Пошук свого уроку

Навчання без перепон, без труднощів викликало би мало інтересу у школярів, послабило би переживання позитивних емоцій, позбавило би почуття радості від подолання труднощів

Проблеми звичайного шкільного уроку привертають до себе останнім часом особливо пильну увагу. З огляду на це від школи та від учителя вимагають не тільки дати знання, сформувати програмні вміння та навички в усіх учнів, а, найголовніше, навчити школярів творчо розпоряджатись ними. Але, на жаль, урок математики чи літератури, як і будь-який інший, частіше зводиться лише до «проходження» навчальної програми.

Може тому наші учні на заняттях прекрасно аналізують умову задачі, роз'язують її, але на контрольній значна частина класу не може розв'язати аналогічну їй, не говорячи вже про задачі, які вимагають творчого підходу. І це зрозуміло: на уроці вони орієнтувались на вказівки вчителя, проте самостійно організувати свої дії не вміють. Учителі часом пояснюють прогалини у знаннях своїх учнів тільки лінощами, небажанням учитись, їх недостатнім розумовим розвитком.

На нашу думку ситуація змінилася б, якби ми всі вміли працювати на високому професійному рівні! У це поняття ми вкладаємо не тільки знання про прийоми, методи навчання, їх розумне застосування, а й постійний пошук надзадачі уроку, бажання досягнення якої додало б уроку значущості, свята.

Діти йдуть на урок частіше за все за спілкуванням із друзями, з учителями. Найвищу радість і задоволення вони отримують від роботи, яка дозволяє їм відкривати себе - свої здібності, можливості. Їх очі загоряються і в той момент, коли їх навчають чомусь важливому для життя взагалі, а не для отримання оцінки. Останні роки роботи впевнили в тому, що не можна йти на урок тільки із знаннями будь-якої теореми та низкою задач, нехай навіть прекрасних. І сама теорема та задачі тільки матеріал, який може допомогти розкриттю особистості дитини. Для мене пошук і вибір способу ведення уроку пов'язаний з роботою з формування вмінь спостерігати, аналізувати, узагальнювати, конкретизувати, робити висновки, задавати запитання, відстоювати власну точку зору.

У своїй роботі я намагаюсь довести, що математика, як і пісня, така ж лірична, як і логічна, багатогранна та багатобарвна, особистісна, індивідуальна та колективна.

Завдання забезпечення розвитку дитини, навчання й виховання особистості на уроках спонукали знаходити такі методичні прийоми та засоби, які би створювали умови для творчого ставлення учнів до того, що вони вивчають, і вдосконалення самостійної роботи.

Як можна розпочати урок

Необхідною умовою успішного формування тих чи інших умінь є намагання самого учня пізнавати. Ось чому від учителя вимагається створити в дитини позитивну мотивацію з виконання розумових і практичних дій. На перший погляд ніби все ясно, проте як розвивати в учня бажання самостійно виконувати кожну вправу на уроці чи вдома, уміння управляти власною пізнавальною діяльністю? Розв'язання тих чи інших питань у більшості залежить від уміння вчителя оволодіти увагою учнів. Як правило, успішно вибраний вид діяльності учнів на початку уроку налаштовує їх на плідну роботу протягом усіх 45-ти хвилин. Ось чому особливу увагу я приділяю організації початку уроку.

Отже, початок уроку... На цьому етапі я використовую в більшості ті прийоми активізації, які забезпечують підведення учнів до усвідомлення необхідності засвоєння нового матеріалу чи виконання даного завдання. І якщо невимушено діяти, то можна отримати більший результат у вирішенні цієї задачі.

Плануючи спосіб включення учнів до уроку, думаю про створення мотиваційної основи їх роботи. Адже відомо, що опертя на інтерес і радість, яку отримують діти від зроблених на уроці відкриттів і, головне, своїх можливостей, здібностей, допоможе створити мотиваційну основу для витоків творчої діяльності. Допомагає в пошуку побудови початку уроку пізнання того, що складність, доступна для учнів, і новизна - основні чинники зацікавленості. Новизна пов'язана з незвичною формою надання інформації. Загалом вибір форми викладання матеріалу знаходиться повністю у владі вчителя, залежить від його знань, умінь, майстерності, від його смаку. При цьому не можна не враховувати те, що діти швидко привчаються до одного методу викладання та змучуються від одноманітності організації їх діяльності на уроці, а новий початок дозволить позбутися цього, навіть якщо вся остання частина уроку побудована традиційно.

Найчастіше використовуються такі способи організації початку уроку математики:

  • Пропонується задача, яка розв'зується тільки з опертям на життєвий досвід, на кмітливість.
  • Дається задача на тренування пам'яті, спостереження, на пошук закономірностей за матеріалом, добре засвоєним учнями.
  • На дошці записані рівняння та відповіді до них, серед яких є як правильні, так і неправильні.
  • На дошці дається рисунок до складної задачі та методом «мозкового штурму» здійснюється пошук його розв'язку.
  • Діти зображають деяку геометричну фігуру та проводять невелику дослідницьку роботу за визначенням і планом.
  • Якщо додому було дано придумати казку чи скласти математичний кросворд, то бажано розпочати урок із представлення найбільш удалих задач.
  • Урок розпочинається з читання за фразами заданого для самостійного вивчення параграфа та колективного обговорення його змісту. Учні відповідями на запитання вчителя доводять глибину вивчення теми. Якщо клас опиняється у складному положенні, то відповідають консультанти з цієї теми (консультантів можна призначити на попередньому уроці).
  • На дошці виконані креслення до деяких домашніх задач (зазвичай перед уроком геометрії). За готовими рисунками обговорюється їх розв'язок.
  • Дається звичайна традиційна задача із традиційним розв'язком. Пропонується знайти більш короткий, раціональний розв'язок.

А тепер пропоную розглянути деякі приклади організації роботи учнів на початку уроку математики.

5-й клас. На уроці узагальнюється вивчений геометричний матеріал.

На партах в учнів прямокутний рівнобедрений косинець і прямокутний косинець із кутом 30°.

Дається завдання

1. Мовчки підтвердити думку, що:

  • Існує трикутник, у якому є прямий кут. (Учні піднімають один із косинців, які лежать у них на партах.)
  • Існує трикутник, у якому дві сторони перпендикулярні. (Учні піднімають один із косинців і пальцем показують ці сторони.)

2. Мовчки заперечити твердження, що:

  • Не знайдеться трикутника, в якому є гострий кут. (Учні піднімають косинець із кутом у 30°, але тримають його за гострий кут.)
  • Не знайдеться трикутник, у якому сума двох кутів дорівнює третьому. (Учні піднімають один із двох косинців.)

Підсумок. Нове тут у викладанні матеріалу. Учні без слів повинні зуміти аргументувати свою позицію, наводячи приклади та контрприклади, що, нібито, зовсім не відповідає вимогам учителя, які часто звучать на уроці: «На моє запитання відповідайте голосно, чітко, щоб усі чули». Крім цього така організація роботи дозволяє зразу перевірити відповідь кожного учня.

7-й клас. Пропонується усно розв'язати декілька рівнянь. (Завдання дається, якщо учні вміють розкривати дужки, приводити подібні члени, переносити члени рівняння з однієї частини в іншу.)

1) 1 - (х - 1) = 2 - (х - 2);

2) 1 - (х - 1) = 2 - (х - 1);

3) 1 - (х - 1) = х;

4) 1 - (I х I + 1) = I х I.

Перше рівняння розв'язують звичайним способом. Після підтвердження правильності відповіді пропонується дати інший спосіб розв'язування, причому забороняється виконувати будь-які дії, крім аналізу обох частин рівняння.

З аналізу правої та лівої частин з'являється ланцюг розмірковувань: зменшуване у правій частині на одиницю більше зменшуваного лівої частини, а від'ємник на одиницю менше. Отже, права частина при будь-якому х на дві одиниці більше лівої частини.

Друге рівняння закріплює метод розв'язування, знайдений у першому випадку, причому воно простіше першого, тому його успішний розв'язок учнями забезпечено. Третє рівняння розв'язується швидко, якщо його перетворити таким чином:

- (х - 1) = х - 1.

Маємо два рівних протилежних числа, отже, х - 1 = 0.

Четвертий приклад зовні подібний до третього, але розв'язуємо його знову ж таки за допомогою аналізу лівої та правої частин рівняння: ліва частина недодатна, а права невід'ємна, звідси х = 0.

8-й клас. Додому задано доведення нерівностей.

а) а + 3 < в + 2;

б) а - 1 < в - 2;

в) в - 3 > а - 2;

г) 2в > 2а + 2 за умови, що а < 2, в > 3.

Перевіряється домашнє завдання. Але звичайна вимога: «Розкажи, як ти розв'зував перший приклад» не звучить на початку уроку. Дітям пропонується знайти одну нерівність, яку можна легко довести, виходячи із заданих умов, і з якої зразу випливає істинність усіх даних нерівностей. Такою нерівністю є а + 1 < в. Воно ви-пливає з нерівностей а + 1 < 3 та в > 3.

Підсумок

Несподіваність, новизна заключається в самому підході до розв'язування задачі, у пошуку більш загального твердження, із доведення якого випливала би справедливість останніх.

9-й клас. Урок повторення курсу геометрії.

На дошці зображено рівносторонній трикутник АВС. Із точки А проведений промінь і на ньому взята точка М так, що кут ВМА = 20, кут АМС = 30. Знайти кут ВАМ.

Перші хвилини клас уважно розглядає рисунок. Умова повторюється декілька разів, щоби жодне з даних не загубилося. Для створення атмосфери успіху необхідно впевнити учнів у тому, що ця задача їм доступна, що розв'язання її просте та красиве. Для цього треба назвати будь-які залежності між даними, між даними та шуканим, які вдалося відмітити. Відбирають ті, які швидше приведуть до мети. А розв'язання дійсно просте та красиве. Достатньо здогадатися провести коло з центром у точці В та радіусом АВ, а потім довести, що точка М лежить на ній. Тоді стає зрозуміло, що кут ВАМ = 20.

Підсумок

На самому початку уроку, коли учні зазвичай не чекають від учителя особливо складних вправ, була дана серйозна задача. Її колективне обговорення знімає страх, що дозволяє швидко знайти розв'язок. А це створює позитивний настрій для всієї подальшої роботи.

Використовуючи нові та незвичні форми викладання навчального матеріалу на перших хвилинах уроку вчитель стимулює пізнавальну активність школярів.

Загальним у всіх наведених прикладах є намагання викликати протиріччя між тими установками, шаблонами, які в учня сформувались у процесі навчання, і тією ситуацію, розглянути яку їм пропонувалося.

Сподіваюсь, що запропоновані прийоми та способи, які дозволять будувати урок таким чином, щоб він приносив радість як дітям, так і вам, будуть корисні у вашій роботі, допоможуть відшукати нові шляхи вдосконалення звичайного уроку.

Автор Г. Романюк

Освіта.ua
15.08.2006

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів