Osvita.ua Середня освіта Сучасна освіта Психологія Ціннісне ставлення до однолітків

Ціннісне ставлення до однолітків

Першочерговим завданням уже для початкової ланки освіти є формування в кожного школяра відповідного ставлення до людини, визнання її найвищою цінністю, ціннісного ставлення до однолітків

З метою реалізації основних гіпотетичних припущень дослідження вся виховна робота з учнями проводилася нами в позаурочний час (виховні години, прогулянки, культпоходи, екскурсії), а також на щотижневих заняттях з етики. До уваги бралися не лише реакції самих дітей на запропонований для розгляду та вивчення матеріал про основні складові ціннісного ставлення до однолітків, а й позиція педагогів і вихователів, які брали участь в експерименті.

«Такий(а) я один (одна)»

Заняття (у ході розробки занять використані матеріали Л. Коробко, О. Бикової)

Мета: виявити ступінь розуміння дітьми власної унікальності та цінності; створити ситуації, в яких одна дитина змінила б думки про рівноцінність інших людей і відчула би близькість з однокласниками; спонукати дитину до роздумів про унікальність і цінність людей, свою власну.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Вступне слово вчителя

Читання уривка з вірша В. Симоненка «Ти знаєш, що ти людина...».

Що означає вислів «бути людиною»? Чи всі ми, люди, однакові? Чому?

Виконання завдань

а) Визначте етимологію (походження) свого імені.

  • Як звуть кожного з вас?
  • Що означає твоє ім'я?
  • Чи є діти, в яких однакові імена? Але придивіться, чи однакові вони як люди.
  • Що ви помітили?

б) Подивіться один на одного, на себе у дзеркало, на сусіда по парті. Висновок про унікальність портрета (зовнішності) кожної людини.

в) Спробуємо дізнатися разом, чим кожен із нас відрізняється від іншого:

  • Порівняння ваги, зросту.
  • Порівняння почерку.

Напиши, як тебе звуть, якесь речення (слово). Потім аркуші перемішаємо. Спробуйте знайти свій аркуш.

Що допомогло тобі це зробити?

  • Гра «Упізнай по голосу».

Обирається ведучий, якому зав'язують очі. Діти (3¬5 осіб) підходять до нього, доторкаються до спини та говорять щось приємне (або називають його ласкаво). Ведучий має вгадати по голосу, хто до нього доторкнувся.

Як ти здогадався, хто до тебе доторкнувся?

  • Розповідь на уяву (або загадування бажань кожним).

1) «Уяви собі чарівну країну Доброти. Спробуй розповісти, які люди в ній мешкають, як вони поводяться, яких правил у житті завжди дотримуються...»

2) «Якби я був чарівником, то я б...»

Підсумкова бесіда

Як ти розумієш такий вислів: «я - не ти, а ти - не я»? (Згадай усі завдання, які ми сьогодні виконували.)

Що сталося б, якби всі ми були однакові, схожі?

Який можна зробити висновок? Як треба ставитись один до одного? Чому?

Закінчи речення:

«Я особливий (або цінність) для (кого? чого?)...;

«Кожен із нас - цінність для (кого? чого?)...»

(Варіанти відповідей: «для себе, батьків, оточуючих, країни, планети».)

Хто любить і цінує лише себе, той нікого не любить (2-3-й класи)

Бесіда (з елементами самооцінки за методикою М. Станчиц)

Мета: виявити вміння дітей оцінювати наявність моральних якостей в однокласників, у самих себе (гра «Світлофор»).

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Бесіда вчителя з дітьми

Діти! У кожного з вас у класі є товариші. Що ви найбільше цінуєте в ньому? (Учитель записує якості, названі дітьми, на дошці.)

ІІ. Гра «Світлофор»

Подивіться, які важливі якості ми з вами записали. А тепер спробуємо поміркувати кожен про себе. Запишіть на аркушах паперу ці якості, а навпроти - намалюйте кружечок, зафарбуйте його залежно від того, є в тебе ця якість, чи ні: вона тобі притаманна - зеленим кольором, її немає - червоним, а якщо ти не впевнений - жовтим. Якостей має бути не більше 3-4-х. Така гра-світлофор допоможе тобі оцінити себе.

Після виконання завдання вчитель пропонує дітям обмінятися аркушами із сусідом по парті та спробувати за допомогою цих знаків оцінити своїх однокласників. Потім кожен із дітей порівнює оцінки товаришів із власною оцінкою.

Подивіться, діти, де ваша оцінка не співпала з оцінкою товариша, поміркуйте, чому. (Відповіді заслуховуються. Аркуші збираються.)

ІІІ. Підсумок заняття

За що ми іноді не любимо своїх однокласників? (Якості записуються на дошці, аналізуються, порівнюються з попередніми записами.)

Тобто, можна зробити висновок, що... (закінчіть речення): «Якщо людина не цінує інших..., тобто вона любить лише...»

Чи легко їй живеться? Зробіть висновок.

Що треба зробити, щоб і з тобою хотіли товаришувати однокласники, щоб тебе цінували інші люди? Якою людиною треба бути, як поводитися з іншими? Чому?

Гра «Коли ми разом»

Мета: викликати в дітей прагнення поціновувати один одного, потребу в іншій людині. Учити висловлювати побажання. Проявляти доброзичливість, щирість, приязнь у ставленні до однолітків, уміння «бачити» добре, позитивне в людині.

ХІД ГРИ

Усі беруться за руки, стають у коло. Кожен, торкаючись долонькою сусіда, висловлює побажання для інших і для себе особисто. Можна розпочати з учителя (або когось, кого діти вибрали ведучим). Учні можуть передавати один одному «ключ довіри» вирізаний з картону, доки він знову не повернеться до ведучого.

Усі знову беруться за руки, окреслюючи коло і місце кожного.

Учитель (ведучий). Уявіть собі, що трапиться, якщо когось ми виключимо з кола? Так, навіть без одного з нас не буде вже нашого кола. Давайте дорожити один одним.

Гра може закінчуватися виконанням пісні про дружбу (наприклад, пісня «Злагода»).

Методика «Ти живеш серед людей»

Мета: розкрити учням найвищу цінність - цінність самої людини, усвідомлення унікальності свого «Я»: не навчений ставитися до себе як до цінності, не зможе побачити значущість іншої людини.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Індивідуальне привітання учнів

Можна провести у вигляді гри «Комплімент» або з м'ячем, передаючи його зі словами привітання тому, з ким хочеш привітатися, висловити якесь побажання.

ІІ. Бесіда з учнями

Чи хотіли б ви жити на безлюдному острові і як довго? (Заслуховуються відповіді, в яких учні визначають для себе значущість інших людей.)

ІІІ. Розігрування етюда

Фрази «Хотів би, щоб тут нікого не було», «Хотілося б, щоб тут було якомога більше людей».

Умови гри: у тій чи іншій ситуації можна скористатися лише однією з цих фраз, яка, на думку учнів, є більш оптимальною.

Орієнтовні ситуації:

Коли ти починаєш виконувати відповідальну роботу, завдання.

Коли з тобою відбуваються якісь неприємності (погана оцінка, зауваження вчителя, сварка з рідними тощо).

Коли в тебе трапилась якась радісна подія.

Коли тебе образили в класі тощо.

IV. Підсумок заняття

У ході обговорення вчитель разом з учнями намагається визначити роль (значення) інших людей у житті кожної людини.

Для посилення самооцінки всім учням можна запропонувати закінчити фразу: «Якби не було людей, я...»

Конкурси для дітей (1-3-ті класи): «Я такий, я така...» або «Я най...»

Мета: продемонструвати відмінність кожної людини за своїми «природними привілеями», можливостями, обдаруваннями. Підвести дітей до висновку про унікальність, цінність кожної особистості.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

1. Конкурс «Хто найвищий...»:

  • окремо серед дівчат;
  • серед хлопців.

2. Конкурси на «Найкращу Дюймовочку» (серед дівчат), «На туфельку для Попелюшки».

Конкурс на «Чобіт-скороход» (для хлопців).

3. Конкурс на «Найскромнішого хлопця та дівчинку».

4. Конкурс «Я і мої тезки»:

  • зібрати дітей з однаковими іменами;
  • тих, у кого ім'я поза конкуренцією;
  • тих, у кого найдовше прізвище або ім'я (або найкоротше);
  • хто більше назве ласкавих варіантів імен своїх однокласників, свого приятеля (подруги).

Можна провести цей конкурс у вигляді гри, йдучи назустріч один одному.

5. Конкурс «Я вмію робити все»:

  • конкурс на найкращу іграшку майже... з нічого.

На столі розкладаються залишки паперу, ниток, дроту, ґудзиків тощо. Діти по черзі вибирають усе необхідне для виготовлення виробу. Можна провести конкурс по команді (5-6 осіб).

6. Конкурс «На найкращий комплімент». Можливі варіанти:

  • хлопці - хлопцям;
  • дівчата - дівчатам;
  • хлопці - дівчатам;
  • діти - учителю;
  • учитель - дітям тощо.

7. Конкурс «На кращого знавця слів увічливості». Діти записують слова на картках і заповнюють уявну або реальну коробку («Скриньку чудес»).

Після закінчення гри «випускають» слова ввічливості у світ або залишають її у класі з метою поповнення. Можна провести цей конкурс окремо для команд чи учасників дівчат і хлопців.

Запропоновані форми роботи сприяли постійному дотриманню дітьми гуманістичних норм і вимог у стосунках з людьми; визнанню потреб, інтересів іншої людини, її права на позитивне волевиявлення; орієнтації на позитивне в людях, постійній спрямованості уваги на людину, терпимості у ставленні до інших, доброзичливості, радості за успіхи та здобутки інших тощо.

Значну увагу в експериментальній роботі з дітьми з виховання ціннісного ставлення до однолітків було приділено, крім регулятивного та емоційно-мотиваційного, когнітивному компоненту цього феномена. Постійно відбувалося розширення кола знань учнів про структурні компоненти, зміст ціннісного ставлення до людини (доброта, милосердя, повага людської гідності, терпимість, уміння пробачати, не заподіювати людям зла, протидіяти йому тощо).

У цій роботі також намітились певні позитивні зрушення: діти чіткіше розрізняють (особливо друго- і третьокласники) такі поняття, як терпимість, повага гідності, милосердя, уміння прощати, називаючи як структурні компоненти цих понять (до 3-6-ти показників).

Важливим досягненням вважаємо і той факт, що у «протидію злу» більшість людей вкладає тепер такий зміст: це не лише вміння робити добро, бути лагідним, терплячим, доброзичливим, а й уміння прощати. Аксіомою для багатьох стає відомий християнський етичний принцип: «Треба завжди відповідати добром, навіть на зло, тоді перемога над злом буде обов'язковою». Особливу актуальність набувають ці дитячі висновки у зв'язку з подіями 11 вересня 2001 року у США, у світі, у боротьбі світової громадськості з тероризмом, який став загрозою мирного життя на планеті. Навіть маленькі діти дуже гостро відчувають це, розмірковують над проблемами добра і зла.

Значну увагу в реалізації особистісно- гуманних виховних технологій, спрямованих на формування ціннісного ставлення до дитини, ми зосередили на виробленні в педагогів, вихователів людяності їх особистісної позиції, відкритості кожному вихованцеві, зміні авторитарного стилю спілкування на демократичний, особистісно-гуманний. Цьому сприяло застосування у виховному процесі таких інноваційних форм і методів роботи, які сприяли впровадженню діалогу як домінуючої форми спілкування (учень - учитель, учень - учень), створенню ситуацій успіху, «авансуванню» особистості, педагогічному оптимізму, проголошенню достоїнств людини (методики «Чарівний стілець», «Етичний тренінг» тощо), створенню психологічної «зони доброзичливості», установленню особистісного контакту з дітьми, вияву постійного інтересу до них, наданню їм допомоги, етичності форм висунення вимог тощо.

Під впливом цих форм роботи постійно відбувалося звернення школяра до свого «Я», усвідомлення власних учинків, їх значення для іншої людини, рефлексію. Проводився цілеспрямований педагогічний уплив на те, щоб учні правильно сприймали, визнавали один одного, розуміли емоційні почуття, стан кожної людини. Цьому сприяли такі форми та методи роботи:

В одній зв'язці (за Н. Шурковою). 2-3-ті класи

Заняття

Мета: навчити дітей бачити поруч із собою іншу людину, підвести їх до висновку про те, що немає людини «вище» чи «нижче» за інших.

Обладнання: «набори» життєвих ситуацій, мотузка, крейда.

Перша ситуація - групова діяльність (діти поділені на групи по три особи). Кожен учасник тримає в руці свою частину мотузки та крейду.

Завдання: яка тріада швидше й без конфліктів накреслить на дошці, наприклад, трикутник тощо.

Друга ситуація - програвання реальних життєвих ситуацій:

  • щодо виконання вимог і норм культури поведінки. Наприклад, ситуація «На перерві». Кожен, згідно із запропонованою роллю, має максимально реалізувати свою мету, виробити та прийняти один із запропонованих учасниками гри варіантів розв'язку завдання. Головна умова в ході виконання - не можна впустити мотузку і тим самим «вибути» зі зв'язки.

У ході розв'язання даної ситуації діти можуть (у групах по три особи) запропонувати свої варіанти поведінки під час перерви. Кожен з учасників гри має переконати інших у тому, що його варіант найкращий. Цінним є те, що мотузка дає наочне уявлення про динаміку розвитку взаємин. Якщо вона провисає, і чим більше - тим більше намагання зрозуміти іншого. І навпаки, чим нетерпимішою є висловлена думка, тим сильніша напруга мотузки. Кульмінацією є винайдення найбільш доцільного варіанта, а мотузка слугує індикатором взаємин, що склалися, показником ступеня розуміння позиції кожного гравця.

Можливі варіанти:

  • ганяти по коридорах;
  • спілкуватися з товаришами (обговорення книжок тощо);
  • битися з однокласниками тощо.

Третя ситуація: «Ти став свідком бійки однокласників. Як ти вчиниш?».

Можливі варіанти:

  • розберуся сам;
  • покличу інших дітей;
  • звернуся за допомогою до вчителя.

Завдання для дітей (1-3-ті класи)

1. Як висловити пораду або побажання, яке може бути неприємним для співрозмовника, але сказати йому про це, на твою думку, необхідно?

Продумай форму такої поради.

Розіграйте таку ситуацію: твій приятель (подруга) з класу грубо розмовляє з іншими однокласниками.

У такій ситуації партнером дівчинки є тільки дівчинка, хлопчика - хлопчик.

Яку пораду ти можеш надати приятелю (подрузі)?

Як реагувати на таку пораду?

Чи відбувалося з тобою щось подібне? Як ти сприйняв(ла) таку пораду?

2. Чи є у твоєму житті такий учинок, за який тобі досі соромно, ти відчуваєш почуття сорому?

Розіграти етюд: «Одного разу, коли я був маленьким, я...»

Використання прийому «корзина гріхів»: напишіть на картці, що завжди примушує вас переживати сором. Діти пишуть і кидають картки (анонімно) у «корзину». Учитель зачитує їх.

Розмова вчителя з дітьми відносно помилок у ставленні до інших людей.

Навіщо ж, діти, людині совість?

Позитивним є той факт, що молодші школярі активно включаються у виконання подібних завдань, пригадують історії, які траплялися з ними, розмірковують над тим, що було болісним, неприємним колись (навіть у ранньому дитинстві), але за що й досі мучать докори сумління, совісті.

Що ж найбільше дошкуляє дітям, які неприємні спогади? Як показало проведене дослідження, у більшості випадків вони пов'язані зі сферою спілкування, взаємин з рідними, однолітками, власними прорахунками. Так, до 30 % дітей (учнів другого експериментального класу) віднесли до своїх «гріхів» сварки з іншими, погані слова, сказані зопалу, образи інших; на другому місці - бійки, особливо з молодшими дітьми в сім'ї, однолітками - до 13 %, каяття за давні провини - розбиті вази, обман рідних тощо - до 10 %. Хоч і поодинокими, але були висловлювання, які стосувалися «гріхів» батьків, рідних, але сором за які дитина перенесла на себе, емоційно сприйняла як власний «гріх». Тому така анонімна сповідь для багатьох таких дітей виявилася засобом позбавлення від непосильного емоційного тягаря.

ТВОЄ ІМ'Я - ТВІЙ ДРУГ. Фрагменти заняття з етики 2-го класу

Мета: ознайомити дітей із походженням найпоширеніших імен, ласкавими та пестливими формами звертання. Учити поважати власну гідність, з повагою ставитись до інших.

І. Складання «Словничка ласкавих імен»

Давайте спробуємо скласти «усний словничок ласкавих імен». Почнемо із сусідів по парті (наприклад, за партою сидять Галя та Микола). Галя, спробуй пригадати якомога більше ласкавих найменувань для Миколи, а Микола для Галі (Галочка, Галюня, Галюся, Галинонька тощо; Миколко, Миколчику тощо).

Бачите, скільки добрих і ласкавих слів можна згадати для кожного імені. Їх приємно і говорити, і слухати. Ніколи не забувайте, звертаючись до товариша або подруги, назвати його по імені, уживайте у своїй мові якомога більше ласкавих слів.

А чи знаєте ви, як називають тих, у кого імена співпадають? Ось, наприклад, у нашому класі є два Петра, три Світлани тощо. Таких людей називають «тезками».

ІІ. Рухлива гра (або гра-змагання) за бажанням дітей

Для її проведення створюються дві команди. До однієї увійдуть «тезки», інша - буде називатися «Вінегрет» (діти з різними іменами).

Як навчити інших поважати себе

Мета: виховувати бажання бути чуйними й уважними до людей, уміти виявляти співчуття, відразу до проявів байдужості.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Читання вчителем тексту

Дійсно дуже добре, коли до тебе всі ставляться з повагою! Як же заслужити цю повагу?

Найперший і найголовніший секрет прояву поваги до вас з боку інших полягає у звичайному правилі, запам'ятайте його на все життя: якщо хочеш, щоб тебе поважали інші - навчися поважати їх!

Поваги заслуговує людина, яка вміє правильно поводитися. Уявіть собі, що всі почнуть поводитися так, як їм заманеться, не рахуючись із іншими. Що з цього вийде?

Скажімо, ви захворіли, а тут тато й мама бажають послухати музику. Ось вони і вмикають програвач на повну потужність - адже їм так хочеться!

Або ви прийшли в гості до друга, з яким домовилися заздалегідь, а йому саме зараз захотілося піти в кіно. Він вас не дочекався і пішов. Приємно?

Щоб такого не трапилося, запам'ятайте такі правила:

Ви прокинулися й встали. Не забудьте привітатися з рідними, подякувати за сніданок і неодмінно, якщо є час, допомагати в домашньому господарстві.

По дорозі до школи привітайтеся зі знайомими, але не зупиняйтеся для розмов, щоб не запізнитися на уроки.

У класі привітайтеся з друзями. Не обов'язково вітатися з ними, даючи їм стосуна, ставлячи підніжку або смикаючи дівчаток за коси. Вашим однокласникам буде приємніше почути від вас увічливе «Добрий ранок!» або «Привіт!».

ІІ. Обговорення прослуханого

Запитання до дітей:

Про яке найголовніше правило або секрет ідеться в цьому тексті?

Чи бували у вашому житті випадки, коли вас «підводили» друзі?

Як ви вітаєтеся зі своїми друзями? Розкажіть.

ІІІ. Робота над висловами

«Ніщо не дається так дешево і ніщо не цінується так дорого, як увічливість» (М. Сервантес).

«Справжня ввічливість полягає в доброзичливому ставленні до людей» (Ж.-Ж. Руссо).

IV. Гра «Знайти протилежне слово»

Будь ласка не кланяється, а спасибі спини не гне.

V. Гра «Знайди протилежне слово»

На дошці написані два стовпчики слів. Дітям треба знайти протилежні за значенням і з'єднати їх стрілочками:

Терпимість _____ Байдужість

Гордість _____ Працелюбність

Повага _____ Любов

Скупість _____ Злість, жорстокість

Неохайність _____ Скромність

Чуйність _____ Щедрість

Ненависть _____ Неповага

Лінощі _____ Чистота

Доброта _____ Нетерпимість

VI. Підсумок заняття.

ЛЕДІ ТА ДЖЕНТЛЬМЕНИ... 3-й клас

Мета: продовжити знайомство та закріплювати навички ввічливого ставлення хлопців до дівчат і навпаки, формувати в дітей увагу до своїх однолітків.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Вступне слово вчителя

На початку року всі мали найкращі наміри, поводилися чудово. Але час іде. І що тепер можна побачити? Хтось комусь підставив підніжку. Навмисно? Він каже, що ні. А тепер зробив це спеціально. Ще трошки - і важко розібратися, хто почав бійку. Хтось навмисно підказав невірну відповідь слабкому учневі, щоби посміятися над ним. Отак починаються непорозуміння, конфлікти. На жаль, причини цих непорозумінь інколи дуже прості й несерйозні. Дівчата довго сердяться одна на одну, не розмовляють, а хлопці - їм легше пустити в хід кулаки та погрози.

Як же позбутися всіх цих дрібних образ? Давайте разом виробимо «Правила поведінки для тих, хто посварився».

ІІ. Складання «Правил...» (колективно)

Намагайся завжди чітко та ясно пояснити своєму товаришу, чим він образив тебе, які в тебе до нього претензії. Зробити це треба негайно. Краще не цідити крізь зуби: «Не думала, що ти така!» - після чого з гордістю піти геть. А може, твоя подруга (товариш) не здогадався, у чому тут справа. Краще все з'ясувати, після чого ставитись один до одного як завжди.

Запам'ятай, що першим треба вибачитись тому, хто почуває себе винуватцем сварки. Але в житті це дуже важко зробити. Тому запам'ятай золоте правило дружби: першим руку подає той, хто... «розумніший і вихованіший».

Які ще правила поведінки для тих, хто посварився, можна скласти?

Відповіді дітей учитель записує на дошці, а учні - у зошитах, особистих щоденниках.

ІІІ. Робота над народними висловами, прислів'ями, приказками

Що означає народний вислів «розбив глек»? (Посварились.)

Чому так говорять: «Ми з тобою, як риба з водою», «Дружні сороки орла заклюють», «Добре тому, хто вдвох», «Дерево міцне корінням, людина - друзями».

IV. Бесіда про закони лицарства та джентльменства

Мабуть, хлопці часто чують від дорослих, що треба бути лицарями, джентльменами у ставленні до жінки, дівчинки. Протягом віків склалися правила справжнього джентльмена. До речі, людина, яка звикла дотримуватися цих правил, ніколи не зраджує звичці, за будь-яких обставин доводячи, що джентльмен (від англ. - gentleman) у широкому розумінні означає те саме, що й лицар. Це благородна людина, якій притаманні внутрішні позитивні якості, що й визначають її поведінку. Вона ніколи не обманює, завжди дотримується даного слова, не займається плітками, не вдарить слабшого, не звалить свою провину на когось іншого, увічливий, вірний друг. Усе життя школи - буденні й святкові дні - це уроки лицарської поведінки. І як себе поводити у громадських місцях, ви навчаєтесь насамперед у школі.

Пам'ятайте завжди слова грецького філософа Демокріта - найважливіше правило для майбутніх леді та майбутніх джентльменів: «Хорошими люди стають не стільки від природи, скільки від тривалих і постійних вправ». Отже, відкриємо школу для справжніх леді та джентльменів. Наприкінці вас чекають справжні «випробування» на знання законів джентльменства.

V. Закріплення правил увічливості для хлопців і дівчат (у вигляді гри-драматизації)

До речі, як слід знайомитися? Наприклад, ви йдете із приятелем і зустрічаєте незнайому людину, яка вітається з вашим супутником. Як бути? Спробуємо розіграти цю ситуацію. (Так, треба чемно вклонитися незнайомцеві, а ваш приятель познайомить вас.)

Але тут постає ще одне важливе питання: хто кого і кому має представити? Продовжіть рядочки:

Молодшого завжди рекомендують... (старшому).

Чоловіка... (жінці).

Часто знайомство завершується дружнім рукостисканням. Простягають, до речі, пригадайте це, яку руку? (Праву.) Чому праву? (Раніше зброю тримали у правиці. І коли воїн простягав іншій людині неозброєну правицю, це означало, що він не має злих намірів і радий зустрічі.)

А от хто має простягати руку першим? На цей випадок теж є правило:

Першим руку простягає старший... (молодшому).

Жінка... (чоловікові).

Чи можна вітатися сидячи? (Ні, ні в якому разі.)

Куди треба дивитися, коли з кимсь вітаєшся? (В очі цій людині.)

Розігрування учнями сценки: у кімнаті сидять дівчатка і хлопці. Заходить дівчинка (потім хлопець). Діти закріплюють вивчені правила.

А ось іще одне цікаве питання: навіщо джентльмену руки, коли він обов'язково має ними користуватися? Не для того, як думають деякі, щоби смикати дівчат за коси, битися з ними, іншими хлопцями. А для того, щоб:

  • обов'язково відчинити двері перед жінкою;
  • допомогти жінці зайти у транспорт, пропустивши її вперед;
  • спускаючись сходами, чоловік іде на один-два східці попереду жінки, а піднімаючись - на один-два позаду. Чоловік має бути завжди готовий прийти на допомогу жінці в будь-який момент. До речі, у театрі чоловік теж іде попереду жінки, показуючи дорогу до місць (обличчям до тих, хто сидить);
  • не треба дозволяти комусь допомагати вашій супутниці вдягатися - це теж повинні зробити ви самі.

VI. «Жартома, але всерйоз»

1. Про які правила ввічливої поведінки ніколи не повинні забувати дівчата, майбутні леді?

Аналіз вірша «Джентльмен»

Не подумайте, що Лідку

Я боюся більше Вовки!

З нею битися негоже ¬

Адже дівчинка вона!

Ну, а їй про це відомо,

От і дражниться навмисно!..

Знай: моєму джентльменству

Якось враз настане край!

Ю. Нікітінський

Запам'ятайте: дівчата ніколи не повинні помічати та звертати увагу на хлопців, які грубо поводяться з ними - уживають погані слова, ображають, б'ються. Але на ввічливе запитання чи поведінку хлопця слід завжди відповідати ввічливістю. Людина ніколи не повинна втрачати почуття гідності, поваги до себе, до інших.

«ПАМ'ЯТАЙ ПРО ІНШИХ». 2-3-ті класи

Мета: закріпити розуміння дітьми необхідності бути з людьми ввічливими, доброзичливими; формувати вміння спілкуватися з різними людьми; сприяти засвоєнню правил такту та ввічливості; виховувати співчуття, уміння вболівати за інших людей, рахуватися з їхнім душевним станом; формувати позитивно-емоційне ставлення до подібного стилю у взаєминах між людьми.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Вступне слово вчителя

Уявіть собі, що на безлюдний острів потрапила людина. Якщо вона зовсім самотня на острові, вона може дозволити собі робити все, що їй заманеться, бо нікому не заважатиме. Але якщо з'явиться хоча б іще одна людина, тоді кожен повинен поводитися, зважаючи на іншого, - увічливо, пристойно, люб'язно. І це добре, що нас так багато на планеті, що всі ми живемо поруч, і тому бачимо не тільки самих себе, а й тих, хто з нами поряд. Ми повинні жити в мирі та злагоді, простягаючи руку допомоги один одному, - ось чому ми не маємо права робити тільки те, що нам спаде на думку, слід завжди пам'ятати про інших.

ІІ. Бесіда з учнями

а) Про «золоте правило» ввічливості.

Чи пам'ятаєте ви, як звучить «золоте правило» ввічливості, здавна складене людством? («Стався до інших так, як би ти хотів, щоб у тих же умовах інші ставилися до тебе».) Запишемо це правило: «Як ти до людей, так само люди до тебе».

Для чого люди вивели таке правило?

б) Робота над прислів'ями.

Прочитай і подумай над змістом записаних на дошці прислів'їв. Чому вони вчать нас? Які дають поради?

Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.

Чого собі не зичиш, і другому не жадай.

Не роби комусь, що собі не мило.

Може, комусь із вас і довелося в житті переконатися у справедливості цих слів. Розкажіть нам про це.

в) Слово вчителя.

Як же навчитися зважати на кожну людину, уміти бачити та розуміти її душевний стан, проявляти співчуття, доброту, доброзичливість, тактовність, увагу до оточуючих? Адже все це - ціла наука. Життя вчить нас цьому на кожному кроці. Але навряд чи вчитель поставить вам оцінку за ввічливість. Її вам поставити зможуть лише оточуючі, ті, з ким ви щодня спілкуєтесь. Та зазвичай вони роблять це подумки, про себе.

Отже, частіше замислюйтеся над тим, який (яка) я? Як я вчинив(ла)?

Допоможе нам у цій справі розгляд життєвих ситуацій, читання оповідань, віршів, які спонукатимуть до роздумів.

Закріплення правил увічливої поведінки з оточуючими.

а) Аналіз змісту оповідань морально-етичного спрямування, наприклад, В. Сенцовського «На кладці».

б) Рольова гра (діти заздалегідь знайомляться із казкою В. Губарєва «Королівство Кривих Дзеркал»).

Уявіть собі, що вам до рук потрапило незвичайне дзеркало - чарівне Криве Дзеркало, за допомогою якого ви легко зможете побачити свої недоліки (грубість, байдужість, небажання прийти на допомогу іншій людині, безсердечність, відсутність співчуття й співпереживання тощо). Але це не все. Ви повинні не тільки побачити свої недоліки, а й уявити, що може з вами трапитися у Кривому Дзеркалі, якщо ви не схочете їх виправити. Давайте всі разом спробуємо знайти шляхи подолання таких вад у поведінці.

Як приклад учням пропонується послухати розповідь про один випадок.

Група учнів разом з учителькою вирушила на екскурсію до музею. Усе було добре. Настав час вертатися додому. Раптом... У вагоні метро вчителька побачила, що немає Катрусі. Почалися пошуки, але дівчинки так і не знайшли. Довелося вертатися без дівчинки. Але як були всі здивовані, коли Катруся «знайшлася» у себе вдома. Виявилося, що вона вирішила залишити всіх, раніше приїхати додому, щоби подивитися цікавий фільм по телевізору. Дівчинка здивувалася, що всі інші пізно повернулися з екскурсії, шукали її.

Запинання:

Як могли розвиватися подальші події в цій історії?

Чи можна довіряти такій людині, як Катруся? Чому?

Як вчинили би ви на місті Катрусі? Чи траплялося щось подібне у вашому житті? Як ви поводилися в таких випадках?

Діти колективно шукають вихід із цієї ситуації.

в) Аналіз ситуації (можна розіграти сценки).

Що можна сказати про героїв цих ситуацій? Хто з них тобі сподобався? А хто ні? Чому? Які риси характеру вони проявили? Як учинили би ви в подібних ситуаціях? Чи не впізнав ти себе в деяких героях?

1. Пустощі.

Михась причинив за собою двері, намотав на руку сітку, вийшов на сходи. Але, ступивши кілька кроків, зупинився біля сусідських дверей. Відшукав дзвінок з табличкою «Кравченко», озирнувся, натиснув на кнопку і щодуху припустився бігти східцями вниз. Він знав: за хвилину двері відчинить бабуся. Потім подивиться скрізь - і лагідна усмішка згасне на її обличчі... Спускаючися сходами, він не минав нагоди зайвий раз потурбувати її. Навіть свого дружка Костя, що жив поверхом вище, теж навчив. (За О. Буценем.)

Кого найбільше ви жаліли, коли слухати оповідання, чому?

2. Сміхота чи глупота?

«Одного разу в квартирі задзвонив телефон. Удома була мама.

- Ваш Сашко ногу зламав, йти не може, - почула вона незнайомий хлоп'ячий голос.

І раптом - хтось поклав трубку.

Як була - у халаті та фартуху мама кинулася до дверей. Побігла по східцях униз і... зіткнулася із Сашком, який вертався зі школи.

- Ти чого? - здивувався хлопець, побачивши мамине бліде обличчя.

А мама зігнулася й гірко-гірко заплакала. Звідки ж вона могла знати, що це лише розваги й пустощі Сашкових приятелів.

Як ти гадаєш, кому було смішно від цього жарту? Чому?»

3. «Добра справа» (розповідь хлопчика).

«Недавно моя бабуся змокла під дощем і застудилася. Лікар приписав їй мікстуру й таблетки. Мама заварила на цілющих травах чай. А я все те підносив бабусі у призначений час, бо татко з мамою пішли на роботу. Аж тут у вікно хтось постукав. Я глянув - то були Віталік з Павлусем. Вони показували новий м'яч і кликали мене гратися.

Я нерішуче озирнувся на бабусю. Вона ніби дрімала. А може, справді, гайнути надвір? Друзі заклично махали руками. І мені дуже хотілося до них... Але раптом я подумав, що бабуся захоче пити або прийде час прийняли ліки. А їй важко підвестися...»

Хто з героїв оповідання викликав бажання бути схожим на нього і чому? А хто ні? Чому?

Чи траплялося щось подібне з тобою в житті? Як ти повівся? Що хотів би виправдати? Чому?

ІІ. Підсумок заняття

КОРЗИНКА. Гра для 1-3-х класів

Мета: виявити розуміння дітьми мови тілорухів, уміння «читати» іншу людину. Учити приймати оптимальні пози в ході розмови та розуміти, що означають жести співрозмовників.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Демонструється прикрашена «корзинка». Учитель складає до неї картки, на яких зображені різні пози людей. Діти по черзі виймають картки із «корзинки», їм пропонується прийняти відповідну позу і скласти якийсь монолог (або діалог, якщо зображено дві людини). Інші учні уважно стежать за етюдом, що розігрується, а потім колективно обговорюється та чи інша поза, її відповідність словам дійових осіб та їх інтонаційному забарвленню.

Наприклад, на картках можуть бути зображені такі пози:

1. Поза «замок» (перехрест рук або ніг). Ця поза використовується людьми, які хочуть відійти від розмови, поставити бар'єр, відгородитися від співрозмовника або висловити свою незгоду.

Ця поза ускладнюється, якщо кисті схрещених рук стискаються в кулаки. Це означає ворожість. Інший варіант схрещених рук - кисть охоплює плечову частину руки, що свідчить про твердість позиції такої людини.

2. Поза, «коли дитина обманює». Дитина, як правило, при цій позі широко розкриває очі, а обидві долоньки прикривають рота. Дорослі часто застосовують відволікаючі жести - потирають ніс, пощипують підборіддя тощо.

3. Поза «півня» (руки ззаду утворюють «замок»). Подібна поза надає впевненості, людина наче «відкриває» себе назустріч перешкодам, готова зустріти будь-який удар. Але варіанти цієї пози можуть, навпаки, свідчити про невпевненість:

а) якщо кисть за спиною обнімає зап'ясток - це свідчить про невпевненість людини;

б) якщо людина цю руку підняла ще вище й охопила лікоть, то це свідчить про її бажання «взяти себе в руки», намагаючись сховати свою знервованість.

З метою дитячої творчої самореалізації, задоволення бажання кожної дитини побачити своє зростання ми впровадили індивідуальні щоденники. Дитяча зацікавленність у їх веденні переконливо свідчить про необхідність продовження цього завдання. Обов'язковою умовою було заслуховування кожного про його здобутки.

СТОРІНКА ЩОДЕННИКА УЧНЯ. (1-4-й клас)

Моя унікальність

Мене звати:

Мені ___ років:

Мій зріст: ___ см.

1. Придумай загадку-акронім, використовуючи букви свого імені як початкові букви слів, котрі розповідали би про тебе.

Наприклад:

Сильний _____ Прихильний

Товариський _____ Активний

Енергійний _____ Надійний

2. Зобразити малюнком або описати словами свій зовнішній вигляд. Який (яка) я? (Замість малюнка це може бути міні-твір.)

3. Моїм найзаповітнішим бажанням є...

Опиши словами або зобрази малюнком.

4. Моє улюблене заняття...

5. Я люблю...

6. Я не люблю...

7. Ось, що я люблю робити... (Можна зробити малюнки.)

8. Ось мої друзі... (Намалюй тут портрет своїх друзів або опиши їх.) Які вони? Що я найбільше ціную в своїх друзях?

9. Що я добре вмію робити...

10. Я навчився(лась) робити...

11. Коли я щасливий(а)... (Намалюй тут своє обличчя.)

12. Про що нове для себе я дізнався(лась)?

13. Що я хотів би побажати своїм однокласникам? Усім людям? Рідним?

Етюди на висловлення основних емоцій (за М. Чистяковою). 1-2-і класи

Мета: розвиток у дітей здатності розуміти емоційний стан іншої людини та вміння адекватно висловити свій, корекція емоційної сфери вихованця.

Зміст етюдів не читаємо дітям, а лише емоційно переказуємо ситуацію, запропоновану в кожному з етюдів.

Етюд на вираження провини й сорому

Побилися на перерві двоє хлопців, порвали чужий підручник. Лунає дзвоник. Входить учитель до класу. Хазяїн підручника розгублено розглядає пошкоджену книжку, починає плакати. Хлопці-винуватці відчувають почуття провини й сорому.

Етюди на вираження різних рис характеру (позитивних і негативних), їх співставлення.

Капелюх старухи Шапокляк.

7-8 років

У Франції капелюхи називають шапокляками. Старуха Шапокляк здивувалася, коли почула цю новину, зняла з голови капелюха і стала його роздивлятися. Вона не помітила, що відразу перетворилася з вередливої на славну, добру бабусю.

Ось пройшов заплаканий хлопчик (або дівчинка). Раніше б вона щось таке погане зробила з ним, але зараз...

Діти домислюють і розігрують сцену за бажанням, її різні варіанти.

У той самий час до лавочки, де лежав капелюх, підійшла дівчинка. Вона любила наряджатися, тому відразу ж наділа капелюха. Раптом вона перетворилася на вередливу дівчинку.

Діти самі придумують її погані вчинки.

Раптом подув сильний вітер (грає дитина). Злетів з голови в дівчинки капелюх, вона знову стала доброю. Побігла. Поклала на місце капелюха. Перед усіма, кого образила, вибачилася.

Автор В. Киричок

Освіта.ua
21.06.2006

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Немає коментарів

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!