Osvita.ua ЗНО Статті Політики "зарубали" тестування
Політики "зарубали" тестування

Вступна кампанія-2009 набирає обертів. Завершилася реєстрація бажаючих пройти зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), проведено пробне тестування. Але в той час, коли майбутні абітурієнти сушать голови над підручниками і збірками тренувальних вправ, народні депутати України та експерти заклопотані не менш важливими питаннями правового забезпечення самої процедури ЗНО

Політики "зарубали" тестування

17 березня міністр освіти і науки пан Вакарчук представив парламентарям на розгляд проект закону України про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішнього незалежного оцінювання знань. Попри сподівання авторів проекту та його ініціаторів (Міністерства освіти і науки, Кабінету міністрів, комітету Верховної Ради з питань освіти і науки), законопроект не набрав необхідної кількості голосів.

- Чи означають результати голосування у Верховній Раді, що незалежне зовнішнє оцінювання є незаконним і підлягає скасуванню? На це та інші запитання відповідає експерт з питань законодавства, координатор Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні, учасник робочої групи, яка працювала над створенням законопроекту, Володимир КОВТУНЕЦЬ.

- Ні. Запровадження тестування регулюється указом президента України, двома постановами Кабміну та директивами Міносвіти. Легітимність цих документів не викликає сумнівів.

У Законі про освіту справді немає жодного слова про незалежне зовнішнє оцінювання. Але два закони ("Про загальну середню освіту" і "Про вищу освіту") надають Міністерству освіти і науки України повноваження визначати спосіб проведення вступних випробувань до вищих навчальних закладів і спосіб проведення державної підсумкової атестації (випускних іспитів). Отже, ЗНО є законним, але сам механізм його впровадження конфліктує з законом у деталях, і це спричиняє проблеми.

Перша - неузгодженість указу президента та постанов Кабміну. В указі акцент робиться на тому, що незалежне тестування - це насамперед вступні випробування, а вже потім - державна підсумкова атестація. У постанові Кабміну - навпаки. Міносвіти стоїть на роздоріжжі, бо від того, який підхід буде взято за основу, залежать вимоги до тестів і вибір системи тестування (для вступу до ВНЗ потрібна особлива - рейтингова).

Ще одна проблема - згідно із законом, вступ до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсних засадах відповідно до здібностей абітурієнтів ("Закон про освіту" і "Закон про вищу освіту"). В указі президента і постановах Кабміну, сказано, що тестування оцінює навчальні досягнення. Досягнення і здібності - не одне й те саме. Термін "навчальні досягнення" кожен може розуміти по-своєму.

Наступна проблема -невизначеність правової відповідальності за можливі порушення тих, хто залучений до тестування. А це величезна кількість людей: вчителі, методисти, інструктори, громадські спостерігачі. Вступна кампанія - аналог виборів. І щоб зірвати процес, багато не треба: хтось просканує зошит із завданнями, вивісить їх в Інтернеті за день до випробування - й усе, тестування не матиме сенсу. До речі, в Литві так і було. Тест із литовської мови за добу до тестування опублікували в Інтернеті, і МОН програло тисячі судових позовів абітурієнтам. Випробування перенесли на місяць, витратили гроші на повторну розробку і друк тестів. Крім того, було зірвано особисті плани абітурієнтів, і близько тисячі осіб у судовому порядку вимагали відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

- У чому суть запропонованих у законопроекті нововведень?

Передусім - надати законний статус сертифікату зовнішнього тестування. До цього часу його не було в переліку документів про освіту, і жоден нотаріус не засвідчував його копії. За підробку цього документа не можна було притягти до відповідальності.

У результаті тривалих дискусій також було запропоновано визнати, що зовнішнє тестування оцінює знання випускників і, до певної міри, вміння. Здібності оцінюються тільки у вигляді творчих випробувань на певних напрямах підготовки: журналістика, мистецтво, акторське мистецтво, архітектура, музика.

Передбачили ми і проблему, яка поки що не виникала, але могла виникнути. Якщо особа під час тестування порушує правила, тобто заважає іншим виконувати тестові завдання або створює перешкоди, які призведуть до спотворення результатів, її можуть позбавити права писати тест. До цього часу кожен з тих, кого виганяли з аудиторії за списування, чесно кажучи, міг би через суд домогтися права на повторне випробування. І навіть мав би переваги.

Ще одне принципове питання, яке потребувало конкретизації: хто повинен затверджувати програми тестування? Торік багато нарікань викликала програма ЗНО з правознавства. Я взяв її, зняв заголовок і показав викладачеві юридичного факультету одного з університетів. Запитав: на вашу думку, для кого складено цю програму? Це може бути програма державного іспиту на ступінь бакалавра - сказав він. Але ж програми тестування мають бути орієнтовані на шкільні програми з відповідних предметів. Отже, ми записали, що програми тестування не повинні виходити за межі шкільних програм.

Болючим місцем попередньої вступної кампанії була плутанина, пов'язана з Правилами та Умовами прийому абітурієнтів. Умови затверджує МОН, а Правила - ректор за погодженням із міністерством. Як саме мають узгоджуватися ці два документи, в законі не було зазначено. І саме на цій підставі Києво-Могилянська академія минулого року затвердила свої Правила прийому, без погодження з МОН. У результаті вони і закону не порушили, і провели своє тестування.

- А право автономії вищого навчального закладу не поширюється на Правила прийому?

- Ні. Але шпаринка для цього в праві на автономію є. Свого часу, коли зайшлося про стовідсоткове тестування, Національний технічний університет України домігся затвердження Кабміном у листопаді 2007 року нової редакції статуту ВНЗ, де було написано, що заклад має право сам проводити вступні іспити. Щоправда, КПІ цим не скористався. У разі схвалення законопроекту такий хід стане неможливим, оскільки ми чітко виписали: правила прийому, прийняті вищим навчальним закладом, мають відповідати Умовам прийому, визначеним міністерством. Якщо ректор порушить закон - це стане підставою розірвати з ним контракт.

- Чи було застосовано якісь санкції до ректорів, які минулого року порушували Умови прийому, затверджені Міністерством освіти і науки?

- Це питання до міністра. Торік дехто отримував догани. Але я знаю ректорів, які грубо порушували Умови прийому, - і вони доган не отримали. Причина - нечітко виписані Умови прийому. Наприклад, технічні університети Донецька і Дніпропетровська не враховували балів з української мови (їх розглядали лише заліково: вище 124 балів чи нижче). А от бали з математики були вирішальними. На засіданні колегії МОН намагалися довести, що це порушення, але ніхто не міг точно сказати, який саме пункт закону чи Умов прийому порушено. Тепер у документі чітко зазначено: прийом проводиться лише за сумою балів сертифікатів.

Деякі ініціативи нашої робочої групи були відкинуті ще на етапі розгляду в Кабміні 7 травня минулого року. Наприклад, у першому проекті був пункт, у якому йшлося про те, що процес зовнішнього тестування містить інформацію, яку слід вважати конфіденційною і за розголошення якої передбачено санкції. Всі міністерства, крім МВС, чомусь протестували проти цієї норми так, ніби в них відбирали останню копійку.

- На вашу думку, попри всі юридичні казуси, чи стало незалежне оцінювання популярним у суспільстві?

Так. І політики повинні розуміти, що заперечувати тестування - це рубати гілку, на якій вони сидять і з якої хочуть піднятися вище. Чому? Попереду вибори. Той, хто дбає про свій результат, опонувати ЗНО не буде.

- Результати голосування в парламенті 17 березня показали інше. Це було для вас несподіванкою?

- Так. Під час обговорення законопроекту на засіданні Комітету з питань освіти і науки, членами якого є, до речі, Дмитро Табачник і Володимир Литвин, проти не висловився ніхто: ні представники Партії регіонів, ні фракції комуністів, ні Блоку Литвина. Тим неочікуванішою була їхня позиція при голосуванні. Є підозра, що законопроект просто хочуть використати як розмінну монету в якихось політичних торгах.

- Пан Литвин ще в грудні 2008 року висловився проти впровадження тестування, зауваживши, що «увесь світ починає відходити від тестування, а ми його тільки впроваджуємо».

- За всієї поваги до академіка Литвина, це - неправда. Більшість країн світу, і не лише західних, прийом до ВНЗ проводять за результатами загальнонаціонального тестування. Торік Держдума РФ ухвалила закон про єдиний державний іспит - аналог нашого ЗНО. Така реформа освіти дуже важлива для суспільства. Суть її не лише в боротьбі з корупцією, хоча це теж досить актуально для України. Корупція - побічне явище. Для кожної держави найважливішою є проблема якісної освіти. Під цим ми розуміємо не лише якість роботи ВНЗ, а й якість абітурієнтів, створення принципово іншого студентського середовища. Наведу приклад. До Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка раніше вступали лише ті, хто мав хоч якісь гарантії. Дитина з райцентру навіть не ризикнула б, бо мала мізерні шанси вступити. Це поліпшувало якісний склад майбутніх дипломатів? Аж ніяк. А от минулого року в цьому інституті з'явилися діти з різних куточків країни. І в цьому великий плюс тестування. Дивно, що фракція комуністів, яка вболіває за трудящих, не підтримує законопроекту, який відкриває для дітей їхніх виборців великі можливості.

- Із чим конкретно не погоджувалися опоненти законопроекту?

- Як на мене, аргументованих зауважень не прозвучало. Запропоновано розширити й редакційно уточнити деякі поняття. Висловлено побоювання, що запровадження тестування знецінить шкільний атестат і знизить рівень освіти, оскільки випускники будуть цілеспрямовано вивчати лише предмети, за якими тестуватимуться. Хочу зауважити, що вступні іспити в цьому сенсі не відрізнялися від тестування, адже до них так само цілеспрямовано готувалися. Що ж до впливу ЗНО на рівень освіти, то тут можна сказати однозначно: тестування його тільки підвищить (про це я вже говорив) і допоможе зробити висновки про рівень середньої освіти.

- За яких умов незалежне оцінювання впливатиме на якість освіти?

- По-перше, добре було б, щоб вища школа відчувала потребу в наборі найкращих абітурієнтів. Проте по-справжньому переймаються цим лише деякі математичні та фізичні факультети, факультети комп'ютерних наук, кібернетики провідних університетів, оскільки дбають про свою репутацію на міжнародному рівні. Іншим байдуже. Особливо тим, хто практикує платне навчання. А годилося б, щоб на виході з вищої школи був контроль якості знань випускників. Таку роль міг би взяти на себе ринок праці шляхом відбору талановитіших спеціалістів. Але ринок у нас неконкурентний. На ньому домінують ті, хто має якісь неформальні зв'язки з владою. Там, де є реальна конкуренція, ми програємо. Представники міжнародних компаній офіційно заявляють, що рівень підготовки наших фахівців недостатній, вони мусять доучувати молодих спеціалістів, аби ті могли в них працювати. Не ту освіту даємо. Виходом може стати перевірка знань після закінчення ВНЗ - наприклад тестування на відповідність освітньо-кваліфікаційному рівню бакалавра. Саме це зараз практикує Мінохорони здоров'я з фундаментальних предметів для майбутніх медиків. А в інших вузах складають традиційні державні іспити. Посиділи члени комісії, подрімали, подумки полаяли окремих нездар, а тоді виписали їм дипломи та й забули. Завдяки незалежному тестуванню та рейтингу ВНЗ на його основі університети бачитимуть реальні результати своєї роботи, і ніхто не видаватиме липових дипломів, знижуючи тим самим свій рейтинг.

По-друге, потрібен позитивний імпульс середній школі. Випускник повинен усвідомлювати, що для успішного проходження ЗНО він повинен опанувати предмет, а не тренуватися на примітивних тестових вправах, якими заповнені прилавки книгарень. Чекають на вдосконалення й дуже розбалансовані, перевантажені та відірвані від життя шкільні програми. Адже сьогодні випускаємо старшокласника, який уміє знайти інтеграл, але не може порахувати банківські відсотки.

Проблем багато. І вирішення їх - справа не одного дня. Ми почали глобальну реформу в освіті. Прогнози оптимістичні. Після доопрацювання законопроект буде повернуто на розгляд до Верховної Ради. Схвалення його стане важливим кроком на шляху вдосконалення системи зовнішнього тестування.

Дзеркало тижня
21.03.2009


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!