В умовах компетентнісного підходу найважливішою задачею підвищення кваліфікації педагога є забезпечення його суб'єктної життєвої та професійної позиції. Мова йде про готовність педагога до стратегічного й тактичного планування свого життя та діяльності, а також про індивідуально-професійний саморозвиток

• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

Введіть e-mail адресу:     

Самоврядування в педагогів

Індивідуально-професійний саморозвиток учителя може протікати неінтенсивно, неусвідомлено, активізуючись при випадковому збігу обставин: одержання цікавої інформації, зустріч зі «значущими» людьми тощо. Управління процесом професійного саморозвитку ефективне, якщо його представити як єдність чотирьох етапів:

• самопізнання, що припускає вивчення вимог до педагога, самовивчення рівня компетентності, рефлексію власної професійної діяльності, її самооцінку;
• планування, що складається з визначення мети та задач, розробки програми саморозвитку, вибору особистих правил поведінки, форм, засобів, методів і прийомів рішення задач у роботі над собою;
• реалізацію, тобто безпосередню практичну діяльність;
• самоконтроль і самокорекцію, що включають у себе рефлексію діяльності.

Учителю для більш успішного саморозвитку необхідно опановувати такі вміння: аналітичні, прогностичні, проективні, рефлексивні. Сформованість аналітичних умінь - один із критеріїв професійної компетентності педагога. З їх допомогою витягаються знання із практики, ці вміння лежать в основі педагогічного мислення. Управління освітнім процесом припускає орієнтацію на чітко представлений у свідомості суб'єкта управління кінцевий результат (передбачена мета). Основу для цілепокладання та наступного перебору варіантів можливих шляхів рішення педагогічної задачі дає аналіз педагогічної ситуації. Його успіх залежить не тільки від результатів аналітичної діяльності, багато в чому він визначається здатністю до антиципації, тобто до передбачення появи результату дій ще до того, як вони будуть реально здійснені.

Прогнозування діяльності дозволяє передбачати те, що учні можуть неправильно зрозуміти, який зміст вони можуть вкласти в ті чи інші педагогічні дії; які можуть бути помилки при сприйнятті матеріалу у зв'язку з наявними у школярів уявленнями і, навпаки, який їх досвід буде сприяти більш глибокому проникненню в сутність досліджуваного. Рефлексивні вміння мають місце при здійсненні педагогом контрольно-оцінної діяльності, спрямованої на себе. Її зазвичай пов'язують із завершальним етапом рішення педагогічної задачі, розуміючи як своєрідну процедуру підбиття підсумків педагогічної діяльності.

Таким чином, повний цикл довільного самоврядування складається з восьми етапів:

• аналіз протиріч;
• прогнозування;
• цілепокладання;
• планування;
• визначення критеріїв оцінки якості;
• ухвалення рішення;
• самоконтроль;
• корекція.

Ступінь сформованості перерахованих умінь можна вивчати за методикою «Діагностика здатності до самоврядування», що дозволяє виявити здатність до навмисної, усвідомленої, планомірної зміни людиною своєї поведінки, діяльності, спілкування (див. список літературних джерел). Представляємо групи педагогів, які показали «низький» і «нижче середнього» рівні розвитку здатності до самоврядування.

З таблиці видно, що різні категорії слухачів мають різні труднощі у самоврядуванні, що треба враховувати у процесі курсової підготовки.

З метою надолуження виявлених тих чи інших недоліків слід пропонувати вчителям спеціальні тренінги, практикуми, лекційні та лекційно-практичні заняття, спрямовані на вдосконалення здатності педагогів до самоврядування.

Результати діагностики здатності педагогів до самоврядування

Автори: І. Панфілова, І. Дьячкова, Н. Канжина, О. Синельнікова

Освіта.ua
06.05.2009