Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методика і технологія Культурна творча світська діяльність ліцеїстів

Культурна творча світська діяльність ліцеїстів

Культурна творча світська діяльність (КТСД) як важлива складова креативного виховання - процес розвитку природних задатків ліцеїстів в умовах різноманітного їх співробітництва та співтворчості з педагогами та іншими ліцеїстами, яке забезпечує формування творчої особистості

У креативній педагогічній системі досягнення цієї головної мети забезпечується органічним поєднанням виховання та самовиховання, індивідуальної творчої діяльності з співробітництвом і вищою її формою - співтворчістю. Педагоги ліцею, розглядаючи ліцеїста як активного суб'єкта виховання, постійно спрямовують свої педагогічні дії на те, щоб ліцеїсти якомога більше поглиналися ідеєю свого самовиховання як самотворення.

КДСД носить безрелігійний характер і включає п'ять підсистем:

  • громадську;
  • культурно-просвітницьку;
  • розважально-пізнавальну;
  • господарчу;
  • благодійницьку.

Усі види виховної роботи технологічно здійснюються на засадах самоуправління в умовах індивідуальної, групової чи колективної творчої справи (І. Іванов). Колектив у системі креативного виховання - не тільки інструмент управління цим процесом, але й основна сфера спілкування вихованців. Креативна система виховання передбачає використання методів переконання і самопереконання, заохочення і самозаохочення. Але головним критерієм визначення якості навчально-виховного процесу є включеність ліцеїстів у самотворчий процес.

Концепція виховання ліцеїстів

З утворенням незалежної України одним з завдань освіти є формування в учнів національних ціннісних орієнтацій, національної свідомості та самосвідомості.

До ціннісних орієнтацій належать гуманізм, демократизм, висока духовність, відкритість світу, почуття патріотизму, громадянськості. Державна освітня ідеологія ґрунтується на співчутті і розумінні людини, толерантності і любові до неї, совісті і честі, що мають бути втіленими в життя, у норми поведінки дітей.

Саме на цих положеннях Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті базується Програма соціального розвитку Саксаганського ліцею до 2012 року як і її складові підпрограми (з навчальної, виховної, науково-методичної роботи педагогів, науково-дослідницької роботи ліцеїстів та валеологічної роботи ліцею) і визначаються особливості навчально-виховного процесу.

Оскільки лише особистісно зорієнтована гуманістична освіта може прищепити смак до духовної сторони життя, то виховний процес у Саксаганському ліцеї будується на таких засадах:

Свобода і творчість, відповідальність і професіоналізм - найважливіші духовні вартості.

Творча продуктивна праця та співтворчість - дієвий засіб виховання.

Повсякденна дитяча активна самостійна діяльність у різних видах (навчальна, наукова тощо) - це повсякденна норма ліцейської життєдіяльності.

Творчий згуртований колектив - це визначальне середовище формування творчої особистості.

Учитель і вихованець - рівноправні учасники виховного процесу.

Технологічне забезпечення особистісно зорієнтованого виховання ґрунтується на діалогічному підході, що визначає суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників педагогічного процесу. Це дає змогу ліцеїстам бути саме суб'єктом виховання, що сприяє практичній реалізації і їх соціально-моральному саморозвитку.

Таким чином, втілення у Саксаганському ліцеї перелічених засад виховного процесу ставить самих вихованців на перший план. Головне завдання виховання в ліцеї полягає в тому, щоб особистість юнака чи юнки вчилась поведінці, що обумовлена важливістю суспільних рішень щодо майбутнього свого духовного розвитку. Оскільки картина майбутнього найбільш внутрішньо мобілізує їх особистість, то педагоги Саксаганського ліцею намагаються якнайчастіше і найяскравіше викликати цю картину в уяві ліцеїстів. Вихованцям постійно допомагають зберігати перед своїм внутрішнім зором образ прийнятої духовної мети.

У повсякденній духовній практиці враховується те, що виховний процес багатосуб'єктивний, і тому педагоги як колеги-однодумці узгоджують свої дії з діями інших.

Викладений підхід передбачає формування людини як особистості, творця самої себе і навколишніх умов існування.

Таким чином, під вихованням розуміється процес інтенсивного розвитку природних сил та здібностей в умовах різноманітної індивідуальної, групової чи колективної творчої діяльності та співтворчості ліцеїстів і педагогів.

Така сучасна особистісно зорієнтована виховна технологія, спрямована на формування творчої особистості, нами умовно називається креативною педагогікою (createo - лат. творення). Остання містить в собі наступні послідовні етапи:

  • визначення мети і конкретних виховних задач;
  • програмування, планування та прогнозування педагогічної діяльності вихователів;
  • визначення змісту виховної роботи;
  • набір методів та форм виховної роботи;
  • аналіз результатів виховної роботи у вигляді сформованості особистості ліцеїстів та майстерності педагогів.

Це не тільки інструмент управління цим процесом, а й основна сфера спілкування вихованців. Саме тому особливого значення надається формуванню ліцейського колективу, який умовно називається «ліцейським братством».

Самовиховання в свою чергу - це усвідомлений і керований самою особистістю розвиток, в якому в інтересах суспільства і самої особистості формуються якості та розвиваються здібності ліцеїста.

Самовихованню в ліцеї надається особливе місце, оскільки це процес максимальної усвідомленості особистістю самої себе, свого місця в оточуючому світі та поведінки в ньому.

Система виховання передбачає використання методів переконання і самопереконання, виховання і самовиховання, заохочування і самозаохочування.

З позиції виховання особистості в діяльності в креативній системі виховання використовуються такі методи:

  • осмислення життєвого досвіду (диспути, дискусії, лекції, бесіди, роз'яснення, навіювання);
  • доручення, які вимагають для їх виконання творчого підходу, індивідуальних завдань;
  • стимулювання і корекція творчої діяльності (конкурси, змагання, заохочення).

Разом з тим в системі виховання використовуються різноманітні методи одержання і переробки інформації:

  • усний публічний виклад поглядів, переконань, знань;
  • самостійна робота з книгою, комп'ютером;
  • рішення пізнавальних задач.

У креативній системі виховання важливе місце приділяється дослідницьким методам: аналізу, синтезу, узагальненню, доказу, передбаченню гіпотез тощо. Ці методи можуть бути використані в різних напрямках виховної роботи.

Реалізація завдань креативної педагогічної системи, яка базується на особистісно зорієнтованому вихованні ліцеїстів, у Саксаганському ліцеї передбачається у світському та валеологічному напрямках.

Валеологічне виховання в Саксаганському ліцеї направлене на формування свідомості ліцеїста, яка дає йому змогу філософськи розуміти здоров'я не як емпіричний факт, а як явище, глибинна суть якого може і повинна пізнаватися ліцеїстом як молодою людиною і раціонально використовуватися, примножуватися.

Ліцеїсти за бажанням беруть участь у світській діяльності загальноліцейського чи класного рівня, до яких ми можемо віднести такі види діяльності:

  • позаурочна пізнавально-розважальна;
  • культурно-просвітницька;
  • благодійницька;
  • еколого-господарська;
  • самоврядування.

Усі види активної різноманітної діяльності ліцеїстів забезпечуються самоврядуванням на основі ініціативи ліцеїстів, реалізації їх особистих прав та обов'язків, широкого простору для задоволення своїх соціальних потреб та запитів.

Важливою органічною складовою виховання в Саксаганському ліцеї є суспільнокорисна еколого-господарська праця ліцеїстів в позаурочний час по благоустрою ліцейської садиби, мікрорайону, охорони пам'ятників на основі їх активної соціальної позиції та непримиренності до недосконалого.

Культурно-просвітницька діяльність має на меті розвиток естетичних поглядів, смаків, вчити розуміти і створювати прекрасне в житті та в людських стосунках. Вона також передбачає етичне, правове, економічне та статеве виховання.

Благодійницька діяльність - це громадська діяльність ліцеїстів, спрямована на взаємодопомогу і взаємопідтримку та розвиток у ліцеїстів якостей гуманної людини.

Пізнавально-розважальна діяльність - це позаурочна інтелектуально-творча діяльність ліцеїстів, спрямована на розвиток пізнавального інтересу, кругозору та загальної ерудиції ліцеїстів.

З метою втілення педагогічної концепції виховання в ліцеї створено науково-методичне об'єднання - кафедра світського виховання, до складу якої входять:

  • педагоги-організатори класів;
  • ліцеїсти, залучені до громадської діяльності;
  • громадські діячі (артисти, художники, мистецтвознавці тощо).

Кафедру очолює заступник директора з виховної роботи, який у своїй діяльності підзвітний директору ліцею.

Основними формами науково-педагогічної діяльності кафедри є:

  • засідання кафедри;
  • науково-методичні семінари;
  • участь у педагогічних нарадах;
  • звіти педагогів-організаторів класів про свою роботу.

Разом з тим, члени кафедри (педагоги-організатори класів) ведуть системний навчальний процес з етики, педагогічної просвіти батьків ліцеїстів тощо.

У діяльності кафедри світського виховання беруть участь заступники директора ліцею з навчально-виховної роботи, науково-методичної та завідуючі інших кафедр (в першу чергу - екології, здоров'я), які системно намагаються, координуючи свої дії, створювати «поле сприятливості» творчої різноманітної діяльності ліцеїстів, груп ліцеїстів, класів та загальноліцейського колективу.

Концепція креативного виховання в Саксаганському ліцеї передбачає формування творчої особистості, якій притаманні такі якості:

  • схильність і потреба у творчій діяльності;
  • творча інтелектуальна, трудова, вольова і громадська активність;
  • висока розумова і фізична працездатність;
  • висока сприйнятливість до виховання, навчання і розвитку;
  • схильність до самоосвіти, самовиховання і саморозвитку;
  • соціальна мотивованість поведінки;
  • нормальний фізичний розвиток, здоров'я та гігієнічність.

Основними критеріями педагогічної ефективності креативного виховного процесу в Саксаганському ліцеї вважаються:

  • активна творча позиція ліцеїстів у будь-яких формах своєї діяльності;
  • єдність виховних впливів і вимог з боку педагогів;
  • ріст педагогічної майстерності вчителів та педагогів-організаторів;
  • сформованість якостей особистості у ліцеїста;
  • взаємозв'язок виховання і самовиховання.

Загальним універсальним критерієм сформованості творчої особистості ліцеїстів та якості креативного виховного процесу є сформованість інтегративних особистісних якостей.

Положення про організацію світської діяльності ліцею

Дане положення визначає організацію та зміст світської діяльності ліцею, спрямованої на виховання соціально активної, творчої, високо культурної особи.

Світське виховання ліцеїстів - це багатогранна діяльність, спрямована на розвиток почуття дієвої Любові до Батьківщини, Знань, Праці, Природи, Людей, до себе і формування сучасного інтелігента-гуманіста глобального мислення.

Педагогічна мета і завдання виховання визначені «Законом про освіту», «Положенням про середню загальноосвітню школу», Статутом ліцею та особистими програмами індивідуального самовдосконалення ліцеїстів. Дане положення має на меті визначити основні напрямки виховної і розвиваючої діяльності ліцеїстів та форми їх реалізації.

Основні напрямки і форми організації діяльності ліцеїстів

Громадянське виховання має на меті формування громадянина і патріота України, який усвідомлював би свій громадянський обов'язок перед Вітчизною, сім'єю, трудовим колективом та знав би державні закони і свідомо дотримувався їх, і реалізувався в суспільно-політичній діяльності та міжнародному співробітництві.

Уроки суспільствознавства, допризовної підготовки юнаків, історії формують внутрішню громадянську позицію ліцеїста, патріота своєї суверенної держави, виховують готовність знати і виконувати закони України, захищати її інтереси, як свої власні.

Загальнопедагогічний напрям передбачає формування позитивного ставлення до знань за рахунок участі ліцеїстів у таких формах:

  • уроки за навчальним планом (у першій половині навчального дня);
  • факультативи;
  • індивідуально-групові заняття;
  • навчально-дослідницька робота ліцеїстів;
  • участь в інтелектуальних іграх-марафонах «Творчість-2000»;
  • участь в олімпіадах, конкурсах;
  • видавнича діяльність в ліцейській газеті та ін.

Виховання гуманного ставлення до людей і до себе як потреба в повноцінному, здоровому способі життя передбачає використання традиційних форм організації діяльності - туризм, уроки здоров'я, заняття у плавальному басейні, спортивні змагання, заняття у секціях різних видів спорту, а також нетрадиційні форми діяльності, психокорекції та психорозвантаження, проведення уроків валеології психологами ліцею.

Культурно-освітній напрям діяльності ліцеїстів орієнтований на розвиток та збагачення потенціалу зовнішньої та внутрішньої естетики, розвиток почуттєвої сфери особистості. Цей напрямок реалізується в таких формах:

  • організація концертів, балів, КВК, тематичних вечорів;
  • влаштування загальноліцейських свят, спрямованих на виховання громадянських, патріотичних почуттів та на утвердження традицій ліцею.

Розважально-пізнавальна діяльність спрямована на розширення світогляду особистості, виховання потреби у творчому, пізнавальному відпочинку. Основні форми реалізації цього напрямку в ліцеї - проведення клубів цікавих зустрічей, інтелектуальної гри-марафону, культпоходів, турпоїздок під керівництвом педагогів ліцею.

Етико-естетичне виховання особистості в першу чергу реалізується на уроках кафедри світського виховання: образотворче мистецтво, музична культура, хореографія, сучасна етика і етикет, годинах дружнього спілкування, самоуправлінні, благодійній діяльності, а також через участь ліцеїстів у роботі творчих танцювальних, вокальних, художніх колективів, керівниками яких є учителі кафедри світського виховання.

З метою формування соціально-активної особистості впроваджуються такі види діяльності, через які виникають педагогічні ситуації, що розвивають уміння і навички жити в суспільстві і сім'ї. Цей напрямок реалізується через такі форми, як «Клуб вчених природодослідників», дослідницька практика ліцеїстів, «Енциклопедія рекордів та чудес ліцею», через систему самоуправління, видавничу діяльність в газеті, рольову гру «Вибори Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй».

Екологічне, трудове виховання, побудоване на принципі усвідомлення себе кожним невід'ємною часткою Природи, передбачає діяльність у різних формах урочних та позаурочних колективних творчих справ. Проведення щорічного конкурсу «Ліцей - моя планета», суть якого - перетворення ліцею в екологічно чисту систему.

Конкурсна система організації екопрактики стимулює класні колективи на чолі з деканами до активнішої діяльності.

Дослідницька практика з екологічної тематики влаштовується у літній час на території Кривбасу.

Центральною формою ековиховання є фестиваль «ЕКО-ХХІ», всеукраїнський, традиційний, щорічний, підготовці до якого підпорядкована вся громадська робота в ліцеї, організована під девізом: «Мислити - глобально, діяти - локально!»

Господарське обслуговування ліцеїстів передбачає організацію постійної роботи класних колективів щодо підтримання території, рекреацій та кабінетів у належному порядку в рамках умов конкурсу «Ліцей - моя планета».

Літня трудова практика є необхідною умовою для переведення на наступний курс навчання.

Виховання милосердя ведеться через благодійну діяльність класних колективів стосовно учителів-пенсіонерів та інвалідів війни згідно з програми «Милосердя», яким надається моральна підтримка та матеріальна допомога.

Виховний батьківський вплив на ліцеїстів узгоджується із загальною концепцією світського виховання шляхом участі батьківської колегії у розробці виховного плану, програми. Її складають найавторитетніші представники (по одному) з кожного класу.

Координація педагогічного впливу ведеться в процесі проведення занять «Педагогічного батьківського ліцею», під час якого проводяться конференції, семінари, збори тощо.

Управління світським вихованням у ліцеї

Управління світським вихованням веде рада керівників ліцею на основі плану роботи ліцею, яку очолює директор ліцею.

Безпосередньо організовує усі напрямки діяльності і веде контроль заступник директора з організації світського життя та діяльності ліцею.

Відповідальність за організацію виховної роботи у класах несуть педагоги-організатори класів та вчителі.

Система адміністративного управління виховним процесом підкреслюється учнівським самоврядуванням в ліцеї, центральним органом якого є рада деканів класів.

Рада деканів як орган учнівського самоврядування планує діяльність класного колективу з реалізації усіх напрямків виховання. Деканат класу в особі декана та його заступників - виконавчі органи щодо організації роботи у кожному класі.

Основні види педагогічного впливу

Педагогічний вплив може бути чотирьох видів:

  • концентрований педагогічний вплив, який передбачає групову участь ліцеїстів (в основному з ініціативи педагога-організатора класу) у створенні ситуації виховного характеру;
  • роззосереджений педагогічний вплив, який передбачає організацію загальноліцейських творчих справ під керівництвом ради деканів і контролем ради керівників ліцею, спрямований на створення загального сприятливого мікроклімату в ліцеї;
  • індивідуальний педагогічний вплив, який здійснюється в рамках систем «учитель-учень», «керівник-учень», «педагог-організатор класу- учень», «батьки-учень», спрямований на активізацію виконання програми індивідуального самовдосконалення;
  • індивідуальний виховний самовплив (самовиховання), який узгоджується із загальними цілями діяльності ліцею і спрямований на виховання особистої програми індивідуального самовдосконалення, складеної за консультацією педагога-організатора класу.

Матеріальне забезпечення системи виховної роботи

Матеріально-фінансове забезпечення системи виховної роботи здійснюється виділенням необхідних коштів бюджетного фонду в бухгалтерію ліцею на підставі кошторисних видатків, затверджених директором ліцею.

Концепція екологічної освіти і виховання

Мислити і вчити - локально, діяти - глобально (девіз ІІ міжнародного конкурсу «Учителі світу - за мир»)

Місто Кривий Ріг - великий промисловий центр України з розвиненою багатогалузевою промисловістю. Його економічний профіль визначила потужна залізорудна база. У місті працюють гіганти: металургійний і гірничо-збагачувальний комбінати. Кривий Ріг - місто-трудівник, яке не обійшли притаманні сучасним промисловим центрам України проблеми. Одна з найбільш гострих - екологічна.

Тому місту необхідні професіонали якісно нового мислення, підготовки, котрі були б здатні творчо вирішувати всі проблеми життя, в тому числі - екологічні.

Саксаганський природничо-науковий ліцей поставив своєю метою сприяти підготовці саме таких кадрів.

Згідно з Концепцією глобальної освіти сучасний світ - єдина історикосоціальна і полікультурна система. Виходячи з цього, наш педагогічний підхід спрямований на створення таких умов діяльності ліцеїстів, в яких вони виробляють філософське планетарне мислення, притаманне творчій особистості громадянина, що сприймає Світ як багатогранну систему культур, мов, ідей, поглядів і всіляко намагається його вдосконалювати.

Головна педагогічна ідея екологічного виховання полягає в тому, що екологічна освіта в Саксаганському природничо-науковому ліцеї розглядається не окремим аспектом, а як новий зміст і мета всього освітнього процесу.

Шляхом до втілення цієї ідеї в реальне життя є гуманітаризація і гуманізація освіти, основу якої складає раціональний антропоцентризм, що полягає у визнанні унікальності кожного з ліцеїстів і як головних дійових осіб всього освітнього процесу, направленого на їх всебічний розвиток.

Педагогічний процес у Саксаганському природничо-науковому ліцеї передбачає перш за все те, щоб дитина усвідомила свою невід'ємність від Природи, Світу, Всесвіту, прагнула вищих цінностей: Ідеалу, Сенсу, Істини, Добра, Любові і Краси.

Вважаючи гуманітаризацію освіти одним з основних принципів своєї діяльності, педагогічний колектив Саксаганського природничо-наукового ліцею визначає навчально-виховний процес як дієве начало (К. Ушинський). При цьому відкидаються методи інформаційно-пояснювального репродуктивного засвоєння навчального матеріалу, а вводиться якісно нова освітня креативна - створення умов індивідуальної, групової чи колективної творчої пізнавальної діяльності ліцеїстів як природодослідників.

У зв'язку з цим фронтальні методи, форми роботи все частіше, поступаються місцем груповій, парній, індивідуальній роботі. Гуманітаризацію освіти ми вбачаємо у залученні ліцеїстів до загальнолюдських культурних цінностей, дослідження Природи, Суспільства і Людини; а гуманізацію - у відмові від будь-якого тиску в організації повсякденного креативного навчально-виховного процесу, що надає умови вияву зіркості у пошуках проблем, оригінального, гнучкого мислення, нетрадиційних рішень, вчинків, підходів і можливостям створювати нові, екологічно чисті промислові технології, успішно вирішувати локальні і глобальні екологічні проблеми. Кожен педагог у поточній педагогічній діяльності виходить з необхідності діяти за принципом: «Якщо не творчо, то для чого?!», а також - «Якщо хочеш виховати творця, треба любити непосидька» і «Якщо не я, то хто?!».

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі задачі:

  • створювати умови глибокого переживання, відповідальності за природу краю, держави, світу, активного наукового дослідження змісту сучасних екологічних проблем і їх практичного вирішення ліцеїстами як майбутніми лідерами будь-якої галузі господарства України;
  • систематично аналізувати особисте життя і виконання обов'язків перед близькими, рідними, співвітчизниками та цивілізацією взагалі;
  • оволодівати знаннями про природу і механізми взаємодії з нею людини і суспільства;
  • закріплювати у свідомості ліцеїстів стійку потребу, глибокий інтерес, сміливість у вивченні природи та щиру любов до неї;
  • формувати навички експериментального дослідження природних явищ з метою вирішення тих чи інших екологічних проблем;

Принципами екологічної освіти в ліцеї є:

  • визнання цілісності оточуючого середовища;
  • використання комплексного підходу на основі інтеграції наук і їх комп'ютеризацію;
  • взаємозв'язок і взаємозалежність глобального, національного і краєзнавчого;
  • направленість екологічної освіти на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості;
  • безперервність екологічної освіти;
  • системність досліджень (навчальних, наукових) на рівні досягнень сучасної науки
  • оптимістичний настрій і віра як в особисте майбутнє, своєї сім'ї, так і Людської цивілізації.

Екологічна освіта і виховання здійснюються шляхом:

  • вивчення «екологізованих» курсів навчальних предметів базового циклу навчального плану;
  • засвоєння спеціальних факультативних курсів: «Основи загальної екології» (8-11 кл.), «Основи науково-технічної творчості та наукових досліджень». Останній містить курси: основи науково-технічної творчості, технологія вирішення творчих задач у техніці, розвиток творчого уявлення, життєва стратегія творчої особистості, основи наукових досліджень, вирішення дослідницьких задач;
  • проведення науково-дослідницької польової літньої практики на екологічну тематику: «Ріки України», «Рекультивація відвалів», «Очистка шахтних вод»;
  • виконання щорічних фенологічних спостережень за рослинами, птахами тощо;
  • дослідження гірничо-металургійного комплексу Кривбасу під час навчально-дослідницької літньої практики;
  • проведення на базі Саксаганського ліцею Всеукраїнського екологічного фестивалю «ЕКО-XXI» - за участю всіх членів педагогічного, учнівського колективу дослідників-екологів;
  • озеленення пришкільної ділянки, участь у міському конкурсі;
  • озеленення приміщень ліцею;
  • проведення екологічних робіт на прохання чи за заявками підприємств району, міста;
  • випуску газети «Ліцейські відомості».

Для втілення системи креативної екологічної освіти у Саксаганському ліцеї створені і функціонують кабінети предметних кафедр і зокрема екологічна лабораторія кафедри хімії та валелогічна - кафедри здоров'я.

Вони у своєму розпорядженні мають радіодозиметричні прилади, приладдя й різне обладнання для екологічних експериментальних досліджень.

Водночас екологічна лабораторія тісно співпрацює з кафедрами ліцею й лабораторією інформаційних технологій. У розпорядженні останньої є персональні комп'ютери і програмне забезпечення екологічних досліджень.

При ліцеї створено Музей науки і техніки Кривбасу як центр пошукової роботи ліцеїстів. Він створений і функціонує в кабінеті історії ліцею і організовує науково-дослідницьку роботу з теорії розвитку Кривбасу, нерозривно пов'язаної з особливостями географії корисних копалин і його екологічного становища.

Експозиція музею висвітлює проблеми становлення та історію Саксаганського ліцею, спадкоємність його випускників у поповненні студентської молоді вищих навчальних закладів, що готують спеціалістів з екології, металургії, медицини, хімічної, гірничодобувної й інших галузей промисловості.

Науково-методична діяльність активу музею відбувається шляхом проведення консультацій, а також рецензування науково-експозиційної й екскурсійної тематики з історії розвитку науки і техніки із спеціалістами музеїв Кривого Рогу.

Ліцей розробляє проект науково-дослідницької станції і зимового саду, в яких передбачається ведення екологічних досліджень, одночасно супровідне оздоровлення дітей і педагогів.

Науково-дослідницькою роботою педагогів керують заступники директора ліцею, а дослідницькою роботою ліцеїстів - наукові керівники, лаборанти й інші робітники. Усі вони мають спеціальну освіту й проходять обов'язкову перепідготовку при ліцеї як Центру екологічної освіти міста і Регіонального центру перепідготовки педагогічних працівників Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Освіта.ua
05.02.2005


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!