Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методика і технологія Обдарованість важливо не тільки знайти, а й розвинути

Обдарованість важливо не тільки знайти, а й розвинути

На думку багатьох психологів і педагогів, потенційно обдарованою є кожна здорова дитина. І за наявності сприятливих умов у родині та школі вона стає реально обдарованою

Цю обдарованість позначають як свого роду «нормальну обдарованість».

Такі діти, як правило, добре, а іноді й навіть блискуче вчаться, легко спілкуються. Але є й інша група обдарованих дітей, які вражають оточуючих своїми здібностями: вони явно кращі, розумніші, спритніші у своїх відповідях, глибші у своїх знаннях. Розповідає Олександр Савенков, доктор психологічних і педагогічних наук, професор кафедри «Психологія розвитку» Московського педагогічного державного університету.

Подарунок природи. Слово «обдарований» містить у собі корінь «дарунок», виходить, у психіці обдарованої дитини є щось таке, що їй подаровано природою. Це щось не зароблене, не вивчене, не придбане згодом, а саме подаровано, часто, можливо, і несправедливе: старанний один, а обдарований зовсім інший. Ідея того, що природа всіх наділяє по-різному, цілком очевидна, однак не всі з нею згодні. Якось, сміючись, Монтень помітив, що з усіх здібностей Бог найбільше справедливо розподілив розум: тому що ніхто не скаржиться на його нестачу. Концепцій обдарованості, створених сучасними вченими, дуже багато. Але на сьогодні однією з найбільш популярних і прийнятою більшістю фахівців є концепція людського потенціалу американського психолога Джозефа Рензуллі.

Відповідно до його вчення, обдарованість являє собою сполучення трьох характеристик:

  • інтелектуальних здібностей (перевищуючих середній рівень);
  • творчості;
  • наполегливості (мотивація, орієнтована на задачі).

Примітно, що в самій назві даної теоретичної моделі Дж. Рензуллі використовує замість терміна «обдарованість» термін «потенціал». Це свідчення того, що дана концепція - свого роду універсальна схема, прийнята для розробки системи виховання та навчання не тільки обдарованих, а і всіх дітей. Але, незважаючи на жодні теорії, як насправді виявити обдаровану дитину, усе одно нікому точно не відомо. Про кого в майбутньому скажуть «геній», а хто все життя буде грати більш ніж скромну роль? Тут велике значення мають зовнішні обставини і, звичайно, закони природи, які не зміниш.

Діагностика обдарованості. Будьте уважні: якщо висновок про ступінь обдарованості дитини зроблено тільки за рівнем інтелектуального розвитку (IQ), то перед вами «фахівці», які відстають у своєму розвитку років на п'ятдесят. Такий підхід безнадійно припав пилом. Окрім рівня розвитку інтелектуальних здібностей необхідно вивчити рівень розвитку творчих здібностей, рівень психосоціального й фізичного розвитку. Раджу такий метод оцінки обдарованості дитини. У даному випадку пропонується оцінити рівень сформованості дев'яти характеристик, які спостерігаються зазвичай в обдарованих дітей, і дати їм оцінку, користуючись такою шкалою:

5 - оцінювана властивість особистості розвинена добре, чітко виражена, виявляється часто в різних видах діяльності та поведінки;

4 - властивість помітна виражено, але виявляється мінливо, при цьому і протилежне їй з'являється дуже рідко;

3 - оцінювана та протилежна властивість особистості виражені нечітко, у проявах рідкі, у поведінці та діяльності врівноважують одна одну;

2 - більш яскраво виражена й часто-густо виявляється властивість особистості, протилежна оцінюваній;

1 - чітко виражена й часто виявляється властивість особистості, протилежна оцінюваній, вона фіксується в поведінці та в усіх видах діяльності;

0 - відомостей для оцінки даної якості немає.

Допитливість (пізнавальна потреба). Потреба інтелектуальної стимуляції та новизни. Виявляється в пошуку нової інформації, нових знань, у прагненні ставити багато запитань, у незгасній дослідницькій активності.

Надчутливість до проблем. «Пізнання починається зі здивування тим, що буденно» (Платон). Виявляється у здатності виявити проблеми, ставити запитання.

Здатність до прогнозування. Здатність представити результат рішення проблеми до того, як вона буде реально вирішена, пророчити можливі наслідки дії до її здійснення. Виявляється при рішенні й навчальних, і життєвих задач.

Словниковий запас. Великий словниковий запас - результат і критерій розвитку розумових здібностей дитини. Виявляється не тільки у великій кількості використовуваних у мові слів, а й в умінні (прагненні) «будувати» складні синтаксичні конструкції, у характерному для обдарованих дітей вигадуванні нових слів для позначення нових, уведених ними понять або уявлюваних подій.

Здатність до оцінки. Здатність до оцінки - насамперед результат критичного мислення. Припускає можливість розуміння як власних думок і вчинків, так і дій інших людей. Виявляється у здатності об'єктивно характеризувати рішення проблемних задач, учинки людей, події та явища.

Винахідливість. Здатність знаходити оригінальні, несподівані рішення в різних видах діяльності. Виявляється в поведінці дитини, в іграх і найрізніших видах діяльності.

Здатність міркувати та мислити логічно. Визначає здатність дитини до аналізу, синтезу, класифікації явищ, подій, процесів, уміння чітко викладати свої думки.

Наполегливість (цілеспрямованість). Це прагнення завзято рухатись до наміченої мети. Уміння концентрувати власні зусилля на предметі діяльності, незважаючи на наявність перешкод.

Вимогливість до результатів власної діяльності. Дитина не заспокоюється доти, доки не доведе свою роботу до найвищого рівня.

Природно, що результат буде більш об'єктивним, якщо ці оцінки незалежно один від одного поставлять і інші дорослі, котрі добре знають дитину. Поставлені оцінки дадуть наочне уявлення про те, в якому напрямі варто вести подальшу роботу з дитиною.

Чи можна стати геніальним за допомогою таблетки? Людина давно практикує вживання різних хімічних препаратів з метою підвищення власних пізнавальних і творчих можливостей. Цей шлях досить небезпечний, але від нього не відмовляються ані обивателі, ані фахівці. Так, наприклад, О. де Бальзак (а слідом за ним і багато інших відомих творців) із цією метою у великій кількості вживав каву. Американський біолог С. Замменгофф ще на початку ХХ століття вводив вагітним пацюкам гормон росту в надії досягти позитивних змін фізичних можливостей тварин. Але немовлята пацюків не відрізнялися за своїми розмірами та вагою від звичайних. Правда, їх мозок виявився на 20 відсотків багатше нервовими клітками. І за результатами подальших досвідів стало ясно, що ці пацючата «розумніші», ніж звичайні, вони набагато швидше навчались проходити лабіринт. Цей експеримент показує, що можливості мозку людини також можна покращити шляхом використання особливих хімічних сполук. Відомий російський психолог В. Леві ще наприкінці шістдесятих років висловив припущення, що, рухаючись до підвищення ефективності, функціонування мозку може піти цим шляхом (шлях «хімічної перебудови»).

У сучасній же медицині існує спеціальний термін «ноотропіл», у перекладі з грецької  - «діючий на розум». У Бельгії було розроблено лікарський препарат ноотропіл (пірацетам), здатний впливати на можливості людини. Автори, провівши експерименти на тваринах, стверджують, що він навіть здатний впливати на нервову систему.

ДУМКА

Наталя Шумакова, заступник директора школи-лабораторії № 1624 «Сузір'я» для дітей з підвищеними інтелектуальними та творчими здібностями, провідний працівник Психологічного інституту Російської академії освіти, кандидат психологічних наук:

Кожна дитина по-своєму талановита, і в її розвитку роль батьків є визначальною. На мій погляд, вірна позиція того дорослого, котрий уважає, що його дитині багато чого дано. Очевидно, що дитину обов'язково треба заохочувати та хвалити, тому що вона мусить відчувати радість пізнання, але робити це треба без передчасного «навішування» на неї яких-небудь ярликів. Досвід роботи з дітьми та батьками показує, що останні найчастіше припускаються таких помилок: порівнюють своїх дітей із собою або з іншими («а я у твоєму віці» або «ось Петрик»), забуваючи, що насамперед треба аналізувати та порівнювати успіхи чи невдачі самої дитини й ставитись до неї як до загадки, яку важливо розгадати, побачити логіку розвитку внутрішнього росту.

Якщо ж батьки знайшли у своєї дитини, як їм здається, неймовірні здібності, треба «підштовхнути» дитину до їх розвитку або у школі для обдарованих дітей, або у спеціальному класі загальноосвітньої школи, де навчання будується на основі розвивальних програм і де здійснюється індивідуально зорієнтований підхід. У звичайній школі, у звичайному класі, в якому часом нараховується 30 учнів, учитель у першу чергу орієнтується на середніх учнів, і обдарована дитина серед них може просто загубитись. Непоодинокі випадки, коли батьки хочуть, щоб їхні здатні діти раніше закінчили школу. У такому випадку, на моє глибоке переконання, вибрана форма навчання - екстернат - це, по суті, просто експлуатація пам'яті. При наявності в дитини блискучої пам'яті (що, до речі, ще не є показником її геніальності) шкільну програму можна пройти й у 12-річному віці. Але одержати інформацію та обробити її - дві різні речі. Надмірна експлуатація пам'яті веде до того, що не розвиваються інші сфери людської особистості або виробляється позиція «навіщо думати - краще я все запам'ятаю». Окрім того, екстернат позбавляє дитину можливості співробітництва з іншими дітьми, а діалог з однолітками є однією з основ розвитку. Тим більше це важливо в наш час, коли всі системи працюють за принципом корпоративності, і важко уявити собі сьогодні, наприклад, ученого, який працює один, а не з командою однодумців. Відзначу, що невелике прискорення можливе, але тільки у сполученні зі збагаченням досліджуваного матеріалу.

Не треба забувати, що обдаровані діти - це майбутнє нашої країни. Проблема обдарованих дітей виразно є, вона сьогодні широко обговорюється на конференціях, «круглих столах» (наприклад, у Федерації Інтернет-освіти), існує також державна цільова програма «Обдаровані діти». І наша школа-лабораторія стала однією з перших, у 1992 році, коли про цю проблему тільки почали серйозно говорити. Ми ведемо дітей з першого класу, тому бажаючих до нас потрапити значно більше, ніж ми можемо прийняти (близько 10-ти осіб на місце). У нашій школі існує ступенева система відбору. Вона включає первинне знайомство, яке визначає відповідність дитини нормам розвитку, ігрове заняття, яке проводиться психологом, та аналіз творчих дитячих робіт або просто розмову з дитиною та її батьками.

Освіта.ua
17.03.2009


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!