Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Виховання Виховую засобами літератури

Виховую засобами літератури

Яким має бути сучасний учень? До якого ідеалу має прагнути вчитель-словесник у своїй навчально-виховній роботі? Усі предмети навчального плану, кожний своїми засобами, збагачують учнів, формують їхні почуття та переконання. Але література належить до тих предметів, які мають найбільший виховний вплив

Мистецтво благотворно впливає лише на тих, хто його розуміє та глибоко відчуває. Наш обов'язок - навчити учнів розуміти й любити прекрасне, відкрити їхні душі назустріч благотворному впливу мистецтва. Вимога виховувати в дітей сприйняття мистецтва не нова. Її знала й методика минулих часів, але сьогодні кожний викладач ще з більшою відповідальністю має розвивати в молоді благородні людські якості засобами художньої літератури.

Уроки словесника мають давати молоді радість і натхнення. Як цього досягти? Насамперед через розкриття багатства та краси мистецтва слова. А звідси висновок: необхідно вчити дітей читати. Ідеться не про елементарну техніку читання, а про вміння заглибитись у твір, осягнути глибину його змісту, захопитись його красою. Іноді викладач зводить нанівець емоційність сприймання дітьми прочитаного. Так, програма спрямовує увагу на ту чи іншу сторону виучуваного твору. Учні мають усвідомити, зрозуміти всі аспекти творів. Але не обов'язково, щоб вони заучували наведені формулювання напам'ять, як математичні правила чи фізичні закони. І зовсім неприпустимо, щоб це робилось у відриві від художнього тексту. Хай учні прочитають твір, замисляться над зображеним у ньому життям, відгукнуться на хвилювання письменника. Тоді вони самі скажуть, які явища життя відображені у творі, які думки в ньому висловлені.

Нашим завданням є навчити дітей сприймати й осмислювати художній твір як вид мистецтва. А цього не можна зробити без захоплення, без радісного відчуття краси, без сердечного хвилювання, яке би передалось і дітям. Читання покликане дати дітям гедоністичну насолоду, радувати та хвилювати їх. Отже, на заняттях літератури має зайняти належне місце виразне читання уривків поетичних і прозових творів, що особливо сподобались і найбільш варті ідейно-естетичної характеристики твору. На заняттях із літератури має звучати художнє слово, яке читається напам'ять. І тут зразком буде викладач. Чим більше знає він напам'ять художніх творів, тим вище цінують учні його уроки.

Емоційність мусить подружити дітей з літературою та допомогти засвоїти багатства духовної культури. Проте одних емоцій мало. Почуття стає змістовним і глибоким, коли воно освітлене свідомістю. Так і при сприйманні літературного твору. Хай учні не тільки віддаються почуттям, а й думають над твором, замислюються над зображеними в ньому явищами життя, порівнюють, співставляють, роблять висновки про те, що та як зображено у творі. Слід окреслити основні лінії вивчення художнього твору.

  • Сприймання твору через самостійне читання чи слухання, переважно емоційне. Тут активізується уява учнів, образне мислення, в їх свідомості відтворюються змальовані письменником картини, сцени й епізоди. Це обов'язкова й необхідна умова засвоєння твору. Неприпустимо вести будь-які розмови про твір, не прочитавши його.
  • Осмислення прочитаного, роздумування над ним. Іншими словами - це аналіз твору, коли активізується понятійне мислення учнів, але неодмінно з опорою на емоційне сприймання, на образне мислення. Читачі знову уявляють змальовані письменником картини життя й роблять висновки про типовість зображення, виражені у творі думки, художню майстерність автора. Розглядаються такі компоненти, як загальна побудова твору, розвиток сюжету, система персонажів, інші художні особливості. При цьому обов'язково слід зберегти емоційність першого сприйняття, щоб образне та понятійне у свідомості дитини зливалось, а емоційно-виховний вплив ставав глибшим.
  • Це своєрідний вихід за межі твору. Кожний викладач знає, які несподівані запитання часом виникають на заняттях літератури. І викладачеві слід завжди бути напоготові, щоби спрямувати бесіду, обговорити різноманіття поглядів. І дуже добре, коли прочитане у творі співставляється з дійсністю, з особисто пережитим. Образи літературного твору допомагають дитині осмислити її життєві враження, розв'язати складні питання побуту, поведінки, взаємин у колективі і ще ширше - проблеми характеру, громадського обов'язку, формування світогляду.

Художня література відтворює життя в образах. Із цього ми мусимо виходити, обмірковуючи методику аналізу літературного твору. Художній образ має дві протилежні та разом із тим взаємозумовлені сторони: конкретність, тобто живе відтворення у формах самого життя, й узагальнення. Перша сторона літературного образу сприймається нами безпосередньо. Читаючи, ми уявляємо людей, про яких пише автор, милуємось картинами природи, спостерігаємо, ніби очевидці, зображені у творі події. Друга - розкривається через міркування, роздумування над прочитаним. Під час повноцінного творчого читання обидві сторони художнього образу сприймаються нами нероздільно. У такій діалектичній єдності і треба аналізувати літературний образ. Тільки за такої умови досягається повнота емоційно-естетичного виховного впливу мистецтва.

Під час реалізації виховних завдань неабияку роль відіграє також інтерес до особи письменника. Молодь виховують не тільки емоційно сприйняті художні образи, а й біографії їх творців. Сміливість ідей, проголошених митцями, благородство їх поглядів, патріотичні почуття - усе це захоплюючий приклад для сучасного покоління.

Автор: Н. Овсієнко

Освіта.ua
05.03.2008


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!