Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Учитель Шлях до творчої майстерності

Шлях до творчої майстерності

Ще з дитинства мріяла стати вчителем. Мені подобалось давати певні "дитячі" знання своїм друзям, відчувала, що вони мене розуміють. Йшли роки...

Маленька дівчинка виросла, і дитяча мрія перетворилася на реальність. Нарешті закінчила інститут... Не могла дочекатися, коли переступлю поріг класу, і уявлені мною колись учні, яких замінювала іграшками, будуть справжніми. Ніколи не могла себе уявити лікарем, продавцем, перукарем - тільки вчителем!

З кожним днем отримувала задоволення, навчаючи дітей, але хотілося здобувати все нових і нових знань. Професія вчитися потребує сильних особистостей, які прагнуть досконалості у своїй справі, перебувають у постійному творчому пошуку.

Є різні трактування творчості. Для мене творчість, насамперед, пов'язана зі словами «активність», «діяльність»», «процес», «пізнання» й обов'язково стоїть поряд з учнями. Упевнена, що професійна творча майстерність учителя полягає в надприродних можливостях. І, на мою думку, учитель повинен пройти певні етапи професійного розвитку, щоб із гордістю сказати: «Я - професіонал своєї справи».

Тернистий шлях удосконалення... Що це? Злети та падіння, чорне та біле, сум і радість. Хто це не проходив? Але, долаючи певні труднощі, людина розвивається.

Свій професійний шлях почала не так давно, але розумію, що живу в унікальному середовищі. Переді мною відкривається до сих пір незнаний світ... Передові технології, інноваційні методи... Про все це ми можемо не тільки прочитати, але й відчути їх перевагу в освітянській галузі. Є курси вдосконалення вчителів, молодим фахівцям допомагають оволодівати новими методиками, отримувати найміцніші знання. Саме такі курси надали мені можливість відчути себе по-іншому. На освіту, викладення предмету я продивилася з іншого боку. Мені дуже імпонують слова Альберта Ейнштейна: «Освіта - це те, що залишається, якщо забути все, чого навчили у школі». Постійно згадую ці слова і, перегортаючи сторінку кожного прожитого дня, кожного пройденого уроку, переконують, що досягти професійної майстерності можна, якщо основуватись на таких принципах.

Принцип віри. Учитель повинен вірити в дітей, їх здібності, талант. Дітей завжди треба підтримувати.

«Не побачивши в учневі чогось цінного й цікавого, властивого тільки йому, учитель, по суті, не може виховувати школяра, оскільки в цьому разі в педагога немає точки контролю для людського контакту із своїм учнем», - пише І. Кон. Я вважаю, що мистецтву душевного контакту неможливо навчитися за підручником чи звести його до певної суми правил. Його найважливіша передумова - Віра, Чуйність, Душа вихователя. Але розкриваючись назустріч учневі й отримуючи доступ у його внутрішній світ, учитель тим самим розсуває межі й збагачує зміст власного «Я».

Принцип розвитку особистості. Одна з найгостріших людських потреб - бути зрозумілим, прийнятим, визнаним. Психологічні дослідження показують, що глибоко знати і розуміти ми можемо лише двох-трьох осіб, більш-менш орієнтуватися в поведінці десь близько десяти, а ось стосовно інших вступають у дію певні стереотипи.

Тому педагогу потрібно розвивати індивідуальні особливості учнів, підтримувати впевненість дітей у тому, що їхня діяльність і поведінка буде гідно оцінена.

Розвиток творчих здібностей - справ непроста, але потрібна. Головне, на мою думку, у цій роботі - це пам'ятати, що кожна дитина - індивідуальність, талановита особистість.

Мабуть, наївно думати, що кожен з них стане письменником, але потрібно прагнути виховати творчих особистостей, які вміють креативно мислити. Прийомів розвитку творчості існує величезна кількість, але добираються вони згідно з творчою спрямованістю та віковими особливостями учнів.

Принцип цілепокладання. На «смішне» й «дитяче» запитання: «Для чого учень іде до школи?» - відповідь пролунає миттєво: «Та, звичайно ж,  учитися!» Однак на наступне: «А яка мета цього навчання?» - отримаємо її не так швидко й не одну, а кілька. Залежно від того, до кого звернемось із ним.

Можливість реалізуватися учням у пізнавальній та інших видах діяльності - основна мета, яку ставлю для себе як учитель. Оскільки мета вказує на очікуваний результат, «суб'єктивний образ бажаного», то правильно визначити її - значить відповідно «запрограмувати» свою діяльність, свої очікування, своє майбутнє. Обговорення цілей навчання учнями, а згодом успіхів і невдач, сприятиме не тільки виробленню умінь і навичок, а й усвідомленню її важливості й потрібності.

Як філолог, найважливішим принципом вважаю принцип мовознавчий. Саме завдяки різній мові дитина пізнає, осмислює та сприймає світ, ознайомлюється з усіма сферами життєдіяльності свого народу, засвоює його духовні та душевні якості, риси характеру. Упевнена, що мова програмує національну ідентичність дитини, формує її національну свідомість, сприяє національному самоототожненню. Також першорядна роль рідної мови у процесі становлення та розвитку особистості проявляється в тому, що вона слугує головним засобом налагодження взаємодії з іншими людьми, із суспільством.

З точки зору вивчення мови, моя задача як вчителя заключається в тому, щоб підготувати мовленнєво грамотну людину з високим рівнем комунікативної компетентності, що ґрунтується на системі знань про мову, її граматичну будову, людину, яка здатна вільно виражати свої думки та почуття в усній і писемній формі, у будь-якому стилі та жанрі.

Отже, базуючись на таких принципах, думаю, що впевнено крокую до самовдосконалення, до професійного зростання.

Вірю у знання та професіоналізм, бо вони завжди непереможні.

Розвиток... Людина все життя прагне розвиватися, знаходити щось нове. Отже, учитель на першому етапі пошуку - найкращий порадник і «ключик» до самопізнання, саморозвитку дітей.

Ми завжди ставимо перед собою мету, а досягнувши її, прагнемо ставити іншу. Учитель на цьому етапі - помічник.

Хочу зазначити, що використовуючи ці принципи та гаряче серце вчителя, який завжди, у будь-яку хвилину, підтримає учня, можна досягти професійного успіху.

Управління групою людей потребує авторитету.

Буває авторитет сили. Цей механізм управління дуже простий. Він не потребує педагогічної майстерності.

Буває авторитет знань. Ключове слово тут - повага, любов.

У реальних умовах авторитет учителя включає обидві складові - авторитет сили й авторитет знань. Питання міри - яка складова основна, головна. Дуже хочеться, щоб була друга...

Автор: О. Жукова-Якубчак

Освіта.ua
12.11.2008

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!