Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Виховання Потенційні можливості медіаосвіти в роботі з "важкими" підлітками

Потенційні можливості медіаосвіти в роботі з "важкими" підлітками

Сучасна ситуація поряд із позитивними змінами в галузі освіти характеризується, на жаль, і ростом злочинності в молодіжному середовищі, наркоманії, бродяжництва, бездоглядності підлітків. Актуалізуються та вимагають свого рішення проблеми «важких» дітей, які доставляють багато занепокоєнь педагогам і батькам

Дана стаття підготовлена в рамках Президентської програми підтримки провідних наукових шкіл Росії (керівник наукової школи - доктор педагогічних наук, професор А. Федоров).

Сучасна ситуація поряд із позитивними змінами в галузі освіти характеризується, на жаль, і ростом злочинності в молодіжному середовищі, наркоманії, бродяжництва, бездоглядності підлітків. Актуалізуються та вимагають свого рішення проблеми «важких» дітей, які доставляють багато занепокоєнь педагогам і батькам, а іноді й подекуди знаходяться під пильним контролем правоохоронних органів. Статистика така, що кожний шостий злочин здійснюється підлітками. Із них кількість тяжких злочинів зросла на 163 %.

Поряд із уже традиційними видами та формами роботи з даною категорією підлітків (психологічна допомога, корекційна робота тощо), на наш погляд, можна би було звернутись до потенціалу медіаосвіти - спеціального напряму в педагогіці, що виступає за вивчення школярами закономірностей масової комунікації та має своєю метою формування культури спілкування з медіа, розвиток творчих і комунікативних здібностей, критичного мислення, уміння аналізувати й оцінювати медіатекст, навчати самовираженню за допомогою медіа тощо. Виховання й освіта засобами та на матеріалі екранних мистецтв розвиваються за кількома основними напрямами:

  • інтегрування в навчальні предмети (література, історія, музика тощо);
  • факультативний (гуртки, клуби тощо);
  • спеціальний (спецкурси, навчальні предмети медіаосвітнього курсу).

Зараз існує цілий ряд перспективних та адаптованих до вітчизняних умов медіаосвітніх моделей, що успішно застосовуються в системі освіти та виховання. Дані моделі орієнтовані на максимальне використання потенційних можливостей медіаосвіти (розвиток творчих здібностей, самостійного мислення, уяви, формування культури спілкування з медіа тощо) у залежності від мети, що стоїть перед ними, та задач, заснованих як на загальнодидактичних принципах (усебічний розвиток особистості, зв'язок теорії з практикою, наступність, систематичність й ін.), так і на принципах, пов'язаних з особливостями медіакультури (розвиток аудіовізуального сприйняття, умінь аналізувати медіатексти тощо). Методика, як правило, базується на циклах (блоках, модулях) творчих та ігрових завдань, що застосовуються педагогами як у навчальній, так і в позанавчальній діяльності. Проблемні, дослідницькі, ігрові, евристичні, наочні, словесні методи, як правило, синтезовані. Медіаосвітні моделі припускають в основному концентричне вивчення матеріалу: на кожному з етапів (блоків, модулів і т. д.) практикується характер розгляду, що ускладнюється, основних аспектів медіаосвіти, що, у свою чергу, дозволяє більш глибоко й детально розглянути, вивчити та проаналізувати медіатексти. Важливою особливістю моделей є те, що заняття, запропоновані в них, можуть проходити у формі окремих уроків, факультативів, спецкурсів, інтегруватись у різні навчальні предмети, використовуватись у гуртковій роботі тощо. Широкий діапазон застосування дозволяє проводити різні види занять у школах, установах додаткової освіти, центрах дозвілля тощо. Моделі припускають включення різних засобів медіаосвіти: телебачення, радіо, преси, Інтернету, кінематографа, телекомунікаційних мереж, відео й т. д., більше того, можливе й використання одночасно кількох медіаосвітніх засобів.

Ми провели опитування серед старшокласників шкіл, у ході якого з'ясували, що засоби масової комунікації (медіа) посідають одне з перших місць у ряді переваг підлітків. Інтерес до мас-медіа (особливо телебачення, Інтернету й відео) проявляють усі опитані. Більше половини старшокласників виявили бажання займатись у медіастудіях або знайомитися з засобами масової комунікації у процесі вивчення навчальних предметів. Різні види медіа доступні практично всім учням.

Обмислимо дані, отримані в ході дослідження, проведеного ЮНЕСКО ще в 1997-1998 роках. Із 5000 дітей (мешканців 23-х країн), 91 % мають можливість дивитись телевізор. Присутність же інших ЗМІ має такі відсоткові показники: преса - 85 %, магнітофон - 75 %, комікси - 66 %, відеомагнітофон - 67 %, відеоігри - 60 %, персональний комп'ютер - 63 %, Інтернет - 29 %. Звісно, що насиченість такими засобами населення цих країн набагато підвищилась. Щодня в середньому діти дивляться телевізор три години на день, що складає майже наполовину більше часу, ніж ними приділяється іншим видам діяльності. Для порівняння, слухання радіо - 1,1 години, слухання аудіокасет (CD) - 0,9 години, комп'ютер - 0,64 години. У зв'язку зі зростанням цін на книги та друковану продукцію комп'ютерні комунікації в ряді випадків стають головним джерелом одержання необхідної школярам інформації. Узагалі, світ сучасного школяра тісно пов'язаний із засобами масової комунікації (медіа), до яких традиційно відносять кінематограф, телебачення, пресу, відео, Інтернет, супутникове телебачення тощо. Їх популярність визначається такими факторами: «використання терапевтичної, компенсаторної, рекреативної, естетичної, пізнавальної, інформаційної, комунікативної, моральної, соціальної, катарсичної чи інших функцій мистецтва; опора на видовищно-розважальні жанри, стандартизацію, серійність, сенсаційність, систему «емоційних перепадів», що дозволяє здійснювати розрядку нервової напруги глядачів; гіпнотизм, угадування бажань публіки, інтуїцію тощо.

У молодіжному середовищі спостерігається бездумне, «всеядне» поглинання інформації, що приходить з екранів телевізорів, комп'ютерних моніторів, із радіоприймачів. Цей факт не був винятком і в нашому невеликому опитуванні: школярі віддають перевагу різного роду розважальним шоу, «мильним операм», серіалам, жанровим комп'ютерним іграм тощо. Занурюючись в інформаційний, віртуальний світ, школярі часто не вдумуються у зміст того, що ними сприймається. Таким чином, поступово притупляється потреба у придбанні знань, спілкуванні з прекрасним, у духовно-естетичному збагаченні. Але ж численні тиражі газет, журналів, програми радіо й телебачення, кінофільми та комп'ютерні мережі несуть людям усі види соціальної інформації - економічну, наукову, політичну, естетичну тощо. Для молоді, яка відноситься до так званого «всеядного» типу глядачів і слухачів, медіамистецтва виконують лише розважальну або релаксаційну функцію. Серед дослідників, педагогів, психологів з'явився спеціальний термін - інформаційна криза, тобто неможливість переробити інформацію, знайти та відібрати з величезного потоку найбільш актуальну та задовольняючу потреби людини, що сприяє духовному збагаченню та всебічному розвитку.

Відомо, що медіа здатне виступати як джерело знань і в той же час як перешкода в освіті та вихованні, як засіб усебічного розвитку й одночасно фактор, що гальмує останнє, і т. д. Засоби масової комунікації й інформації можуть сприяти позитивному розвитку людини, але в той же час спустошенню, духовній, моральній, естетичній кризі особистості. Засилля низькопробної в художньому та змістовному відношенні продукції кіно- та відеоринку, постійно присутні сцени насильства вимагають сьогодні від педагогів підсилити увагу до виховання засобами та на матеріалі медіа, розвивати високий рівень художнього сприйняття, пізнавальні інтереси та творчі можливості особистості.

Серед опитаної нами групи підлітків були й так звані «важкі» - «ті, котрі потрапили в несприятливі для їхнього розвитку умови і яких виправити іноді порівняно легко, соціально-занедбані (ті, хто ухиляється, девіантні, асоціальні, делінквентні й ін.) - норми суспільства, які порушуються, дискомфортні (тривожні, агресивні, негативні, відчужені, депривовані) - ті, хто має внутрішнє неблагополуччя». Працюючи з ними, багато педагогів дотепер застосовують засоби масової комунікації лише як наочний засіб навчання або взагалі ігнорують потенційні можливості медіаосвіти. Проте виховний і розвивальний потенціал медіакультури (визнаний у тому числі й у багатьох країнах світу - США, Франції, Канаді Австралії й ін.), з огляду на постійно зростаючий інтерес молоді до медіа та вплив, що здійснюється різними засобами масової комунікації на особистість, міг би бути успішно застосований у роботі з так званими «важкими» підлітками.

Автор: І. Челишева

Освіта.ua
05.02.2008

Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!