Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методика і технологія Поєднання методів у логічному мисленні

Поєднання методів у логічному мисленні

З пояснювальної записки Програми середньої загальноосвітньої школи (1-4-ті класи) на кінець 4-го класу учні повинні оволодіти головними логічними операціями

Порівнювати (користуватися порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак та якостей; знаходити нове, досі не відоме; знаходити причинно-наслідкові зв'язки), узагальнювати (визначати головне, самостійно робити висновок із пояснення вчителя; ставити запитання), систематизація (класифікувати та групувати вивчений матеріал), визначати змістове співвідношення (доводити правильність певного судження та власної думки; виконувати творчі завдання). Наведені приклади відтворюють загальнопізнавальні вміння, хоча вимоги до організаційних, загальномовленнєвих і контрольно-оцінних умінь і навичок теж свідчать про потребу формування в учнів логічного мислення. Серед вимог Державного стандарту початкової освіти значне місце займає рівень сформованості в учнів навичок свідомого, критичного мислення, умінь логічно доводити та пояснювати, здатність спиратися на раніше вивчене. Учитель звертає увагу на вміння учнів установлювати взаємозв'язок між темами та знаннями з різних предметів. Такі завдання сучасна школа може реалізувати, по-перше, через завдання підручника, посібника, робочого зошита; по-друге, через методичні прийоми, які застосовує вчитель на уроці. Зараз в Україні є багато підручників і посібників, якими можуть користуватися вчителі початкової школи. Таке різноманіття навчальних матеріалів дає змогу вибрати саме ті, які, на думку вчителя, містять більше завдань для розвитку логічного мислення. Звичайно ж, це ідеальна ситуація для вчителя, але якщо через якісь причини така можливість відсутня, то ми рекомендуємо надолужити прогалину за допомогою завдань на поєднання емпіричного та теоретичного рівнів пізнання. Саме в такий спосіб сучасні психологи рекомендують розвивати логічну пам'ять (усвідомлене запам'ятовування). Проблемами логічного мислення займалися О. М. Леонтьєв, Л. В. Занков, Л. С. Виготський, К. П. Мальцева, Н. А. Рибников. Досліди Н. А. Рибникова довели, що усвідомлене запам'ятовування у 22 рази краще, ніж механічне. А. А. Смирнов виділив три види розумових процесів під час запам'ятовування: змістове групування; змістові опорні пункти (заголовки, тезиси); процеси співвіднесення, під якими розуміємо встановлення зв'язку між тим, що маємо запам'ятати, та тим, що вже відоме. Також відомо, що між учнями існує відмінність у показниках продуктивності окремих видів пам'яті: одні легко запам'ятовують образний матеріал, другі - емоційний, треті - вербальний, четверті - рухи. Тому не можна підходити з однаковими вимогами до оцінки успіхів учнів з різних дисциплін. Високі вербальні здібності сприятимуть заучуванню текстів (віршів, іноземних слів, географічних назв, різних визначень). Рухові здібності визначають успіх учнів на уроках праці та фізкультури, образні - на уроках музики, малювання, праці тощо. Отже, один учень з різними рівнями суб'єктивних зусиль буде запам'ятовувати різний матеріал.

Спочатку, щоб учні свідомо проаналізували твір, пропонуємо після його прочитування записати на дошці питання: Що? Хто? Де? Коли? Чому? Як? Навіщо? Якби ... , то чи ...? тощо. Діти повинні скласти якомога більше запитань до тексту. Поступово учні навчаться без зорової опори ставити запитання таким чином, щоби відтворювався логічний хід подій.

Наступним етапом роботи над розвитком логічного мислення є зразок роздумів учителя над текстом уголос. На даному етапі варто пам'ятати про діалогізацію монологу вчителя: персоніфікація - виклад інформації від першої особи; модальність мовлення - вияв суб'єктивно-особистісного ставлення педагога та учнів до інформації; установка на відповідь; застосування прийомів співпереживання; демонстрування спільності («ми», «подумаємо»); використовування різних видів діалогу (прямий, непрямий, внутрішній, риторичний).

Паралельно з двома попередніми етапами вчитель повинен постійно проводити детальний аналіз текстів. Наведемо приклади питань та їх ієрархію під час аналізу твору:

  • За змістом події, що сталася. (Про кого йдеться в оповіданні? Хто головний герой твору?...)
  • На порівняння двох (трьох) творів на одну тему. (Чим схожі казка «Круть та Верть» і російський мультфільм «И так сойдет».)
  • На з'ясування мотивів учинків людини. (Чому Котигорошко пішов битися зі Змієм?)
  • На з'ясування наслідків учинків людини. (До чого призвели вихваляння Кая з казки «Снігова Королева»?)
  • На встановлення взаємозв'язків між мотивом і наслідком учинку. (Якби Котигорошко не захистив свою землю, що сталося б?)
  • На встановлення зв'язку між прочитаним і собою. (Чи траплялися з вами схожі події? Чи ви колись ображали друзів?)
  • На з'ясування почуттів героїв. (Як ви думаєте, що відчував Малюк, коли летів на спині в Карлсона? Що відчувала Дюймовочка, коли вийшла попрощатися із Сонцем перед своїм весіллям із Кротом?)
  • На з'ясування моральних почуттів, що виникають в учнів. (Що ви відчуваєте до Кощія, коли Іван-царевич показав йому голку з яйця? Опишіть свої емоції по відношенню до Колобка, коли він утік від Зайця. Коли його з'їла Лисиця.)
  • Питання на з'ясування ставлення до твору чи до героїв. (На кого з героїв ви хотіли би бути схожим? З ким із героїв твору ви хотіли би товаришувати? Кого можна назвати справедливим? Кого брехуном? Чи сподобався вам твір (казка, оповідання, вірш)?)
  • На узагальнення моральної норми або правила поведінки. (Який висновок можна зробити з оповідання? Так що ми називаємо чесністю (справедливістю, дружбою, працьовитістю...)? Як же слід поводити себе в театрі?)
  • Проблемні запитання. (Чи завжди слід говорити правду?)

Така система питань сприяє проникненню дитини у світ і події твору, допомагає відчути емоції головних героїв і власні емоції, що виникають під час слухання твору. Учні «переживають» нібито реальні події, тому зміст і можливі висновки із твору стають осмисленими та прийнятими дитиною особисто. Відповідно до такої системи роботи над текстами вчитель може навчити дитину логічно мислити, а саме порівнювати, систематизувати, класифікувати, узагальнювати, співвідносити.

Автор Н. Андросова

Освіта.ua
16.01.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!