Osvita.ua ЗНО Статті Тести з історії України: хрестики і нулики - для кого ця гра?
Тести з історії України: хрестики і нулики - для кого ця гра?

Нинішнього року у колі моїх друзів та знайомих аж троє випускників. Діти зі шкільної лави були налаштовані продовжити освіту у вищому навчальному закладі і тому до тестування готувалися серйозно й заздалегідь. Зокрема й з історії України

Тести з історії України: хрестики і нулики - для кого ця гра?

Батьки дівчинки, яка мріє про гуманітарний фах, придбали для неї всі, які тільки можна було, підручники та посібники з історії. І хоча щодо підготовки доньки особливих сумнівів не було, а проте, ознайомившись на сайті Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) з тестовими завданнями з історії України, а згодом і з відповідями на них, - занепокоїлися. Як, мабуть, і багато інших учасників незалежного зовнішнього оцінювання та їхніх «уболівальників», які з нетерпінням очікували оцінок за тести.

Формулювання деяких тестів наштовхує на думку, що історія - наука не точна. Почнімо з першого тестового питання: «Первісна людина з'явилась на території сучасної України близько...» Ну хто може достеменно сказати, коли вона з'явилася: два мільйони чи мільйон років тому, чи ще менше, - на це вчені не дають точної відповіді. Але питання поставлене, і на нього треба відповідати, зрозуміло - спираючись на те, що ти прочитав на цю тему в підручниках. Ось тут і виникає заковика. Адже автор тестового завдання має на увазі як джерело конкретну книжку - Власов В. Історія України. Підручник для 7 класу. - К.: Ґенеза, 2005. Тут можна знайти «правильну» відповідь - «близько 1 млн. років тому». Але автор, наприклад, другого питання посилається на інший «офіційний» підручник - Лях Р. Темірова Н. Історія України. Підручник для 7 класу. - К.: Генеза, 2003. Тобто йому також можна довіряти. І що ж ми читаємо на сторінці сьомій цього підручника? «На території сучасної України люди з'явилися близько 150 тис. років тому». Бачите, як не пощастило школяреві, який вибрав саме цю книжку, бо такого варіанта відповіді на тестове питання взагалі немає (див. www.testportal.gov.ua).

Поза сумнівом, учитель, який справді хоче навчити дітей, не користуватиметься одним, хай і «офіційним» підручником. Побутують різні думки і погляди на історичні події та факти, і тому потрібно рекомендувати різні джерела. Батьки дівчинки також вирішили звернутися до різних підручників та навчальних посібників, більшість яких рекомендована Міністерством освіти. Ось яку відповідь із приводу першого тестового питання знаходимо у відомого історика Ореста Субтельного: «Найперші сліди людських поселень на Україні сягають за 150 тис. років. (Субтельний Орест. Україна: історія. - К.: Либідь, 1991, с.20), а ось що читаємо в «Історії України», написаній авторським колективом під керівництвом В.Смолія і С.Кульчицького: «На українських землях первісна людина з'явилась у так звану ашельську епоху, що датується часом від 1,5 млн. до 150 тис. років тому» (Історія України. В.Верстюк, О.Гарань, О.Гуржій. За ред. В.Смолія. - К.: Альтернативи, 1997, с.5).

Ще один учений - професор Торонтського університету Павло Магочій - трохи обережніше формулює дату появи первісної людини на території сучасної України: «Археологічні матеріали довели, що степи, як і вся українська територія, були заселені від найраніших (палеоліт, приблизно 200000 - 8000 рр. до н.е.) до найпізніших (неоліт, приблизно 5000-1800 рр. до н.е.) періодів кам'яного віку. (П.Магочій. Історія України. - К.: Критика. 2007, с.40).

Тепер зрозуміло, як непросто правильно відповісти на перше питання, а точніше - непросто вгадати? На жаль, такі приклади у тестових завданнях із історії - непоодинокі.

Питання №3 можна сформулювати так: «Що становило основу економічного розвитку Київської Русі?» Перше, що спадає на думку, - землеробство. І справді, практично всі автори вважають, що «сільське господарство було провідним у давньоруській економіці». Друге - це торгівля. Так, зокрема, О.Субтельний пише: «Деякі історики підкреслюють комерційну спрямованість економіки Київської Русі.» П.Магочій: «Розквіт Київської Русі був безпосередньо зумовлений потребами міжнародної торгівлі». І далі: «Історики й досі не можуть досягти згоди у питанні подальшого економічного розвитку Русі - що стало основою економічного життя: міжнародна торгівля (Ключевський) чи сільське господарство (Грєков)». Як бачимо, стосовно цього навіть видатні історики сушили собі голову, а в автора тестів усе просто й ясно - «землеробство і чорна металургія». І знову посилання на конкретний підручник - Лях Р. Темірова Н. Історія України. Підручник для 7 класу. - К.: Ґенеза, 2003. Цитуємо: «Найважливішою галуззю ремесла була чорна металургія». Тут-таки, трохи далі: «...однією з найпоширеніших галузей ремесла була деревообробна» (стор. 127). Безумовно, слід відзначити, що в декількох підручниках наголошується на важливій ролі «чорної металургії» в економіці Київської Русі. Хоча використання цього терміна стосовно Х-ХІІ ст., можливо, не зовсім точне. Але при цьому не принижується роль ні торгівлі, ні, до речі, ремесла та промислів. Отож, як бачимо, все не так однозначно, як сформульовано у «правильній» відповіді. Це наштовхує на думку: чи можна використовувати в тестах такі неоднозначні питання?

Йдемо далі: «У якому архітектурному стилі ЗБУДОВАНО Успенський собор Свято-Успенської Києво-Печерської лаври»? І фотографія цього собору. Тут одразу ж виникає непорозуміння. Фото явно сучасне. А в усіх довідниках і підручниках написано, що «будівельні роботи в Успенському храмі були завершені в липні 1077 року і в його образі склався новий тип храму, який відносився до хрестовокупольних культових будівель». Інколи можна натрапити на назву - «давньоруський», або ж «візантійський стиль». Але ж ми говоримо не про архітектурні стилі, а про тести. «Правильна» відповідь - бароко. І справді, якщо подивитися на знімок, то стиль, у якому зведено споруду, скидається саме на цей, тим більше що ми знаємо: після нищівної пожежі 1718 року собор було перебудовано, і він набув рис українського бароко. Але питання було про «побудову», а не «перебудову». А побудовано його в ХІ ст. - яке бароко? Тобто правильніше було сформулювати питання так: «В якому стилі побудовано собор, зображений на фото»?

Питання №36 - «Якими подіями завершилася Громадянська війна в Україні?» Згадуються блискучі кінофільми «Біг» за Булгаковим та «Служили два товариші» з Янковським, Биковим та Висоцьким, і зрозуміло, що закінчення громадянської війни - це розгром Врангеля у Криму, а з ним (серед варіантів відповіді) - розгром сил повстанських загонів Махна. І в підручнику, на який посилається автор питання, читаємо: «В ніч з 10 на 11 листопада (1920) війська захопили Ішунські й Чонгарські позиції... Крим опинився під контролем радянських військ». І там само: «26 листопада (1920) частини Червоної Армії оточили Гуляйполе, де перебував Махно... Повстанці зуміли вийти з оточення. На їх розгром було кинуто майже 60 тис. чол. (Турченко Ф. Новітня історія України. Ч.І. 1914-1939. - К.: Генеза, 2008, с.188-189) Тобто справді розгромлено було основні сили повстанських загонів Н.Махна. Але чи означало це закінчення громадянської війни? У підручнику за редакцією В.Смолія читаємо: «На початку 1921 року (тобто вже після розгрому Врангеля) повстанський рух став основною формою громадянської війни. Селянство вперто чинило опір диктатурі пролетаріату та її економічній системі - «воєнному комунізмові» (стор. 243). І в тому ж таки підручнику Ф.Турченка, на який посилається автор запитання, можна прочитати: «З інтернованих бійців УНР у польських таборах були сформовані загони добровольців, названі Українською повстанською армією. У листопаді 1921 року ці загони розгорнули наступ в Україну, який одержав назву Другого Зимового походу, або Листопадового рейду. Похід готувався в розрахунку на масове антирадянське повстання українського селянства. Другим зимовим походом закінчилася збройна боротьба військ УНР за незалежність України» (с.183).

Питання №47. «Початком визволення України від нацистської окупації став контрнаступ радянських військ у ході...» Перша реакція - згадка про кіноепопею «Визволення» Юрія Озерова, очевидно, старше покоління її пам'ятає. Яку назву мала перша серія? Правильно - «Вогняна дуга», тобто початок визволення - це Курська дуга. Але, виявляється, «правильна» відповідь - Сталінградська битва. Погодьтеся, незвичне трактування Великої Вітчизняної війни. Погляньмо в «офіційний» підручник. «Кінець грудня 1942 року став початком вигнання гітлерівців з території України. Першим населеним пунктом, звільненим від фашистських військ, було село Півнівка Міловського району Ворошиловградської області. Війська Воронезького фронту, оволодівши на початку лютого 1943 року Курськом і Бєлгородом, також перенесли дії на територію України і 16 лютого вибили гітлерівців із Харкова (Турченко Ф. Панченко П. Тимченко С. Новітня історія України (1939-2006). - К.: Ґенеза, 2006, с.31). Здавалося б, усе чітко, і запитань немає. Але читаємо далі: «Проте невдовзі наступ Червоної Армії було зупинено. Війська відірвались від тилових баз, не вистачало досвіду наступальних дій, Техніки. А 19 лютого німецьке командування здійснило контрудар з районів Краснограда і Красноармійська. 15 березня німці знову захопили Харків, а 18 березня - Бєлгород. З квітня по липень 1943 року на фронтах панувало відносне затишшя» (Турченко Ф. Панченко П. Тимченко С. Новітня історія України (1939-2006). - К.: Генеза, 2006, с.32). То що ж виходить - з одного боку, формально українські населені пункти було звільнено, з іншого - знову втрачено. А «офіційний» підручник далі пише: «Курська битва розпочалася 6 липня 1943 року... Створилися сприятливі умови для наступальних операцій Червоної Армії на всіх фронтах, у тому числі й в Україні». А ось у підручнику В.Смолія і С. Кульчицького: «5 липня 1943 року почалася одна з найбільших битв Другої світової війни, що мала вирішальне значення для долі України - Курська битва» (В.Верстюк. О.Гарань. О.Гуржій. За ред. В.Смолія. К.: Альтернативи, 1997, с.322).

У питанні №51 учням пропонують назвати, які із заходів партійно-державного керівництва в 1950-х - середині 1960-х років вплинули на життєвий рівень населення України. Зрозуміло, що коли формулюються саме такі хронологічні рамки, йдеться про епоху Хрущова. Тим більше що у «правильних» відповідях ми бачимо «ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва», «установлення щомісячного авансування та пенсій за віком для колгоспників». «Правильною» називають і відповідь про «упровадження п'ятиденного робочого тижня». Але ми знаємо, що його було впроваджено постановою ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР та ВЦРПС від 7 березня 1967 року. Остання дата не має стосунку до М.Хрущова і віднести її до середини 1960-х років також буде некоректно, бо все ж таки це друга половина.

Питання №58 - «Важливим кроком до об'єднання національно-демократичних сил наприкінці 1980-х років було: ...» Після двокрапки потрібно дати відповідь. Єдино «правильною», судячи з інформації на сайті УЦОЯО, є така: «формування всеукраїнської організації - Народного руху України за перебудову». Хоча, на думку деяких істориків, кроком до об'єднання можна вважати і падіння авторитету Комуністичної партії України в суспільстві, і проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР, і проведення акції «Українська хвиля» - утворення «живого ланцюга» від Львова до Києва.

Викликає непорозуміння і питання 68. У ньому пропонується розставити у хронологічній послідовності - виникнення ремесла, виникнення мануфактури, промисловий переворот і виникнення фабрики. З першими двома все зрозуміло - ремесло, потім мануфактура. А далі - можна застопоритись, особливо коли прочитаєш «рекомендований» підручник. Ось спробуйте встановити: «На зміну мануфактурі, де використовується ручна праця, приходить фабрика (завод), в якій виробництво побудоване на застосуванні машин, спочатку парових. Перехід до машинного виробництва й називають промисловим переворотом» (Турченко Ф. Мороко В. Історія України. Друга половина ХУІІІ - початок ХХ ст. Підручник для 9 кл. - К.: Генеза, 2006, с.52). Ось і спробуйте збагнути, виходячи з цього тексту, що було першим - фабрика чи промисловий переворот. Зрештою, наведених прикладів достатньо, аби переконатися у недовершеності тестових завдань.

Хочеться сподіватися, що ця публікація не буде сприйнята як намагання кинути камінь у чийсь город (чи монопольне володіння), а спонукає зробити певні висновки, насамперед стосовно кардинальної зміни підходу до підготовки тестів. До речі, в одному з недавніх інтерв'ю директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук відверто визнав, що в роботі УЦОЯО «багато проблем, але найбільшою є проблема розробки тестів. Можна бути хорошим учителем, відмінним фахівцем з історії, але не вміти точно й однозначно сформулювати питання, підібрати під нього матеріал, зробити його валідним». Саме цю тезу і підтверджують наведені приклади.

Отож що можна запропонувати.

По-перше, вже після торішнього тестування Міністерство освіти і науки та Центр незалежного тестування мали б провести широке обговорення його результатів, скажімо, у формі всеукраїнської конференції або наради з участю всіх зацікавлених сторін. Але цього не було зроблено, що, думається, і призвело до ситуації, яка склалася. Тому це вкрай необхідно зробити нинішнього року.

По-друге, результати цієї конференції опублікувати для обговорення у засобах масової інформації. Після того як буде виявлено всі упущення та помилки, приблизно у вересні-жовтні розпочати підготовку до нового тестування, запросивши до участі фахівців, можливо - оголосивши конкурс. При цьому надати можливість будь-якому вчителеві чи викладачеві взяти в ньому участь і запропонувати свій варіант тестів (неправда, що в нас немає досвіду в підготовці тестів, багато викладачів давно й успішно застосовують їх у процесі перевірки знань). Зрозуміло, і Центр тестування може запропонувати фахівцям підготувати певну кількість тестів.

По-третє, після певної обробки тести публікуються на сайті, знову ж таки - з метою обговорення. Дарма що їх спочатку буде забагато, після обговорення значно поменшає, бо всі сумнівні, некоректні, багатоваріантні будуть вилучені. А ті, що залишаться, публікуються на сайті як остаточні. І саме до відповіді на ці тестові запитання потрібно буде готуватися школярам. І всі будуть упевнені, що вони не містять помилок. Зрозуміло, публікуються тести без відповідей. Тому, шукаючи відповіді, дитина ретельно, не механічно до них готуватиметься. Традиційно нарікають, що знову певну роль відіграватиме репетиторство. Але завжди є право вибирати. Безумовно, це певним чином полегшить підготовку, проте, погодьтеся, вирішальним чинником не буде. Маючи певний обсяг тестів, дитина й самостійно зможе підготуватися.

Зрозуміло, що це лише схема, яку пропонують фахівці, зацікавлені у тому, аби наша система незалежного зовнішнього оцінювання швидше вдосконалювалася. За бажання відповідальних осіб це питання можна вирішити, тим самим вирішивши складніше завдання - забезпечення прозорих і справедливих умов для проведення тестування.

Автор: Лідія Подолян

Дзеркало тижня
01.06.2009


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!