Osvita.ua ЗНО Статті Тестуємо тестування
Тестуємо тестування

Зовнішнє тестування. Чи доцільне воно сьогодні? Чи готове суспільство до його визнання? Як подолати розрив між вимогами до учнів та їх реальним бажанням учитись, а не тільки здати тести? Ми акцентуємо вашу увагу на різних точках зору вчителів. Наразі думки Ірини Гончарової, учителя Болградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2

Тестуємо тестування

Перші уроки проведення зовнішнього оцінювання або, як кажуть, тестування, які вони? Чи здатні висвітлити позитивні та негативні риси сучасної освіти України? І взагалі, це погано чи добре? На всі ці запитання навряд чи можна дати або знайти вичерпані й універсальні відповіді. Кожний учитель має з цього приводу власну думку. Пропоную шановному товариству свою.

Зовнішнє незалежне оцінювання за суттю своєю, незаперечно, - велике благо не тільки для сучасної школи, а і для всього суспільства, держави. Протягом останніх років, тобто після введення дванадцятибальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів, яка передбачає видачу атестатів з необмеженою кількістю оцінок низького рівня, разом з відміною обов'язкових перехідних іспитів і можливості залишитись на повторне навчання, тобто санкціонованим зниженням важливості отримання базових знань, тестування - єдине благо, запропоноване Міністерством освіти і науки України, яке може сприяти підвищенню важливості освіти.

Однак само по себе воно є в уяві суспільства чи пересічного громадянина невиправданим покаранням для молоді, яка закінчує середню школу. Поясню таку думку. На превеликий жаль, на сьогодні в нашій школі ще не спрацьовує система під гуманним і демократичним гаслом рівного доступу до якісної освіти для всіх громадян України. Тому зараз тестування - це не «фільтрація за рівнем освіченості», а... «порушення прав людини», зі слів відомих і не дуже відомих політиків.

Дійсно, якщо розглядати загальнообов'язкове тестування 2008 року, так воно і є. Тому, що підготовка до нього була занадто короткою. Для того щоб запропонувати учню таке тестування, треба готувати його впродовж усього навчання у школі середньої та старшої ланки, а ще краще - з першого класу.

На сьогодні маємо в освіті дійсно революційну ситуацію: з одного боку, учителі, які мають давати знання на тлі сучасного небажання вчитися з боку учнів, яке дуже часто підкріплюється з боку батьків твердженням, що вони здатні заплатити за їх навчання, тому для дітей головне - навчитись читати й писати - інше можна придбати за гроші; з іншого боку - високі очікування та вимоги сучасного суспільства до випускників наших шкіл.

Ставлення учня до освіти формується в родині. Озирнемось на дитинство батьків сьогоднішніх учнів. Вони вчились у часи, коли працювала система оцінювання кінцевих знань учнів за допомогою іспитів. Зараз підсумкова атестація передбачена тільки двічі: в дев'ятому й одинадцятому класі. Сьогодні багато батьків уважають, що до іспитів їх діти підготуються за один-два місяці, вони ж не повинні писати відповіді на екзаменаційні запитання - усе готове в будь-якому газетному кіоску. Купив - дав дитині, і на цьому все навчання з іспитами й закінчується. Однак ці батьки не враховують того, що їхнім дітям необхідно буде працювати в ринкових умовах, а освіченість, тобто конкурентоздатність, дітям у газетному кіоску не купиш.

Формування високоосвіченого покоління є першочерговою загальнодержавною задачею. Рівень розвитку країни в сучасному світі взагалі характеризується не розвитком промислового виробництва, а рівнем освіти населення. Тестування випускників не повинне бути тільки своєрідним бар'єром перешкоджання між школою та вищими навчальними закладами. Воно мусить бути дійсно способом вивчення рівня освіченості випускників.

Ми чомусь привчились досить некритично чи поверхово сприймати загальновизнану світову практику, а бездумно беремо тільки те, що лежить на поверхні. Можливо, так комусь зручніше чи дешевше!? Так і з тестуванням. До такого, як у нас зараз, тотального тестування випускників необхідно було започаткувати рубіжне тестування: і після 3-го (4-го) класу, і після 9-го, тобто розробити систему мінімумів, необхідних для переходу учнів із початкової школи до основної, а з 9-го класу у класи певної профільної підготовки.

Уже не кажу про проведення тестування за допомогою сучасних електронних засобів. Учням з урахуванням вікових особливостей, може бути запропонована певна кількість запитань чи то з кожного з предметів, що вивчаються, чи то інтегрованих за змістом освіти. А самі запитання мусять бути поставлені в такий спосіб, щоби можна було чітко виявити підготовку учня до наступного етапу навчання.

Та й оцінювання, за моїм переконанням, треба проводити з кожного із запропонованих предметів окремо й за тест у цілому. Оцінки з кожного предмета дадуть змогу й учню, і вчителям, і батькам проаналізувати рівень підготовленості до наступного етапу навчання. Оцінка за тест узагалі мо же бути обґрунтуванням для рекомендації проведення повторного тестування (якщо, наприклад, вона не більше ніж на 25 % менша за мінімальну гранично допустиму) або повторного курсу навчання (25% і більше відсотків).

Поділюсь власним баченням реалізації комп'ютерного тестування. Розглянемо два випадки: якщо школа підключена до мережі Інтернету й якщо не має такого підключення.

У першому випадку кожному учню централізовано видається індивідуальний код доступу. Його можна переправити до школи в запечатаному конверті, який відкривається під час тестування. Це код до спеціальної програми, яка й повинна бути створена Центром незалежного оцінювання якості освіти. За отриманим кодом в режимі on-line з бази тестових завдань учню пропонуються запитання за генератором випадкових величин.

В іншому випадку школа отримує диск із тестами, які утворені за тими ж принципами, що і для першого випадку, однак доступ до кожного тесту буде одноразовий і тільки при введенні учнем особистого коду, який він отримує під час проведення процедури тестування.

Така система переходу від одного етапу навчання до іншого буде створювати умови, коли, починаючи з початкової школи, учні будуть проходити систематичну планомірну підготовку до тестування. Батьки будуть вчасно проінформовані про рівень освіченості їхньої дитини, а вчителі будуть бачити найдетальнішу картину рівня навчальних досягнень кожного учня та завчасно корегувати індивідуально-диференційовану роботу з учнями за всіма напрямами та навчальними дисциплінами. Також буде виключена необ'єктивність оцінювання.

Коли учні будуть підготовлені протягом усього свого навчання до тестування будь-якого рівня, тоді вже не буде висловлювань про те, готова країна до тестування чи ні. Країна може бути готовою до проведення самої процедури тестування, але не будуть готові умови визнання цього процесу дійсним виявленням рівня освіченості учнів.

Система поетапного тестування повинна підняти престиж державного незалежного підсумкового тестування як результату отримання повної середньої освіти в очах суспільства.

Створення сучасної системи освіти повинне обумовлювати створення принципово нової системи оцінювання рівня навчальних компетентностей учнів. Тоді вчитель буде дійсним помічником учня в отриманні сучасної освіти, а оцінювання здійснюватиме комп'ютер. Це буде принципово нова ситуація в середній освіті нашої країни, на мій погляд, - дуже цікава.

Автор: І. Гончарова

Освіта.ua
23.12.2008

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!