Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методика і технологія Технологія конструювання мультимедійного уроку

Технологія конструювання мультимедійного уроку

Освітній простір у наші дні наводнили комп'ютерні навчальні програми, що, безумовно, є непоганою допомогою в навчанні. Вони орієнтують учня на вільний темп навчання, індивідуальну логіку пізнання

Навчальні досягнення оцінюються негайно з гарантією переходу на новий рівень. За останні роки помітно зросла якість навчальних програм, у розробці яких нерідко беруть участь кращі педагоги-дидакти, спеціалісти-предметники, програмісти, психологи, художники-дизайнери. Здавалося б, мета творців цих навчальних програм досягнута: учні можуть обійтись і без учителя.

Такий підхід до процесу навчання легко пояснити. Найбільш радикальні прихильники новітніх освітніх технологій, у тому числі й комп'ютерних, стають своєрідними заручниками засобів навчання, що відіграють вирішальну роль у реалізації їхніх теоретичних ідей. Однак на ділі все набагато складніше. Упровадження освітніх технологій у масову школу, так само, як і практичне використання комп'ютерних навчальних програм, показує, що роль педагога, як і раніше, залишається досить істотною. Незважаючи на величезну перевагу комп'ютера, у порівнянні з іншими технічними та наочними засобами навчання саме вчитель може забезпечити цілісність і системність у навчанні. Йому важливо лише визначити своє місце та засвоїти нову роль в освітньому процесі.

Тим часом основна маса вчителів не готова сприймати інформаційні технології як нову, невід'ємну частину людського життя, що має значення не тільки для виробництва, а і для соціальної сфери. Незважаючи на заходи, що приймаються, більшість педагогів залишаються комп'ютерно безграмотними. Психологи кажуть навіть про так званий «комп'ютерний страх» дорослого. На відміну від дитини, якій освоєння «електроніки» дається в основному досить легко, дорослий, у тому числі й учитель, при навчанні ПК боїться припуститись помилки, часто шукає виправдання у своїх перших невдачах.

Спостерігається навіть агресивне неприйняття комп'ютерних технологій. Нарешті, при комп'ютерному оснащенні шкіл, що почалось, не накопичилось іще достатнього досвіду використання досягнень інформаційно-комп'ютерних технологій у повсякденній практиці вчителя. Необхідне осмислення нового рівня інформаційного забезпечення в навчанні, вироблення конкретних методик використання навчальних комп'ютерних програм.

Чому ж на перший план висувається принципово нове бачення ролі вчителя в засвоєнні знань і роботі учнів з інформацією? Насамперед це викликано принципово новими умовами інформаційного суспільства. Учені підрахували, що з початку нашої ери для подвоєння знань треба було 1750 років, друге подвоєння відбулось у 1900 році, а третє - до 1950 року, тобто вже за 50 років при рості обсягу інформації за ці піввіку у 8-10 разів. Причому остання тенденція все більше підсилюється, тому що обсяг знань у світі до кінця ХХ століття зріс удвічі, а обсяг інформації збільшився більш ніж у 30 разів. Допомогти учневі орієнтуватись в умовах «інформаційного обвалу», уміти оцінити якість інформації, швидко її обробити та при необхідності застосувати, - одна з найбільш важливих задач учителя.

У середній школі № 6 м. Армавіра, що другий рік працює в режимі крайової експериментальної площадки, велика увага приділяється не тільки технічному оснащенню комп'ютерного класу, формуванню медіатеки, а й осмисленню дидактичних принципів інформатизації освіти, відпрацьовуванню конкретних технологій і педагогічних технік проведення мультимедійних занять.

Насамперед розпочато формування інформаційно-навчального комплексу (ІНК). Із цією метою проведена інвентаризація та класифікація всіх наявних джерел інформації. Незалежно від носіїв (книжкових, аудіо-, відео-, мультимедіа), усі джерела інформації були розділені на чотири основних компоненти, за наявністю яких і можна говорити про ефективну роботу ІНК. Першим його компонентом є інформаційно-енциклопедичний центр: навчальні посібники з теоретичним матеріалом у друкованій формі, а також на електронних, відео- та аудіоносіях, тобто первісне накопичення банку інформаційних даних на базі бібліотеки. Тут же, у центрі, зберігаються рекомендації, путівники з використання цих даних. Сюди варто віднести й наявні електронні енциклопедичні видання: Енциклопедію Кирила та Мефодія, Велику радянська енциклопедія, Енциклопедія Брокгауза й Ефрона, Британську енциклопедію й ін. Із ряду навчальних предметів створено галузеві енциклопедії. До прикладу: Енциклопедія історії Росії, Енциклопедія Red Shift з астрономії тощо.

Тим часом абсолютна більшість шкільних бібліотек, як і раніше, залишається без комп'ютерів. Кабінети інформатики використовуються лише для навчання учнів основам комп'ютерної грамотності й набагато рідше - учителями-предметниками для проведення своїх уроків. У той же час учні працюють із комп'ютерами вдома, в Інтернет-клубах, у спеціально обладнаних класах, але набагато продуктивніше було би скористатись ресурсами шкільного інформаційного центру за допомогою фахівця.

Другий компонент ІНК - та продукція, що покликана осмислити та закріпити теоретичний матеріал, здійснити оцінювання отриманих теоретичних знань. До його складу можуть входити мультимедійні підручники на електронних носіях (компакт-диски, дискети, Інтернет, комп'ютерні тренажери тощо). У сучасних умовах створюються унікальні електронні видання. І тут педагогу важливо визначити свою зону творчості. Учитель не може й не повинен виступати як єдине й «унікальне» джерело інформації. У сучасному суспільстві все частіше створюються умови для того, щоб інформація стала доступною всім, і представлена вона часто в найбільш привабливому вигляді. В умовах інформатизації освіти вчитель виступає в ролі режисера, який покликаний спрямувати інформаційний потік із метою найбільш ефективного навчання. І набагато прагматичніше було б дивитись на комп'ютер не як на свого конкурента, а як найкраще пристосований у порівнянні з іншими засобами навчання інструмент навчання.

Сучасна мультимедійна продукція дозволяє копіювати частину матеріалу, вивести визначений уривок на великий екран (при наявності мультимедійного проектора). Нові можливості для організації ефективного освітнього процесу у школі представляє сканер, що набагато дешевше ксерокса. Завдяки сканеру можна вносити в комп'ютер будь-які фрагменти текстів, фотографії, малюнки, таблиці тощо. Дуже часто Інтернет дозволяє знайти цікавлячий учня та вчителя наочний матеріал, причому високої якості.

Набагато ефективніше продемонструвати невеликий фрагмент, ніж показувати цілком навчальний відеофільм, розрахований на цілий урок, а іноді й більше. Учитель може зробити своєрідний монтаж мультимедійного заняття, причому розрахувати його з точністю до секунди, з урахуванням особливостей конкретного класу та кожного учня окремо. Як би не був зроблений електронний підручник, деякі важливі, на думку вчителя, навчальні елементи можуть випасти з поля зору. Задача вчителя - сконструювати такий урок, що, на його погляд, міг би найбільш ефективно досягти поставленої навчальної мети.

На зміну наочному приладдю можуть прийти анімації, рухливі схеми, ілюстрації, що з'являються та зникають. Часто у практичній діяльності вчителя зустрічається необхідність деякі наочні прилади показати не відразу, а у визначений момент. Зазвичай викладачі на уроках ідуть на хитрість, закриваючи частину наочної інформації, що створює деякі незручності в роботі. Комп'ютер дозволяє виконати відеоряд ефективно й у найважливіший для вчителя момент.

Опанувавши програму складання презентацій PowerPoint, учитель сам стає режисером свого заняття. Ця програма дозволяє педагогу створити анімаційний опорний конспект уроку, включити відео- та аудіо-фрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе учневі легше засвоїти новий навчальний матеріал. На якісно новому рівні проходять заняття з використанням методів групового навчання, при проведенні дидактичних ігор, вікторин, конкурсів тощо. Таким чином, саме при конструюванні мультимедійного уроку цілком доречні такі не завжди вдало використовувані в педагогічній літературі терміни, як «режисура», «сценарій», «дизайн» уроку.

При організації оцінювання навчальних досягнень вчителю зовсім не обов'язково користуватись наявними в мультимедійному підручнику тестами. У його розпорядженні є ряд програм зі складання тестів. Деякі з них надзвичайно прості та доступні навіть починаючому користувачеві. Учитель може формувати банк контрольних матеріалів за своїм розсудом, з урахуванням особливостей конкретного класу та конкретного учня. Ряд нескладних програм зі складання тестів (наприклад, використовувана автором статті програма Tester) можна знайти в Інтернеті та скористатись ними цілком безкоштовно. Крім оперативності контролю комп'ютерне тестування допомагає учням краще підготуватись до державного іспиту.

Третій важливий компонент ІНК - формування та розвиток практичних умінь і навичок, розвиток інтуїції та творчих здібностей, прискорене накопичення професійного досвіду. Це система лабораторного практикуму, комп'ютерні тренажери, алгоритм спеціально підібраних задач від простих до складних. Ряд електронних навчальних програм саме спрямований на розвиток інтелекту, творчих здібностей учнів.

І тут є великі можливості для творчості вчителя і насамперед для організації під його керівництвом творчості учнів. Саме на цій стадії учням необхідно опанувати фактично безмежні можливості Інтернету. При вмілій організації пізнавальної діяльності учнів на якісно новому рівні організована підготовка дітей до семінарів. Написання доповідей і рефератів перетворюється для них не у звичайну відписку, а в надзвичайно захоплюючий творчий процес. На жаль, на практиці, на відміну від багатьох учнів, учителі не мають доступу до Інтернету і далеко не завжди можуть оцінити рівень самостійної роботи учнів при написанні рефератів.

Тим часом учителю надаються величезні можливості скористатись ресурсами Інтернету, щоби зробити засвоєння навчального матеріалу ефективним, утягнути учнів у самостійне навчання. Досить показові в цьому плані підготовка та проведення в нашій школі науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю тричі Героя Радянського Союзу, прославленого льотчика-аса О. Покришкіна. Учні, скориставшись не тільки бібліотечними матеріалами, а й ресурсами мережі Інтернет, підготували оригінальні повідомлення не тільки про біографію О. Покришкіна, а і про літаки, на яких він літав, про літаки фашистської Німеччини, про подвиги льотчика в небі Кубані. Усі виступи учнів супроводжувались яскравими ілюстраціями, відеофрагментами, що виводились мультимедійним проектором на екран.

На рівні творчого застосування знань можлива організація самостійного проектування навчальних задач. Учні легко опановують програму PowerPoint, програми для складання тестів. Під керівництвом учителя вони займаються творчістю: складають навчальні задачі, тести, створюють анімації та навіть свій мультимедійний підручник. Наприклад, як узагальнюючий урок була підготовлена мультимедійна вікторина «Росія у XVIII столітті». Кожне запитання команді ставилося з використанням аудіо- та відеосюжетів, великої кількості ілюстрацій. Складний історичний матеріал подавався у привабливій формі, що в підсумку підвищило ефективність уроку.

Нарешті, четвертий важливий компонент ІНК - це система автоматизації професійної діяльності або її навчальних аналогів: пакети прикладних програм, системи автоматизації практичних робіт, наукових досліджень. Це режим вільного навчального дослідження конкретних практичних ситуацій, близький за характером до професійної діяльності фахівця. Використання четвертого компонента виправдане у профільних класах, де учні опановують навички майбутніх професій.

Маючи уявлення про ІНК, необхідно оцінити ефективність роботи всіх його компонентів, виробити та використовувати методичні рекомендації з їх використання. Насамперед не варто зловживати електронним текстом на екрані монітора. Практика показує, що учні, як правило, усе одно роздруковують цей текст і воліють читати його з листа, а не з екрана монітора. Екран (як монітора, так і великий екран із зображенням з мультимедійного проектора) повинен залучити, показати те, що не може вчитель: демонстрацію якогось фрагмента, анімації, досвіду, схеми тощо.

Накопичений досвід показує, що на предметних уроках зовсім не обов'язково часто саджати учнів за комп'ютери. Досить проблематично використовувати комп'ютер на тих уроках, де дуже важливі комунікативне спілкування, розвиток усного мовлення учнів. Крім того, практика показує, що рівень володіння комп'ютером серед учнів відрізняється на кілька порядків. На жаль, предмет інформатики ще мало пов'язаний з іншими навчальними дисциплінами. Наприклад, навіть у старших класах більшість дітей не знайомі з текстовими редакторами, не вміють набирати тексти. Перші свої уроки історії я проводив у режимі інтеграції, навчаючи учнів основам програми WORD, PowerPoint.

У той же час при роботі в режимі деяких освітніх технологій комп'ютер може зіграти досить істотну роль для підвищення їх ефективності. У середній школі № 6 розроблений ряд уроків у режимі технології модульного навчання з активним використанням комп'ютерів. Особистісно зорієнтований підхід, покрокове рішення навчальних задач, чіткий алгоритм модуля, тобто те, чим характерне модульне навчання, успішно фокусуються в роботі учня з комп'ютером. Кожний учень має персональний план освоєння навчальної інформації. Для рішення навчальних задач він звертається по допомогу до комп'ютера.

У рамках ІНК працює шкільний дитячий інформаційно-ігровий центр. Уже перші дні його роботи показали прекрасні результати. Учителі-практики за допомогою вчителів інформатики проводять захоплюючі навчальні мультимедійні ігри з учнями початкових і середніх класів на основі наявних на компакт-дисках програм серії Lego, «Кліффорд», «Суперінтелект», «Як вирішити проблему» тощо. А ті вчителі, хто опанував навички роботи у програмі PowerPoint, стали створювати свої авторські дидактичні ігри.

Таким чином, творчий підхід дозволяє педагогу максимально ефективно використовувати у своїй роботі багатий інструментарій, що представляється сучасними комп'ютерними освітніми технологіями.

Освіта.ua
05.03.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!