Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Виховання Діагностика особистісного розвитку та виховання проблемного підлітка

Діагностика особистісного розвитку та виховання проблемного підлітка

Зміст діагностичної частини дослідження підпорядкований вивченню особливостей розвитку проблемного підлітка, впливу різних чинників на виховання його "Я"-образу, що розглядаються з позиції особистісно зорієнтованого підходу

Визначальним фактором тут стає теоретичний висновок І. Беха про те, що особистісний підхід в його нинішньому вигляді грунтується на методологічних принципах західної гуманістичної психології: самоцінності особистості, глибокої поваги, емпатії, індивідуальності тощо.

На думку Е. Фромма розвиток особистості - це визнання і реалізація унікальних можливостей, властивих кожній людині. Люди народжуються рівними, але різними. Повага до самобутності людини, культивування її унікальності, яке відповідає природі людині, її вищим моральним, духовним цінностям - найважливіше завдання виховання. "Я"-образ, за теорією К. Роджерса, включає уявлення, цілі та цінності, через які людина характеризує сама себе, окреслює перспективу власного особистісного розвитку. Саме ці теоретичні положення складають концептуальну основу діагностики особистісного розвитку і виховання підлітка в проблемній сім'ї.

Вітчизняний та зарубіжний досвід вивчення проблем особистісного розвитку і виховання підростаючого покоління дозволив визначити сукупність впливу таких компонентів:

  • змістовно-інформаційного;
  • цільового;
  • мотиваційного;
  • емоційно-оцінюючого;
  • когнітивного;
  • комунікативного;
  • поведінкового та інших.

Під час проведення дослідження основна увага була зосереджена на аналізі когнітивного, емоційно-оцінювального та поведінкового компоненту особистісного розвитку та виховання "Я"-образу підлітка з проблемної сім'ї.

Виходячи із розуміння мети особистісно зорієнтованого підходу до виховання, яка полягає в тому, аби не просто формувати задані із-зовні якості, а розкривати і підтримувати особистісний потенціал підлітка, його духовні та моральні можливості, включити особистість у процес смислотворчості, саморозвитку, а також було визначено адекватні загальні критерії вихованості проблемного підлітка:

  • рівень ціннісно-змістовного розвитку та самоорганізації особистості;
  • здатність до моральної саморегуляції поведінки;
  • ступінь педагогічної допомоги та підтримки, психологічного супроводу, що необхідні підліткові для самопобудови власної особистості.

Засновуючись на визначених загальних критеріях, були розроблені окремі критерії до кожного компоненту особистісного розвитку, рівні та відповідні показники, що знайшли своє відображення у створеній діагностичній програмі вивчення рівнів особистісного розвитку підлітків із проблемних сімей.

На основі результатів дослідження виділено рівні особистісного розвитку, "Я"-образу підлітків із проблемних сімей (високий, середній, низький, дуже низький), їх показники, а також дана їхні якісна і кількісна характеристики.

Встановлено, що когнітивний компонент особистісного розвитку підлітків таких сімей має певні загальні відмінності порівняно з підлітками із контрольної групи, яким притаманний в цілому середній рівень (54 %), підліткам з експериментальної групи - низький (36 %), тобто незначуща самооцінка, яка є компенсуючим фактором, оскільки немовби "відгороджує" проблемного підлітка від травмуючого впливу неуспіху в навчальних видах діяльності. Підлітки з проблемних сімей шукають інші сфери докладання своїх сил, знаходять у негативних проявах поведінки та поганих вчинках.

Емоційно-оцінювальний компонент особистісного розвитку підлітків із проблемних сімей характеризується в середньому низьким рівнем самооцінки вольових якостей, неадекватним завищеним або заниженим показником самоповаги, домінуванням емоційно-негативного або нейтрального ставлення до загальноприйнятих норм моралі, співпереживання тощо. Підліткам з контрольної групи притаманний в цілому середній рівень особистісного розвитку (72,8 %), з експериментальної групи - низький (64, 6%).

У проблемних підлітків з низьким рівнем самооцінки спостерігається несформована моральна свідомість, викривлена сутність морального ідеалу, зміна системи цінностей.

Так, за даними проведеного опитування проблемних підлітків при ранжуванні запропонованих якостей особистості, на перше місце вийшли такі, як "вміння влаштуватися в житті", "вміння пристосуватися", "метикуватість"; друге місце посідають "співпереживання", "доброта", "чуйність"; третє - "чесність", "порядність", "вірність". Із загальної кількості опитуваних 83 % проблемних підлітків вважають, що особисте благополуччя важливіше за громадське; 48 % - що, за певних обставин можна порушити закон; 62 % - що неважливо, звідки беруться гроші, важливо, аби вони були; 52 % - безупереджено або поблажливо ставляться до вживання алкоголю; практично всі опитувані повідомили, що вони палять.

Несформована моральна свідомість не дає змоги проблемним підліткам правильно визначити базові моральні поняття. Так, переважна більшість респондентів вважає, що "скромний - це забитий", "гідність - це вміння поставити на перше місце себе", "дружба - це захист своїх" і т. ін.

Поведінковий компонент особистісного розвитку проблемного підлітка відзначається несформованим самоконтролем, схильністю до агресії, намаганням вирішувати конфліктні ситуації шляхом суперництва або уникненням, нездатністю до компромісів.

Враховуючи, що жоден із охарактеризованих компонентів, критеріїв, рівнів і показників не є самодостатнім в аспекті нашого дослідження, їх треба розглядати як цілісну, взаємопов'язану систему.

Проведене дослідження, узагальнюючи соціально-психологічну та педагогічну ситуацію, що склалася у проблемних сім'ях, а також результати аналізу сукупності компонентів, критеріїв, рівнів і показників особистісного розвитку проблемних підлітків дало змогу зробити загальні висновки і виявити такі тенденції:

соціально-психолого-педагогічна ситуація особистісного розвитку, виховання "Я"-образу підлітків у проблемній родині унеможливлює задоволення їх основних матеріальних, моральних і виховних потреб, а саме:

  • відчуття своєї потрібності;
  • матеріальна захищеність, стабільність сімейного середовища;
  • безумовне прийняття підлітка;
  • повага до його почуттів, думок, емоційних та поведінкових проявів;
  • позитивна оцінка його особистості з боку значущих дорослих;
  • емоційна підтримка в разі зіткнення із життєвими труднощами;
  • оволодіння навичками позитивного спілкування з оточуючими;
  • уміння долати життєві перешкоди;
  • неможливість задоволення зазначених соціально-психолого-педагогічних потреб призводить до викривлення особистісного розвитку проблемного підлітка, що підсилюється віковою кризою цього періоду. Виявлено психологічний механізм, який полягає в тому, що прагнення, які підлітку не вдається реалізувати, закладаються у підсвідомість, внаслідок чого утворюються емоційно вразливі афектогенні зони. Педагогічний механізм, виявлений в ході дослідження, означає, що поведінка проблемного підлітка все більше детермінується саме впливом зазначених зон, що спонукає підлітка шукати шляхи і засоби для позбавлення від негативних емоційних станів. Підліток із проблемної сім'ї не має досвіду отримання позитивних емоцій соціально прийнятим шляхом, тому вдається до правопорушень, протиправних дій та вчинків, девіантної поведінки, тютюнопаління, вживання алкоголю та токсичних засобів;
  • на особистісний розвиток підлітка впливають як зовнішні (вчинки оточуючих людей, сімейні обставини), так і внутрішні (психічний і фізичний стан здоров'я, риси характеру), причому не безпосередньо, а через структурні компоненти "Я"-образу.

Отже, соціально-психолого-педагогічний стан проблемної сім'ї зумовлює формування специфічних якостей підлітків, що проявляється у таких загальних особливостях досліджуваних компонентів їх особистісного розвитку:

  • когнітивний - низький рівень успішності, що пов'язаний не стільки з недостатнім розвитком інтелекту, скільки з несформованою, низькою розумовою працездатністю. Простежується тенденція до переважання в особистісному розвитку компенсаторно-негативістських механізмів: підліток впевнений у своїх інтелектуальних можливостях, але реалізувати їх на практиці йому не вдається. Зазначена "несправедливість" сприймається підлітком суб'єктивно, оскільки він не спроможний збагнути причини своїх неуспіхів і невдач. Такий механізм реагування детермінує відмову з проблемного підлітка визнавати себе суб'єктом виховних впливів;
  • емоційно-оцінювальний -низький рівень самооцінки вольових якостей з неадекватно завищеними або заниженими показниками самоповаги, особистісної тривожності, домінуванням емоційно-негативних або нейтральний ставлень при самобудівництві особистості. Виявлена тенденція до втрати підлітка з проблемних сімей значущості позитивного ідеалу. Відбувається безумовне прийняття особистістю негативного ідеалу, який не відповідає нормам моралі, яким притаманна викривлена система гуманних цінностей, а універсальним засобом самоствердження визнається насилля;
  • поведінковий - низький рівень сприйняття будь-якого педагогічного впливу, несформованість самоконтролю поведінки, схильність до суперництва, агресії, конфліктів; встановлена тенденція до легкого підпадання підлітків із проблемних сімей внаслідок нестійкої, суперечливої поведінки під негативний вплив, укоріненням у свідомості хибних установок і переконань.

У науковій психолого-педагогічній літературі поняття "підліток із проблемної сім'ї" має низку синонімічних визначень: "підліток у важкій життєвій ситуації", "підліток групи ризику", "підліток в соціально-небезпечних умовах" і т. ін. Приналежність підлітка до вказаного поняття обумовлена різноманітною несприятливою етіологією, тобто має різні соціальні корені. Відповідно до специфіки життєвих умов конкретного підлітка, які негативно впливають на його соціалізацію, необхідно застосовувати конкретну методику педагогічної реабілітації.

У загальних рисах принципи роботи з підлітками із проблемних сімей можна сформулювати таким чином:

  • створення атмосфери довіри у взаєминах: педагог (класний керівник) - підліток;
  • підключення до реабілітації підлітка всіх суб'єктів виховного процесу;
  • підтримка та супровід проблемного підлітка;
  • тісна взаємодія педагога (класного керівника) з проблемною сім'єю;
  • постійний зв'язок із науковцями-консультантами (супервізорами).

Освіта.ua
11.09.2007


Провідні компанії та навчальні заклади Пропозиції здобуття освіти від провідних навчальних закладів України та закордону. Тільки найкращі вищі навчальні заклади, компанії, освітні курси, школи, агенції.
Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!