Osvita.ua ЗНО Статті Заяви про те, що наша школа працює незадовільно, не підтвердилися результатами тестування
Заяви про те, що наша школа працює незадовільно, не підтвердилися результатами тестування

Добігла фінішу основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання. 5 червня закінчився термін реєстрації бажаючих узяти участь у додатковій сесії. Проте отримання сертифікатів - лише половина справи

Заяви про те, що наша школа працює незадовільно, не підтвердилися результатами тестування

Підбити попередні підсумки ЗНО-2008 ми попросили директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука.

- Висновки, які можу зробити, поки що здебільшого емоційні, - ґрунтовний аналіз отриманих результатів іще попереду, - зазначив Ігор Леонідович. - Перший: незважаючи на різні колізії та політичні інсинуації, на великий - тепер можу казати про це відверто - спротив певних сил, на несприйняття ідеї ЗНО багатьма представниками ректорського корпусу, іншими керівниками закладів освіти, батьками, зовнішнє оцінювання відбулося. Це надзвичайно значуща подія для майбутнього України. Ми довели: якщо консолідувати зусилля, чітко відпрацювати технологію і процедуру, мобілізувати на виконання цього завдання велику кількість людей, - успіху можна досягти.

Другий висновок, який сьогодні напрошується: заяви про те, що наша школа працює незадовільно, не підтвердилися результатами тестування. Практично, з усіх предметів лише вісім-дев'ять відсотків випускників не подолали умовного прохідного бар'єру, а з математики - лише п'ять відсотків. Більше половини учнів показали результат вищий за середній. У відносно великого відсотка дітей - максимальні результати, що стало для нас певною несподіванкою. Підтвердилося моє давнє і глибоке переконання: добре, коли у загальноосвітній школі дорогі комп'ютери та меблі, але набагато важливіше, коли є вчитель, який може навчити, і учень, який хоче вчитися. І коли відбувається поєднання цих двох чинників, обов'язково буде результат. Десь у 70% тих, хто взяв участь у тестуванні, бали в сертифікаті підтвердилися оцінками, отриманими у школі.

Третій висновок. Знову ж таки, всупереч усім лихим пророцтвам, ми не зафіксували великої різниці у знаннях сільських і міських учнів. Вона, звичайно, є, але не настільки критична, щоб робити з цього національну трагедію. Я завжди казав: у сільській школі захований величезний освітній потенціал, просто далеко не всі можуть його побачити і зрозуміти. Так, знаю, є багато шкіл, переважно сільських, жоден учень із яких не взяв участі в зовнішньому оцінюванні. Просто не схотіли. Але ті, що взяли, показали не гірші результати, ніж їхні міські ровесники.

Ще один момент. Керівники ВНЗ хвилювалися, що не зможуть укомплектувати груп. Одне видання писало: ректори технічних університетів стурбовані тим, що із сертифікатами до навчальних закладів прийде значно менше молоді, ніж потрібно за планом прийому. Знаєте, це дуже дивно звучить: приймати до університету не тих, хто хоче здобути вищу освіту, а за планом. Це девальвація вищої освіти. Я можу сказати всім ректорам: лише дев'ять відсотків, себто 40 тисяч тих, хто складав тести з української мови, не подолали прохідного бар'єру. База для комплектації «за планом» у ВНЗ є. Та чи готові всі вищі навчальні заклади чесно провести вступну кампанію за результатами зовнішнього оцінювання? Бо інформація, яка доходить до нас, свідчить, що про чесність, справедливість і прозорість можна вести мову далеко не в усіх випадках.

І останній висновок ми робимо для себе: в системі зовнішнього оцінювання є ще багато речей, які потрібно вдосконалювати. Але все це потребує глибокого аналізу і негайного: з 1 серпня розпочинається підготовка до ЗНО-2009.

- Чи є статистика щодо випускників минулих років, результатів, які вони показали, порівняно з випускниками нинішнього року?

- Нас не цікавить така статистика. Нас підштовхували до скасування тестів для вступників на заочну форму навчання або ж до розробки для них легшого варіанта. До того, щоб випускникам минулих років дати легші тести... А де тоді рівні умови доступу до вищої освіти? Нещодавно журналісти запитували, скільки осіб віком за 60 років проходили тестування. Але нас це не цікавить! Нас не цікавить, хто батько, хто мати, які доходи в сім'ї, де вони живуть, де працюють, які мають посвідчення, депутатські чи урядові. Цікавить тільки одне: які результати показала людина. В цьому, либонь, і полягає рівний доступ.

Ось нам закидають, що ми не підрахували, скільки дітей-сиріт прийшло на тестування, а скільки - ні. А чого я маю думати, що той, хто не прийшов, хотів прийти? Ми всім охочим надали можливість стати студентами, навіть подовжили реєстрацію. Але хіба ми мали бігати за всіма й умовляти прийти на тестування?

- Щодо яких моментів, пов'язаних із тестуванням, виникало найбільше запитань, непорозумінь?

- Гадаю, запитання будуть завжди. Та нерідко складається враження, що люди очікують, аби їм розжовували елементарні речі, а може - ще й усе за них робили. Ось у нас три-чотири тисячі молодих людей зареєструвались, але запрошення отримати не прийшли. Обурюються: «А чому ви нам їх не принесли?» Хоча всіх попереджали: люди добрі, прийдіть, заберіть. Щойно мені телефонували з Харкова: майже три тисячі сертифікатів лежать на пункті реєстрації, їх досі не забрали випускники попередніх років. Теж чогось чекають? Учасники зовнішнього оцінювання приходили на пункт тестування без паспорта, з ручкою з чорнилом синього або зеленого кольору. Кажемо: «Але ж у вашому запрошенні все чітко написано». - «А ми не читали». Скаржаться, що не можуть зрозуміти: чому за 12-бальною шкалою у нього і в сусіда однакові оцінки, а за 100-бальною - різні? Але ж ми кожному дали книжечку, в якій чітко все пояснюється...

Одна мама десь дізналася номер мого мобільного, телефонує і гнівно заявляє: «Мій син не потрапив на тестування з математики, бо це ж треба було під дощем з Печерського району їхати в Голосіївський, ви зобов'язані йому призначити додаткове тестування!» Ну як можна таке серйозно сприймати? Або читаємо розлогого листа одинадцятикласниці з Дніпропетровська про те, що у завданнях нашого тесту з української мови та літератури - помилки. А тим часом наші працівники - фахівці з мови та літератури - автоматично відзначають помилки в її листі. Даємо роз'яснення, що наших помилок вона не могла побачити, бо їх немає, але нам прикро, що вона стількох припустилася. Бачили б ви, якого гнівного листа надіслав нам батько цієї учениці! Таких прикладів можна навести чимало.

Звичайно, суспільство має адаптуватися до системи тестування, а система - до суспільства. Не підлаштуватися, а саме - адаптуватися. На цю хвилину в нас є близько 700 апеляцій - на тлі загальної кількості тестових робіт це смішна цифра. Але хай буде навіть сім тисяч - ми всі їх розглянемо, на всі дамо відповідь. Якщо проблеми стосуються відкритих запитань - дамо ще раз перевірити роботи вже іншим людям. Не думаю, що там будуть інші результати. Але це також треба пройти. Бачте, надто часто наших людей обманювали, тож вони не вірять, що може бути по-чесному.

- Що буде змінено у системі ЗНО наступного року?

- Наразі готуємо пропозиції. Хотіли б, зокрема, аби перелік предметів, із яких проводиться зовнішнє оцінювання, був значно меншим. А для цього потрібно уніфікувати перелік вступних іспитів. Хотіли б, аби менше нарікань викликав час проведення зовнішнього оцінювання, - а для цього, мабуть, треба переглянути терміни закінчення у школах навчального року. Хотіли б, аби ЗНО вписалося у структуру роботи ВНЗ, бо хочемо залучити більше університетських працівників до його проведення. А для цього потрібно переглянути деякі положення про роботу цих закладів. Вже зрозуміло, що ЗНО-2009 не обійдеться без тестування з іноземних мов. Хоча це дуже складно, але ми до цього готуємося. Крім того, потрібно розбудовувати структуру зовнішнього оцінювання. Дев'яти регіональних центрів сьогодні замало, свій центр має бути в кожній області. І таких питань чимало. Ми дуже хочемо, щоб у найближчі кілька тижнів міністр освіти і науки підписав наказ, що визначатиме, якою буде кампанія ЗНО 2009 року.

- Чи має УЦОЯО надалі стати абсолютно незалежним від МОН?

- Не скажу, що відчуваю велику залежність від міністерства. Вона є лише у двох питаннях: фінансування у нас здійснюється через МОН, і ми організаційно пов'язані з органами управління освітою та з закладами вищої освіти, бо без них досить безсилі. Жоден міністерський працівник не впливав на зміст тестів, не диктував, як проводити тестування, як підраховувати результати. МОН затвердило програму - і все. Під час ЗНО міністр відвідував пункти тестування як громадський спостерігач. Разом ми побували більш як на 15 пунктах. Він не втручався у процес, навіть не заходив до аудиторій, але йому важливо було впевнитися, що все йде за планом... Загалом я не є прихильником абсолютної автономії. Якщо робота йтиме в такому режимі, як тепер, я не бачу гострої потреби говорити про відокремлення УЦОЯО.

- Як слушно зазначив пан Альгірдас Забуліоніс в інтерв'ю «ДТ», результати тестування - це тільки інформація, яку ВНЗ мають правильно використати. Але, наприклад, у нас ніде не прописано, що університет зобов'язаний приймати тільки кращих із кращих за рейтингом. Фактично він може прийняти кого завгодно, аби приніс сертифікат...

- Це надзвичайно складне питання. Воно дуже хвилює не лише мене, а й Міносвіти, громадськість, абітурієнтів. Я міг би сказати, що наша справа - видати сертифікати, а дальше нас обходить мало. Проте бачу, що на сьогодні ситуація надто непроста. Дивіться: умовами прийому заборонено проводити вступні іспити. Однак багато навчальних закладів провели так звані олімпіади і учасникам пообіцяли, що за результатами цих олімпіад вони стануть студентами. Або давня історія з підготовчими відділеннями. Це ж прихована форма вступу за плату! Я не боюся цього казати, бо до нас стікається інформація. Люди, не знаючи, куди звертатися, пишуть нам, що їм прямо заявили у приймальній комісії: «Якщо ви не навчалися на підготовчому відділенні, не заплатили за це гроші, то не маєте шансу навіть потрапити до нашого ВНЗ».

МОН готує низку заходів, аби вступна кампанія була проведена з дотриманням умов прийому. Як на мене, справедливий вступ забезпечать три основних чинники. По-перше, єдина для всіх процедура зарахування за результатами ЗНО. По-друге, ця процедура має бути абсолютно відкритою. Якщо до університету прийшло 10 абітурієнтів із однаковою кількістю балів у сертифікаті, кожен із них має чітко знати, чому одного зарахували, а іншого - ні. Підстави мають бути дуже вагомі та об'єктивні. І третій чинник - кожен абітурієнт має право виборювати місце, відповідне його рейтингові. Це раніше він ішов на вступні іспити і так тремтів за свою оцінку, що тримав язика за зубами і зайве слово боявся сказати. Узяли - то й добре. Сьогоднішній вступник прийде до приймальної комісії з готовою оцінкою, здобутою нелегко. Поступатися комусь, хто набрав менше балів, навряд чи хтось захоче. Не виключено, що грядуть судові позови, чимало рішень приймальних комісій буде оскаржено.

- Уявімо таку ситуацію: на фізичний факультет університету приносять сертифікати два абітурієнти. Один точно знає, що хоче пов'язати життя з фізикою, глибоко вивчав її у школі, але з українською мовою в нього - так собі. Другий - відмінник-зубрила, якому байдуже, куди вступати, проте він має такий самий результат із фізики і кращий - з мови. Відповідно, беруть другого. Чи не надто механічне зарахування за сертифікатами? Адже мотивація в абітурієнтів різна.

- Як на мене, необхідно орієнтуватися виключно на результати ЗНО. Бо якщо ми почнемо практикувати якісь додаткові творчі конкурси, співбесіди, чого дуже прагнуть ВНЗ... Я далеко не наївна людина і розумію, що йдеться не лише про добір найталановитіших. Якщо ми повернемося на цей шлях, ми на ідеї ЗНО повинні поставити хрест. Чому в багатьох країнах світу такі центри, як наш, навіть видають направлення до конкретного (за вибором абітурієнта) ВНЗ? Та тому, що там давно зрозуміли: краще забезпечити всім рівний доступ до вищої освіти, ніж гратися у професійний добір, приховуючи під цим зовсім інше. Результат кращий у першому випадку.

А взагалі, я вам скажу, поєднань відмінних оцінок із мови, історії й математики або фізики вкрай мало. Себто певні схильності тест виявляє. А кожен навчальний заклад має визначити той чи інший профільний предмет і дивитися насамперед на результати з нього.

- Але ж творчі конкурси все одно залишаються. А деякі ВНЗ, які раніше проводили власне тестування, проводять його й нинішнього року, незважаючи на ЗНО. Чи це не суперечить умовам вступу?

- Дочекаймося початку вступної кампанії. Ми сьогодні, на жаль, більше користуємося інформацією, отриманою випадково або перекрученою. Гадаю, вступ до ВНЗ нинішнього року проходитиме геть за іншим порядком.

Дзеркало тижня
14.06.2008


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!