Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методика і технологія Практичний посібник для заступника директора. Початок: учні

Практичний посібник для заступника директора. Початок: учні

Продовження публікації (див. Відкритий урок №6/2008)

Практичний посібник для заступника директора

Найважливіші навчальні компетентності учнів після закінчення школи

1. Уміння спостерігати явища навколишнього середовища (природне, техногенне, соціальне) та висловлювати про ці явища власне судження, яке в повній мірі залежить від багажу знань.

2. Уміння висловлювати думки про те, що учень бачить, слухає, робить, думає, і вміти записати свою думку.

3. Уміння думати, користуючись при цьому категоріями мислення (порівняння, аналіз, синтез, виділення головного, узагальнення, систематизація, конкретизація).

4. Уміння вільно, виразно та швидко читати (150 слів уголос і 330 слів мовчки за одну хвилину).

5. Уміння вільно, досить швидко, каліграфічно та правильно писати до 120-ти знаків за хвилину.

6. Уміння слухати учителя й одночасно вести короткий запис змісту його розповіді.

7. Уміння написати твір на будь-яку тему обсягом до 600 слів.

8. Уміння самостійно працювати з книгою (скласти простий, структурний, символічний конспекти, скласти план, тези, тест, анотацію, написати рецензію, відгук).

9. Уміння користуватися всіма видами довідників, словників.

10. Уміння знаходити будь-яку книгу в бібліотеці, користуючись різноманітними каталогами.

11. Уміння робити логічний аналіз прочитаного незнайомого тексту.

12. Уміння вести літературний щоденник, різноманітні словники-довідники.

13. Уміння швидко вести усний рахунок (у межах до 40 дій за 1 хвилину).

14. Уміння багато читати (у період навчання треба читати до 20 сторінок щодня, а за період навчання у школі прочитати до 300 книг).

15. Уміння вільно підтримати будь-яку інтелектуальну розмову (не менше 15 речень із конкретної теми).

16. Уміння скласти та виконати свій план особистого вдосконалення (самоосвіта та самовиховання).

17. Уміння проводити рефлексію своєї роботи (критичного аналізу своєї роботи, щоб надалі не допускати помилок).

18. Уміння вести ділову документацію (написати автобіографію, заяву, розписку, доручення, характеристику, протокол, доповідну записку).

Критерії готовності дитини до навчання

1. Наявність позитивних мотивів навчання.

2. Рівень інтелектуальних потреб.

3. Фізіологічний стан здоров'я.

4. Сформованість довільної уваги.

5. Рівень техніки голосного читання.

6. Рівень техніки мовчазного читання.

7. Рівень техніки письмового списування.

8. Рівень техніки усного рахунку.

9. Рівень фактичної грамотності.

10. Сформованість ступеня самостійності в роботі.

11. Рівень вихованості учня.

12. Рівень уміння планувати свою роботу.

13. Рівень захопленості читанням художньої літератури, періодичної преси.

14. Сформованість рівня праці з книгою (план, виділення головного, тези, конспект, рецензія, відгуки, тести, реферат тощо).

15. Сформованість уміння працювати, дотримуючись режиму праці.

16. Уміння працювати за алгоритмом (технологічна картка, пам'ятка).

17. Сформованість методів учіння (методів навчання на уроці, при підготовці домашнього завдання).

18. Рівень пізнання самого себе (уміння визначати свої вподобання, здібності, нахили).

19. Сформованість уміння самоосвіти.

20. Сформованість уміння самовиховання.

21. Сформованість уміння спостерігати навколишні явища, події та аналізувати їх.

22. Сформованість методики техніки самоконтролю.

23. Сформованість уміння цінити час.

24. Сформованість уміння активно (а не пасивно) готувати домашні завдання.

25. Сформованість уміння реагувати на критику.

26. Сформованість уміння робити самокритичні висновки.

27. Сформованість уміння відповідати за доручену справу.

28. Сформованість уміння використовувати інтелектуальне тло навколишнього середовища (брати все краще зі спілкування, ЗМІ).

29. Сформованість уміння користуватись критеріями мислення.

30. Рівень сформованості толерантності, доброти, співчуття, точності.

31. Рівень сформованості вмінь з наукової організації праці учня.

32. Рівень сформованості спланувати свою поведінку, тенденцію.

33. Уміння демонструвати впевненість у своїх здібностях до навчання.

34. Уміння будувати та підтримувати дружні взаємовідносини з учнями та вчителями.

35. Уміння цінувати високу якість будь-якої роботи та добиватись її досягнення.

36. Позитивний вплив на учня соціального оточення (вулиця, телевізор, товариші, друзі).

37. Морально-вольова готовність до навчання.

38. Постійна увага й допомога батьків.

39. Належні умови праці вдома й у школі.

40. Високий авторитет батьків і вчителів.

41. Високий рівень викладання навчальних предметів з акцентом на особистісно зорієнтований навчально-виховний процес.

42. Постійна індивідуальна робота класного керівника (виховання, допомога, рефлексія).

43. Наявність позитивних факторів у житті (радість від навчання, спілкування тощо).

Освіченість учня буває:

1. Технологічна - уміння навчатись.

2. Економічна - уміння аналізувати свої дії з позиції економіки.

3. Громадянсько-правова - досконале знання своїх прав та обов'язків та їх сумлінне виконання.

4. Політична - розуміння соціальної природи в суспільстві, громадської діяльності.

5. Соціально-комунікативна - здібність розуміти інших, рівень оволодіння мовою спілкування.

6. Загальнокультурна - знання, уміння, навички з основ наук.

7. Поведінкова - знання, уміння дотримуватись простих правил і норм моралі та права, правил етикету, уміння без шкоди для оточуючих діяти в певних ситуаціях.

8. Методологічна - уміння правильно навчатися, застосовувати здобутки, знання, уміння, навички в соціальній практиці.

9. Освічений учень - це такий:

  • який має розвинене почуття совісті й тому здатний відповісти за свої дії та їх наслідки;
  • який має свою моральну домінантну (школа дає лише моральні вимоги, а стати моральнім - це не одне й те ж);
  • який має самостійну та самовизначену думку та вміє знаходити творчі рішення в житті;
  • який володіє надбаннями світової культури та спроможний вести діалог на будь-яку тему.

Фасилітація навчання й учіння

Навчати означає інструктувати, інформувати, віддавати наказ (навчання має сенс лише у стабільному середовищі, а ми живемо не у стабільному, бо зараз за 40 хвилин у світі повідомляється нової інформації, яку не можна вмістити в найбільшу британську енциклопедію).

Отже, тепер переходимо до нової ситуації навчання - фасилітації навчання (допомагати, полегшувати, сприяти, створювати умови для самостійної роботи). Учитель уже не інформатор, а організатор самостійної роботи учнів, тобто фасилітатор.

Тепер лише той навчається, хто: навчився вчитись; збагнув, що знання треба постійно й усе життя поповнювати.

Фасилітація (дорога, полегшування, сприяння, створення умов) базується не на класичних вимогах до уроку, а на позиційних особливостях особистісних стосунків між фасилітатором (учителем) та учнями. Особисті стосунки будуються на:

  • щирості (не приховувати свої почуття);
  • піклуванні, довірі (сприймати учня як особистість);
  • емпатії (сприймати світ очима дитини);
  • допомозі та баченні росту дитини.

Самооцінка діяльності школи (п'ять «У»)

У даному випадку кожне запитання діагностичної анкети оцінюється за 100-бальною системою (так дуже зручно визначити відсотки виконання певних напрямів діяльності).

І. Управління

1. Рівень внутрішньошкільного контролю: зміст, оперативність, конкретність, об'єктивніст, напрями, результативність (окремо - директор, заступники).

2. Стан виконання навчальних планів і програм.

3. Рівень системно-діагностичного планування (річний план роботи школи, календарне планування, виховні плани керівників): чіткість, реальність, конкретність, обґрунтованість, системний контроль, аналіз.

4. Рівень дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку. Стан навчальної та трудової дисципліни.

5. Рівень поширення й розвитку демократизації навчального процесу.

6. Рівень посилення гуманізації та гуманітаризації навчального процесу.

7. Рівень контролю й оцінки результатів навчання та виховання.

8. Рівень упливу рішень педради, шкільних методичних об'єднань і творчих груп на суттєві зміни в навчальному процесі.

9. Рівень ведення шкільної документації.

10. Рівень упровадження педагогіки українознавства у практику роботи школи.

ІІ. Учителі

11. Рівень методичної роботи у школі (ефективність її впливу на професійну та методичну майстерність, громадську свідомість, готовність до творчої праці, росту загальної культури, потяг до самоосвіти).

12. Рівень пошуку, вивчення та впровадження ППД (зарубіжного, всеукраїнського, обласного, районного та шкільного рівнів).

13. Рівень психолого-етичної атмосфери в педколективі. Вплив кожного педагога на цю атмосферу.

14. Рівень здійснення батьківського педагогічного всеобучу. Ефективність роботи з батьками.

15. Рівень розвитку педагогіки співробітництва.

16. Рівень розвитку лікувальної педагогіки.

17. Рівень методики та стану вивчення психологічних особливостей характеру кожної дитини у школі.

18. Рівень формування творчої лабораторії вчителя (власні методично-дидактичні бібліотеки).

19. Рівень оснащеності робочого місця вчителя у школі. Боротьба за його здоров'я (збереження й поліпшення).

20. Рівень морального, матеріального стимулювання творчої педагогічної праці.

ІІІ. Удосконалення

21. Рівень застосування інноваційних навчальних і виховних технологій.

22. Рівень застосування системи варіативного диференційованого навчання відповідно до потреб і здібностей учнів.

23. Рівень створення банку тестів для поточної, підсумкової та відстроченої перевірки навчальних досягнень чи державного стандарту освіти на різних вікових етапах навчання дитини.

24. Рівень стану нових підходів і методики комплексного вивчення рівня вихованості учнів.

25. Рівень системи виховної роботи у школі. Відродження національної культури.

26. Рівень використання місцевого краєзнавчого матеріалу на всіх етапах навчального процесу.

27. Рівень атестації педагогів: підготовка, проведення, підсумки.

28. Рівень удосконалення сучасного уроку (потяг до проведення нетрадиційних уроків).

29. Рівень установлення контактів з іншими педагогічними колективами з метою обміну досвідом роботи.

IV. Умови

30. Рівень матеріальних, моральних і психологічних умов для праці педагогів та учнів.

31. Рівень загальної та спеціальної техніки безпеки й охорони праці у школі.

32. Рівень ефективності кабінетної системи навчання.

33. Рівень збереження та використання фонду підручників у школі.

34. Рівень навчально-матеріальної бази учнів.

35. Рівень умов для проведення суспільно-корисної продуктивної праці учнів.

36. Рівень умов для проведення інтенсивної позакласної роботи з учнями.

V. Учні

37. Рівень актуального розвитку дітей, готовності та здатності дітей до навчання й самонавчання, уміння застосувати здобуті знання на практиці.

38. Рівень сформованості вмінь самостійної навчальної роботи.

39. Рівень розвитку учнівського самоврядування.

40. Рівень техніки читання (голосного, мовчазного, швидкісного).

41. Рівень обчислювальних навичок учнів.

42. Рівень грамотності дітей.

43. Рівень сформованості готовності дітей до навчання на високому рівні (рівень пізнавальної активності учнів).

44. Рівень стану виховання у школі: розумового; морального; художньо-естетичного; патріотично-національного; інтернаціонального; патріотично-військового; екологічного; економічного; трудового; фізичного; санітарно-гігієнічного; правового; статево-сексуального; сімейного; громадського (суспільного).

Самооцінка з кожного питання дається двома цифрами (від 0 до 100 балів): перша цифра - оцінка рівня вирішення даного питання в цілому по школі, а друга - самооцінка вирішення даного питання самим учителем. Таке анкетування проводиться в кінці або на початку навчального року та враховується при плануванні роботи на всіх рівнях.

Автор: С. Дибський

Освіта.ua
05.02.2009


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!