Osvita.ua ЗНО Статті Відсутність змін веде до краху системи ЗНО, ‑ Ігор Лікарчук
Відсутність змін веде до краху системи ЗНО, ‑ Ігор Лікарчук

Експерт з питань освіти, екс-директор УЦОЯО розповів про виклики, перед якими стоїть вітчизняна система зовнішнього оцінювання

Відсутність змін веде до краху системи ЗНО, ‑ Ігор Лікарчук

Osvita.ua: Досвід провідних країн, які вже багато років тому започаткували оцінювання якості освіти свідчить, що наріжним каменем організації цієї роботи є, перед усім, створення банку завдань, у тому числі в тестовій формі. Як Ви особисто оцінюєте стан справ і перспективу формування надійного банку тестових завдань ЗНО в Україні?

Ігор Лікарчук: Формування банку тестових завдань (БТЗ) дійсно є наріжним каменем нормально працюючої системи зовнішнього оцінювання. Зважаючи на це, в УЦОЯО роботу із створення такого банку ми розпочали наприкінці 2008 р. фактично з "нуля", але досить активно. Тоді ж почали розробляти систему кодифікації цих завдань, програмне забезпечення, систему апробації та експертизи, добирати експертів, консультантів та багато чого іншого. За підтримки тодішнього керівництва Міністерства освіти і науки фундаментально вирішили, як здавалося, проблему з приміщенням для його розміщення. Також розробили та почали використовувати систему апробації тестових завдань, яка є одним із постулатів ефективно працюючого банку. Як результат, наприкінці 2010 р. в БТЗ вже було кілька десятків тисяч апробованих і класифікованих завдань із різних предметів.

В якому стані цей банк на сьогодні, я інформації не маю. Але точно знаю, що наявної кількості завдань для формування тестів із усіх предметів лише з БТЗ там недостатньо. Окрім того, за останній рік значно погіршились умови роботи невеличкого відділу, що обслуговує БТЗ. Їх сьогодні сміливо можна назвати вокзальними. Люди вже котрий місяць, образно кажучи, сидять на чемоданах. Тому про забезпечення конфіденційності інформації, що зберігається в БТЗ, можна не говорити. Насторожують інтерв’ю деяких керівників освітянського міністерства про бажання опублікувати завдання, що є в БТЗ. Іншими словами – створити всеукраїнську шпаргалку. То ж відразу скажу, якщо це трапиться, то ціна такого банку навіть у неринковий день не буде й варта копійки. Тому говорити про райдужні перспективи формування надійного банку тестових завдань на сьогодні не можна.

Яким чином формується щорічний комплект тестових завдань для ЗНО з кожного предмета із наявного банку? Чому, на Вашу думку, предметні комплекти тестових завдань так відрізняються один від одного і за кількістю завдань, і за часом їх виконання, і за формою подачі, і за максимальним балом, і т. ін.? Якось не дуже віриться в пояснення, що це пов’язано лише зі специфікою навчальної дисципліни.

Технологія укладання тесту, на перший погляд, досить проста. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє програми зовнішнього оцінювання. Щоправда, вони мають робити це хоча б за рік до тестування, а не так, як останній раз, коли програма тестування із всесвітньої історії з’явилася за п’ять місяців до проведення ЗНО, чи як у 2010 році, коли така "мудра" думка прийшла в голову першого заступника міністра у вересні-жовтні. Що, у такому випадку, можна покласти в БТЗ? Хіба що прізвища ініціаторів і розробників програми…

Вивчивши програму, працівники УЦОЯО формують так звані специфікації тестів. Це є своєрідне технічне завдання, в якому визначена кількість і форми тестових завдань, час, що потрібний для виконання тесту та ряд інших методологічних позицій майбутнього тестового продукту. Ми у 2007‑2009 рр. оприлюднювали повний текст специфікації.

Після формування специфікацій, працівники УЦОЯО укладають тести із кожного предмета. Це тести для проведення пробного тестування й так звані, "бойові" тести, які є конфіденційними документами та про зміст яких може знати дуже й дуже обмежене коло людей. Як правило, завдання для тестів повинні добиратися лише з БТЗ, бо лише вони пройшли кількаразову апробацію, визначений рівень їхньої складності, проведена потрійна (!) експертиза незалежними експертами. Але через фертильність БТЗ і власні амбіції окремих людей, причетних до укладання тестів, цього не робиться.

Тож і маємо ситуацію, як скажімо, з тестами з математики. Щороку результати психометричного аналізу свідчили про низьку якість тесту з цього предмета. Щоб її виправити, ми й почали штурмувати створення БТЗ, кілька разів вносили пропозицію запровадити різнорівневі тести. Але завершити цю роботу нам не дали…

Думаю, що ситуація не змінилась і цього року. Адже, якби тести укладались комп’ютером чи лише з БТЗ, то цьогорічний тест із математики не був би, за влучним висловом одного з відомих іноземних експертів, "сумішшю примітивних завдань і супертехнічних абракадабр". А в тести з української мови та літератури не потрапили б завдання пробного тестування чи ті, що використовувались попереднього року. Комп’ютер таких помилок не робить. А ось люди… Та ще й коли вони зайняті в період інтенсивної роботи над тестами підготовкою комерційних проектів сумнівної якості.

Що стосується довжини тесту, різного часу для їхнього виконання, то це дійсно зумовлено специфікою кожного предмета, обсягом програми тощо.

І ще одне. Раніше в УЦОЯО існувало неписане правило: в кожному тесті має бути 20 % складних завдань, 20 % ‑ легких, а решта, основна кількість – середнього рівня складності. Тобто, кожен абітурієнт, залежно від рівня підготовки міг знайти достатньо "своїх" завдань для отримання непоганого результату. Рівень складності завдань має визначатись у процесі їхньої апробації до розміщення в БТЗ. Через відсутність повноцінного БТЗ до 2010 р. ці пропорції не завжди вдавалось витримувати. Але минулого року про них забули зовсім. Думаю, що в поточному сезоні подібне явище також матиме місце.

Із року в рік випливає проблема проведення декількох сесій із математики й української мови та літератури. Абітурієнти скаржаться на різну складність завдань, розбіжності в рейтингових шкалах різних сесій і їх об’єктивність стосовно реального рівня навчальних досягнень. Чи не можна взагалі уникнути наявності двох, а то і трьох сесій? А якщо без цього не обійтись, то як подолати такий парадокс, що ставить учасників двох тестувань у не зовсім рівні умови. А саме, якщо завдання аналогічні, то друга сесія надає переваги щасливчикам, які вже ознайомлені із завданнями першої сесії. А якщо завдання різні, то про об’єктивність уже можна взагалі на казати.

Багатосесійність – це не сама найкраща знахідка УЦОЯО. Рішення про її запровадження ми вимушені були прийняти через зростання кількості абітурієнтів, постійне безгрошів’я, небажання навчальних закладів, насамперед вищих, надавати достатню кількість приміщень для проведення ЗНО, відсутність мережі навчально-екзаменаційних центрів і ряд інших виключно "національних" чинників. І перший рік проведення кількох сесій показав величезну кількість проблем. Але нічого для їхнього упередження ані у 2011, ані у 2012 році не було зроблено, адже УЦОЯО сьогодні діє за принципом "ми проводимо ЗНО, так як у попередні роки". То ж і маємо те, що запрограмували.

Тут знову вкотре маю повторити, як мантру: ЗНО не може ефективно функціонувати впродовж кількох років без суттєвих змін. Подібна позиція веде до краху системи. Який, власне, і на порозі, і який, не виключено, дуже вигідний багатьом, як у Міносвіти, так і у вищих навчальних закладах. Тобто, відсутність змін і ефективного управління ними – це запрограмований варіант, що повинен привести до руйнації системи.

То ж, якщо в інших країнах набагато більша кількість абітурієнтів має можливість скласти тест із одного й того ж предмета не один, а кілька разів; потім обрати кращий результат, то ми пропонуємо багатосесійність. Це однаково, як у часи Микити Хрущова продовольчу проблему хотіли вирішити за рахунок кукурудзи. До чого це привело – знаємо з історії. Не хочу бути злим пророком, але якщо не відмовимось від багатосесійності, або хоча б не будемо працювати над її удосконаленням, ЗНО стане тією ж кукурудзою.

Ще одна з проблем українського досвіду організації ЗНО стосується переводу набраних балів за виконання тестових завдань у рейтингову оцінку, що складає 200 балів. Наскільки доцільним є такий підхід, хоча б з огляду на те, що будь-яке непряме оцінювання є гіршим за пряме? Чи не присутня тут прихована спроба корегування не зовсім райдужного рівня навчальних досягнень випускників наших шкіл?

Застосування рейтингової шкали не є винаходом УЦОЯО. Подібні методики широко використовуються у більшості національних систем оцінювання. Без рейтингування неможливо порівняти між собою, скажімо, результати виконання різних тестів, що важливо для проведення чесного конкурсного відбору. Рейтингування дозволяє визначити абітурієнтів, які мають кращі знання, порівнюючи з іншими. Знаєте, я завжди, коли запитують про рейтингування, наводжу яблучний приклад. Скажімо, ми маємо 100 яблук і серед них потрібно вибрати найкраще. Ось тут ми й починаємо їх розміщувати в рядок за ступенем вираження ознак псування: від найкращого, де таких ознак найменше, до найгіршого – повністю гнилого та зіпсованого. Той плід, який буде першим в цьому рядку означає, що він не є ідеальним продуктом, але є найкращим серед інших. Так і з рейтингуванням результатів ЗНО.

Хоча відверто кажучи, я не є великим прихильником цієї системи. Через те й наполіг, щоб починаючи із 2009 р. в сертифікатах зовнішнього оцінювання, крім рейтингової оцінки, указували кількість балів, що їх сумарно набрав абітурієнт, виконавши завдання тесту. Також кілька разів я вносив до Міносвіти письмові пропозиції стосовно того, щоб умови прийому передбачали врахування, крім рейтингового, ще й тестового бала під час проведення конкурсної кампанії. Але як сказав один очільник цього відомства: "Ректори й так ще не можуть розібратися з вашими рейтинговими балами, а ви пропонуєте якісь тестові". Тому мої пропозиції прийняті не були.

Що стосується можливостей корегування результатів через використання рейтингової шкали. Прямих можливостей впливу на результат немає. Але загладити певні недоліки тесту використанням рейтингової шкали можна. Тоді нефахівці таких недоліків не побачать. А для абітурієнта важливим є результат. Він його отримає, незважаючи на низьку якість тесту. Обов’язково будуть ті, хто набрав 200 балів і ті, хто зайняв останні позиції в рейтингу. І мало хто думає над тим, що якби подібних недоліків не було, то й результат міг бути кращим.

Між іншим, у мене ряд питань викликають результати зовнішнього оцінювання з хімії, які вже розміщені на сайті УЦОЯО. Їхній аналіз дозволяє припустити, що в 2012 р. ми можемо мати в Україні чимало "успішних" юних знавців хімії. Їхня кількість, за нашими попередніми підрахунками, може бути більшою у 3-4 рази від попередніх років! Хотілося б вірити в те, що наші абітурієнти краще стали знати хімію. Але чудес не буває. Якщо наші припущення виявляться вірними і кількість "хімічних" вундеркіндів буде чималою, то це може свідчити: а) про можливий передчасний витік інформації щодо змісту тесту, або б) про його дуже низький рівень складності.

Обрати правильну відповідь із двох гіпотетичних, або відмовитися взагалі від подібного припущення, можна буде лише після того, коли УЦОЯО опублікує результати психометричного аналізу тесту з хімії. Для того, щоб іще до цієї публікації (а вона очікується за традицією наприкінці серпня) відкинути перший (дуже поганий) варіант, ми сьогодні, керуючись Законом України "Про доступ до публічної інформації", направили запит до УЦОЯО з проханням надати інформацію про розподіл тестових балів між абітурієнтами. Така інформація в УЦОЯО є, бо без неї не були б визначені загальні результати. Але не виключаємо, що відповідь можемо не отримати, бо вона може підтвердити нашу першу гіпотетичну версію.

Також із деяких джерел нам стає відомо, що результати психометричного аналізу тестів цього року публікуватись не будуть. Що ж, тоді висновки доведеться робити іншім, піднімати громадськість тощо. Також ми зараз шукаємо спонсорів і незалежних експертів, у т. ч. й зарубіжних, для проведення грамотної незалежної психометричної експертизи цьогорічних тестів. Обов’язково повідомимо суспільство про її результати.

Складається враження, що списування під час проведення ЗНО, підказки та інші неприємні речі не тільки не усунені, а ще й модернізуються з урахуванням новітніх технічних можливостей. А методи боротьби з ними м’яко кажучи недолугі – якісь сумнівні СМС-ки, залучення сторонніх осіб, заклики "стукати" на сусідів у аудиторії. Чи існують ефективні прийоми подолання таких прикрих явищ?

Мені здається, що УЦОЯО програв цьогорічні своєрідні змагання з абітурієнтами за право володіння інформаційним простором до й під час проведення зовнішнього оцінювання. Оці СМС-ки, заклики "стукати" на сусідів, ігрища з металошукачами та відеокамерами тощо – є не чим іншим як запізнілою рефлексією на активні дії абітурієнтів.

Знаєте, це так, як у випадку, коли поганий татко береться за ремінець, щоб налякати свого синочка, який уже вліз у халепу. Використання абітурієнтами сучасних засобів передавання інформації – не український винахід. Коли ми починали ЗНО та проводили його, скажімо в 2007 чи у 2008 рр., про планшети чи смартфони з великими екранами та потужними операційними системами мало хто знав. Але ж час іде. Тим більше, що подібний скандал із розміщенням змісту тестів в Інтернеті через кілька десятків хвилин після його початку вже був минулого року в деяких інших країнах. Про це чимало писала преса й там, образно кажучи, полетіли голови керівників, які прогледіли цю ситуацію. То ж, мабуть, потрібно було вивчити їхній досвід, спрогнозувати розвиток подій у нас і думати, що робити. А вихід завжди можна знайти. Було би бажання та ефективний менеджмент. А як немає ні одного, ні іншого, то й результату не буде.

Стосовно мого бачення успішних прийомів боротьби з подібними явищами, то вони є. Але думаю, що перераховувати їх у відкритому інтерв’ю недоцільно. Бо тоді вони перестануть бути ефективними. Між іншим, минулорічного сезону зовнішнього оцінювання я письмово пропонував УЦОЯО свою консультаційну допомогу в його проведенні. Цього року я такі пропозиції надіслав усім регіональним центрам. Але вони залишились без відповіді. Як кажуть, "мы сами с усами". Що ж, тоді й карти в руки…

Щодо ефективності та дієвості комунікацій УЦОЯО з абітурієнтами, ЗМІ, суспільством. На нашу думку інформаційна політика офіційного сайту Центру жадає бути суттєво покрашеною, прес-конференції більше змістовними, а публікації у пресі більш об’єктивними та без зайвого піару.

Я не хочу давати оцінку інформаційній політиці ЗНО. Тим більше, що у відповідях на попередні запитання торкався цієї проблеми. Хай це краще зроблять ті, хто споживає цей, з дозволу сказати, інформаційний продукт.

Наведу лише один найсвіжіший приклад. Кілька днів тому на сайті УЦОЯО були розміщені правильні відповіді на завдання тесту з хімії. Але там чомусь наведено лише тіло завдань з одного варіанту тесту й один дистрактор (варіант відповіді) до кожного із завдань. Решти дистракторів немає. Чому? Та тому, що фахова людина зможе зробити висновок про якість тесту. Чи потрібно це коментувати?

Якщо керівництво УЦОЯО наголошує, що в цьому році організація тестування нічим не буде відрізнятись від попередніх, чи є привід стверджувати, що із зовнішнім незалежним оцінюванням усе гаразд? Які Ви бачите нагальні та перспективні проблеми, що потрібно розв’язувати, задля вдосконалення роботи Центру та взагалі суттєвого підвищення рівня якості української освіти?

На це запитання можна відповідати дуже довго. Особливо, якщо зачепимося за проблему якості української освіти. Якщо стисло, то якістю української освіти в нашій державі ніхто не переймається. Це висновок достатньо обґрунтований експертами Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти в "Аналітичній доповіді про стан моніторингу якості освіти", що підготовлена за фінансової підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Із її текстом можна ознайомитись на нашому сайті чи у провідних бібліотеках держави. Є вона і в Адміністрації Президента, у Кабінеті Міністрів, у Міносвіти, в УЦОЯО… Там написано чимало й названі конкретні шляхи вирішення проблеми. То ж не буду повторюватись.

Стосовно системи зовнішнього оцінювання, то необхідно негайно припинити кампанію маргіналізації ролі та значення ЗНО у вступній кампанії, що була розпочата у 2010 р. УЦОЯО повинен відновити статус хоча б формально незалежної організації, якою він був до 2011 р. А в недалекій перспективі він має стати справді незалежною структурою з правами центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, підпорядкованою Уряду або Верховній Раді. Потрібен закон про зовнішнє оцінювання. Потрібне ґрунтовне оновлення методології, змісту та процедур зовнішнього оцінювання. Потрібно створити умови для роботи центру. Але всього цього неможливо досягнути без ефективного й сучасного менеджменту в системі ЗНО. То ж, мабуть, варто починати з цього.

Освіта.ua
01.06.2012

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Юля
Чому ділять предмети на 2 сесії ? Цього не повинно бути Треба писати в один день - один предмет. Бо про яку справедливість можна говорити. З історії у дочки уже забрали 3 бали, а ще українська. Хіба моя дитина гірша за інших, що писала ці предмети в 2 сесію.
Оксана
Тести минулих років легші, ніж теперішні!
АХХА
Для Оксана: Не те слово...А чого варта таблиця переведення балів з математики . Порівняйте з 11 роком. У нас ВКРАЛИ більше 10!!! БАЛІВ! І НІХТО ЗА ЦЕ НЕ ВІДПОВІСТЬ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Коментувати
Alla
Яке це має значення звідки тестові завдання - минулорічні чи з пробного! Завдання ЗНО - оцінити рівень знань, а не спіймати на незнанні. ЗНО повинне вплинути на стандарт в освітніх галузях. Якщо з року в рік в тестових зошитах є питання про діяльність Центральної Ради, то що - не запитувати про універсали (причини, рік прийняття зміст. наслідки), а вишукувати подіїі. які відбувалися в той час ( і є в підручнику)? Що важливіше для рівня освіченості? Питання повинні повторюватися - є рівень базових знань. Якщо його буде знати більшість випускників - школа виконала свої завдання.
Абитуриент
Марианна, зачем тебе уже куда-то поступать!!?? Ты и так семи пядей во лбу. С легкостью сравниваеш 1 и 2 сессии, делая выводы космического масштаба (1 сессия сложнее второй) и космической глупости (аналогичных заданий не должно быть). Ты уже все знаешь и все умеешь.
Мама выпускницы
Насчёт большого количества "вундеркиндов" по химии. Я думаю, что только в УЦОЯО и не знают, о том, что те, кто охраняет тесты, их и продают. А ещё в пунктах тестирования (особенно в школах) есть аудитории, где пишут те, кто заранее об этом "позаботился" - раньше это практиковалось в ВУЗах. Не буду утверждать на 100%, но в народе этот слух гуляет. А ещё слишком много случаев, когда дети, знающие предмет очень хорошо, тесты сдают хуже "середнячков". Так что нужно что-то менять: либо задания не отражают сути предмета, либо атмосфера пугающая - всё же тесты сдают люди с ещё детской психикой. По поводу заданий, это особенно касается иностранных языков, поинтересуйтесь у школьных учителей и репетиторов, кто как сдаёт из тех, кого они готовили.
Папа выпускника
Для Мама выпускницы: Так чего же Вы не подсуетились, мамочка, если все так просто и в вузе Вы это практиковали?
Лариса
Для Мама выпускницы Абітурієнти та їх батьки - хто не задоволені результатами, завжди говорять, що хтось списував ( хто отримав 190 -200). А доречно просто згадати як дитина вчилася в школі - скільки часу працювала з підручниками, працювала з тестами, писала конспекти.... Хто прикладав достатньо зусиль -отримає гідний результат. Та й у вузах не всі повинні вчитися. А щодо системи ЗНО - її треба розвивати: після бакалаврату вводити, і за їх результатами набирати в магістратуру. А то у вузах не дуже хочуть бачити розумних студентів: багато питають (треба готуватися), вчаться - хабарів не спішать давати.....Після 9- го класу. І це має бути один з вагомих чинників оцінюваня роботи школи.
qewflz
Для Папа выпускника: и для мамы тоже. Я сама в той же ситуации. Дети в большей степени к пунктам тестирования приходят в полушоковом состоянии. Ну, и поддержу "маму" - и дополню - и звонить из аудиторий разрешают, и списывать
Коментувати
Маріанна
Цьогорічні тести з історії України не рівноцінні для першої та другої сесій! перша сесія була набагато складніша! до того ж абітурієнти другої сесії отримали завдання , аналогічні першій, чого не має бути! виходить, що перша сесія окрім неочікуваних завдань із великим відсотком питань з культури , питань з документами , які не зустрічалися у матеріалах для підготовки, має ще й складніші завдання ніж друга! а ті , у кого 26 була англійська мали взагалі 1 день на відпочинок та повторення!! про яку рівність умов ви кажете?? підніміть бали першій сесії!!!!
Галина
Для Маріанна: Підтримую! Всі тести і сесії відслідковую, маю дочку випускницю, всім удачі!
Анастасия
Для Маріанна: Полностью с Вами согласна. Я головилась достаточно хорошо к тесту по истории, и сдавала его также в первой сессии. Сравнивая задания первой и второй, не могла не заметить, что у второй они были действительно на порядок легче.
ромко
Але й таблиці були важчі
Коментувати
ПНП
Вот я не пойму одного: почему все стонут, что сложная математика, сложная история... Или вы считаете, что высшее образование является обязательным. А потом лечимся у таких врачей, живем таких домах, покупает такую продукцию от специалистов, для которых интеграл - это уже ПРОБЛЕМА. В школе отсидели за папины-мамины бабки медалей себе на шею понавешивали, а в голове пусто. И тут хотим на таблице умножения выехать.
Назар
Для ПНП: Однозначно. Люди чомусь звикли, що вищу освіту повинен здобути КОЖЕН. У результаті, у ВУЗи вступають люди з мінімальним прохідним балом (хоч і на контракт, але все-таки вступають). Якщо ж подивитись, наскільки просте те ж ЗНО з математики - стає страшно за рівень знань цих людей: щоб набрати 140 балів, треба набрати лише 9-10 (!) балів з 52.
s.
Для ПНП: бред написал(а). я вкалывала на золотую медаль. помимо самостоятельного изучения материала и участия в областных олимпиадах и МАН, год перед ВНО я брала доп. уроки по истории Украины, ин. языку и укр. языку и лит-ре, на которые моя мать тратила последние деньги. я спала не больше 4 часов в сутки, а иногда и вовсе не ложилась. все свое время я проводила с конспектами, картами,словарями, худ литературой. на ГИА я принципиально отказалась от списывания и свою медаль я ношу с гордостью. я могу глядя в глаза любому сказать, что она МОЯ - заслужена трудом и старанием.но власть в этой стране не уважает трудолюбие и не ценит ум. а вот "папиным-маминым бабкам" уже место в КИМО греется. извилину включи, как раз для них в/o обязательно.
Коментувати
ольга
В прошлому році син здав історію на 199 б. Готувала його сама. Мінулорічні тести мені здалися взагалі ідеальними (але не тому,що в нас був високий бал):1) всі питання виключно з підручників, ніяких тобі кресових законів. В відповідях була вказана сторинка з підручника.2) питання сормульовані так,що якщо оріентуєшься,то двозначності у відповідях немає.3) більшість відповідей можно було прорахувати логикою
Мама
Для чого товкти воду в ступі, повернення в найдосконалішу систему освіти часів СРСР НІКОЛИ не відбудеться, про переваги знають всі й в тому числі не у нас в країні, зараз треба виходити на новий рівень освіти. ми всі це прекрасно розуміємо, але вдіяти, на жаль. нічого не зможемо, бо менталітет наших людей-моя хата скраю, поговорю про це , сидячи вдома, за комп'ютером. Треба діяти!!!!!!!!!!Керівництву, людству!
Назарій Найда
Як на мене - ЗНО найгірша система оцінювання знань людини. Де-хто каже, що кращої на сьогодні немає. Можливо й так, але система оцінювання в часи Радянського Союзу давала набагато більші плоди, ніж сегоденнішня. Знову ж таки! В СРСР і вся управляюча верхівка була зовсім інакшою в порівнянні з нашою. Питання: Навіщо ви робите зміни в гіршу сторону?
Павел
Коррумпированые ректора и чиновники всеми способами стараються дискредетировань ЗНО, расказывают сказки про СССР (в советское время действительно многое было хорошо, но для начала надо вернуть советскую власть) и другую чушь, ЗНО надо вводить и после окончния Вузов, вводить понятные правила трудоустройства на основе полученых балов, вот тогда узнаем реальный рейтинг вузов, Для Директор: Для Назарій Найда:
абитуриент
Для Павел: Да, ЗНО с одной стороны было неплохим вариантом для системы оценивания уровня образования, но только не на сегодняшний день! Сейчас ЗНО для большинства учеников, которые ничего не знают, это просто прийти и наугад понаставлять крестики! И при этом они умудряются набрать высокие была и бывает что иногда даже лучше тех кто действительно много чего знает, и после этого почему преподавателем ВУЗов и не возмущаться что приходять незнающие люди! Если бы сделали что каждое задание сам решаешь и пишешь ответ для компьютера(математика или физика к примеру) или что бы работу проверял человек, тогда бы и результаты были бы достойны того чего знает каждый, и все было бы по справедливости!
Sceptik
Для Назарій Найда: Для Павел: По поводу школьных оценок и качества знаний можно согласиться,но вступительные экзамены в престижные вузы и при Cоюзе продавались(помните выражение"по блату").А уж "за незалежности" до введения ЗНО и говорить не приходиться! Так что возврат к экзаменам это ще гірше ніж найгірше ЗНО !Тут Павел прав на 200%.
Коментувати
Директор
Покажіть мені дитину з села, яка навчається в Могилянці чи в Міжнародних відносинах, чи на юрфаці з 200бальним ЗНО. І я повірю в те, що ЗНО - то добре.
K-124
Для Директор: Насправді така статистика є: кількість абітурієнтів із невеликих міст і сіл, які стали студентами престижних вишів після запровадження ЗНО, значно виросла порівняно з минулими роками, коли це було практично нереально. Звісно, багатьом ректорам це не сподобалось, тож вони те ЗНО раді скасувати якнайшвидше, мотивуючи тим, що, мовляв село заполонило з низьким рівнем знань. Насправді там рівень платоспроможності батьків нижчий, натомість у здібних дітей з'явився соціальний ліфт піднятися вище.
ольга
Для Директор: Для Директор: Гелетканич Олег.
олександр
Для Директор: Олег Жванко (НАУКМА) - Попельнастенська сільська школа
Коментувати
Мама
Шановне панство! Єдине,що страшенно особисто мене обурює-як можна давти дітям тексти і завдання з помилками?Це на скільки треба не поважати тих, хто має працювати з завданнями!
flesh
Для Мама: Вы правы на 100%! Кричат о "великом русском языке", а в тестовых русскоязычных тетрадях - ошибка на ошибке... А, может, это "кляти бандеривци" подставлют русофилку И.Зайцеву?
Коментувати
репетитор
Альтернативы ЗНО на данный момент нет. Коррупция так глубоко пустила корни в общеобразовательную систему, что сегодня средним баллом торгуют в лучших рыночных традициях. Об этом свидетельствуют и количество медалистов - в Чернигове 11,7%. Т е каждому, кто не олигофрен - медаль. Отличный критерий! Наведите порядок в системе ГОРОО. Эти зажравшиеся директора школпусть идут торговать на рынок. Откройте вакансии в школах - ложь, что молодежь не идет в школы! Вы создайте конкуренцию 0 и все станет на свои места.
Директор
Для репетитор: А вы пойдете в школу работать? Приходите ко мне, где 90% детей - это дети алкашей и дебилов и научите их. За бесплатно. Ибо мама-алкоголичка Вам ничего не даст, а папаня, если он есть, пошлет матом. Им плевать на средний балл. Я поделюсь с вами тем, что мне принесут их родители.
Назарій Найда
Для K-124: Погоджуюсь із анонімом К-124. Хоча я й багато чого незнав про те, що написав К-124. Це не коротка память - це взагалі відсутність такої інформації у більшості абітурієнтів таких як я. Вся система із "заходу" зроблена на основі виховування робочої сили, а не наукового потенціалу. Для репетитор: Та про корубцію і мови нема. Мені дуже сподобалась вивіска при вході в підїзд: "Горячюю воду отключили из-за насквозь прогнившую систему".
Тоже мама.
Слава богу,школу закончили! В нашем классе были разные дети.Но ВСЕ сдавали ежемесячно 100 грн.на выпускной + фонды школы,класса,на ремонты, на праздники....,на последний звонок,на подарок школе,директору,учителям.На ДПА сдавали,чтобы накрыть стол,на цветы,на юбилей семейной жизни директора,для районо,медалисты сдавали "за медаль".Это не полный список.Особо активные родители в заботе о чадах из школы вообще не вылезали.При этом в 10-11классе учились от силы полтора месяца. Потом карантин,каникулы,карантин, каникулы,карантин,подготовка различных мероприятий, концертов.Кстати,карантины и каникулы не отменяли подготовку школьных показух,а только уроки!В 4-6часов отпускали из школы и надо было идти к репетитору - ЗНО впереди!Да не весь класс так напрягался,но большая половина- точно. ?????
Коментувати
Abiturient
Як результат, наприкінці 2010 р. в БТЗ вже було кілька десятків тисяч апробованих і класифікованих завдань із різних предметів. В якому стані цей банк на сьогодні, я інформації не маю. Але точно знаю, що наявної кількості завдань (кілька десятків тисяч апробованих і класифікованих завдань із різних предметів) для формування тестів із усіх предметів лише з БТЗ там недостатньо. Грантожер сам собі суперечить
Не абітурієнт
Для Abiturient: Если бы в банке тестовых заданий все было бы хорошо, то в тесты этого года не попали бы задания которые уже были использованы. В тесте по истории таких заданий очень много. И в другиех тестах тоже есть. О каком качестве мы говорим. УЦОЯО не смог подготовить задания тестов в этом году. И это говорит об одном, то ли бабок нет, то ли мозгов. А скорее всего и то и другое вместе...
Назарій Найда
Для Не абітурієнт: Чому ж? Бабки є, але не там де потрібно.
как не абитуриент - не абитуриенту
Для Не абітурієнт: Sorry, Вы не бредите? Банк ПО ОПРЕДЕЛЕНИЮ не может дать "девственно нетронутых" заданий. На то он и БАНК!!!
Коментувати
K-124
Яка в людей коротка пам'ять... Уже й забули, що як змінилася в Україні влада, першими політичними заявами новоспеченого міністра освіти Табачника й віце-прем'єра Семиноженка були обіцянки скасувати ЗНО як украй недосконале, недолуге, примітивне оцінювання, нібито нав'язане із Заходу. Особливо Семиноженко старався - казав, пригадую, що на ЗНО учнів, як собак, натаскують угадувати правильні відповіді. Але не вдалося з кавалерійського наскоку розгромити - бо вже суспільство відчуло переваги й спротив був такий, що не ризикнули. Тож узялися "не митьйом так катаньєм" - прибрали Лікарчука, який цей проект успішно втілив й дійсно багато доброго зробив (як показують деякі коментарі, це теж швидко забулося), й потроху саботують, сподіваючись, мабуть, що будуть скарги, позови, тобто підстави для скасування. Нібито на вимогу народу. Бо їм це ЗНО як сіль в оці.
читач
Для K-124: Повністю з Вами погоджуюсь!!! То введення балу атестата Табачником, то тепер дискредитація ЗНО Зайцевою, а далі будуть вводити вступні іспити у ВНЗ…Хочуть довести, що за все треба платити, а не так, що познаходились розумники, поздавали ЗНО на високі бали і вчаться в кращих ВНЗ, а в міністерські кишені данина не приходить.
Коментувати
Абитуриент
Ось що ще спало на думку: звідки Лікарчук знає про вокзальні умови банку тестів, про те, що "люди вже котрий місяць сидять на чемоданах. Тому про забезпечення конфіденційності інформації, що зберігається в БТЗ, можна не говорити"? Як на мене відповідь проста - в УЦОЯО залишилися старі "лікарчуковські" керівники, які по доброті душевній, або за вдячність йому в кар"єрі в УЦОЯО, зливають йому усю інформацію. То чому серед цієї інформації не можуть бути й завдання як він висловлюється "бойових" тестів. І взагалі чому він вигадав оце дурнувате слово "бойові", бо мабуть сам, як директор, ними з кимось воював, з нами, абітурієнтами? А хто знає де він (Лікарчук) зараз обітає, мабуть у якомусь фонді сидить, щось моніторить на папері, звітуючи про свої вдавані успіхи суспільству.
читач
Для Абитуриент: Ви чого на Лікарчука накинулись? Він захищає вступ до ВНЗ по результатах ЗНО (і без атестатів). ЗНО треба вдосконалювати, але не знищувати, як цього добиваються Табачник і Зайцева.
Коментувати
flesh
Єдиний,хто насправді прагне краху системи ЗНО (якщо не повернеться директором УЦОЯО) - це сам Лікарчук. Звідси всі його страшилки про "крах системи ЗНО", "повний абсурд" тощо. Вже,бідолаха, й не знає, що б його новенького вибрехати. Вже й за оприлюднення відповідей чіпляється:мовляв, чому не вивішуються не лише ПРАВИЛЬНІ відповіді, а й НЕПРАВИЛЬНІ? А знає ж,старий лис,що правильні відповіді у різних зошитах є під різними літерами: якщо в зошиті №1 правильна відповідь "А",то зрозуміло, що в зошиті №2 вона буде де завгодно, тільки не "А", щоб учасники тестування не списували один у одного.То що ж робити співробітникам УЦОЯО - чи доцільно ці величезні таблиці правильних відповідей ДУБЛЮВАТИ ТРИЧІ?І Лікарчук про це чудово знає!Але діє за принципом «ТАК НЕ ДОСТАВАЙСЯ Ж ТЫ,ЗНО,НИКОМУ,-БЕЗ МЕНЯ!»
Абитуриент
Повністю згоден із teacher!!!!!!!!!! Лейтмотив інтерв"ю - я був ефективним менеджером, приймав досконалі управлінські рішення. Сидів собі, чекав приводу, щоб знову повернутися до інформаційного простору, щоб не забували, і раз, як "чорт із табакерки", давай коментувати: "повний абсурд", "занепад системи", "один я знаю про ефективні методи боротьби з мобілками", не банк тестів, а вокзал тощо. Попіарився, покрасувався, обгадив працівників УЦОЯО і мабуть почувається верховним суддею, оцінщиком їхньої роботи. А про дурню із сесійністю лише побіжно. Мовляв у тих умовах це було єдино правильне рішення, бо безгрошів"я. А чому не шукав гроші, не обивав пороги. Про це мовчить, а з розумним виглядом коментує ситуації, які виїдженого яйця не варіті. Одне слово, "ГЕРОЙ ВЧОРАШНІХ ДНІВ".
ЛПТ
"Тестовые задания публикуются через несколько минут после начала тестирования... ." А технология проста, как хозяйственное мыло. Регестрируются люди, которым это тестирование "до лампы". Их единственная функция - зафиксировать содержание теста - и покинуть помещение. Полученную информацию очень быстро обрабатывают специалисты - и электромагнитные волны со скоростью света несут на экраны различных ай-штучек тестируемых правильные ответы... . На Украине эта методика успешно работает несколько лет, вот только специфическая национальная жаба не позволяет сразу же выставить полученную информацию в тырнет... .
teacher
Перше питання, на яке повинен був відповісти Лікарчук, це про тест з англійської мови 2010 р. Якби подібна ситуація відбулася цьогоріч, чи говорив би пан Лікарчук з усіх телеекранів про гадів-репетиторів, які не знали, що таке "Тунець"? А так позиція пана Лікарчука зрозуміла - облити брудом людей, які чесно і щиро роблять свою справу, щоб розумні дітки али хоча б якийсь шанс учитися в найкращих вишах країни на бюджеті. Не про них дбає Лікарчук, а про власні амбіції: "Поверніть мене назад в УЦОЯО".
читач
Для teacher: Для teacher: Погоджуюсь з Вами про тест з англійської мови 2010 року – це недолік в роботі Лікарчука. Але на сьогоднішній день про помилки в організації ЗНО він має рацію і нехай говорить, бо ці помилки треба виправляти і тести вдосконалювати. Але ж влада тільки й прагне позбутися ЗНО, тому намагається змінити ставлення населення до тестування на негативне і провокує це неорганізованими діями УЦОЯО.
читач
Для teacher: До речі, в 2010 році Лікарчука з англійським могли підставити підлеглі, бо не факт, що він знавець англійської і міг оцінювати тест.
Надя
Для teacher: В этом году ошибок в тестах было достаточно. Чего стоят только перепутанные буквы в тесте по истории. Не имеет смыла вспоминать 2010, когда при нынешнем министре образования проблем хватает.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!