Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методика і технологія Інформаційно-комунікаційні технології для вчителів та учнів

Інформаційно-комунікаційні технології для вчителів та учнів

Процес упровадження новітніх технологій у школу - це та реальність, яка буде супроводжувати кожного з нас упродовж професійної діяльності, тому до нього треба ставитись як до звичайного шкільного процесу та пам'ятати, що тільки ті знання приносять найбільшу користь, які здобуті за власним бажанням, а не за наказом

Школа - це мікромодель суспільства. Реформується суспільство - реформується школа. Згідно з Концепцією нової школи, «слабкім місцем школи є несформованість у деякої частини її випускників ... достатньої життєвої компетенції, соціального розвитку, необхідної комп'ютерної грамотності, уміння обробляти інформацію...».

Сьогодні практично немає таких спеціальностей, де б не використовувалась комп'ютерна техніка. Технічна реформа суспільства йде дуже швидко. Школа теж реформується. Однак в останній час за однією з ознак вона дуже слабко наздоганяє суспільство - за умов використання сучасних технічних засобів. Є школи, де з цим немає жодних проблем і питань, однак ці школи не є пересічними: у них або впроваджується експеримент, або діяльність реалізується за рахунок коштів спонсорів. Проте треба зробити так, щоб діти були в рівних умовах у будь-якому куточку України взагалі чи, наприклад, на нашій Одещині як її частини. Для цього треба переглянути підхід до наявного обладнання у школах.

За останні роки дуже багато шкіл було обладнано сучасними комп'ютерними класами за рахунок держави, школи підключаються до мережі Інтернет. Зараз найголовніше завдання - створити умови для ефективного використання створеного технічного потенціалу. Учитель завжди повинен бути готовим до змін. Одна з таких змін - це комп'ютеризація школи. Разом із тим за останні часи середній вік учителів постійно підвищується, а за віковими особливостями швидкість їх опанування сучасних технологій менша, ніж у більш молодих колег.

В Україні задекларовано перехід до ринкових умов, тобто механізм оплати праці теж мусить бути ринковим. А що пропонується на сьогодні у школах: учитель інформатики чомусь повинен у вільний час навчати інших учителів, тому що процес опанування техніки для дорослих є більш складним, ніж для дітей, також у вільний час він повинен допомагати іншим учителям проводити уроки з використанням техніки, за яку матеріальну відповідальність несе він. А ще є дуже талановиті учні, які проявляють здібності до різних способів утілення своїх творчих задумів, однак за матеріальним станом батьків не можуть дозволити собі сучасний комп'ютер удома, вихід: похід до комп'ютерного клубу, на який можна заробити самотужки.

З іншого боку, у будь-якій школі є молоді, талановиті вчителі (і це не обов'язково вчителі природничо-математичних дисциплін), які б хотіли більше себе реалізувати за допомогою сучасних засобів навчання. Чому б не дати цим учителям змогу додаткового заробітку, давши їм можливість використовувати комп'ютерні класи в додаткові часи навантаження? Однак для цього необхідно розв'язати питання з матеріальною відповідальністю за технічні засоби вчителя інформатики.

Також не слід забувати про вікові фізіологічні особливості дітей. Поки що невідомо, скільки може дитина плідно працювати, якщо на уроці використовуються мультимедійна дошка, персональний комп'ютер тощо чи кілька приладів разом. Медичним службам треба розробити рекомендації про можливості добового використання мультимедійних засобів і максимального часу перебування дитини за комп'ютером, якщо на уроці вже використовувалась інша техніка. Ці дані потрібні і їх треба мати для всіх вікових категорій.

Ми живемо в час, перенасичений інформацією, однак у будь-якої людини є межа сприйняття інформації. Кожний учитель бажає, щоб його учні володіли цією інформацією й уміли її опрацювати.

Комп'ютер - це не панацея від усіх шкільних негараздів, це - помічник, за допомогою якого учні повинні розкривати свої здібності. Він у жодному разі не повинен закреслювати ані учня, ані вчителя. В усьому має бути межа, як у застосуванні традиційних методів навчання, так і в упровадженні сучасних засобів до шкільного повсякдення. І цю межу не можна проводити на якомусь чіткому загальностатистичному рівні. Ця межа, з одного боку, може бути проведена рівнем самовдосконалення вчителя, а з іншого - різним рівнем володіння учнів основами комп'ютерної грамоти. Урок математики, економіки, фізики, літератури та ін. у жодному разі не треба перетворювати на комп'ютерний лікнеп учнів. Тому в питанні застосування комп'ютера на уроці дуже гостро стоїть проблема проведення діагностування для диференціації учнів.

Наведу приклад із вивчення однієї з тем курсу «Основи економіки». Для того щоби вдосконалити використання комп'ютера на своїх уроках і зрівняти можливості всіх учнів, використовую метод проектів з основами менеджменту. На початку вивчення теми пропоную класу створити групи, у кожній з яких повинні бути керівник, діловод і відповідальний за комп'ютерну складову проекту, який має скласти співбесіду за програмними засобами, необхідними для виконання проекту. Наприклад, при вивченні теми «Підприємництво» з економіки кожна група створює фірму.

Вивчення теми закінчується захистом проекту, оцінювання ведеться за кожним напрямом роботи групи. До захисту кожна група готує презентацію своєї фірми за допомогою слайд-шоу. Однак оцінюється не тільки форма захисту, точність розрахунків, а й мовний компонент, тобто ораторські здібності учасників проекту.

Існує багато способів використання комп'ютера на уроках математики, фізики та інших предметів, так званих програм-конструкторів для створення уроків із готових блоків. Однак використання комп'ютера можливе не тільки в навчальному, а у й виховному процесі. Це можуть бути тестові програми для проведення діагностування рівня вихованості учнів, моніторингу колективу, які можуть бути створені вчителем на базі готових програм для створення текстів, презентації, відеокліпів за темами годин спілкування, батьківських зборів.

Якщо в суспільстві відбуваються зміни, то школа змушена випереджати ці зміни бодай на крок, бажаніше на кілька кроків. Поки що школа ледь устигає за вимогами суспільства. Кожна школа - це неповторний колектив талановитих людей, тому для кожного колективу повинна існувати своя програма впровадження новітніх технологій.

Процес упровадження новітніх технологій у школу - це та реальність, яка буде супроводжувати кожного з нас протягом професійної діяльності, тому до нього треба ставитись як до звичайного шкільного процесу та пам'ятати, що тільки ті знання приносять найбільшу користь, які здобуті за власним бажанням, а не за наказом.

Автор: І. Гончарова

Освіта.ua
05.11.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!