Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Психологія Психологічні основи збереження здоров’я учасників педагогічного процесу

Психологічні основи збереження здоров’я учасників педагогічного процесу

У статті авторка наголошує, що поряд із освітою одним із важливих завдань школи є підготовка учнів до життя. Саме у школі маємо загартовувати дітей, учити їх гідно зустрічати труднощі, стресові ситуації та вміти вистояти перед ними, а кожен учитель мріє виховати з маленького усміхненого першокласника справжню людину

Здоров'я – це найвище благо, дароване людині Природою. Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим. На жаль, досить часто ми (діти-через необізнаність, дорослі – через легковажність) бездумно розтринькуємо цей дарунок, забуваючи, що втратити здоров'я легко, а повернути – дуже важко, інколи неможливо.

Природа дарує нам здоров'я з однією умовою: що ми будемо належним чином підтримувати, зміцнювати, тренувати своє тіло. Порушивши цю умову, людина втрачає безцінний дар, часом назавжди.

Василь Сухомлинський наголошував: "Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров'я – це найважливіша праця вчителя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили".

Збереження і зміцнення здоров'я молодого покоління – найважливіша функція шкільної освіти. На законодавчому рівні вона визначена законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту".

Одним із пріоритетних напрямів реформування виховання учнів, як зазначено в Державній національній програмі "Освіта", є забезпечення їх повноцінного фізичного розвитку, охорона та зміцнення їхнього здоров'я. Отже, школа і вчитель несуть правову й моральну відповідальність за здоров'я школярів, за створення позитивної, сприятливої атмосфери в класі, школі та сім'ї.

У творчому пошуку вчитель завжди
Впевнено йде до своєї мети:
Розуму вчить, відкриває світи,
Прагне здоров'я дітей зберегти.
Світлана Тужик

Кожен учитель мріє виховати з маленького усміхненого першокласника справжню людину. З плином років змінюються і цінності суспільства, тому постає питання: якою повинна бути людина цього чи наступного століття? Звісно, батьки скажуть: "Насамперед, здоровою, розумною, доброю".

Сьогодні у всіх верствах населення постає проблема психологічної підготовленості до тих непростих кризових ситуацій, з якими доводиться стикатися кожному пересічному громадянину у щоденному житті. Недарма психологи стверджують, що в нашому суспільстві панують психологічна депресія, неврівноваженість, відчай і нерідко – агресія. Поряд із освітою одним із важливих завдань школи є підготовка учнів до життя. Саме в школі маємо загартовувати дітей, вчити їх гідно зустрічати труднощі, стресові ситуації і вміти вистояти перед ними.

Людині необхідні позитивні емоції. Лікарі в усі часи знали, що смуток, страх, нудьга руйнують тіло, сприяють появі хвороб, прискорюють старість. Радість, навпаки, зміцнює людину, дарує сили і працездатність. Тому, спілкуючись, ми повинні створювати навколо себе атмосферу радості, доброзичливості, сердечності і тепла. Треба всебічно готувати наших дітей для існування в умовах стресу.

Саме тому ми повинні бути тактовними, проявляти доброзичливість, життєрадісність, а в стресових ситуаціях - стримувати прояв різкості, запальності, неврівноваженого поведінки. Необхідно знати реакції дітей на стрес: гнів, агресію, порушення дисципліни. На емоційні навантаження діти часто реагують істерикою. У своїй роботі намагаюсь підтримувати невстигаючих учнів, дозволяти їм відчути себе повноцінними членами колективу.

В навчально-виховному процесі приділяю формуванню здорового способу життя. Проводжу профілактичні виховні бесіди серед учнів та їх батьків, ігри на свіжому повітрі, уроки-милування, спостереження та інше.

Діти молодшого шкільного віку відчувають велику потребу в русі. Та з приходом до школи загальна рухова активність дітей знижується майже на 50%. Діти цього віку швидко втомлюються при одноманітній діяльності, значному навантаженні на зоровий аналізатор, нервово-психічному напруженні. Насамперед це виявляється нервовим збудженням. Якщо його не зняти, то втома може перейти в наступну стадію – млявість, апатію, сонливість.

Систематичне проведення фізкультхвилинок на уроках позитивно впливає на учнів: запобігає втомі й порушенню постави, відновлює розумову працездатність, знижує статичні навантаження, значно підвищує емоційний тонус учнів, викликає відчуття задоволення, радості. За урок проводжу кілька фізкультхвилинок – для різних зон дитячого організму.

Фізкультхвилинки добираю з урахуванням характеру навчальних занять на уроках. Наприклад, після письмової роботи виконуємо пальчикову гімнастику, вільне струшування плечима й кистями опущених рук. Після тривалого сидіння за партою робимо рухи, що розпрямлюють спину, тобто потягування, з глибоким диханням через ніс, а також вправи для ніг. Якщо діти тривалий час виконували завдання, пов'язані з розумовим навантаженням, то для відпочинку пропоную психогімнастичні вправи.

Наведу приклад:

Закрийте очі, уявіть зелений колір. Ви серед лісу. Чути спів пташок. Ви сидите на галявині. Подув вітерець. Ви лягли, потягнулися. Тепер пострибали. Нахилилися до струмка, вмилися. До сонечка потягнулися і в школу за парту вернулися.

Ранок також починається з фізичних вправ, радісного привітання.

Доброго ранку! Доброго дня!
Хай плещуть долоньки,
Тупають ніжки,
Працюють голівки,
І сяють усмішки.
Доброго ранку, доброго дня!
Бажаєте ви, бажаю вам я!

Моїм вихованцям найбільше подобаються ігрові фізкультхвилинки, які легко сприймають і запам'ятовують.

Звичайно, роль батьків у формуванні психічного здоров'я дітей неоціненна. З метою просвіти батьків проводжу індивідуальні бесіди по мірі необхідності, тематичні збори на теми: "Режим це серйозно", "Як перемогти дитячі страхи", "Поведінка дитини і дорослого в ситуації покарання", "Стилі сімейного виховання", "Чи треба лаяти за погану успішність" та ін.

Моя мета - донести до батьків думку, що дитина живе у своєму темпі, у неї є свій індивідуальний темп розвитку, своя швидкість змін. На мою думку необхідно пройматися проблемами дитини, старатися якомога більше спілкуватися, не залишати її на одинці з собою.

Освіта.ua
24.01.2012

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!