Osvita.ua Вища освіта Гриневич: виші мають боротися за студентів
Гриневич: виші мають боротися за студентів

Керівник профільного парламентського комітету про проблеми освіти в Україні

Гриневич: виші мають боротися за студентів

В інтерв’ю Еспресo.TV керівник Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Лілія Гриневич розказала про найбільші проблеми сьогоднішньої системи освіти, а також про важливі нововведення в цій галузі.

Які перші кроки треба зробити в галузі освіти, щоб реформувати цю сферу?

Основна характеристика системи освіти, яку ми отримали, - це страшна зарегульованість, монополізація і адміністративний тиск на вчителів і викладачів. Це те, що ми в першу чергу повинні виправити. Тому я запропонувала план, який так і називається – План демонополізації у сфері освіти і науки. Перше, що ми повинні зробити – це провести аудит – що саме зараз відбувається у сфері освіти. Адже сьогодні все більше і більше у нас накопичується свідчень і доказів тих корупційних діянь, які відбувались у сфері освіти.

Друге завдання – це скасувати всі ті накази, інструкції, які заважають сьогодні працювати у сфері освіти і науки, які є штучними обмеженнями. І можна зробити вже (зараз), це не потребує якихось особливих коштів, це лише потребує вдумливого аналізу всіх процесів управління і консультації з представниками різних груп, які працюють в системі освіти.
Наступне дуже важливе завдання – це звільнити вчителя, звільнити викладача від багатьох непотрібних пут. Тому що з одного боку ми маємо забезпечити педагогічну свободу, академічну свободу для освітян, з іншого боку перестати на них адміністративно тиснути. Ми повинні надати більше автономії навчальним закладам. Наприклад, для вищих навчальних закладів до цього було обов’язковим, щоб підручник, написаний у вищому навчальному закладі і який затвердила Вчена рада повинен був узгоджуватися ще з чиновниками міністерства і отримувати там гриф.

Чи потрібно, на вашу думку, вишам надавати більше автономії?

Ми повинні зараз створити таке законодавче поле, щоб більше незалежності отримував не окремий ректор, а вищий навчальний заклад. Цього можна досягнути, надавши певні механізми впливати самоврядуванню ВНЗ. Більше повноважень не ректору, а Вченій раді. Більше повноважень тим органам самоврядування, які є у вищому навчальному закладі. Сьогодні у Верховній Раді є законопроект, який гарантує збільшення реальної автономії ВНЗ.

Але треба не тільки розширювати повноваження. Будь-яке розширення повноважень збільшує відповідальність. І це означає, що поряд з розширенням автономії ми маємо поставити механізми зовнішньої оцінки якості освіти. 

Чи потрібно скорочувати кількість вишів в Україні, адже у порівнянні з Європою в нас їх дуже багато?

Треба, щоб абітурієнт мав  право обирати університет, який надає кращу якість освіти, а для цього ми пропонуємо запровадити хоча б частково систему державних грантів на навчання, а далі все більшу кількість коштів розподіляти саме через державні гранти на навчання. Це означає, що гроші йдуть за людиною, яка сама обирає університет, якщо вона гарно склала зовнішнє незалежне оцінювання, вона отримує державний грант, та йде з цим грантом до того університету, який вона обирає.  Студенти будуть нести свої державні гранти – у той виш, який дає їм кращу якість освіти, де буде кращий показник працевлаштування, тому лише такі університети виживуть.

Чи варто об’єднувати Національну академію наук та Міносвіти?

Якщо б ви зараз запитали, скільки насправді і як управляються всі кошти, які йдуть на науку, який результат роботи всіх цих наукових досліджень, то консолідованої інформації не має ніхто. Нам необхідно посилити розвиток університетської науки через зв'язок між академічною і університетською наукою. Це так звані спільні центри користування – обладнанням, наприклад, відповідними ресурсами, тому що є наукові дослідження, особливо в природничій сфері, де обладнання надзвичайно дороге. Різноманітні реактиви, якими вони користуються, теж надзвичайно дорогі. І тут нам потрібно зробити спільні майданчики для використання і академічної, і університетської науки.

У нас розпочала роботу група, яка розробляє закон про наукову і науково-технічну діяльність, нову редакцію цього закону. Згідно, з цим документом змінюється система управління, також змінюється спосіб фінансування науки – ми вважаємо, що більшість коштів на науку повинні витрачатися на конкурсних засадах, під конкретні дослідження, а не під фінансування тільки будинків і ставок. І тоді ми можемо претендувати на відповідну результативність.

Також мають відбутися зміни в підходах до оцінки результативності наукових досліджень і пов’язати цю результативність з відповідним фінансуванням. 

Яким має бути мовний закон в галузі освіти?

Перше: кожна дитина, громадянин України повинна мати створені під час здобуття освіти всі можливості для того, щоб добре вивчити державну українську мову. Для цього мають бути цікаві програми з української мови, гарні підручники, гарні учителі, можливості для вивчення української мови.

Друга позиція: всі батьки мають невід’ємне право навчати своїх дітей з дитинства рідної мови. Тому що діти краще засвоюють рідну мову і особливо, якщо це інша мовна група.

Раніше у питанні закупівлі підручників було чимало зловживань. На вашу думку, як потрібно реформувати цю сферу?

Так, фактично був монополізований ринок підручників на 80%, а державні кошти йшли до трьох видавництв, до яких безпосередньо мав відношення колишній міністр. 

Перше, що потрібно зараз зробити – скасувати ті результати непрозорих конкурсів, які відбувались практично цього і попереднього року. Адже міністерство, щоб "застовпити" за своїми видавництвами друкувати підручники щороку, вони проводили конкурс зразу на лінійку підручників, наприклад, з п’ятого по дев’ятий клас. При цьому, оцінювали підручник тільки для п’ятого класу, а про решту було написано 15 сторінок концепції. Ви розумієте, наскільки це корупційна дія. І ці видавницта отримували зразу право далі друкувати всі підручники. Це потрібно скасувати, це першочергово.

По-друге, переглянути, що у нас відбувається з підручниками для третього і шостого класу, який вже почав друкуватися, чи в цьому підручнику немає помилок. 

Наступне. Ми маємо стратегічно взагалі змінити систему надання дозволів на підручники й проведення конкурсу підручників. Дозвіл має надавати незалежна від міністерства інституція, де будуть експерти, які будуть давати неупереджені висновки. За роботу в цій інституції видавництва будуть платити прозорі, зрозумілі, однакові внески. І тоді ми маємо шанс на неупереджену об’єктивну експертизу.

Також я переконана, що з наступного року нам треба віддавати кошти на закупівлю підручників на місця. Тому, що споживач найкраще знає, яким має бути підручник. Тоді видавництва будуть змагатися не за доступ до чиновників, яким треба дати хабар, а за те, щоб їхній підручник був найкращим.

Про яку суму відкатів йдеться під час закупівель підручників?

Є інформація про 50% від тієї суми, яка виділяється на підручники. І тому для мене є очевидним, що ми повинні зупинити ці схеми – цйе першочерговий крок. З одного блоку маємо позитивну тенденцію – росте загальна кількість коштів на підручники. Якщо у 2011 році це було 120 млн грн., то у 2013 – 220-240 млн грн.. Красиво, правда – вдвічі збільшується сума, більше підручників, але при цьому в 2,5 разів зростає середня вартість підручника.

Чи потрібно реформувати зовнішнє незалежне оцінювання, і якщо так, то яким чином?

Навіть для проведення, не для розвитку ЗНО вже не вистачає 10 млн грн.

Так але ж кошти виділялися?

Кошти виділялись завжди обмежено, коштів завжди не вистачало. А ви зрозумійте, що ЗНО треба розвивати, треба розвивати його зміст, його технологічну базу, а фактично техніка не оновлювалася в Центрі оцінювання з 2008 року, вона ж зношується. Тому саме в ЗНО є багато роботи, але я переконана, що ми хочемо з одного боку давати більше свободи, і це правильно, але з іншого боку ми обов’язково маємо забезпечити зовнішню оцінку якості освіти. І цей інструмент зовнішнього оцінювання має бути поширений на різні етапи здобуття освіти. Зокрема, і на рівень бакалавра, наприклад. І в цьому випадку ми тоді зможемо мати прозору інформацію про освітні результати, які ми отримуємо від університетів чи від шкіл.

Тому цей інструмент треба розвивати, він мусить працювати. 

Система містить недоліки, зокрема те, що вона орієнтована на завдання з вибором однієї готової відповіді. І лише в українській мові і літературі ми маємо відкрите завдання. Спочатку в нас були заплановані відкриті завдання з усіх предметів. Вочевидь, це, знову ж таки, має єдину мету зекономити на ЗНО. Зрозуміло, що на цей рік ми вже нічого не можемо поміняти, тому що на це немає часу, але стратегічно ми повинні закладати зміни до ЗНО власне в тіій частині, щоб були завдання, які можуть виявити спосіб мислення, вміння висловити свою думку.

)

Еспросо.TV
12.03.2014

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
доцент
20 лет уничтожали науку, а теперь "борітеся-поборете". Министерство образования по-прежнему считает, что на эти гроши, которые они дают может существовать прикладная наука. Нет оборудования, реактивов, хим. посуды, в лабораториях сыпется штукатурка, холодно. У студентов практически нет лабораторного практикума. Мы в первой половине 20 века. Наши исследования никому уже не интересны. Вечный золотой батон!
абитуриент
Думаю, если льготчиков брали на контракт, но чтоб платил в универы за них Пенсионный Фонд илидругая госструктура, то и лжельготчиков бы не было и льгота использовалась один или максимум два раза. А на бюджет должны поступать те, у кого знания, а не справки. Это же касается и разных целевиков. Пусть на контракте платит та райдержадминистрация, кот. дала направление. А то возникают как черт из табакерки - универ заявляет, напр. 15 бюдж.мест, а уже когда формируются списки рекомендованных,оказывается,чтоесть 3 целевика, хоть и низкими балами.
абитуриент
Есть парень-сирота. Вне конкурса поступил в универ, хоть баллы были низкие. Хотел учиться или нет, но надо, чтоб после 18 получать пенсию. Проучился неск. месяцев и бросил. Летом снова вне конкурса поступил в другой универ. Опять бросил. прошлым летом снова вне конкурса поступил. Снова отчислили. Будет и этим летом поступать. Пока учится до 23 лет имеет право на пенсию. Не думаю, что он один такой. И посмотрите, с какими баллами они поступают, и сколько лже-сирот,лже-чернобыльцев и други "лже
TUG
Как будем вводить системы управления качеством образования в ВУЗах? как всегда - формально, или по реальным нормативам контроля знаний учащихся? Кто займется ВН-тестированием остаточных знаний выпускников технических ВУЗов по естественным и гуманитарным дисциплинам - Для технарей это важный вопрос снимающий проблемы взяточничества.
Игорь
Очень хотелось бы чтобы новое руководство (пусть и временное) МОН вместе с изменением веса аттестата, симметрично к этому пересмотрело и некоторые льготные категории, имеющие право внеконкурсного поступления. А также обратило внимание на тех детей, которые стали призерами областных этапов МАН. Призовое место на таком сложном этапе тоже должно быть оценено дополнительными баллами (хотя бы от 3-х до 5-ти). А вот система гос.грантов - очень опасная вещь - прямо прослеживается лоббирование частных вузов, которые просто уже на грани исчезновения
Борис
Пані Лілія. Хотілося б почути, чи не змінилася ваша думка ,щодо маніпуляцій колишньої влади з тарифною сіткою. Що буде робити нинішня влада?
Олег
Для Борис: Пане Борисе, мова йде про те, щоб взагалі змінити підходи до нарахування зарплати для викладачів
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!