Osvita.ua ЗНО Статті Байки про ЗНО
Байки про ЗНО

Усього за п’ять років Український центр оцінювання якості освіти зумів усталити в нашому суспільстві кілька міфічних байок про свою діяльність

Байки про ЗНО

Задля того щоб не бути обвинуваченим у тестофобії чи упередженому ставленні до самого факту необхідності існування на державному рівні центру оцінювання, хочу зафіксувати свою принципову позицію. Я запеклий прихильник зовнішнього оцінювання випускників шкіл з метою встановлення реального рівня освіченості учнів і можливості їх подальшого навчання у вищих навчальних закладах. Завжди вважав, стою на тому й у подальшому не планую змінювати власну думку про те, що саме тестова форма оцінювання навчальних досягнень є найбільш ефективною, об’єктивною та науково обґрунтованою.

Разом з тим уважаю за потрібне казати, доводити та переконувати: методологія та організація зовнішнього незалежного оцінювання, що склалися сьогодні на загальнодержавному рівні, та з такою завзятістю відстоюється Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО), потребують суттєвих якісних змін.

Уперте невизнання чималих прорахунків, приховування істинних результатів ЗНО випускників українських шкіл, а головне ‑ відсутність чіткого бачення свого перспективного розвитку виправдовуються кількома байками, що поширюються УЦОЯО в суспільстві.

Байка про те, як ЗНО корупцію викоренило

П’ять років тому, упроваджуючи незалежне оцінювання та поєднавши випускні іспити одинадцятикласників у школі із вступними у ВНЗ, пересічним громадянам стали нав’язувати таку думку: ось прийде ЗНО та скасує корупцію: і у школі з атестатами про середню освіту, і у вищих навчальних закладах зі вступом "по блату".

Потім і міністри, й депутати почали, так би мовити, не в повний голос, але уточнювати: провідна мета ЗНО не є антикорупційною. Засоби масової інформації продовжували викривати вузівських хабарників, факти хабарництва при вступі у ВНЗ неодноразово підтверджували і в міністерстві освіти, але байка про антикорупційність незалежного тестування настільки оволоділа свідомістю мас, що суспільство вже не сприймає ідею повернення іспитів для абітурієнтів.

А УЦОЯО вперто продовжує підпитувати байку про боротьбу ЗНО з корупцією. Ось пряма мова директора Центру І. Зайцевої в офіційному виданні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України – газеті "Освіта України": "...однією з безперечних його переваг є набагато менші, ніж за традиційних іспитів, підозри в корупції". Як красиво викладається! Усе! Корупції завдяки ЗНО при вступі у ВНЗ вже взагалі не існує, це тільки "підозри в корупції".

Байки тільки тоді живучі, коли потрібні й тим, хто розповідає, й тим, кому розповідають. Для чого вони пані Зайцевій? Зрозуміло – задля того, щоб довести: Український центр на такій висоті, що й удосконалення взагалі не потребує. А учням-випускникам та їхнім батькам від такої думки теплішає на душі: там "усе чесно" й у ВНЗ потрапляють за рівнем знань, а не за кількістю грошової маси в гаманцях.

Більшість батьків і самих абітурієнтів були б дуже неприємно вражені, коли б дізналися, що корупційні схеми вступу у ВНЗ не тільки не канули в Лєту, а, на мою думку, успішно пристосувались до ЗНО та тестування із сертифікатами.

Як на мене, то поле діяльності в цій царині занадто просторе. "Підозри в корупції" провокують і додаткові сесії, й залишені пільги та преференції для певних категорій абітурієнтів, і медичні та інші довідки, й надання можливості списувати під час тестування тим, кому "треба", й заздалегідь відомі "потрібним" випускникам відповіді, й додаткові іспити в деяких ВНЗ, які все й вирішують, і наявна можливість прямого втручання в результати тестування.

І все це надійно прикривається тезою про те, що все "комп’ютеризовано", та замовчується антитеза про те, що комп’ютерами керують реальні люди з реальними "потребами". У всякому разі й дотепер у вищі навчальні заклади кому "треба", ті й поступають.

За останній рік рівень корупції в Україні, за даними міжнародних експертів, суттєво підвищився, а 162 місце нашої країни пояснюється й певним внеском хабарництва при зарахуванні абітурієнтів на навчання у вищі навчальні заклади. Для пересічного громадянина незаперечним фактом подолання корупції при вступі до ВНЗ буде таке становище, коли студенти інституту міжнародних відносин у Києві будуть приїжджати на заняття маршрутками, а в технічні вищі навчальні заклади – на мерседесах.

Байка про те, що у ВНЗ відбирають найкращих

Нинішній рік видався показовим для поширення чуток про те, що у вищі навчальні заклади України приходять виключно талановиті. Улітку Інтернет захльостувався повідомленнями абітурієнтів, як вони зі своїми чесно набраними балами пройшли на навчання.

Та і як могло бути інакше, ураховуючи збіг визначальних обставин. По-перше, кількість вищих навчальних закладів в Україні перевищує кількість таких у Німеччині, Франції та Великій Британії разом узятих. А по-друге, кількість цьогорічних випускників українських шкіл знизилась майже вдвічі й на бюджеті місця у ВНЗ зараховували всіх охочих, а приватні вищі навчальні заклади просто полювали на абітурієнта.

"Ось бачите, ‑ радіють прихильники необхідної "сталості" системи ЗНО, що склалась, ‑ нічого принципово змінювати не треба. Якщо дитина добре підготується до тестування, то їй гарантується вступ у ВНЗ".

А між тим провідні вищи навчальні заклади провели повторне тестування студентів-першокурсників та оприлюднили жахливі речі: і половина з них не пред’являє навіть мінімум у необхідному рівні підготовки. З одного боку, стверджується, що вступ у ВНЗ ‑ виключно за рівнем знань, а з іншого – хапаються за голови: хто прийшов учитись і з якої такої нагоди він має одержати вищу освіту.

Директор Центру підтверджує, що у "змістовій підготовці" є дуже тривожні приводи для розмови, "цьогоріч 30 відсотків тих, хто склав тест з математики, не змогли відповісти на елементарне запитання про теорему Піфагора". То хто ж, урешті-решт, потрапляє на навчання у вищі навчальні заклади: талановиті абітурієнти, кращі за рівнем знань, кращі з наявних чи всі, хто впорався хоча б з якимись завданнями на ЗНО?

Байка про те, що українське ЗНО найкраще у світі

Це найулюбленіша міфологічна байка Українського центру. Вона розповідається на всі голоси, за любих обставин, з додаванням сюжетної впевненості. "Ми досягли досить позитивного результату", ‑ закріплює міф пані Зайцева. А щоб додати байці впевненості, посилається на "дуже багато міжнародних експертів". Звісно, що без прізвищ. Може хтось з експертів і похвалив діяльність Українського центру, а за чарочкою української горілки хтось навіть виспівував дифірамби на його адресу. Цілком погоджуюсь: западні експерти – люди й толерантні, й виховані, і... їм наше ЗНО так важливе, як червоні бурі на Марсі.

Та не все так добре, як розповідається. Якби було все "в ажурі", то Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України не було би змушене на наступний рік приймати пропозицію "збільшити прохідний бал у сертифікаті зовнішнього оцінювання із профільних предметів зі 124 до 140".

Так що ж конкретно, як на мене, треба негайно змінити у „сталій” українській системі незалежного оцінювання?

По-перше, створити чи принаймні приступити до створення банку тестових завдань з кожної дисципліни, де має бути три, п’ять чи навіть десять тисяч завдань. Усі завдання оприлюднити, а учні хай починають готуватись до ЗНО хоч із першого класу, а не щось зазубрювати в останні місяці одинадцятого на шкоду "непотрібних" предметів. Оце й буде потужнішим стимулюючим поштовхом до дійсного навчання дитини у школі.

До речі, директор Центру наголошує, що вони за п’ять років "доволі успішно подолали період становлення", а "середньостатистичний термін становлення системи ЗНО у країні становить приблизно 10 років". Це й так, і не зовсім так, бо десятирічний строк становлення системи ЗНО обумовлюється створенням в інших країнах величезного банку тестових завдань. А у вітчизняному Центрі не те щоби банку, а навіть банки, в яку можна накопичувати апробовані завдання, не створили. Так й оті 10 років зненацька пройдуть, а ми все будемо пишатися, що пройшли період становлення.

По-друге, треба уніфікувати всі тестові завдання з усіх предметів. Ну не може вважатися природною така ситуація, коли кожний автор тестових завдань самостійно, на свій розсуд, без жодної аргументації визначає зміст тестів, вибирає кількість завдань, форму їх представлення чи кількість балів за виконання. Ну це ж абсурд, який чомусь туманно пояснюється "специфікою" окремих предметів. А пані Зайцева ще й наголосила, що не слід і у 2012-му чекати "революції" в цьому питанні, бо, на її думку, "філологічні завдання важко піддаються формалізації ‑ їх важко "вдягти" в тестову форму". Мабуть, важко, коли не вмієш "одягати" чи намагаєшся вдягнути в "шаровари".

По-третє, треба терміново не "обговорювати", а вводити різнорівневі тести з різною кількістю балів за виконання завдань. І хай учень сам вибирає, які завдання на ЗНО йому виконувати чи на якому рівні йому зупинитись. І думка пані Зайцевої про різний рівень підготовки абітурієнтів із математики для різних ВНЗ тут ні до чого. Тест для всіх повинен бути єдиним, але трьох- або навіть чотирьохрівневим за ступенем складності тестових завдань, а ще краще – за кількістю елементарних мисленнєвих дій.

Четверте. Уже навіть і наші школи переходять на електронні носії інформації та ведення документації, використовують інформаційні технології та комп’ютерні мережі для організації педагогічного процесу чи оцінювання навчальних досягнень учнів. А УЦОЯО ще не один рік, напевно, планує балувати нас організацією тестування на твердих носіях. До вподоби, мабуть, Українському центру робити розсилку, шифрувати, запаковувати-розпаковувати та роздавати-збирати тестові зошити.

А все може бути куди більш простим і зручним. Прийшла дитина на ЗНО, одержала індивідуальний код доступу до бази тестових завдань, увійшла в систему й одержала свій індивідуальний пакет завдань. Сиди та працюй, а здав роботу й цього ж дня маєш свої набрані бали, а не очікуєш результатів тестування по півтора-два тижні, доки терпець не урветься.

Це занадто складно – уважають у Центрі та продовжують тягти нас у "світле майбутнє" з усіма його атрибутами на зразок зошитів, бланків, пакетів тощо.

Байка про те, як ЗНО покращує якість освіти

А це вже байка, яка взагалі в Центрі не піддається жодному сумніву. Очільниця УЦОЯО так і наголошує, що в Центрі "тепер можемо приділити основну увагу саме підвищенню якості освіти".

Тобто питання підвищення якості української освіти завжди було в полі зору Центру, а відтепер йому можна "приділити основну увагу". Ось якби ще хоч би натякнули, як у Центрі підвищують якість освіти, яким чином, в який спосіб? Хіба теза "провели ЗНО – підвищили якість освіти" не викликає заперечення? Нічого українське ЗНО не підвищує, воно як може щороку лише робить спробу зафіксувати рівень оволодіння випускників "основами наук" із визначенням тільки об’єму пам’яті учнів, а не їх освіченості.

УЦОЯО щороку представляє результати зовнішнього незалежного оцінювання, на моє глибоке переконання, у спотвореному вигляді. Що маю на увазі? Хтось за часів упровадження українського варіанту ЗНО винайшов класну річ – переводити реально набрані учнями бали за виконання тестових завдань у 200-бальну систему. Кажуть, що з метою уніфікації. Але той, хто це придумав, заслуговує на найвищий рівень оплесків, бо є далекоглядною людиною.

Реальні результати тестування наших випускників викликали б таке обурення, що ото ЗНО відбулось би в перший і останній раз. Бо весь світ побачив би, що жодний учень, який складає тести, не набирає максимальну кількість балів, що переважна кількість не набирає не те що половину, а навіть третину від максимально можливої кількості балів. Така провальна ситуація не могла б задовольнити ані міністерство освіти, ані школи, ані дітей, ані батьків.

А так – геніально просто – обирається кращий на тестуванні (зовсім не важливо скільки балів він набирає!), йому приписується 200 балів, а далі всі інші підтягуються під такого "кращого"!

І всі задоволені, бо набрати, припустимо, 178 із 200 набагато привабливіше, ніж 26 із 58! А побудувавши цілу купу графіків і діаграм у звіті УЦОЯО та напустивши наукового туману про нормальний розподіл Гауса, надійність і валідність тестів, чим підтвердити зростання рівня української освіти, можна одержати ще на рік індульгенцію на свою діяльність від освітянського міністерства та взагалі від українського суспільства.

Підвищення рівня якості освіти – це процес, а зовнішнє незалежне оцінювання – лише результат. Тим більше, що поняття "якість освіти" не тільки й не стільки є рівнем освіченості учня, а ще цілої низки суттєвих критеріїв відповідно до європейських стандартів. А це вже окрема тема.

Байка про те, чому треба купувати "Індивідуальні комплекти"

Це остання байка за датою оприлюднення, а не за їх кількістю. Це вже ноу-хау по-українськи від УЦОЯО. Цього року працівники центру підготували "Індивідуальні комплекти для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання 2012". Директор центру нахвалює свій товар: "Ми доволі тривалий час розмірковували, як організувати і подати цей комплект матеріалів, що систематизував би знання абітурієнта".

Поцікавимося, що в той комплект входить: збірка тестових завдань; програма та загальна характеристика ЗНО-2012; методичні рекомендації з підготовки до тестування; демонстраційний варіант тесту ЗНО-2012; тренувальний тест і бланки відповідей.

Коштує такий комплект 50 грн, а з огляду на те, що учням потрібно кілька комплектів із різних предметів, то цю суму треба помножити на кількість комплектів.

Виникає не одне, а багато запитань. Як таким складом комплекту можна "систематизувати знання абітурієнтів"? У кращому випадку комплект зможе орієнтувати учня лише у процедурі проведення ЗНО.

Чому комплект має назву "індивідуальний"? Хіба його підготували для кожного конкретного абітурієнта? Та ні! Він один-однаковісінький для всіх. Керуючись логікою УЦОЯО, можна започаткувати виготовлення індивідуальних підручників для учня. Припустимо, видавати не банальний підручник "Математика", а підручник із гучною назвою "Індивідуальна математика".

А взагалі, чому, якщо в нашій державі середня освіта безкоштовна, проведення вступних іспитів у вищі навчальні заклади дотепер було безкоштовним, учень повинен бігти й купувати за батьківський кошт якісь індивідуальні комплекти? Тоді може ще за бланки тестових зошитів для проведення ЗНО треба збирати гроші?

І чому б усі ці "індивідуальні комплекти" просто на викласти на сайті УЦОЯО? А кому потрібно, той зайде туди й ознайомиться і з тестовими завданнями, і з бланками відповідей. Чому те, що повинні робити в центрі безкоштовно, бо одержують заробітну плату з наших із вами податків, виставляється на продаж?

Навесні цього року міністерство освіти вже видрукувало збірки завдань для державної підсумкової атестації. І що з того вийшло? Освітяни, батьки й учні добре пам’ятають і дотепер. Почистили батьківські кишені на кілька сотень гривень, а потім сказали, що „ви нас не так зрозуміли”, що купувати такі збірки було не обов’язково, а вчитель сам може підготувати завдання. Як результат, проведення контрольних робіт було потрібне тільки видавцям отих збірок.

Якщо так учиняють "батьки" української освіти, то чому б не надолужувати свій бюджет і "дитині" – Українському центру оцінювання якості освіти? "Саме за це єдине видання центр бере відповідальність", ‑ офіційно заявила пані Зайцева. А чому б і не заявити, коли брати відповідальність не має за що, бо легко брати відповідальність за бланки відповідей.

А чи дійсно такі індивідуальні комплекти конче необхідні нашим абітурієнтам? Із часом зрозуміємо. Напевно, тоді, коли всі комплекти пройдуть через руки посередників, а вже потім надійдуть до учнів, із підвищенням роздрібної ціни.

Навмисно не хочу підбивати підсумки, тим більше узагальнюючи. Просто виклав своє бачення такого резонансного явища, як зовнішнє незалежне оцінювання. Навіть якщо хтось не погоджується з такою точкою зору, уважаю, що маю право на власну позицію. А тим, хто думає інакше, буде у пригоді таке арабське прислів’я: скільки не промовляй слово "халва", у роті солодше не стане, а скільки не затверджуй, що в українському варіанті ЗНО все добре, краще воно не стане.

Автор: Олег Іванов, головний редактор журналу "Відкритий урок".

Освіта.ua
13.12.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Віктор
"саме тестова форма оцінювання навчальних досягнень є найбільш ефективною, об’єктивною та науково обґрунтованою" Що? Тестова форма у тому вигляді, у якому вона зараз перебуває на ЗНО, просто жахлива. Та взагалі, як вона може бути об’єктивною? Ось вам приклад із ЗНО з хімії: для того, щоб написати ЗНО треба знати не стількі хімічні закони, скільки окремі факти. Та, навіть якщо тести будуть складатися з "об’єктивних" питань, це дурня якась. За допомогою тестів не можна визначити, розуміє учень закони та принципи, чи просто знає їх на пам’ять. Саме завдяки ЗНО можна поступити до ВНЗ, просто визубривши учбовий матеріал, і при цьому взагалі не розуміючи того, що вивчив. Інше діло, коли екзамен проходить в усній формі - тут вже потрібна цілковита відповідь на запитання, а не буква, яку вибрав, і за неї тобі зарахували бал. Тестова форма оцінювання неповноцінна. Вона і не може бути повноцінною. У ЗНО є тільки одна перевага - швидкість перевірки учнівських робіт. А недоліків забагато.
Юлія
Подивіться на загальний рівень випускників! Ну до чого тут ЗНО, якщо в школі їх зараз не навчають елементарним речам? Звісно, рейтинг показує кращих з тих, хто вступає у цьому році, а ВИШам все одно необхідно набрати певну кількість студентів. ОТ вони і добирають з тих, хто вступає. Щодо зарубіжних експертів наведу єдиний приклад - зверніть увагу на мету створення Громадянської мережі "ОПОРА" та джерела її фінансування, і відразу стане зрозумілим, чи цікавить наша система закордонних експертів. Одним словом, здається мені, що це чергова замовна стаття або ще одна спроба "пропіяритися" за рахунок ЗНО, бо це ж зараз модно! Такі статті потрібні тим, хто погано склав ЗНО та шукає виправдань, або тим, хто не хоче готуватися. Раджу усім починати готуватися заздалегіть (доречі, не обов'язково для цього витрачати купу грошей): відкривайте програми ЗНО, вивчайте розділи і тематику, переглядайте тестові завдання минулих років, і успіх вам гарантовано! А невдахи нехай вишукують подібні аргументи
Влад
Точно.
Марія
А я от майже не готувалась до ЗНО і написала укр. на 198, математику -200, фізику - 195. Бо всі 11 років вчилась добре. І перед написанням тесту, коли всі намагались вивчити те,що неможливо вже було б вивчити, я спокійно передивилась конспекти і все. Тому раджу вам просто нормально навчатися,а не байдики бити!
Коментувати
Юлія
Шановні, невже ніхто з вас не чув про ситуації, коли діти вступали за результатами тестування до провідних ВИШів України? Наведу приклад з власного досвіду мами абітурієнтки: нас спонукали заплатити за атестат, але ми пішли на принцип; у нас була змога дати хабаря за вступ до одного з національних університетів, але ми нею не скористалися. Так, нервували, чекали на 2-у хвилю, але ж вступили на бюджет власними силами за результатами ЗНО!!!! Не зважаючи на занижений бал атестату! Таких прикладів я особисто знаю багато. Навіть "ОПОРА" радить не витрачати кошти за обман під час вступу. Можливо, варто не читати із захопленням подібні статті, а серйозно готуватися до складання тестів та вступу? Чому у цій статті жодного слова не сказано про курси підготовки до ЗНО, які за великі гроші використовують навіть не свої матеріали, а тести, розроблені УЦОЯО, не маючи при цьому відповідної фахової підготовки? За що гроші деруть? І хто примушував купувати ці комплекти? А як дітям із села готуватися?
Аноним
Цікава стаття! Читав із захопленням!!!
Александр
Автор заведомо обижает людей набравших 200. Если посмотреть результаты, то по большинству предметов 200 соответствует максимуму прямых балов и говорить, що жодний учень, який складає тести, не набирає максимальну кількість балів, нельзя.
ромко
Для Александр: ні
Коментувати
Наталія
А як думає влада про те, чим заплатити на контрактне навчання в медичні університети, якщо зарплата до 2 тисяч. А харчування, підручники, проживання, одяг?
Б.М.
Якщо не можете вчитися на контракті, підготуйтеся, здайте ЗНО на високий бал і будете вчитися на бюджеті.
KK
в мед всегда маленькое количество бюдж.мест и берут только своих!
Miya Elly
В меді МАЛО бюджетних місць?? Просто там бали треба високі для вступу, ось і все. А беруть усіх, хто проходить по балах. Спочатку, правда, пільговики і цільовики, їх теж вистачає. Харчування - сумки з дому, підручники видають безкоштовно, одяг, думаю, купували і живучи вдома.) Так що прожити можна. Контракт мало хто потягне..
Коментувати
Выкторія
Я б подивилась, як ви самі це своє ЗНО напишите. Дай Бог, щоб хоч половину написали. Мета ЗНО взагалі яка? Корупція як була так і залишилась - все одно діти платять, щоб поступити у ВНЗ, неважливо на бюджет, чи за контрактом. Все що ви робите - це руйнуюте долі та життя як дітей, так і ії батьків, бо не у всіх є змога заплатити за поступлення або 100$ за 1 дурнуватий бал. Вашим онукам та дітям ще поступати, хоча, що вам до того? І так вже грошей скосили..
Б.М.
Для Выкторія: Не розумію дурості людей, які платять за вступ. Ліцензії на контракт настільки великі, що зарахують і мавпу, яка принесе мінімальний сертифікат ЗНО. Прочитайте умови вступу на бюджет, і побачите, що якщо Ваша дитина дитина краща, то вона пройде на бюджет, тільки вчасно подайте оригінал атестату, якщо ні, то ніхто Вам не допоможе. Різні негідники Вас дурять, а Ви піддаєтеся. Багато батьків переконані, що їхні розумні діти повинні навчатися на економічному, аб міжнародних відносинах. Шановні, якщо Ви бідні, то Ваші діти, які закінчать ці факультети у переважній більшості залишаться бідними і безробітними. Тільки це прийде до Вас через 5 років. Якщо Ваша дитина справді розумна, то вступайте на програмування, мех.-мат., фізичний, хімічний , біологічний факультети. На Заході з задоволенням беруть на роботу таких розумних людей.
Коментувати
Наталія
На жаль перервався текст... Слава Богу, що ще працюють лікарі Тієї системи навчання - 70-80 років.
Наталія
Ви всі дуже гарно пишете про ЗНО... А що робити тим дітям, які закінчили училища, коледжі, там провчилися 4 роки, випустилися з відмінними знаннями та червоними депломами, і вступають в інститути та університети на ті ж спеціальності, і так само як випусники шкіл мають здавати ЗНО. Хоча в школах програма змінюється щороку, а випускники училищ тіль краєм вуха (на перших курсах) чули ті чи інші прізвища письменників???? Хіба дитина буде знати ту українську літературу, якщо вона тіль перед здачею ЗНО з нею поверхово ознайомиться, а коли здасть тести, одразу ж забуде. Ось ми - учні 80 років знаємо твори та письменників української літератури і на сьогодні, яку тоді вивчали, а зараз, що??? Взяли собі моду програму щороку змінювати. Куди ви її змінюєте? Адже всі розуміють, що ніхто толком нічого не знає! І получається, діти програму повністю засвоїти не можуть - купляють атестати, ЗНО, ВНЗ, працевлаштування - маємо не професійних спеціалістів з вищою освітою. Подивіться, як нам ставлять діагнози, хто нас лікує????? Слава Богу, що ще працюю...
Денис
Ви зущаєтесь!? ви хоч бачили питаня ЗНО!?
микола
ЗНО справді дає змогу відібрати кращих, але правила прийому до вузів дозволяють зараховувати і відверто слабих. Для вузів ІІІ - ІV рівня необхідно підвищити прохідний бал до 140 з непрофільного і до 160 (або й 170) з профільного.предмету, враховуючи профільний предмет з коефіцієнтом 2, бал атестата замінити комплексним тестом з 8 - 10 предметів. Зменшити навантаження до 6 - 8 студентів на викладача та до 12 - 15 студентів на практичному занятті. Створити при вузах коледжі, у яких вчились би учні з нижчими рейтинговими балами та переводились студенти, які не здатні освоїти вузівську програму.
Влад
Скажу честно я в шоке от украинского ЗНО. Я жил в Турции и там что-то похожое на зно есть. Там коррупции не может быть вообще: 1-Всё происходит в полном электронном даже выбор вуза идешь делать в лицей/школу где учился через ихнюю систему. 2-Сделал выбор посмотрел куда тебя СИСТЕМА закинула по твои набранным балам. 3-Если тебя что то не устроит можешь 4 раза делать выбор периодически по 10 выбирать 10 вузов за один раз. 4-Если тебя всё устроило тогда идешь в школу/лицей где делал выбор. 5-Они тебе распечатают куда тебя система закинула дают справку. 6-Ты идешь с этой справкой туда куда тебя определили и тебя не имеют права не взят туда. Всё просто и четко. Разве для такого много ума надо ?
Марія
ЗНО - загалом непогана система оцінювання знань. хіба вступні іспити при ВНЗ кращі? багато моїх знайомих намагалися поступити в технікуми після 9-го класу, але там своїми очима бачили, як повні телепні отримували високі оцінки, а розумних дітей просто валили, бо технікум "нє рєзінавий". зрозуміло, що справа була в грошах. так, ЗНО не ідеальне, але шанс поступити є в усіх розумних дітей. але я не згодна з прохідним балом 124. якщо подивитись таблицю, яка показує як бал атестата виглядає у 200-бальній системі, 124 бали - це 4 за 12-бальною системою. 4 бали в школах зазвичай отримують ті, хто нічого не знає. то як такого абітурієнта можна взагалі брати в ВНЗ навіть на контракт? я вважаю, що треба підвищите прохідний бал до 140 з непрофільного предмету і до 160 з профільного.
Ніна
Для Марія: Абсолютно погоджуюсь! Не може бути гарним професіоналом людина, яка засвоїла елементарну шкільну програму на початковому та середньому рівні.
Абітурієнтка
Для Ніна: те, що ви називаєте "елементарна шкільна програма", не так вже й легко засвоїти, тим паче, що учні перетворюються на "рабів" атестата, а вчителі при кожній нагоді погрожують поганою оцінкою за рік. Ліпше було б якби учні ретельно вивчали потрібні їм предмети при вступі і не хвилювались, що якийсь наділений владою вчитель поставить погану оцінку по зайвому предмету, накшталт Людина і світ, НВП, Захист відчизни, Етика, Екологія, Історія рідного краю, Образотворче мистецтво, Історія православної культури. Цих предметів у шкільній програмі неміряно. Витрачати на них час - нераціонально. Коли працюєш на атестат, а якийсь мажор, котрий і на уроках зріда зїявлявся, отримує 12 балів, навертаються сльози. P.S. Запорізький багатопрофільний ліцей №99
Коментувати
Татьянка
Уже навіть і наші школи переходять на електронні носії інформації та ведення документації, - вООБЩЕ-ТО это вынужденность школ, взять те же учебники. а если их нет, конечно все в электронном виде используется. Может идея компьютеризации прохождения ЗНО и хорошая, но: 1) материальная база школ не потянет его, н-р, в день тестирования сегодня было 300 участников. и что в школе должно быть 300 компов?! у них 6 компов на ладан дышат. 2) при регистрации на ЗНО надо работать с компьютерной программой. для некоторых это АУТ! они не умеют! это ж сколько бы понадобилось ЧАСОВ такому абитуриенту, чтобы ответить на компе на задания на ЗНО,
Татьянка
Что-то я не нашла в статье ни одного примера, как можно с низкими балами сертифика поступить в ВУЗ.
111
Для МАКС: А многоточие всегда состоит из трех точек.
Олександр
Дивна стаття. Складається таке враження, що за пана Лікарчука все було прекрасно і з ЗНО і з банком тестів, а після нього повністю все розвалилось. Адже і за його прекрасного керівництва у вуз поступив один учень з нашої школи з 124 балами. Вже на 4 курсі, правда у батьків на 4 здорових бички менше стало...:)
Роман
Для Олександр: Та вже хоч така. Проте, не можна сказати, що за пана Лікарчука було краще. Я якось намагався з ним подискутувати, коли він на радіо «Ера» був запрошений на передачу (це вже, правда, після його відставки було) писав і про електронні (комп’ютерні) тести, і про банк завдань, і про індивідуальні завдання для кожного тестованого, і про сучасні методики у тестології (IRT і подібні). Це навіть прочитали в ефірі. Єдина відповідь, яку дав пан Лікарчук на це була приблизно такою - "а як же тоді порівнювати результати, якщо всі будуть виконувати різні завдання? Ні, так не можна! Тільки на папері, тільки шифрувати і нехай всі пишуть одні й ті ж завдання." Проффессорр, нічого не скажеш! Доки такі проффессорри будуть керувати процесом, змін не ждіть. Тож, багато в чому автор таки правий. Але не можна казати, що це "заслуга" лише теперішнього керівництва.
Коментувати
Александр
это ВНО полнейший бред!!!! здесь многие высказываются,что дети дебилы,нужно поднять средний бал по всем предметам до 170-180 чтоб самые умные поступали. а как быть остальным?например,тем кто предрасположен к определенной професии и ему не особо даются некоторые предметы.например,я хочу поступить на автомобильный факультет,стать конструктором ДВС.на пробном тестировании сдал математику на 198.пробовал пройти задания по физике и химии в онлайн режиме: оба предмета не ниже 190.но вот проблема в следующем: по украинскому языку и литературе я еле набираю 160 балов.мне для обученя в ВУЗе украинский язык и литература совершенно не нужна.я ведь не филологом собираюсь стать.может стоит вести речь лишь о профильных предметах?
Олег
Для Александр: Я вважаю, що кожна нормальна освічена людина в Україні повинна знати державну мову, тобто українську. И поверь мне, она тебе нужна, чтобы развивать страну, ведь это язык, на котором общаеться большинство Украины. Тоді якй сенс філологу здавати історію, коли вона, за вашими твердженнями, йому не потрібна.
Sceptik
Для Александр: Ти ж плануеш стати освіченою людиною."Узкий специалист подобен флюсу."-Козьма Прутков.Цей вислів не втратив актуальність.Тому мову треба вчити.
Sceptik
Автор статьи прав в том,что касается недостатков ЗНО.Конечно,нынешнее тестирование ОЧЕНЬ далеко от идеала,отражает уровень знаний выпускников только по отношению друг к другу,а не качество образования.Возмущают и методы выкачивания денег с помощью недоделанных "Индивидуальных комплектов",пробного ЗНО.Действительно,"...чому б усі ці "індивідуальні комплекти" просто на викласти на сайті УЦОЯО?"Сомнительна необходимость итоговой школьной аттестации-ведь всем известно,что она проходит практически под диктовку учителей. ЗНО могло бы одновременно стать выпускными и вступительными экзаменами.После и по результатам ЗНО стоило бы выставлять итоговые баллы в аттестат.Насколько меньше стало бы медалистов!!!Но при всех недостатках-ЗНО однозначно лучше вузовских экзаменов.
Коментувати
Настя
У минулому році здавала ЗНО.Отримала досить високі бали. Після чого без особливих проблем вступила до бажаного вишу, звичайно на безкоштовній основі. Провчившись семестр зрозуміла: пів моєї групи - вибачте, розумово відсталі. Через малу к-ть випускників, та того факту, що заяву на вступ можна подавати , якщо не помиляюсь,до 5 вишів, та як наслідок наявність 3 хвиль вступу вступили навіть, ті у кого 584 б.!Ось, як навчатись, якщо викладач пів пари пояснює цим недо.. елементарні речі. Прохідні бали треба підняти - 165 мінімум,в іншому разі це не вища освіта, а вибачте, фігня якась...
Sceptik
Для Настя: К сожалению,это чистая правда.Большинству место в ПТУ.
іван
Для Настя: Молодець! Добре, що вже й самі студенти розуміють, яких дебілів випускають наші вузи. Для Настя:
Надійка
Для Настя: я не згодна, Франко, Стефаник, Кобилянська - талановиті автори. А наші західні говірки - дуже гарні і своєрідні, але достатньо вловити кілька закономірностей, і все одразу стане зрозумілим. Не треба боятися, не треба ненавидіти, бо всі ми - українці. А сюжети творів дуже цікаві й емоційно напружені, та й мова гарна, тільки вчити треба!
Коментувати
Вчителька
Цікава стаття. Багато з чим можна погодитися, насамперед, з тим, що система ЗНО не досконала, але це краще, ніж раніше було, коли лише одиниці без грошей всупали до ВНЗ. Недосконале, скоріше, не ЗНО, а система вступу, коли у виші беруть усіх із 124 балами. Викладаю історію в школі, готую до ЗНО вже декілька років і бачу, що "методом втику" можна заробити ці самі 124. Отже, прохідний бал просто необхідно підняти, хоч би до 160 з предмета. В цьому році у моїй школі 85 випускників і всі 100%-во зареєструвалися, навіть ті, що "навчаються" на рівні "нижче середнього". Смішно... Таке відчуття, що в нашій державі обов`язкова вища освіта.

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!