Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Учитель Розумні ліворуч, товариські праворуч

Розумні ліворуч, товариські праворуч

Багато хто з нас зіштовхувався з такою ситуацією: дитина на уроках математики клацає задачки як горішки, але виявляється явно непридатною до того, щоби зробити в магазині покупки за списком. Назріває запитання: навіщо ти, братику, математику вивчаєш, навіщо вирішуєш задачки, якщо обрахувати тебе - пару разів плюнути?

Із віком наш школяр, звичайно, засвоїть мистецтво ходити до магазинів. При цьому він усе так само жваво буде підносити числа до степеня та ділити отримане на 13. Але, чорт візьми, як би йому в реальному житті застосувати ці навички? І ось тут неминуче починаються розмови про те, що, мовляв, з інформації, отриманої нами у школах-інститутах, у житті й у кар'єрі нам знадобиться не більше 5 %. А з іншого боку барикад миттєво надходять заперечення: якби нас учили тільки тому, що потрібно в повсякденному житті, - ми би були безпросвітно тупими, а фундаментальна наука зникла б узагалі.

Але до питання можна підійти і з іншого погляду: є теоретичне знання - і є практичні навички. Психологи використовують поняття «практичний інтелект», який має таке ж право на існування, як загальний інтелект чи математична обдарованість. Якщо казати спрощено, то практичний інтелект - це вміння орієнтуватись у соціумі, ладити з людьми та вирішувати задачі прикладного, реального змісту. Уважається, що люди з розвиненим практичним інтелектом уміють добре розуміти поведінку інших і власні мотиви, уміють швидко налагоджувати контакти з оточуючими й у своїй діяльності націлені на результат. Як зразок практичного інтелекту різними дослідниками висувались: полководець (бажано, ще й поневолив імперію), менеджер - у сенсі грамотний керівник і, нарешті, (а ось це несподіванка) - мудрець.

Менеджер, мудрець і полководець. Звідкіля взявся полководець, здогадатись нескладно: кому як не йому треба було займатися стратегією й тактикою, а також тримати в голові сонм багатьох дрібних питань поневолення імперії. По суті, менеджер - це полководець, котрий виродився у процесі еволюції. Глобальна стратегія йому, швидше за все, не знадобиться, зате вміння контактувати з людьми та тримати в голові десяток справ, що вимагають негайного завершення, - завжди будь ласка. Словом, припустивши, що менеджер є яскравим носієм практичного інтелекту, дослідники взялися за вивчення способів їхньої роботи. З'ясувалось, що всім їм були притаманні такі навички, як:

  • здатність ставити цілі та працювати в умовах інформаційної невизначеності;
  • уміння планувати свою роботу та грамотно розставляти пріоритети;
  • здатність тримати під контролем кілька видів діяльності;
  • уміння створювати та підтримувати ділові стосунки.

Список цікавий тим, що всі ці ключові ознаки практичного інтелекту легко піддаються тренуванню. Далі тема соціального інтелекту та його зв'язку з менеджерами була розкрита більш повно: виявилось, що успішному керівнику необхідно бути сприйнятливим до інформації, уміти створювати довгострокові й разом із тим реалістичні плани, а також бути здатним реалізувати рішення.

Та ви мудрець, який ви менеджер! Утім, частина дослідників вирішила не зациклюватись на банальному й відійшла від менеджерської тематики, припустивши, що набагато більш яскравим показником практичного інтелекту є не здатність спілкуватись і розв'язувати справи, а проста людська мудрість. Дамо спокій асоціації «мудрець - це пустельник». Якщо спробувати спрогнозувати, як мудра людина повинна діяти в суспільстві, то вийде, що вона як мінімум уміє ладити з людьми та приймати життя таким, яким воно є (назвемо це вмінням адаптуватись до обставин). А ще мудрецю приписується чутливість до вербальних і невербальних сигналів, гнучкість у контактах із людьми, уміння вибудовувати навколо себе гармонійне соціальне оточення, уміння ділитися своїм досвідом і здатність приймати життєві протиріччя. Такий підхід уже куди менше оперує властивостями, які можна в собі «натренувати» з нуля.

Портрет мудреця в інтер'єрі. Ще один психолог, Роберт Стернберг вирішив зрозуміти, що ми вкладаємо в поняття «мудрість». Він з'ясував, що для опису мудрості люди використовують шість фундаментальних якостей.

  • Уміння міркувати - так, щоб це приводило до рішення конкретних проблем.
  • Кмітливість і проникливість. Мається на увазі, що мудра людина повинна розуміти інших, ураховувати їхні інтереси, залишаючись при цьому порядною.
  • Сприйнятливість до інформації. Мудра людина не костеніє у своїх переконаннях, здатна навчатись, аналізувати помилки, а також уміє передати свій досвід іншим.
  • Уміле використання отриманої інформації - знання й досвід не повинні залишатись теоретичним вантажем.
  • Розважливість, тверезий розрахунок. Тут мова йде про те, щоби знати межі своїх можливостей - плюс сім разів відміряти перед тим, як відрізати.
  • Проникливість та оригінальність мислення. А для цього знадобиться не тільки інтуїція, а й нетипове сприйняття світу, уміння читати між рядками й дивитись у корінь речей.

Ось і все, що коротенько можна сказати про практичний інтелект. Тримаючи всі перераховані характеристики в голові, можна з успіхом обчислити, яких якостей не вистачає особисто вам для того, щоб жити у злагоді із собою і з оточуючими. І що важливо, наявність практичного інтелекту зовсім не скасовує здібностей до вищої математики й інших фундаментальних дисциплін.

Автор: О. Уварова

Освіта.ua
15.11.2008


Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!