Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Учитель Соціоніка - інформаційна психологія спілкування
Соціоніка - інформаційна психологія спілкування

Чому так часто розумні, порядні, освічені люди вступають у конфлікт? Як краще зрозуміти ділових партнерів і передбачати дії конкурентів? Як швидко зібрати психологічно сумісну команду й визначити місце кожного в ній? Це - лише кілька запитань, якими займається доволі молода наука соціоніка, але яка вже встигла завоювати величезну популярність

Соціоніка - інформаційна психологія спілкування

Що таке соціоніка? Соціоніка - це наука про закони комунікації в соціумі, яка вивчає процес обміну інформацією між людиною та зовнішнім світом, тобто те, яким чином люди сприймають, переробляють і видають інформацію. Іншими словами, соціоніка - це наука про інформаційну взаємодію психіки людини зі світом та іншими людьми.

Предметом вивчення соціоніки є так звані психологічні типи та відносини між ними (а зрештою, і конкретні люди, які є носіями цих типів). Соціоніка встановила й довела існування шістнадцяти людських типів, кожний з яких знає тільки мову спілкування своєї групи. Завдяки цьому вдалось глибше зрозуміти можливості людей, їх слабкі й сильні сторони, принципи їх психологічної сумісності.

Підхід соціоніки полягає в побудові моделі інформаційного метаболізму, аналізі властивостей шістнадцяти типів інформаційного метаболізму (інформаційним метаболізмом у соціоніці називається процес сприйняття, селекції й обробки психікою відомостей про навколишній світ і процеси, що протікають у ньому) і співставлення цих властивостей із проявами психіки людини. Причому наголос ставиться на тому, що мова не йде про розподіл на погані та хороші типи, просто є типи, які підходять чи не підходять певним людям. Саме тому важливою частиною соціоніки є дослідження впливу типів інформаційного метаболізму на взаємовідносини між людьми.

Типізація людей: погляд у минуле й сучасне. Соціоніка як наука відома вже відносно давно. Її основи були закладені у працях австрійського психолога Карла Густава Юнга (учня Зігмунда Фрейда), який у результаті своєї багаторічної психологічної практики виділив та описав вісім психологічних типів, у теорії Антонія Кемпінського про інформаційний метаболізм, а пізніше, у 60-х роках, її принципи продовжувала розробляти литовський економіст і педагог Аушра Аугустінавічуте.

Ретельно вивчивши та опрацювавши положення Юнга, а також використовуючи праці відомих психологів Е. Кречмера, А. Личко та теорію інформаційного метаболізму А. Кемпінського, Аушра за допомогою спеціальних символів побудувала модель психіки кожного із шістнадцяти типів. На підставі цієї моделі вона показала, як ці типи взаємодіятимуть між собою.

До речі, перші спроби типізації людей були зроблені ще на стародавньому Сході китайськими астрологами, які намагались пояснити відмінності людей за допомогою чотирьох так званих «стихій»: вогню, води, повітря й землі.

У наші дні цю науку продовжують розвивати у країнах Балтії, в Україні та в Росії. А в західних країнах і в Америці вже досить давно при прийомі на роботу використовують тести-опитувальники на професійну орієнтацію, які встановлюють тип людини, а відповідно, й визначають, чи підходить людина на пропоновану посаду чи ні. Власники фірм дійшли висновку, що таким способом набагато ефективніше заощаджувати час, а відповідно, і гроші, відсіюючи невідповідних для певної праці людей. Такий принцип може спрацювати не тільки у професійній сфері, а й в особистій.

Соціоніка чи психологія? Основні відмінності. На перший погляд, різниця між соціонікою та психологією несуттєва або ж її взагалі важко помітити. Але все ж таки вона існує. Головною відмінністю соціоніки від психології є предмет вивчення й методи обробки матеріалу. Соціоніка не займається вивченням психологічного життя людини в тій мірі, в якій цим замається психологія, адже предметом соціоніки є соціотип, а не психотип.

Іншою принциповою відмінністю соціоніки від психології є методи діагностики. Результатом будь-якого психологічного тестування будуть відомості в тому, наскільки ви відрізняєтесь від стереотипної поведінки певної групи людей. Якщо ж побудувати за цим самим принципом соціонічний тест, він не спрацює, оскільки визначатись буде не ваш соціотип, а ваше відхилення від середнього соціотипу групи. Тому з цієї точки зору соціоніку скоріше можна було б назвати метапсихологією - наукою, що вивчає ті явища, які йдуть за психологією.

Соціоніка у школі й поза її межами

Практика свідчить, що використовувати соціоніку можна в найрізніших галузях, де мова йде про людину як про особу та про відносини між людьми. Соціоніка може знайти застосування не тільки у професійній та особистій сферах, а й у школі. Розроблена й уже використовується на практиці концепція навчання, що враховує типи осіб як учнів, так і вчителів у школах. Використання такого підходу підвищує успішність учнів і покращує психологічну атмосферу у класах.

За допомогою визначення типів інформаційного метаболізму учасників навчально-виховного процесу можна комплектувати класи й навчальні групи, в яких за рахунок гармонійного поєднання темпераментних особливостей типів гарантуватиметься дружня робоча атмосфера й автоматично вирішується проблема дисципліни. Індивідуальний підхід до учня, що базуватиметься на врахуванні як його природного типу, так і форми прояву типу, дасть йому реальний шанс для самоактуалізації. Соціоніку також можна використовувати під час наочно-диференційованого навчання у старших класах, де на перше місце вийде «клубний», проблемно-дискусійний спосіб навчання.

Крім того, за допомогою соціоніки ви зможете:

  • правильно вибрати найбільш відповідний для певної людини вид діяльності, де б вона могла найповніше проявити свої здібності;
  • краще зрозуміти себе, виявити свої слабкі й сильні сторони;
  • зрозуміти інших людей і, виходячи з цього, будувати відносини з конкретними людьми;
  • будувати взаємини з колегами в колективі, виходячи з їхніх і ваших особистих особливостей;
  • вносити корективи до власної поведінки.

Визначення типу інформаційного метаболізму. Однією з важливих особливостей соціоніки є визначення типу інформаційного метаболізму - найближчий і досить точно моделюючий прояв людини в різних ситуаціях.

Як зазначалось вище, у соціоніці існує шістнадцять типів. Усі вони поділяються на квадри (четвірку найбільш сумісних типів) - по чотири типи в кожній. Учасників квадри об'єднує певна спільність інтересів, а головне - відсутність можливостей конфлікту. Один одного вони завжди розуміють, за словами та вчинками не помічають нічого образливого. Спільна робота виключно плідна та продуктивна. Квадри можна утворити з чималої кількості людей, але при цьому, якщо в таку групу потрапляє людина з іншої квадри, вона або відчуває себе незатишно, або ставить у таке положення всю квадру.

Згідно із соціонічною теорією, соціотип людини незмінний протягом усього життя, хоча інформаційне наповнення різних функцій та аспектів може мінятись. Шістнадцять соціонічних типів іменуються такими псевдонімами:

  • «Дон Кіхот», «Шукач» - інтуїтивно-логічний екстраверт (логік, інтуїт, екстраверт, ірраціонал);
  • «Дюма», «Посередник» - сенсорно-етичний інтроверт (етик, сенсорик, інтроверт, ірраціонал);
  • «Гюго», «Ентузіаст» - етико-сенсорний екстраверт (етик, сенсорик, екстраверт, раціонал);
  • «Робесп'єр» (Декарт), «Аналітик» - логіко-інтуїтивний інтроверт (логік, інтуїт, інтроверт, раціонал);
  • «Гамлет», «Наставник» - етико-інтуїтивний екстраверт (етик, інтуїт, екстраверт, раціонал);
  • «Максим Горький», «Інспектор» - логіко-сенсорний інтроверт (логік, сенсорик, інтроверт, раціонал)
  • «Жуков», «Маршал» - сенсорно-логічний екстраверт (логік, сенсорик, екстраверт, ірраціонал);
  • «Єсенін», «Лірик» - інтуїтивно-етичний інтроверт (етик, інтуїт, інтроверт, ірраціонал);
  • «Наполеон» (Цезар), «Політик» - сенсорно-етичний екстраверт (етик, сенсорик, екстраверт, ірраціонал);
  • «Бальзак», «Критик» - інтуїтивно-логічний інтроверт (логік, інтуїт, інтроверт, ірраціонал)
  • «Джек Лондон», «Підприємець» - логіко-інтуїтивний екстраверт (логік, інтуїт, екстраверт, раціонал);
  • «Драйзер», «Хранитель» - етико-сенсорний інтроверт (етик, сенсорик, інтроверт, раціонал);
  • «Штірліц», «Адміністратор» - логіко-сенсорний екстраверт (логік, сенсорик, екстраверт, раціонал);
  • «Достоєвський», «Гуманіст» - етико-інтуїтивний інтроверт (етик, інтуїт, інтроверт, раціонал);
  • «Хекслі», «Порадник» - інтуїтивно-етичний екстраверт (етик, інтуїт, екстраверт, ірраціонал);
  • «Габен», «Майстер» - сенсорно-логічний інтроверт (логік, сенсорик, інтроверт, ірраціонал).

Як бачимо, соціоніка спирається на такі поняття, як логіка й етика, інтуїція та сенсорика, екстраверсія й інтроверсія, раціональність та ірраціональність, названі функціями психіки. Для наочнішого зображення цих ознак були введені їх символьні зображення, з яких утворили своєрідні інформаційні моделі, склавши функції в різних поєднаннях.

Докладніше про те, як визначити свій соціоністичний тип, ознайомитися з описами всіх шістнадцяти типів, їхніми характеристиками, описами відносин, що виникають між різними типами, ви зможете на сайтах, присвячених соціоніці, зокрема на сайті http://www.socionika.info.

Загальновідомо, що не існує універсальних людей, здатних реалізувати себе в кожній зі сфер діяльності, мати позитивні взаємні стосунки з усіма поспіль. Освоївши ази соціоніки, ви зможете краще розібратись у собі, не тільки вибрати для себе найбільш відповідний вид діяльності, а і правильно підібрати своє оточення, визначивши, з ким краще працювати, з ким відпочивати, а з ким будувати власне майбутнє.

Автор: В. Зінченко

Освіта.ua
07.05.2009

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!