Ментальність українського вчителя чи український менталітет учителя?

Поняття «менталітет» і «ментальність», що, у принципі, одне й те саме, сьогодні стали досить популярними. Їх широко використовують політики, коли прагнуть підкреслити свою приналежність до українського народу, гумористи - коли висміюють вади суспільства, інші - коли не можуть сказати нічого іншого. Чи має право на існування менталітет українського вчителя? Спробуємо розібратися...

За словником, ментальність - образ мислення, загальна духовна налаштованість людини, групи. Менталітет - особливості й індивідуальної, й суспільної свідомості людей, їхні життєві позиції, культура, моделі поведінки, зумовлені соціальним середовищем, національними традиціями тощо. Отже, поняття ментальності вужче, ніж поняття менталітету.

Ментальність - це призма, через яку людина дивиться на світ і себе в ньому. Тож можемо говорити про те, що вона притаманна кожній людині, незалежно від національності, соціального стану, статі тощо. Звичайно ж, ментальність залежить від цих факторів, особливо від національності, проте вони не заперечують її існування, а, навпаки, формують ментальність.

Менталітет може бути в нації, у певного суспільного прошарку, в окремої людини. Він формується не за один день чи навіть рік. Цей процес триває десятки років, століттями, тому ментальність описується як щось, притаманне певному колу людей, які співіснують тривалий час.

АВТОРИТЕТ І ЛЮБОВ

Ментальність - це призма, через яку людина дивиться на світ і себе в ньому.

Часи змінюються і менталітет змінюється разом із ними. Жодний учитель на запитання: «Що таке ментальність українського вчителя?» не зміг відповісти. Звичайно, вони могли над цим просто не думати або її й не існує взагалі. Зараз. Та якщо менталітет - це частина світогляду людини, яка впливає на її вчинки, чому Вчитель, який є одним із найперших прикладів для своїх учнів, не цікавиться собою, причинами та наслідками своїх рішень?

У сучасній Україні поступово починає відновлюватись авторитет учителя. На відміну від 90-х років минулого століття, коли після перебудови все перевернулося з ніг на голову, сьогодні навіть батьки - «нові українці» починають розуміти важливість освіти для майбутнього дітей. Освіта починається зі школи, і від її якості залежить вступ до вищого навчального закладу. Авторитетним стає той учитель, який може дати ґрунтовні знання, тому для сучасного вчителя важливо навчатися самому й навчити інших. З'являється нова риса менталітету - прагнення бути кращим, освіченішим. Такого прагнення не було в більшості вчителів радянських часів, коли всі «були рівні». Тепер більше заробить той, хто краще.

До речі, фактор оплати для вчителя став дуже важливим. Низька заробітна платня змушує підробляти репетиторством, пропонувати учням додаткові оплачувані заняття. У деяких учителів ця риса менталітету виявляється яскравіше, в інших - прихована. Проте, скоріше за все, у недалекому майбутньому вона стане однією з домінуючих у ментальності українського вчителя.

Любов до дітей - напевне, одна з найкращих і найприємніших особливостей менталітету вчителя України. Що б не відбувалось у світі, український учитель продовжує любити свою роботу, дітей, яких він навчає. Унаслідок соціально-економічних умов, що склались у країні, працювати у школах лишились тільки ті вчителі, які справді не можуть жити без своєї роботи, без учнів. Такий «природний відбір», можливо, й на краще...

УЧИТЕЛЬ І ПОКОЛІННЯ

Прагнення бути кращим, освіченішим - одна з рис менталітету, притаманна українському вчителю.

Хто зараз працює у школі? Переважно вчительки середнього або похилого віку. Молодь не затримується на такій роботі. Роботи багато, платять копійки. І це - проблема держави й суспільства в цілому, а не кожного окремого вчителя. Тому з кожним роком вікова різниця між учителями та їхніми учнями дедалі збільшується. Це різниця у 4-5, а то й більше поколінь, якщо брати за покоління проміжок часу 5-7 років. Звичайно, це велика різниця між світоглядом, який переважав у дитинстві вчителя, і тим, що формується у свідомості сучасної дитини. Змінився світ навколо. Проте далеко не кожний учитель прагне змінити свою ментальність відповідно до часу, в якому живе. Люди з мисленням невільника не можуть навчити дітей бути вільними. Адже вчитель має не тільки передати свої знання, які під час бувають застарілі, а й виховати дитину, допомогти їй знайти себе у світі. Так, мабуть, половина українських учителів не хочуть змінювати свій світогляд, менталітет, ставлення до життя. Але ж від цього залежить майбутнє України! Та один з улюбленіших українських висловів - «Моя хата скраю», і це, мабуть, найнеприємніша риса менталітету деяких українських учителів.

Проте не все так погано! Насправді менталітет українського вчителя сьогодні тільки починає формуватись. Змінюються історичні, суспільні, політичні умови, і вчитель учиться пристосовуватись до них, змінюватись. Але дуже хотілося б, щоб у його менталітеті не зникло найголовніше - любов до дітей і до своєї роботи.

Автор: Д. Квітка

Освіта.ua
05.02.2008