Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Методика і технологія Критичне мислення - основа дебатних технологій навчання

Критичне мислення - основа дебатних технологій навчання

Від українських педагогів часто можна почути закиди про "американськість" новітніх технологій навчання. Бутімто, це не наше, нащо прищеплювати на українському ґрунті "чужинське" інтерактивне навчання, дебати, критичне мислення, критичне читання...

Відповідати на ці закиди - шалена втіха. Варто лише зазирнути до історії української педагогіки, пригадати бригадно-лабораторні методи та й силу-силенну інших інновацій початку ХХ століття, ретельно винищених сталінськими директивами і не менш ретельно виплеканих заокеанськими вчителями.

Продовжуючи публікацію матеріалів про дебати як ефективну педагогічну технологію, пропонуємо поглянути на стратегії розвитку критичного мислення вихованців середньої школи.

«Критичне мислення - модель для навчання й виховання громадян суспільства майбутнього» - таку назву має тренінг для вчителів, розроблений головою Харківської асоціації вчителів «Освіта за демократію» Наталею Вукіною. Випускниця програм освітнього обміну між українськими й американськими педагогами стверджує, що такі стратегії надзвичайно необхідні для нашого молодого покоління. Інформаційне суспільство, інформація в якому швидко множиться, застаріває та набуває якісно нових обрисів, потребує від людини нових компетентностей.

Люди, які мають навички критичного мислення, чесні із собою, долають власні сумніви, ставлять запитання, базують судження на доказах, шукають зв'язок між явищами, можуть відокремлювати справжнє від уявного, не дозволяють маніпулювати собою. Глобалізація ринку праці й розвиток громадянського суспільства в Україні висувають, як стверджує Н. Вукіна, проблему розвитку критичного мислення на перший план. Критичне мислення є не тільки наслідком демократії, а й важливим чинником її формування, воно є частиною підготовки громадян, необізнаних у політичних маніпуляціях влади, до життя в лояльному демократичному суспільстві.

"Якою зручною може бути позиція критика!"

Емоційна фраза в підзаголовку належить ще одному висококласному фахівцеві в галузі педагогічних новацій, виконавчому директору Благодійної організації «Вчителі за демократію та партнерство» Ігореві Сущенку. Назва організації, напевно, багато про що говорить «просунутим» педагогам. Саме «Вчителі...» ненастанно опікуються масою програм упровадження новітніх педагогічних технологій в українській школі.

Учителеві, стверджує І. Сущенко, варто прагнути, щоби діти не лише запам'ятовували матеріал, а й ставили запитання, проводили дослідження, творили, вирішували, інтерпретували і брали участь у дискусіях. Саме таке навчання нині прийнято вважати «найкращою практикою навчання». Дослідження показують, що саме на активних заняттях - якщо вони зорієнтовані на досягнення конкретних цілей і добре зорганізовані - учні засвоюють матеріал найбільш повно і з користю для себе. Це означає, що учні думають про те, що вивчають, застосовують набуті знання в ситуаціях реального життя або для подальшого навчання і здатні навчатися самостійно.

Усі свої теоретичні умовиводи І. Сущенко ілюструє конкретними технологіями, використаними в елективному навчальному курсі «Права людини», що вже апробується в 60-ти школах. Багато в чому успішності такої роботи сприяє безпосереднє спілкування з адептом критичного мислення, американським професором Чарльзом Темплом.

Чарльз Темпл - критичний професор з американською посмішкою

Автор цих рядків, поспілкувавшись із паном Темплом на тренінгу із критичного мислення, не міг позбутися думки, наскільки часто справджуються стереотипи. Саме таким і постає в моїй свідомості типовий американський педагог - упевнений у собі, але трішечки сором'язливий, серйозний, але готовий проілюструвати свою позицію прикладом-анекдотом, дає чіткі інструкції, але супроводжує їх фразою: «Ви згодні з таким варіантом?».

Ідеї Ч. Темпла активно використовують учителі всього світу в роботі з дебатними технологіями. Але ці ідеї становлять цілісну філософську й педагогічну систему, яка може пройти наскрізною ниткою через увесь процес освіти.

Критичне мислення, зазначає Ч. Темпл, дає нам змогу осмислювати власні думки та причини, що зумовили ту чи іншу точку зору. Це означає, що ми думаємо над тим, яким чином приходимо до власних рішень, і розв'язуємо завдання чи проблеми.

Таке мислення полягає не лише в пошуку недоліків у словах чи поглядах інших людей. Те, про ЩО і ЯК ми думаємо, завжди перебуває у фокусі нашої уваги. І коли ми помічаємо помилку або інший спосіб розв'язання завдання, то охоче вивчаємо його.

Практика вдумливого навчання

Пропонуємо кілька підготовчих вправ для вчителів і керівників дебатних клубів, спрямованих на стимулювання вміння помічати наявні суперечності, критикувати наведені аргументи, формулювати власну позицію, а також критично сприймати та давати відсіч аргументам опонентів.

Презентовані стратегії будуть корисними на різних етапах підготовки до дебатів.

Думай-обговорюй-спілкуйся

Цю вправу проводять у швидкому темпі, щоби підготувати учнів до спільного навчання, поміркувати над темою й отримати допомогу партнера у формуванні відповідей. Учитель готує запитання заздалегідь. Наприклад: «Уявіть, що ви мандруєте там, де панує інша культура. Хтось запитує вас, звідки ви, і пропонує навести два приклади з вашої культурної спадщини. Якою буде ваша відповідь?». Учитель пропонує всім стисло письмово відповісти на це запитання. Потім учнів об'єднують у пари. Кожна пара обговорює відповіді одне з одним, намагаючись дійти спільної думки. Пари презентують свої варіанти впродовж 30-ти секунд.

Термін тричі

Учитель сприяє активізації в учнів асоціативного мислення, адже вони вже знають загальну термінологію теми. Доречно поставити по три запитання до кожного ключового слова в темі:

  • Як ви вважаєте, що цей термін означає в цій темі?
  • Де і в якому контексті ви зустрічали цей термін?
  • Які приклади застосування цього терміна можна навести з вашого досвіду?

Визначення

Ця вправа допоможе учням сформулювати визначення якогось конкретного або ключового поняття дебатів. Учням пропонують одну з наведених далі моделей визначення. Радять, скориставшись методом «Думай/обговорюй/спілкуйся», обдумати визначення поняття самостійно, обговорити свої міркування з партнером, спільно сформулювати його якомога найкраще. Далі вправу продовжують, об'єднавши 2-3 пари. Кожна велика група пропонує спільне формулювання. Представники груп презентують результати в загальному колі.

  • Метод визначення за допомогою необхідних і достатніх умов: 1) які властивості потрібні, аби бути обговорюваним поняттям; 2) який набір властивостей є достатнім, щоби бути поняттям.
  • Метод визначення за родом і видом: 1) якою є спільна категорія, до якої належить поняття; 2) які властивості вирізняють це поняття серед інших у спільній категорії.
  • Метод критики контрприкладами: можна довести хибність запропонованого визначення, навівши контрприклад, який відповідає визначенню, але не є поняттям, що визначається. Наприклад, якщо визначати людей як тварин, що використовують мову, можна навести як приклад горил, яких навчають використовувати мову.

Знаю-хочу дізнатися-вивчаю

Цю вправу називають З-Х-В-стратегією за першими літерами ключових слів у запитаннях: «Що ми знаємо?», «Чого ми хочемо дізнатися?», «Що ми вивчили?». Вправу можна використати під час лекції впродовж одного заняття, а також для керування пошуком інформації, що триває кілька днів.

Дошку слід розподілити на три стовпчики й назвати: Знаю, Хочу дізнатися, Вивчаю.

Далі ми повідомляємо тему і просимо учнів згадати, що їм відомо з цієї теми. Обговорення триває, аж поки сформується набір змістовних тверджень, які не викликають сумнівів. Їх записують у стовпчик «Знаю». Коли учні запропонують кілька ідей, радимо їм категорії, за якими можна об'єднати ці пропозиції. Потім просимо додати ще кілька ідей до кожної категорії.

Якщо з'являться суперечливі пропозиції, які можна записати у стовпчику «Хочу дізнатися», учням пропонують поміркувати, що їм здається цікавим стосовно теми, та записати пропозиції. Якщо пропонують обдумувати ідеї за категоріями, зазвичай виникає більше запитань.

Отже, якщо учні готові до читання тексту, проводимо стислий огляд запропонованих запитань і починаємо працювати. Якщо ми здійснюємо ширший пошук, слід докладніше обговорити, де можна знайти потрібну інформацію: у бібліотеці, у фахівців тощо.

По завершенню читання звертаємося до третього стовпчика «Що ми вивчили?». Учням пропонують записати основні положення матеріалу, про які вони дізналися, водночас вирізняючи відповіді на запитання, що виникали раніше, й виокремлюючи нові відомості нижче у стовпчиках. Тепер учні по черзі повідомляють, що вони записали. Ці повідомлення стисло записують до спільної діаграми у третій стовпчик. На підставі запитань учні порівнюють свої попередні знання зі знайденими під час читання, а також запитання зі знайденими відповідями. Разом учні вирішують, що робити із запитаннями, відповіді на які не знайдено. За такої ситуації доречним буває повторення вправи.

Читання в парах-запитання в парах

Цю стратегію застосовують у разі, якщо під час дослідницької діяльності учні наражаються на складний матеріал, зокрема й іноземною мовою. Учні в парах знаходять місце, де вони нікому не заважатимуть. Один учень уголос читає абзац; потім підсумовує прочитане. Інший учень ставить запитання до прочитаного: особливу увагу слід звернути на те, як прочитаний фрагмент стосується теми. Обидва намагаються відповісти на запитання. Після цього ролі змінюються.

Щоденник подвійних записів

Ця вправа сприяє тому, щоб учні читали текст уважно і пов'язували прочитане із поставленою проблемою. Щоденники подвійних записів найефективніші, коли учням задають читати великі тексти для позакласного читання.

Щоденник подвійних записів треба правильно оформити. Аркуші зошита поділяють вертикальною лінією посередині. Ліворуч конспектують фрагменти тексту, які здаються найсильнішими (у контексті дебатів це може бути твердження) або конкретні відомості, якими можна скористатися як аргументами, доказами або доповненнями, а також виразне й чітке формулювання певної ідеї.

У правій частині учні занотовують свої коментарі стосовно фрагментів, записаних ліворуч. Наприклад: саме що в цій цитаті змусило їх виписати її? Про що вона примусила поміркувати? Які запитання викликала? Під час читання тексту учні мають перериватися та робити записи в щоденнику. Деякі вчителі визначають мінімальну кількість записів: скажімо, п'ять на десять сторінок тексту.

Пояснення на картках

Почніть з формулювання проблеми, що супроводжується закритими запитаннями (які вимагають відповіді так/ні). Об'єднайте клас у дві групи: одна виступатиме «за», інша - «проти». Розподіліть матеріал для читання, що містить інформацію, яка дає відповіді на запитання. Різні групи учасників можуть читати різні тексти; якщо ви маєте матеріал, який підтверджує обидві позиції, його можуть читати всі учні.

Учні мають уважно читати текст і намагатися відшукати в ньому аргументи на користь їхньої точки зору. По три таких аргументи треба записати на картки (половинки аркушів). З одного боку картки записують пояснення, що міститься в тексті, з іншого боку - принаймні один приклад на підтримку цього пояснення.

Академічна суперечність

Запропонуйте групі суперечливе запитання. Сформулювати проблему можна шляхом читання або стислого викладу конкретної події. Поставте закрите запитання щодо теми.

Об'єднайте учнів у групи по четверо. У кожній групі одна пара обстоює позицію «за», інша - «проти». Вони обговорюють проблему в парах, записують аргументи на користь своєї позиції.

За 7-8 хвилин члени пар «за» і «проти» мають утворити нові пари з іншими учнями, котрі обговорювали ту ж саму позицію. Упродовж 4-5-ти хвилин учасники обговорення порівнюють аргументи різних пар.

Потім пари знову об'єднуються, порівнюють свої записи й упродовж п'яти хвилин узгоджують перелік аргументів на підтримку власної позиції.

Після цього четвірки проводять дискусію або міні-дебати з проблеми. Кожна сторона викладає власну позицію й аргументовано обстоює її. Потім можна спростовувати позицію опонентів. На цей етап роботи дають 8-10 хвилин.

Зрештою кожна сторона підсумовує свою позицію.

Як додаткове завдання учням можна запропонувати впродовж хвилини обміркувати їхню власну позицію з цього питання й викласти її групі. Як варіант можна доручити учням письмово викласти свої думки.

Аргументація шляхом пояснень

Ця вправа є продовженням вправи «Пояснення на картках».

Учні презентують свої картки на зборах групи (група - половина учнів, які обстоюють спільну позицію). Кожен учень пропонує групі найпереконливіші докази на підтримку своєї позиції або аргументу. Пропозиції не мають повторюватися.

Група обговорює запропоновані варіанти й обирає серед них 3-4 найпереконливіші.

Наступні кроки можуть варіюватись. Кожна сторона може домовитися щодо вступної частини промови й обрати конкретного учня для її проголошення. Після того як кожна сторона підготує вступ, можна продовжити аргументацію своєї позиції, а також спростувати точку зору опонентів. Якщо потрібно більше вправлятися у структуруванні аргументів, учні можуть аналізувати аргументи опонентів.

Робота з аргументами опонентів

Виконуючи цю вправу, сторони обмінюються власними аргументами та поясненнями. Учні однієї групи за кілька хвилин доходять згоди та формулюють вступну частину, яка, по-перше, має висвітлювати позицію протилежної сторони, по-друге, містити аргументи на підтримку цієї позиції.

Тепер та сама сторона надає учням іншої групи докази на користь своєї позиції, але не підсумовує їх.

Після цього групи можуть починати дебати. Спершу вступну промову виголошує протилежна сторона. Потім тривають обговорення й критичні пояснення, запропоновані на підтримку кожної позиції.

За десять хвилин дебати завершуються. Кожна сторона має підготувати підсумкову промову для протилежної групи. Підсумкова промова - це виклад позиції, що супроводжується найпереконливішими аргументами.

Наприкінці вправи учні можуть визначитися із власною позицією з проблеми та письмово обґрунтувати її.

Автор: А. Панченков

Освіта.ua
14.08.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!