Спроба класифікації вчителів
Кожний із батьків уважає, що у школі повинні працювати досвідчені та професійні педагоги. Хто ж він - сучасний учитель? Суворий консультант чи друг? Мудрий наставник чи відсторонений спостерігач?
Одне ясно точно. Учитель - професія багатолика, і її рольовий репертуар надзвичайно багатий.
Так, вдихніть. Підручник із педагогічної психології пише: «Педагог як суб'єкт педагогічної діяльності являє собою сукупність, сплав індивідуальних, особистісних, власне суб'єктивних якостей, адекватність яких вимогам професії забезпечує ефективність його праці».
Усе, видихніть... Особисто нам дуже в цьому визначенні подобається слово «адекватність». А ще слово «сплав». Дуже точне слово. Відразу уявляєш собі, як одна якість перетікає в іншу, як, зливаючись разом, наприклад, доброта, інтелектуальні дані, спостережливість і артистизм, збагачують людину із професією вчителя. А ще слово «сплав» - дуже міцне. Це щось надійне, якщо хочете, навіть нерушиме, якісне та дороге. Якщо хочете докладно вивчити «педагогічні сплави», то пропонуємо такий розподіл-схему.
Підхід фейлетонний, або «Який типаж!»
Є два полярних види вчителів, між якими часто виникає протистояння, - молоді неформали та досвідчені «дідки».
Молодіжно-неформальний вид. У молодих учителів-неформалів свої уявлення про виховання дітей. Головний принцип - «Геть авторитети!». Неформали жадають дитячої прихильності. Для цього в хід ідуть заборонені методи: пародіювання завучихи, фальшивий інтерес до виконавців у стилі РЕП і повне презирство до чергування у школі. Неформали - яскраві вигадники. Творчі натури при них розцвітають, примітивні ж одержують можливість сачканути, поки інші скаженіють. Такі вчителі часто домагаються того, що діти їм починають довіряти більше, ніж батькам. Звичайно! Адже вони, на відміну від «предків», усе розуміють. Правда, зазвичай до середини навчального року захоплений учнівський чад помітно слабшає. «Народна любов» дає збій, тому що старшокласники, наприклад, із жахом виявляють, що Муракамі, Війон, Бодлер і Пелевін знову не ввійшли в жодну з навчальних програм! А «відстійний» Достоєвський ще як увійшов! Підсумок: аврал, сльози, розгублені мами-тати, директор, який п'є валеріанку! Неформали рідко затримуються в одній школі більше двох років - їхні викрутаси стомлюючі для колективу та чреваті батьківськими скаргами.
Вид досвідчених і загартованих у педагогічних боях. Їх можна впізнати по ледачих жестах і байдужих поглядах. У них - оселя, діти, чоловік. Відсидіти б шість годин у школі - і на свободу! Вони ні у що не втручаються, через що не виникає скандалів. Такі вчителі акуратно вписують програму в журнал, зівають і задають «наступний параграф». Клас слухняно його переписує, тому що знає, що цей учитель може наставити поганих оцінок. І їх потім уже не виправиш - піймати досвідчених педагогів після уроків неможливо! Утім, і хороші оцінки, отримані в таких учителів, теж не котируються серед учнів. Переписав п'ять сторінок - «8», трохи менше - «7»... Вони ставлять трійки тільки найбільш ледачим або злобливим, тому відсоток успішності в таких «мудрих» педагогів - стаханівський! Найбільш кумедно, що батьки прихильно ставляться до таких педагогів. Кому ж не подобаються стовпчики з хороших оцінок? Про реальні знання тати-мами якось не заморочуються. Та й ці вчителі роблять враження приємних і м'яких людей. Усмішливо-спокійні, вони завжди порадять що-небудь або запитають: «А як ваш молодшенький? Уже ходить, розумненький! А як урожай огірків на дачі?». Кому ж не сподобається, що пам'ятають і про «молодшенького», і про дачу, і про огірки?! Найчастіше вони розносять по школі плітки й активно підлещуються до адміністрації. А врешті-решт стають потрібними та незамінними! Директор хвалить їх за «високий відсоток», завуч - за акуратне проходження програми.
Підхід практично-лінгвістичний
Лінгвістичний - тому, що запропонувала його професор Інституту іноземних мов З. Цвєткова. Це образна класифікація вчителів із погляду їхнього ставлення до помилок учнів.
«Тигри в засідці». Такі вчителі як би смакують помилку, породжуючи в учнях відчуття непевності. Вони сприймають помилку як черговий привід почитати мораль. Вони ніколи не зможуть створити атмосферу довірчого спілкування та стати співробітниками учнів. «Тигрине» ставлення до помилок приводить дітей до остраху дати неправильну відповідь, заважає вільно говорити, веде до психологічної пригніченості.
«Байдужі» - усе ясно за визначенням. Ці вчителі найчастіше взагалі ігнорують помилки учнів. Іноземну мову з таким учителем діти знати не будуть точно.
«Ті, які підкладаються» теж не доможуться успіху у викладанні свого предмета. Вони підказують учневі правильний варіант відповіді або відразу, як тільки помилка зроблена, або навіть не чекаючи її виникнення. При цьому в такого роду вчителів виникає ілюзія, що учні цілком непогано володіють предметом, у той час як будь-який тест свідчить про зворотне. До чималого подиву самого педагога.
Оптимальний четвертий тип учителя, який при виникненні помилки підказує «зону», де треба шукати правильний варіант, і залишає учня «у відповідальній самітності», даючи йому можливість самому вирішити мовну чи значеннєву задачу. Але він завжди поруч. Так поводиться вчитель-співробітник. Найкращий тип учителя.
Освіта.ua
05.02.2008
