Osvita.ua Середня освіта Реформа середньої освіти Міністр освіти Ганна Новосад: PISA is out!
Міністр освіти Ганна Новосад: PISA is out!

Міністр освіти про результати дебютної участі України у міжнародному дослідженні PISA

Міністр освіти Ганна Новосад: PISA is out!

Міністр освіти і науки Ганна Новосад розповідає про підсумки міжнародного дослідження (Program for International Student Assessment), метою якого є вивчення рівень оволодіння читацькою, математичною та природничо-науковою компетенціями у 15-річних підлітків.

PISA is out! Результати дебютної участі України у OECD Program for International Student Assessment опубліковано. Починається надцікавий період детального аналізу звіту. Звіт на порталі УЦОЯО. Нижче ключові факти.

Методологія та рейтинг PISA

PISA оцінює грамотність 15-річних підлітків у таких предметних галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, і визначає ступінь оволодіння підлітками здатності застосовувати власні знання, уміння, навички в реальних життєвих ситуаціях. PISA - не про оцінку вміння відтворити знання, а про вміння їх застосовувати.

PISA – це не про місце країни в рейтингу. Нема єдиного узагальненого рейтингу. Бал із кожної предметної галузі PISA для кожної країни-учасниці – це середнє значення балів усіх учнів/студентів відповідної країни. Середні бали PISA можна використовувати для порівняння досягнень країн із трьох дисциплін. PISA не надає загального бала для всіх предметів разом.

PISA – це, у першу чергу, діагностування слабких та сильних сторін конкретної національної системи освіти.

Результати доцільно порівнювати не з усіма країнами, а, у першу чергу, з референтними. Для України це Білорусь, Грузія, Естонія, Польща, Молдова, Словаччина, Угорщина.

Результати участі України у PISA

Усе загалом дуже непогано, але:

Результати українських учнів/студентів нижчі за середні по країнах ОЕСР у всіх трьох галузях (середнє для країн ОЕСР із читання становить 488,89 бала, математики – 492,03 і природничо-наукових дисциплін – 490,78). Наша різниця успішності учнів/студентів порівняно із середніми значеннями по країнах ОЕСР із читання становить 23 бали, математики – 39, а з природничо-наукових дисциплін – 22. За даними ОЕСР, 30 балів відповідає одному року навчання в закладі загальної середньої освіти.

В Україні найбільш проблемною з-поміж трьох галузей PISA є математика.

Достатньо значний відсоток учнів/студентів із рівнем читацької, математичної та прородничо-наукової грамотностей нижче базового, і незначний відсоток учнів/студентів, які досягли найвищого рівня грамотності принаймні з однієї з галузей PISA.

74,1% 15-річних підлітків України досягли базового рівня сформованості читацької грамотності; 64% – математичної грамотності; 73,6% – природничо-наукової.

При цьому важливо відзначити, що 46,4% 15-річних учнів України продемонстрували високий рівень читацької грамотності, 37,9% – грамотності з математики і 43,6% – грамотності із природничо-наукових дисциплін.

Суттєва різниця в досягненнях залежно від типу місцевості. У великих містах середній бал складає 499,4, що суттєво відрізняється від середнього балу учнів, які проживають у містах – 479,9. Істотно від усіх відрізняються середні бали учнів, які проживають у селах, хуторах й сільській місцевості. Середній бал у таких учнів складає 420,6. Це становить різницю із великими містами більше, ніж у 2,5 роки навчання. 2,5 роки!!!

Хлопці читають значно менше, ніж дівчата. В Україні середня успішність у читанні серед хлопців є нижчою (450,1 бала), ніж серед дівчат (483,6 бала). В Україні розрив (33,5 бала) більший, ніж у середньому по країнах ОЕСР (30,1 бала). Це розрив у більш, як один рік навчання.

Загалом в Україні учні/студенти почуваються більш задоволеними життям, ніж їхні однолітки в країнах ОЕСР.

Якщо дуже узагальнено, то результати PISA оголили дві проблеми – низький рівень грамотності з математики та глибока нерівність у доступі до кращої освіти, залежно від місця проживання та соціально-економічного статусу.

Детальний policy response буде пізніше. Але вже зараз є очевидним, що наші спільні і ключові завдання – збільшити частку успішних учнів/студентів та зменшити соціально-економічну нерівність між успішнішими й неуспішними учнями/студентами.

Освіта.ua
04.12.2019

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Гістт
Є результати, але цікаво, які наше МОН зробить висновки... Те, що вони хочуть зробити -закрити сільські школи - не є виходом із ситуації. Нижчий бал розвитку сільських дітей дуже легко пояснити. Це не завжди гірша якість навчання чи гірші розумові здібності. Це різниця в стилі життя села і міста. Особливо, якщо то дальнє село. Там діти змалечку допомагають батькам по господарству, щоб елементарно було за що жити. В багатьох з них просто нема часу на той саморозвиток. Натомість, у МОН ’геніальна’ ідея з опорними школами. А давайте закриємо школи і зробимо 1 ’класну’ і будемо звозити туди всіх дітей, а як їм далеко їхати, то відкриємо гуртожитки. І це знову є дискримінація сільських дітей. В той час, коли міські будуть вчитись і жити з батьками, сільські будуть з 9 класу позбавлені батьківського піклування, бо ж якщо захочуть вступити до ВУЗу, змушені будуть жити подалі від сім’ї. Я розумію, що і зараз є подібне, якщо ти поступаєш і технікуми... Але, як кажуть, таке та не таке..
Местный
Ганна Новосад out!

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!