорочують, щоб не заважали досвідченим працювати. Я не розумію, на що Ви жалуєтесь. Як молодь може прийти працювати до школи, якщо її звідти гонять?
Коментувати
007
Нобелевский лауреат М. Фридман во многом ошибался касательно рынка труда и лишь слепой или безграмотный этого не увидит. А может такиие безграмотные и нужны сегодняшней власти (их легко обмануть)?

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!