Osvita.ua Середня освіта Реформа середньої освіти Літературна освіта: стратегія і тактика реформування
Літературна освіта: стратегія і тактика реформування

Для успішного реформування треба чітко і переконливо сформулювати кінцеву мету, тобто результат

Літературна освіта: стратегія і тактика реформування

Проаналізувавши основні тенденції сучасної літературної освіти в Україні та усвідомлюючи значущість шкільної мовно-літературної освіти, своє бачення вирішення проблеми її реформування у власній Концепції пропонує доктор філологічних наук, професор Григорій Клочек.

Вступне слово від автора

Зараз, коли усі сфери нашого суспільства входять у початкові періоди реформування, які переважно зводяться до оголошення намірів і до перших, часом непевних спроб зробити якісь реальні реформаційні дії, стало очевидним, що цей початковий період має турбулентний, багато в чому хаотичний і не упорядкований характер. Стосується він і нашої освітянської сфери.

Зрозуміло, що з цього стану треба якомога швидше та впевненіше виходити, бо довго затримуватися в «епосі перемін», як знаємо, вельми небажано та й небезпечно. Для цього необхідно дотримуватися певного алгоритму, тобто певних почергово здійснюваних кроків.

І перший з них, той, без якого фактично неможливо сконцентрувати реформаційну волю і зусилля в одному напрямі і таким чином вийти зі стану турбулентності, полягає у створені Концепції реформування.

Основні вимоги до цієї концепції бачаться такими:

  • по-перше, в ній має бути чітко і переконливо сформульована кінцева мета реформування, тобто результат, який необхідно досягти;
  • по-друге, концепція має вибудовуватися з врахуванням аналізу минулого і сучасного стану об’єкту (у нашому випадку йдеться про шкільну літературну освіта), який підлягає реформуванню; іншими словами, треба знати «історію питання»;
  • по-третє, концепція має вибудовуватися на принципах системного підходу, що означає: а) виявлення системотворчих чинників, котрі визначають функціонування об’єкту як системи (таким головним системотворчим чинником є кінцева мета реформування – той фокус на який спрямовані усі творчі зусилля); окрім цього «зовнішнього» головного системотворчого чинника існують ще й «внутрішні», які теж потребують визначення; б)виявлення складників реформованого об’єкту і способів оптимізації їх функціонування; в) взаємоузгодження між складовими функціонуючої системи, завдяки чому породжувався б синергетичний ефект.

Важливим моментом, що забезпечує ефективність функціонування системи, є рівень оптимальної вивіреності усіх її складових. Тут важливо сім раз відміряти, щоб раз одрізати.

Прошу вибачення у читачів за цей дещо занауковлений вступ, але він надто важливий, щоб якось обійтися без нього. Бо йдеться про елементарний закон: будь-яке явище функціонує настільки успішно, наскільки воно системно організоване.

Власне на принципах системного підходу я створював концепцію, яка під назвою «Літературна освіта в новій українській школі: стратегія і тактика реформування» нещодавно була опублікована у фаховому журналі «Дивослово» ( 2017, № 1,2).

Звичайно ж, вона потребує обговорення, уточнення, бо ж ніколи не можна бути впевненим, що пропонована система реформування є вивіреною у всіх своїх складових. На те і обговорення, щоб домогтися оптимальної довершеності. Але важливим, думається, є сам факт її існування. Іншими словами – є що обговорювати.

Другий крок полягає у якісному, високопрофесійному менеджменті впровадження у життя створеної концепції. Цієї проблеми у пропонованій розробці ми фактично не торкалися.

Випереджуючи можливі закиди в тому, що пропонована концепція є романтичною, що означає, як може здатися декому, її відірваність від «грубої прози» життя, відзначимо, що й справді, при її створенні ми орієнтувалися на романтичну мрію – мрію побачити в майбутньому таку літературну освіту, яка б сприяла духовному зростанню нашої нації. А без мрії, як це добре відомо, нічого по-справжньому хорошого і значного досягти неможливо.

Чи ж не так?

ОЗНАЙОМИТИСЯ З КОНЦЕПЦІЄЮ

Освіта.ua
09.02.2017

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Учитель-словесник.
Учитель- словесник. ЛИТЕРАТОРУ. Бред какой то. Нигде в мире зарубежная литература не изучается как отдельный предмет. Только у нас она была введена в начале 90-х годов, когда нужно было сохранить рабочие места для учителей русского языка и литературы. Мне кажется. что в концепции Клочека, если я ее правильно понял, речь идет об увеличение количества часов для интегрированого курса литературы. В таком случае никаких окращений не должно быть.
Літератор
У ціц когцепції йдеться про інтеграцію української і зарубіжної літератур. Радше про те, що зарубіжної літератури взагалі не потрібно, тому що вона забирає у дітей час. Це концепція, яка знищує традиції національної літературної освіти.
Зарубіжник без стажу
Так про це і йдеться у цій Концепції (без лапок), яка вартує кількох докторських дисертацій. Тільки ось біда: чи знайдуться в МОНі чиновники, які її прочитають і зрозуміють. Думаю, що ні... Такі концепції мають бути створені стосовно різних дисциплін. Без цього ніяке реформування неможливе.
Зарубіжник зі стажем
Добре було б, створюючи подібні "концепції", чітко та предметно уявляти перед собою середньостатистичного учня 1-11 класу звичайної ЗОШ, який не має на меті тримати будь-яку книжку в руках взагалі, а звик майже з народження споживати відео- та медіапродукцію. Заохотити учня до читання - такою повинна бути мета літературної освіти у школі, - здивувати, "запалити", зацікавити...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!