Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Учитель Емоції подружнього життя
Емоції подружнього життя

Почнемо з гніву та ненависті. Про гнів і ненависть зазвичай говорять, як про щось протилежне любові. Для того щоби спростувати це безглузде припущення, треба розшифрувати самі терміни. Розшифрувати та доповнити

Емоції подружнього життя

У сімейних стосунках проблема агресії - одна з найголовніших. А причин у неї ніяк не більше десяти. Спробуємо перерахувати основні.

1. ВОРОЖІСТЬ. Вона негативна й руйнівна. Це навіть не почуття, а ставлення, і вона не створює контакту між людьми. У шлюбі ворожість виражається в косих поглядах, нарочитому мовчанні та сарказмі.

2. ГНІВ. Дуже цінне відчуття та прекрасний спосіб створення контакту. Перлз казав, що гнів схожий на відчуття симпатії. Він об'єднує людей, оскільки перемішаний із турботою. Гнів не може служити засобом руйнування стосунків - навпаки. Він ламає бар'єри, які перешкоджають контакту людей одне з одним. Гніватися час від часу - значить любити та жадати контакту. Без гніву в любові наступає стагнація та втрачається контакт.

3. ПРОВИНА. Це негативне відчуття до себе за здійснення чогось поганого. Перлз упевнений, що дев'яносто відсотків провини - це насправді прихована ворожість до інших. Звичайно, є й дійсна, а не фальшива провина, але це велика рідкість. Прийняти на себе відповідальність за ті чи інші небажані наслідки мало хто може. Велика частина провини має підтекст прямо протилежний: «Мені не варто було робити цього» перекладається зазвичай як «ТОБІ не варто було робити цього».

Оскільки у відчутті провини, як правило, багато ворожості й удавання, ми вважаємо, що визнання у своїй провині - це прихована спроба критикувати інших. Окрім усього іншого, вираз провини скеровує ворожість усередину, а отже, руйнує особу.

4. ОБРАЗА. На дев'яносто відсотків - це мстивість, і коли кажуть: «Мене це так образило!», - як правило, відчувають жадання помсти. Дружина, яка заявляє про свою образу на чоловіка, який забув привітати її з іменинами, насправді сердита на нього. Не подумайте, що будь-який біль - це мстивість. Іноді ми дійсно відчуваємо гіркоту та плачемо цілком беззлобно, але це нетипово.

Сімейні стосунки без взаємних образ практично неможливі. Більше того, образа - це необхідна складова здорових стосунків. Тільки треба зрозуміти раз і назавжди: у сімейному конфлікті зовсім не обов'язково вигравати. Тоді конфлікт може стати родючим ґрунтом, на якому може визріти правильне рішення.

Коли достатньо виражені та глибоко пережиті біль та образа, особа має всі нагоди для зростання. Шлюб не є й не має бути суспільством, котре взаємозахищається. І подружжя має повне моральне право час від часу заподіювати біль один одному. Важливо тільки розуміти, що наші нападки провокують у відповідь реакцію; і атаки в подружньому житті скоюються, як правило, тому, що наш партнер скривджений.

5. НЕНАВИСТЬ. Це застигла ворожість. Ненавидіти - значить зв'язувати власну енергію; це дуже марнотратно по відношенню до своїх внутрішніх ресурсів. Для того щоб не руйнувати себе ненавистю, її слід обернути у гнів, сприяючий контакту. Якщо ж цього не зробити, то психічні розлади не примусять на себе довго чекати.

6. КРИТИЧНІСТЬ. Це явна негативність, яка може виражатися з почуттям, а може - без нього, неемоційно, зблякло. Критичність часто буває боязкою, оскільки вона не завжди вивільняє емоції. Критика, якій дають вилитися з почуттям, сприяє створенню контакту. Критика без почуттів зводиться до простого обурення. За звичним бурчанням дружини інколи важко буває роздивитися причину її турботи. В єстві критичність - це підміна емоції. Уникнути її можна, знову-таки, гнівом.

7. ВІДХІД. Перервати контакт можна або фізично (піти), або образившись (надути губи), або мовчанням. Як правило, вихід із контакту в момент сімейного конфлікту - це маніпулятивний спосіб зберегти ситуацію та не випускати партнера з-під контролю. Але втеча від конфлікту ніколи не вирішує проблему; обидві сторони відчувають незавершеність, і такий конфлікт може тліти невизначено довго. Іноді - протягом років.

8. БАЙДУЖІСТЬ. Думаю, цей термін не треба пояснювати. Відсутність якого би то не було відчуття (а це ми і називаємо байдужістю) однозначно говорить про відсутність турботи і згубна для сімейних стосунків. Якщо подружжя прийшло до психотерапевта скаржитись на взаємну байдужість - допомогти їм неможливо. Поки ними володіла ворожість, ненависть, гнів, їх стосунки були ще живі. Коли наступила байдужість - стосунки померли. І жодний психотерапевт не стане займатись пожвавленням трупа.

Автор: Е. Шостром

Освіта.ua
17.12.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!