Osvita.ua Вища освіта 43% викладачів вишів отримують менше 3000 грн
43% викладачів вишів отримують менше 3000 грн

Центр дослідження суспільства презентував результати соціологічного опитування викладачів ВНЗ

43% викладачів вишів отримують менше 3000 грн

29 серпня відбулась презентація результатів соціологічного опитування викладачів українських ВНЗ III-IV рівнів акредитації "Cоціально-економічний та професійний портрет українського викладача", що було проведене Центром дослідження суспільства.

Дослідження дає відповідь на питання про доходи викладачів, їхній кар’єрний ріст, навантаження, наукову роботу, порушення їхніх прав та можливості впливати на прийняття рішень у сфері вищої освіти.

Як показало опитування, 43% українських викладачів отримують дохід менше 3000 грн (при цьому середня зарплата у травні 2013 року склала 3338 грн). Всього 16% викладачів отримують дохід вищий за 4500 грн.

Жінки-викладачки заробляють менше за викладачів-чоловіків. Вищий за 4500 грн дохід отримують 23,9% чоловіків і всього 12% жінок.

Згідно з результатами опитування, дохід викладача варіює залежно від наукової галузі. Найбільше отримують представники ІТ спеціальностей, з яких майже третина заробляє більше 4500 грн. За ними йдуть економісти і правники. Відсоток тих, хто отримує понад 4500 грн, найменший серед викладачів-природничників - лише 12%.

80% викладачів живуть лише за рахунок зарплати у своєму ВНЗ. Додатковий дохід найчастіше мають викладачі ІТ спеціальностей (38%), найрідше - технарі (15%) та природничники (8%).

"Вкрай низькі доходи українських викладачів та мала частка тих, хто має додаткові джерела доходів, створюють умови для поширення корупції. Безперечно, проблему не можна вирішити простим підняттям зарплат, проте варто розуміти, що без покращення матеріального становища викладачів очікувати на позитивні зміни у вищій школі не доводиться", - коментує директорка Центру дослідження суспільства Інна Совсун.

42% викладачів гадають, що неефективне керівництво на рівні ВНЗ є однією з ключових проблем вищої освіти. Разом з тим, лише кожен п’ятий викладач вважає, що він має вплив на прийняття рішень на рівні свого університету. При цьому 71% викладачів задоволені роботою університетської профспілки.

"Викладачі не сприймають профспілку як засіб впливу на політику університетського керівництва. Радше профспілкові відділення, на думку викладачів, покликані вирішувати побутові питання: розподіл путівок, виплати матеріальної допомогти тощо. Як на мене, це чітко вказує на низький рівень демократичності українських університетів, додатковим свідченням чого стала заборона проводити дане опитування у п'яти ВНЗ. За таких умов надання автономії окремим університетам з високою ймовірністю спричинить лише зростання влади університетської адміністрації", - вважає експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний.

Фахівці зазначають, що середнє тижневе аудиторне навантаження українського викладача становить 18 годин на тиждень. Такий показник є у півтора-два рази вищим за норми, рекомендовані Американською асоціацією університетських професорів.

Попри найвище навчальне навантаження викладачів у Європі, МОН пропонує зробити його ще більшим, змінивши норми навантаження, закріплені у Наказі МОН № 450 від 7 серпня 2002 року.

Дослідження показало, що 85% опитаних викладачів публікувались в Україні чи СНД, тоді як лише 17% мають публікації у країнах ЄС чи Північної Америки протягом останніх трьох років. Така ж тенденція простежується і щодо наукових конференцій. Конференції в Україні та СНД відвідують 93%, натомість на європейських та американських конференціях виступають лише 14 % опитаних. Лише 13% брали участь у тривалих (більше 3-х місяців) стажуваннях чи дослідницьких проектах за кордоном.

Також закритість університетського середовища проявляється на рівні окремих університетів: майже половина (48%) викладачів працюють в тому виші, який вони закінчували.

"В публічному обговоренні реформи вищої освіти протягом останніх п’яти років викладачі практично не брали участі, на відміну від студентів, ректорів та політиків. Останні ініціативи міністерства - збільшення співвідношення викладач-студент, зростання навантаження - стали можливими тільки через це мовчання. Викладачам час зрозуміти, що ніхто, окрім них самих, не буде захищати їхні права", - підсумувала керівник Центру дослідження суспільства Інна Совсун.

Повну версію звіту "Соціально-економічний та професійний портрет українського викладача" див. на сайті Центру дослідження суспільства.

Освіта.ua
29.08.2013

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Вася
А в нашому Шаргородському районі Вінницької області сказано щоб більше 20 годин не давати бо потрібно працевлаштовувати молоді кадри. Як по Шарікову " Ве пделить"
Vasia
Прежде чем писать такие статьи посмотрите тарифные сетки и убедитесь, что зарплата зависит не от отрасли, а от ученой степени и занимаемой должности. Бред полный "доход варьируется от научной области..." Сразу видно, что автор никогда близко к вузам не подходил.
Алекс
Для Vasia: На сколько я понял в данной статье "доход = зп преподавателя + другие источники дохода" и тогда вроде как все логично.
Джин
Для Алекс: Написано ж в статье "80% викладачів живуть лише за рахунок зарплати у своєму ВНЗ. " "Другие источники дохода" не учитывались.
Коментувати
prepod
Безусловно, проблему МОЖНО решить простым поднятием зарплат

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!