Osvita.ua Середня освіта Новини середньої освіти 11 % українських дітей мають порушення психофізичного розвитку
11 % українських дітей мають порушення психофізичного розвитку

У Міністерстві освіти обговорили питання впровадження інклюзивного навчання та зазначили важливість інтегрування дітей особливими потребами у загальноосвітній процес

11 % українських дітей мають порушення психофізичного розвитку

Під час засідання колегії Міністерства освіти і науки, що відбулося 1 березня, було обговорено питання реалій та перспектив упровадження інклюзивного навчання в ЗНЗ.

За словами начальника відділу інклюзивної освіти та інтернатних закладів Віри Шинкаренко, за останні 3 роки в Україні відбулися докорінні зміни щодо забезпечення якісною освітою дітей з особливими потребами.

Вона зазначила, що важливою умовою вирішення питання, є інтеграція дітей з особливими потребами у суспільство, загальноосвітній навчальний простір і – особливо – шляхом інклюзивного навчання. На її думку, важливим аспектом в реалізації процесу інклюзивної освіти має стати вивчення та упровадження в навчальний процес як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду.

Шинкаренко поінформувала про українсько-канадський проект "Впровадження інклюзивної освіти в Україні", реалізація якого спільно з громадськими організаціями продовжується протягом 4 років. Так, у рамках проекту внесено зміни у законодавчі та нормативно-правові акти з питань освіти дітей з особливими потребами, розроблено відповідні програми з навчання педагогічних працівників.

Вона також поінформувала, що за даними Центральної психолого-медико-педагогічної консультації за підсумками 2011 року, в Україні виявлено майже 865 тис. дітей з порушеннями психофізичного розвитку, що становить близько 11% від загальної кількості дітей в Україні.

Водночас, станом на 1 грудня 2012 року кількість дітей з особливими потребами, інтегрованих у загальноосвітній процес, у тому числі, дітей-інвалідів, становить понад 70 тис. осіб, причому найкраще процес інтеграції проходить у Сумській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях.

"Ще один принцип реалізації процесу якісної інклюзивної освіти – підготовка та відбір висококваліфікованих педагогічних працівників, які під час проведення навчально-виховного процесу зможуть знайти правильний підхід до кожної дитини та успішно співпрацювати з батьками таких дітей", - зазначила Шинкаренко. Зокрема, урядовою постановою № 635 внесено посаду асистента вчителя та розроблено кваліфікаційну характеристику до цієї посади.

У свою чергу міністр Дмитро Табачник зазначив, що головним питанням є зміна психології суспільства щодо дітей з особливими потребами.

"Повноцінна інтеграція дітей з особливими потребами у загальноосвітній процес та надання таким дітям якісної освіти на тому ж рівні, на якому вона надається у звичайних класах та школах, можливі лише за умови відповідного ставлення суспільства і кожної окремої людини до дітей, охоплених інклюзивною формою навчання", - зазначив міністр освіти.

Освіта.ua
01.03.2013

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Іван
Ми з дружиною інваліди по зору, що навчалися ще в радянській школі-інтернаті для сліпих дітей. З вдячністю згадуємо наших вчителів та вихователів. що були "майстрами" своєї справи. Ми також вимушені були забрати свого сина, що має проблеми із зором, із нашої школи. Зараз там немає фахівців, ми самі навчали сина орієнтуватися. В школі його ображали.
Валентина
КТО СЕГОДНЯ УЧИТ И ВОСПИТЫВАЕТ НАШИХ ДЕТЕЙ? Чему их учат? Неужели оголяться на виду у всей европы, позорить нашу страну? Я не думаю. Но где-то же этому учатся. А вы говорите, зарплата маленькая... РАБОТАТЬ нужно, а не языком болтать. дорогие учителя, РАБОТАТЬ. Начнёте,и сразу поймёте, что "особый" ребёнок нужен для того, чтобы мы стали добрее. Успехов и профессионализма вам.
Оксана
На мой взгляд, в педагогические вузы должен быть строжайший отбор, особенно на обучение по специальности спецпедагогика. Это страшно, когда с детьми может работать КТО УГОДНО. В этом вся проблема. С этого всё начинается. раньше учителем мог стать лучший- ответственный и трудолюбивый, порядочный. А в наше время ребёнка страшно в школе оставить. Я уже не говорю об интернатах. Неоправданно "раздутые" штаты, коррупция, отсутствие квалифицированных специалистов. Вот и думайте. нужна ли инклюзия.
Коментувати
Сергей
Ладно если ребеок с физическими проблемами, а что если проблемы с психикой ? Большинство ведь такиих детей неуравновешены, и как они будут вести себя в нормальном классе.
Виктория
Для Сергей: Сергей, но ведь учатся же в нормальных классах дети, употребляющие алкоголь и даже наркотики, издевающиеся над своими товарищами и даже с проблемами психики, но по причинам, о которых все догадываются, не имеющие медицинского диагноза. так что неуравновешенных детей и так везде хватает. и, в конце концов, в школах в наше время нет недостатка в практических психологах. их много, но становятся ли лучше наши дети, спорный вопрос. психологов много, а толку мало. А дети, если взрослые не будут настраивать их против таких деток, примут их. и сами разберутся, что плохо, а что хорошо. Другое дело, что сейчас взрослые очень часто манипулируют их мнением в своих целях, и это сплошь и рядом.
Коментувати
Наталия
Для таких детей необходимы специальные программы. Ребенок с особыми потребностями, как правило, не может усвоить обычную программу на хорошем уровне и в таком темпе как обычные дети.
Маша
Вы абсолютно правы. Работала в гимназии для слепых и слабовидящих - это уникальное заведение. НИКОГДА такая комплексная социальная реабилитация не будет достигнута в массовой школе. Чтобы изменить психологию общества, нужно поменять систему образования: классное руководство - анахронизм, оставшийся с советских времен. На школу навесили столько воспитательных и социальных функций, что давно назрела должность воспитатателя, как в интернатах. Хотя бы 1 на параллель. Эти люди сопровождали бы детей на уроках, держали бы связь с родителями, проводили бы классные часы и часы общения, занимались бы подготовкой к различным мероприятиям и т.д. Многие мои коллеги, особенно молодежь, с удовольствием бы занималась такой работой, естественно, при условии нормальной оплаты. При таком контроле и постоянной разъяснительной работе межличностные отношения детей явно бы улучшились. Ну, и где ответственность родителей? Чтобы не натворило чадо, виноват всегда учитель, а в ЕС и США с точностью до наоборот
Екатерина
Для Маша: Я считаю, что дело не в количестве работников школ, а в качестве выполняемой ними работы. А ставить в пример школы США я вряд ли стала бы. Сколько детей в этих школах расстреливают одноклассники? Мы пока до этого не дошли, пока. Правильно сказано выше- РАБОТАТЬ нужно.
Коментувати
Оптимист
2. Чтобы изменить психологию общества нужны годы и годы, целенаправленная работа правительственных учреждений по разным направлениям, начиная от цензуры на телевидении и заканчивая действенной системой наказаний по отношению к тем, кто унижает человеческое достоинство (даже к детям и их родителям, которые не могут научит своих чад это делать). К тому же я очень сильно сомневаюсь в том, что качество знаний, полученных в "обычном" классе "обычной" школы, выше, чем при индивидуальной работе, которую сейчас проводит учитель с учеником с "особыми потребностями". И мне кажется, что за хорошими словами скрывается банальная потребность сэкономить на таких учениках, лишив их индивидуальных занятий. Все нюансы этой ситуации нужно серьезно изучать и твердо использовать принцип добровольности при переходе на такую новую форму обучения
Оптимист
С замечанием Табачника по поводу того, что необходимо менять психологию общества по отношению к детям с особыми потребностями, согласна полностью. Только вот мне кажется, что наше правительство напишет по этому вопросу программу мероприятий, через месяц отчитается о том, что она выполнена, психология общества изменилась и детей с особыми потребностями нужно отправлять в обычные школы. К сожалению, наше общество серьезно больно. Дяди и тети в телевизоре клеймят друг друга последними словами, в жизни многие взрослые не показывают образцы доброго отношения друг к другу, дети в школе зло насмехаются над реальными и выдуманными недостатками друг друга, множество картинок унижений выкладывают в интернет. И вот в эту школьную жизнь нам предлагают окунуть детей-инвалидов? И я очень боюсь, что как всегда у нас, это будет делаться принудительно, и родителям таких детей могут и не дать права выбора - учиться на дому или в школе.
Надежда
Для Оптимист: Я совершенно согласна с тем, что наше общество больно. Но всё- плохое и хорошее для ребёнка- в любом случае идёт из семьи. инклюзия необходима. я говорю об этом как мама девочки-инвалида, которую родители вынуждены были забрать из специальной школы-интерната. сейчас в подавляющем большинстве случаев такие заведения приносят ребёнку больше вреда, чем пользы. они давно превратились в "кормушки" для чиновников. А жестокости.безнаказанности, безразличия там не меньше, чем везде. просто об этом не принято говорить. любой ребёнок, в том числе и ребёнок-инвалид, должен готовиться к жизни среди обычных людей, усваивать образцы нормального поведения. родители не хотят отдавать детей в интернаты, и правильно делают. А как примут их ребёнка в общеобразовательной школе, насколько он себя будет комфортно в ней чувствовать, как будет себя вести. зависит в огромной степени от них.
Коментувати

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!