Osvita.ua ЗНО Статті Тестування тестів ЗНО
Тестування тестів ЗНО

Цьогорічне зовнішнє незалежне оцінювання випускників українських шкіл висвітлило низку принципових запитань, на які треба дати аргументовані відповіді

Тестування тестів ЗНО

Навіть при побіжному аналізі тестових завдань, що запропонував Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), охоплює непереборне засмучення та виникає величезний знак запитання: а що взагалі вивчають 11 років у школі наші діти?

Складається враження, що з фізики вивчаються виключно екзотичні процеси на невідомій планеті, знання біології обмежуються кількістю тичинок, історія – сумбурна суміш подій і фактів, літературу зведено до визначення її жанрів тощо.

Про математику, що вивчається у школі, і казати важко, бо, поза всяким сумнівом, вона переобтяжена чи не в десятки разів. Пригадайте типову задачу зі стереометрії: у конус вписано кулю. Підведіть до мене хоча б одну людину, яка б у своєму житті бачила таку конструкцію на власні очі! І цього ще замало, бо все це розрізано площиною, а 30 учнів протягом 45-ти хвилин шукають косинус альфа. А якщо станеться така несподіванка, і кут знайдуть, чи не доцільне запитання в очах майже всіх учнів: якщо цей клятий кут складає 27,5 градуса, то це забагато чи замало, добре це чи не дуже?

Так, задача чудова, тільки потрібна далеко не кожному. Математика причісує розум, але „чесати” можна не тільки математичним гребінцем.

Ось і виходить, що випускники наших шкіл і дотепер – після численних багаторічних реформувань і перереформувань освіти в Україні – мусять видати неосяжну кількість формалізованих знань, украй далеких від сучасних реалій.

Хіба до цього має зводитися справжній зміст сучасної освіти? Мабуть, таке запитання найголовніше, бо саме воно є наріжним каменем наших „проривів” у демократичне суспільство, європейське співтовариство та світ високих технологій.

Задекларована нова парадигма сучасної української освіти, котру частіше за все називають гуманістичною або антропологічною, вимагає формування особистості учня, який уміє жити в умовах невизначеності, відповідальності, творчості, який навчився здійснювати конструктивні компетентнісні дії в різних видах життєдіяльності.

Тут, як кажуть, усе красиво, але цьогорічна кампанія ЗНО перекреслює привабливі гасла, що лунають з уст міністерських посадовців, а віз української освіти й досі стоїть у кайданах пострадянських "знань, умінь і навичок".

Українській школі конче потрібна принципово інша конструкція змісту освіти під кутом феномена сучасного єдиного та цілісного світу із загальнолюдськими цінностями. А тестові завдання для ЗНО мають бути „олюдненими”, оцінювати не ємність механічного запам’ятовування наших учнів, а їх здатність аналізувати історичні, соціальні, гуманітарні, загальнонаукові й інші факти та явища.

У надрах профільного освітянського міністерства зараз готується новий стандарт загальної середньої освіти України. Кажуть, що для цього й підсумкові контрольні роботи провели в усіх школах. А одним із завдань УЦОЯО саме і є моніторинг тенденцій в українському освітянському просторі. Без сумніву, новий освітній стандарт міністерство оприлюднить у визначений строк.

Тільки можна бути впевненим, що й новий стандарт буде похідним від діючого: дещо зміняться назви предметів і курсів, пройде черговий перерозподіл навчального часу, повикидають певні теми й невідомо для чого повводять нові... Бо й досі немає вивіреної моделі випускника нашої школи, ми й дотепер не спромоглись визначитись, яка людина потрібна Україні через 10–15 років.

Постає й питання про провідну мету ЗНО. Не хочеться вірити, що задля подолання корупції при вступі у ВНЗ, бо опікуватись корупційними проблемами мають інші установи. А непоодинокі факти свідчать: "потрібні" люди й сьогодні, за умови незалежного оцінювання, пристроять своє чадо в потрібні ВНЗ.

Виявляється, що й оцінити якість освіти учня (у повному розумінні цього поняття), який одинадцять років відвідував школу, запропоновані тести не спроможні. Вони задихаються в рамках суперечливих розрізнених навчальних предметних програм. Та і школа взагалі не зобов’язана ставити за мету підготовку майбутнього математики чи фізика – для цього існують вищі навчальні заклади. Школа змістом і засобами математики чи фізики має підготувати людину до таких умов життя, що постійно змінюються, особистість, яка мусить подолати виклики сучасності.

Існує ще одне завдання ЗНО: на загальнодержавному рівні централізовано спрямувати потоки абітурієнтів при вступі у ВНЗ. Напевно, такий підхід до певної міри виправданий: за кількістю ВНЗ Україна випередила всю Європу. Ось тільки одне погано – навіть аграрії намагаються готувати менеджерів і банкірів. Якщо це дійсно так, то незалежне тестування тут свою місію виконує безумовно.

Інший пласт запитань стосується змісту, форми та подачі тестових завдань.

Педагогічний тест – це система стандартизованих завдань. Може, самі розробники тестів і вбачають у своїх завданнях систему, але таку систему можна піддати аргументованій критиці. Неможливо зрозуміти, чому саме такі, а не інші завдання з’являються в тестах.

Чому з біології для систематики вибрали дельфіна? Це що, найпоширеніша тварина на українських теренах? Чому запитання в переважній більшості жодним чином не корелюються зі справжнім життям дитини, яке її оточує?

В якості позитивного прикладу можна навести тести з географії та хімії, де зроблено спробу наблизити завдання до реального життя пересічної людини, а не виписується „ідеальна ситуація” в завданнях. Виходить, що це не так-то вже і складно, було би бажання.

А чому тести з історії з року в рік обмежуються певним вузьким колом запитань, котрі до вподоби тільки розробникам завдань? А цього року запитання про „Валуєвський циркуляр” поставлено двічі!

А чи знаєте ви, "Що було спільним для революції 1905‑1907 рр. у Російській імперії та революції 1848‑1849 рр. в Австрійській імперії?". Ані за що не здогадаєтеся – "заснування перших україномовних газет"! Виходить, що революції затівались виключно для того, щоб українці читали рідною мовою.

Не кажу вже про те, що для випробувань такого рівня, як ЗНО, бажано готувати так звані ланцюгові тести, коли кожне завдання логічно та змістовно випливає з попереднього.

Укладачі тестів, на жаль, свідомо чи ні, нехтують цілою низкою базових постулатів теоретичних основ тестування. Так, можна сперечатись про доцільність постановки тестових запитань у негативній формі, що подекуди введені в тести.

Не виконується умова ускладнення тесту з першого до останнього завдання, бо більш складні завдання можуть стояти раніше тих, що потребують від учня менших зусиль. Тому дітям, які забарилися з ускладненим завданням на початку тесту, бракує часу успішно впоратися з випробуванням. Не завжди виконується умова рівнозначності в кількості мисленнєвих дій учнів при виконанні завдань, що оцінюються однаковою кількістю балів.

Чомусь укладачі тестів майже з усіх предметів нехтують формою подачі тестових завдань. Більшість фахівців з теорії тестування радять ставити запитання таким чином, щоби власне запитання та відповідь на нього складали цілісну фразу. Подивіться на запропоновані тести: автори додержуються зовсім іншої думки.

Стосовно стандартизації тестів ЗНО, можна відзначити, що тут автори дали простір власним уподобанням. Чи є відповіді на низку таких зауважень: чому тести з різних навчальних предметів містять різну кількість завдань? Чому на їх виконання відведено різний час? Чому кількість запропонованих форм завдань різна, а не однакова, якщо йдеться про стандартизовану систему?

Різна складність тестових завдань? Так зробіть однакову, і учень не буде плутатись і чітко зрозуміє, що в будь-якому тесті, наприклад, перші 25 завдань завжди закритої форми з однією вірною відповіддю.

Своєрідність специфіки різних навчальних предметів? А теорія і світова практика тестування, а вони не зародились в Україні та налічують майже 120‑130 років, свідчать про те, що специфікою прикривається або нездатність, або відсутність бажання стандартизувати тести.

Викликає здивування й різна підсумкова оцінка тестів, не зовсім зрозуміле, а головне, недоцільне перерахування набраних тестових балів у 200-бальну шкалу за допомогою якихось таблиць чи коефіцієнтів. Навіщо все це? Усім була би зрозумілою проста процедура, коли будь-який тест оцінюється у 200 балів, а учню зараховуються ті бали, котрі він спромігся набрати. Наприклад, у цьому році 200 балів не набрав ніхто, а максимальний бал складає тільки 186. Якщо на якомусь спортивному змаганні атлет стрибнув на 4,8 метра, він стає переможцем, і нікому не спадає на думку переводити його досягнення в рекорд Сергія Бубки.

Нема чого сперечатись: така глибинна стандартизація тестів вимагає від розробників величезних зусиль. А хто сказав, що державна справа ЗНО – це справа легка?

А так виходить, подивившись на таблиці перерахування балів з англійської чи французької мови, що в залежності від конкретної іноземної мови, котру вивчає учень у школі, за виконання однакової кількості завдань він заробив різну кількість балів за 200-бальною шкалою.

А хіба це не нонсенс, якщо в залежності від того, коли учень складав іспит з української – 2 чи 3 червня – йому нарахували різну кількість балів! Відповідно, і наслідок такого тестування різний ‑ поступив абітурієнт у ВНЗ чи пішов готуватись до тестів на наступний рік. Ось такий собі рівний доступ до якісної вищої освіти.

Найделікатніше питання коректності тестових завдань і відповідей на них. Тут уже йдеться не про тонкощі тестології, а про долю тисяч дітей. Кому ще не зрозуміло: якщо завдання чи можлива відповідь викликають сумніви або сперечання хай у однієї особи, то таке завдання не має права бути присутнім у оцінювальних тестах. То хай висока наука сперечається, а викладання тільки тоді плідне, коли ґрунтується на непохитній упевненості.

Предметні комісії при УЦОЯО можуть скільки завгодно додавати бали за некоректні, а точніше, за невірні відповіді та завдання, але факт неякісної підготовки тестових завдань залишається у свідомості дитини назавжди.

Педагогіка – це наука й одночасно мистецтво. Розробка тестових завдань теж примушена бути, безумовно, наукою та мистецтвом, тоді й зайві запитання на гарячу лінію УЦОЯО відпадуть.

Український центр оцінювання якості освіти працює не перший рік, і аргументувати наведене набуттям досвіду вже не має сенсу. Якщо можна сказати, що цьогорічне тестування пройшло так, як і в попередньому році, то це вже погано. Подальший розвиток і вдосконалення зовнішнього незалежного оцінювання українських школярів конче необхідні. Не можна застрягати навіть у найновітніших напрацюваннях. І досі завдання ЗНО готуються тільки на один поточний навчальний рік без попередньої апробації та їх ретельної вибраковки.

Чомусь усі тести обмежуються тільки предметними завданнями, а не міжпредметними, не кажучи вже про мегапредметні завдання. А коли дочекаємося завдань, що оцінюють здатність учня мислити в нестандартній ситуації, завдань творчого рівня? Так, це складно! А хіба можна адекватно оцінювати рівень освіченості учня з історії тільки за умови, що він знає, коли Мамай (чи Батий?) захопив Київ?

Система знань і способів діяльності учнів із різних предметів протягом усього навчання у школі має сформувати у випускника узагальнені знання та способи діяльності, незалежно від предмета, що й називають компетентністю. На жаль, узагальнені компетентності учнів ЗНО не висвітлює. Чому? Вони що, уже, чи ще нікому не потрібні?

Міністерство освіти і науки має докласти неабияких зусиль і напрацювати цілісну систему тестів із декількох сотень, а може, і тисяч завдань для ЗНО, що можна використовувати багато років. І це не новина для української школи, бо за часів міністра Згуровського такі збірки тестових завдань існували, але чомусь почили в бозі.

Кожний учень середнього навчального закладу має одержати разом із підручниками збірки тестових завдань і готуватись до тестування не за два-три тижні чи у кращому випадку в одинадцятому класі, а впродовж усього строку вивчення навчальної дисципліни у школі. А самі завдання під час ЗНО мають бути не подібні чи аналогічні тим, що запропоновані у збірках, а братись безпосередньо з цих збірок і оголошуватись перед тестуванням.

Ось тоді, може, і не треба буде вводити майже військове становище в центрах тестування з наглядачами, пакетами, печатками, кур’єрською доставкою, сейфами тощо.

І якщо учень привчиться одержувати адекватні оцінки за навчальну працю, якщо дитина змалку зрозуміє: як навчатимешся, так і житимеш, то у школу прийдуть справжні, а не "реформовані" зміни.

А наші випускники, оволодівши, наприклад, шкільним курсом хімії, чітко знатимуть, до якої температури нагріти праску, коли треба випрасувати одяг із бавовни чи акрилу; біологія допоможе визначити рослинку, що зустрічається людині, а математики вмить дадуть відповідь на запитання, скільки приблизно буде, якщо 196 яблук розділити на чотири; а завдяки шкільній літературі діти навчаться не тільки читати підручники, а й одержувати гедоністичне задоволення від прочитаного твору.

Освіта.ua
25.06.2011

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Тарас
Я не погоджуюсь з критикою автора в бік ЗНО.Якби не було ЗНО ,все й далі вирішували б гроші ,а так будь-хто з головою може поступити на бюджет без грошей.Звичайно,ЗНО не ідеальне,але якщо до нього готуватися і вчитися в школі ,то все буде добре.Хоча питання деякі дійсно дивно сформульовані
Надежда
Для Тарас: Ви наївно думаєте, що на ЗНО ніхто хабарики не бере?
Настя
Для Тарас: нічого не змінилося. хабарі беруть і надалі. але тепер іх дають люди із більшим достатком, так звані мажори. і як можна вступити до вузу, в якому уже всі місця "заброньовано"?
Свет
Безумовно, що хабарі залишились. Куди ж тут без хабарів. Вони як були, так і будуть. І введення ЗНО, як бачимо, не стало цьому на заваді. Це обурливо. Невже хабарництво буде квітнути в нашій країні ?
Коментувати
Виктор
Статья сильная, эмоциональная, но, честное слово, немного бестолковая. Как всегда, сказали, в чем проблема, а вот как ее решить - увы, нет . Ну а вы хотите такое ЗНО, как в Америке? Водород это: 1) газ 2) твердое тело 3) жидкость (да, это действительно один с вопросов). Кстати, там какая-то комиссия была по вопросам образования, так один из ключевых тестов, который обязан делать человек по выходу со школы - делить 111 на 3 без калькулятора. Смотрите, как бы у нас такого не было, а все к тому идет... У меня есть такие претензии к нашим тестам: 1) не оценивают возможность творчески мыслить (все вопросы - стандартные) 2) несоответствие некоторых тестов школьной программе (английский!!!) Также сомнения есть по поводу таблиц ЗНО, думаю, лучше делать так, как указано в статье
Антон_К
та і всі зно прирувнють по 200 бальній шкалі, щоб можна було якось рівняти людей з різними зно. ДУРЕПА!!!!!
стас
писала людина дуже далека від ЗНО, а збірник - це найкраще для списування
Антон_К
"Складається враження, що з фізики вивчаються виключно екзотичні процеси на невідомій планеті" статтю писала якась жінка, яка взагалі нічого не розуміє і навіть не намагалася зрозуміти. глянула так тест і зробила в своїй тупій голові висновок
Антон_К
Статтю писала людина, яка зоооовсім нічого не розуміє у фізиці. тест був нормальним. про планети було одне тільки запитання і те на розуміння процесів у природі, ну або якщо ти знаєш формулу. так що..
Аня
Я абсолютно не погоджуюсь із статтею. Із моїх знайомих більшість мають такі бали, які корелюються із їх рівнем знань та стараннями у школі. А творчі завдання у тестах будуть викликати ще більше суперечок через суб`єктивність думок різних людей. Тести - більш лояльна форма перевірки знань, оскільки максимально усунуто факт хвилювання. Ті ж згадані завдання з історії перевіряють навички та уміння узагальнювати та аналізувати події. Перевіряти ставлення людини до історичних подій недоцільно, оскільки єдиної думки ніколи не існуватиме. Збірки тестів існувати не повинні, оскільки учень вивчатиме конкретні питання і відповіді на них. А читання, розвязування задач різного типу тощо допомагає людині мислити. Обурило твердження про дельфіна. Люди, що знають хоча б основи, відповіли правильно,
Аня
Для Аня: Не потрібно принижувати школу. А усьому іншому навчить ВНЗ
Коментувати
сєня
скажіть, будь ласка, чи модна поступити в лну франка на державну форму навчання з 748 балами???....дуже потрібно)))))
Аня
Для сєня: Ти фактично на грані... Удачі тобі великої!
Коментувати
инженер
Посмотрел рейтинг в Донецком мединституте - ужаснулся! Товарищи, срочно принимайте меры! Махлюйте, делайте что угодно, но выберите действительно умных ребят. Это же медицина, это наша с вами жизнь, в конце-концов. На лечебный факультет 46 льготников - а у них баллы до 650! Если кто-то скажет, что пойдет к такому врачу - тот сумасшедший, без психиатра диагноз ставлю!
я
Для инженер: Да ладно, льготники, конечно, займут 25% мест, на которых могли бы учиться толковые ребята, но большая надежда, что уже в 1-ю сессию они перестанут быть студентами))))
Коментувати
Анюта
Полностью согласна с автором!!!
Аня
тож до чого тут те, що ця тварина не надто поширена на території України? Якби питання було про іншу тварину, хіба це наблизило б нас до природи? Ні, однозначно. А ось математика допомагає мислити, адже мислення допоможе там, де не вистачає знань. До життя нас готує сім'я, а школа є фундаментом для здобуття професії. Не обовязково треба знати, до якої температури треба гріти праску *і де ви зараз бачили праски, на яких виставляють температуру*. Все написано в інструкціях від виробника. Якщо ж ми нею не скористаємось, то спаливши 1-2 кофтинки, зрозуміємо, що шовк прасують на "одиничці". В школі, отримуючи 2-ки і 12-ки ми вчимося жити та починаємо розуміти, що для того, щоб щось мати, потрібно обрати дорогу і "пахати". Ось і все. Усьому іншому навчить ВНЗ. Не потрібно принижувати школу.
Коментувати
Світлана
Як професійний історик і досвідчений репетитор абсолютно не погоджуюсь із негативною характеристикою, даною у статті тестам з історії. Тести були цілком нормальні і охоплювали, як і має бути, різні аспекти історії України (політичний, економічний, культурний, соціальний) від найдавніших часів до сьогодення. Слід було добре знати факти (дати, події, імена) і вміти ними оперувати. Причому, правильні відповіді на всі питання передбачали якісне знання шкільної програми, не більше і не менше. Вважаю, для майбутнього абітурієнта це цілком достатній, але й необхідний рівень знань минулого і теперішнього Батьківщини.
инженер
Речь не о тестах. Я с вами согласен, тесты нормальные, я бы даже сказал, легкие, по крайней мере по математике. Речь о том, что в школе даже азы знаний не могут дать нормально. Может быть, в вашей школе не так, но много ли таких школ? В нашем городе почти нет. И я говорю о том, что учителя могут сознательно занижать балл аттестата, если ученик не ходит на занятия ( у нас не разрешено свободное посещение!).
Олександр
Писав непрофесіонал, аби тільки бруду вилилити. Я математик, і вважаю, що тести з математики складені професійно.
Аня
100% Для Олександр:
Коментувати
инженер
Уважаемые представитеи минобразования! Я предлагаю вам для повышения качества знаний такой путь. Не секрет, что все более-менее успешно сдавшие тесты занимались с репетиторами. Я сам занимаюсь репетиторством и довольно успешно. Но!!! Когда ребенок приходит к тебе измочаленый, отсидевший все уроки и ничего оттуда не вынесший, - и ему, и мне приходится очень тяжело. Разрешите свободное посещение тех уроков, которые ученик проводит с репетитором. Пусть он приходит только на контрольные. Ну это же идиотизм - сидеть делать с ним домашние задания по математике самого низкого уровня, все аккуратно записывая и зарисовывая в тетрадь (ибо за ее ведение тоже ставят оценки!) - это просто преступная трата времени! Мы бы за это время кучу нестандартных задач перерешали. Хотя бы в этом плане надо сдвинуться с места. Иначе...
!
Для инженер: Не могу понять - ПОЧЕМУ необходимо просить разрешение. Мои дети ходили в школу тогда, когда в эТОМ была необходимость. Кто-то думает, что будут проблемы? У нас их НЕ БЫЛО!
Анастасія
Для инженер: А ще краще - урівняйте всіх дітей у їх правах!!!!! Зрозуміло, що випускник престижного фізико-математичного ліцею і звичайної загальноосвітньої школи отримали різну кількість знань з тієї ж таки фізики, а завдання ЗНО єдині для всіх.
Елена
Для Анастасія: Именно это и справедливо! ЗНО демонстрирует реальный уровень знаний. Если у выпускников лицея он выше, то и оценки выше. Это же не аттестат, который у школьников, как правило, на 10-40 баллов выше, чем у лицеистов. Учите своих детей качественно, а не просите снизить уровень требований.
Коментувати
я
приймати минулорічні сертифікати це несправедливо по відношенню к цьогорічним абітурієнтам, так само, як і вступні іспити для тих, ХТО ЗАКІНЧИВ ШКОЛУ ДО 2007(((((((((((
Іванка
Скажіть будь ласка, мені має прийти сертефікат з моїми балами за тести...чи я сама повинна родзрукувати інформаційну картку з сайту УЦОЯО і вона рахуватиметься як оригінал?
Albina
Для Іванка: Роздрукуйте самі
Коментувати
ЮлЯ
Скажіть будь-ласка, на філологію великий конкурс?)
Натальюшка
Для crimean tatar: І що ж англійська не 200
инженер
Тесты по математике абсолютно несложные. Тесты по физике тоже, но надо было не просто зазубрить школьные формулы, а включить логику. Согласен, что учась по учебникам, тесты сдать невозможно. То же самое можно сказать, если вы занимались с репетитором-учителем. Чему он может научить ученика, если сам мыслит школьными стандартами? Я инженер, но занимаюсь репетиторством. И, разумеется, не по дебильным нынешним учебникам. Учу детей мыслить и не бояться тех страшилок, которыми их запугивают их учителя, которые сами боятся....Учебники старые - Ларичев, Ландсберг, и т.д. Плюс немного отсебятины. И результаты прекрасные. И те, кто не боялся запутаться в словоблудиях условий задач, те все все решили. Правда, ребята?
я
Для инженер: словоблудие условий в данном случае ключевое слово
!
Для инженер: Вы ТАКОЕ говорите. Мой ученик, учась по школным учебникам, занимаясь ДОМА дополнительно (что неясно - консультировался после уроков) пристойно сдал математику БЕЗ РЕПЕТИТОРА. Английский - ДА, но у нас своя специфика жизни.
Ирина
Для !: Моя дочь занималась с репетитором-учителем по физике весь 11 класс и сдала ее на 171,5, чего для донецкого меда недостаточно. При этом она не видит себя вне медицины и ни в какой другой вуз документы не подавала, вот хочет спасать людей даже за бесплатно и всё тут. Биологию учила сама по учебникам, сдала на 186,5, в аттестате 9 только по украинскому языку, остальные 10,11,12. В итоге 714,8. Как Вы думаете, сможет ли она стать хорошим врачом с такими баллами? Возьметесь репетировать по физике?
Коментувати
SashKa
Смысла в этом всем нет,зачем вообще учиться в школе,если тут или мега-ботаном надо быть или иметь огромное везение или быть настолько наглым и изворотливым,чтобы сптсать?я серебренная медалистка а толку,при том что всегда учила математику запуталась в рассчетах и провалила ее всего162.5,а контракт моя семья не тянет и что мне делать?
Roxy
Для SashKa: В деякий університетах, золоті і срібні медалісти мають право на першочергове зарахування. Удачі!
Евгений
Для SashKa: учиться надо! Если ты или твои родители, или вы оба, это не имеет значения, считаете, что ты достойна чего-то большего, в твоем случае медали, то это не значит что действительно имеешь "ум". 162,5 - это средний показатель медалистов, когда у меня, человека, который получал 8-9 было 197 и только из-за того что сделал ошибку с запятой. Лучше молчать и казаться глупым, чем открыть рот и развеять все сомнения. Не хотела учиться - твои проблемы, но зачем себя переоценивать?
АРИФМЕТИКА
Для SashKa: А кого ты собственно обвиняешь ?Окружающие не виноваты что ты, медалистка, а с элементарным подсчетом не справилась.Значит такая у тебя медаль- хлюпинькая. И винить всех и вся очень глупо с твоей стороны. ВИНОВАТА ТОЛЬКО ТЫ САМА. УЧИТЬ НАДО БЫЛО ПРИЛЕЖНЕЙ МАТЕМАТИКУ ))))))))
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!